львов с участием греков и персов. Н

львов с участием греков и персов. Наибольший интерес представляет изображение битвы на продольной стороне.

В композиции батальной сцены и в трактовке образов мастера саркофага исходили из достижений рельефной пластики классической эпохи; образцом для них служил, в частности, фриз Галикарнасского мавзолея, изображающий сцены битвы греков с амазонками. Вместе с тем мастера сидонского саркофага сумели внести в свое произведение и новые черты. Обращает на себя внимание прежде всего иная обрисовка образов, иной характер композиционного и пластического решения. В галикарнасском фризе фигуры отделялись друг от друга просторными интервалами, чем достигалась ясная обозримость, равномерность распределения фигур, подчеркивавшая, несмотря на драматизм и динамику образов, общее архитектоническое равновесие композиции фриза. В рельефах сидонского саркофага расположение фигур более сложное: фигуры греков и персов, переданные в моменты смертельных схваток, переплетаются, объединяясь в сложные группы. В галикарнасском фризе тела выступали только наполовину из плоскости фона, движение происходило как бы в одной плоскости; в саркофаге Александра фигуры, выполненные в высоком рельефе, почти отделились от плоскости фона, а в отдельных случаях располагаются одна перед другой, образуя очень сложные пластические и композиционные мотивы и усиливая тем самым общее впечатление напряженной борьбы. Характерный для искусства классики принцип архитектонической ясности здесь сменился типичным для искусства эллинизма принципом общего живописного целого, причем живописность рельефа усиливается его богатой раскраской.

В типах сражающихся и охотящихся воинов, особенно греков, можно уловить некоторые черты близости к образам классического искусства, однако и в трактовке образов проявляются признаки, характерные для искусства эллинистической эпохи. Обращает на себя внимание повышенный интерес к достоверной передаче внешнего облика воинов, выражения лиц, движений, жестов, одежды, вооружения (предметы вооружения были выполнены из металла и ныне утрачены). Этнический тип персов здесь мало отличается от греческого типа, но персидский военный костюм — рубаха, длинные штаны, особый капюшон, закрывающий голову и нижнюю часть лица, воспроизведены с чрезвычайной тщательностью.

Пафос борьбы передан не только бурным движением фигур — немалую роль играет и эмоциональная выразительность лиц. Особенно характерны в этом отношении взгляды воинов — то грозные и гневные, то исполненные страдания (глаза выполнены средствами живописи). Великолепно сохранившаяся раскраска рельефа дает представление о том, как греки раскрашивали скульптуру. Введение в рельеф цвета в известной мере способствует предметной конкретизации формы, однако греческие мастера избегали иллюзионистических эффектов. Раскраска не ставит своей задачей имитировать натуру; ее главная роль — усиление эмоционального эффекта и декоративного звучания рельефа. В соответствии с этим обнаженные части тел оставлены без тонировки, так же как и лица, — раскрашены только волосы и глаза; ткани одежды даны в мягких синих, фиолетовых, пурпурных и желтых оттенках. При всей необычности для нас применения цвета в скульптуре

Результаты (украинский) 1:

Леви з греків і персів. Найбільший інтерес представляє зображення битви на поздовжньої сторони.В композиции батальной сцены и в трактовке образов мастера саркофага исходили из достижений рельефной пластики классической эпохи; образцом для них служил, в частности, фриз Галикарнасского мавзолея, изображающий сцены битвы греков с амазонками. Вместе с тем мастера сидонского саркофага сумели внести в свое произведение и новые черты. Обращает на себя внимание прежде всего иная обрисовка образов, иной характер композиционного и пластического решения. В галикарнасском фризе фигуры отделялись друг от друга просторными интервалами, чем достигалась ясная обозримость, равномерность распределения фигур, подчеркивавшая, несмотря на драматизм и динамику образов, общее архитектоническое равновесие композиции фриза. В рельефах сидонского саркофага расположение фигур более сложное: фигуры греков и персов, переданные в моменты смертельных схваток, переплетаются, объединяясь в сложные группы. В галикарнасском фризе тела выступали только наполовину из плоскости фона, движение происходило как бы в одной плоскости; в саркофаге Александра фигуры, выполненные в высоком рельефе, почти отделились от плоскости фона, а в отдельных случаях располагаются одна перед другой, образуя очень сложные пластические и композиционные мотивы и усиливая тем самым общее впечатление напряженной борьбы. Характерный для искусства классики принцип архитектонической ясности здесь сменился типичным для искусства эллинизма принципом общего живописного целого, причем живописность рельефа усиливается его богатой раскраской.Види бойових дій і полювання воїнів, особливо греків, ви можете зловити деякі функції недалеко від зображення класичного мистецтва, однак і, в інтерпретації зображення, знаки, характеристика мистецтва елліністичного часів. Підвищений інтерес до надійне пересилання в зовнішньому вигляді воїнів, вирази осіб, рухи, жести, одяг, зброя (зброя були металеві і тепер втратила). Етнічні перси тип тут мало відрізняється від грецького типу, але Перська військових костюм, сорочка, довгі штани, спеціальні капот для покриття нижню частину обличчя і голову, грає з крайньою обережністю.Пафос борьбы передан не только бурным движением фигур — немалую роль играет и эмоциональная выразительность лиц. Особенно характерны в этом отношении взгляды воинов — то грозные и гневные, то исполненные страдания (глаза выполнены средствами живописи). Великолепно сохранившаяся раскраска рельефа дает представление о том, как греки раскрашивали скульптуру. Введение в рельеф цвета в известной мере способствует предметной конкретизации формы, однако греческие мастера избегали иллюзионистических эффектов. Раскраска не ставит своей задачей имитировать натуру; ее главная роль — усиление эмоционального эффекта и декоративного звучания рельефа. В соответствии с этим обнаженные части тел оставлены без тонировки, так же как и лица, — раскрашены только волосы и глаза; ткани одежды даны в мягких синих, фиолетовых, пурпурных и желтых оттенках. При всей необычности для нас применения цвета в скульптуре

Результаты (украинский) 2:

левів за участю греків і персів. Найбільший інтерес представляє зображення битви на поздовжній стороні. У композиції батальної сцени і в трактуванні образів майстра саркофага виходили з досягнень рельєфною пластики класичної епохи; зразком для них служив, зокрема, фриз Галікарнаського мавзолею, який зображає сцени битви греків з амазонками. Разом з тим майстра сидонського саркофага зуміли внести у свій твір і нові риси. Звертає на себе увагу насамперед інша змалювання образів, інший характер композиційного та пластичного рішення. У галикарнасском фризі фігури відділялися один від одного просторими інтервалами, ніж досягалася ясна видимість, рівномірність розподілу фігур, що підкреслювала, незважаючи на драматизм і динаміку образів, загальне архітектонічне рівновагу композиції фриза. У рельєфах сидонського саркофага розташування фігур більш складне: фігури греків і персів, передані в моменти смертельних сутичок, переплітаються, об'єднуючись у складні групи. У галикарнасском фризі тіла виступали тільки наполовину з площини фону, рух відбувався як би в одній площині; в саркофазі Олександра фігури, виконані у високому рельєфі, майже відділилися від площини фону, а в окремих випадках розташовуються одна перед одною, утворюючи дуже складні пластичні і композиційні мотиви і посилюючи тим самим загальне враження напруженої боротьби. Характерний для мистецтва класики принцип архітектонічною ясності тут змінився типовим для мистецтва еллінізму принципом загального мальовничого цілого, причому мальовничість рельєфу посилюється його багатою розфарбуванням. У типах борються і полюють воїнів, особливо греків, можна вловити деякі риси близькості до образів класичного мистецтва, однак і в трактуванні образів проявляються ознаки, характерні для мистецтва епохи еллінізму. Звертає на себе увагу підвищений інтерес до достовірної передачі зовнішнього вигляду воїнів, вирази облич, рухів, жестів, одягу, озброєння (предмети озброєння були виконані з металу і нині втрачені). Етнічний тип персів тут мало відрізняється від грецького типу, але перський військовий костюм - сорочка, довгі штани, особливий капюшон, що закриває голову і нижню частину обличчя, відтворені з надзвичайною ретельністю. Пафос боротьби переданий не тільки бурхливим рухом фігур - чималу роль відіграє і емоційна виразність осіб. Особливо характерні в цьому відношенні погляди воїнів - то грізні і гнівні, то виконані страждання (очі виконані засобами живопису). Чудово збереглася розфарбування рельєфу дає уявлення про те, як греки розфарбовували скульптуру. Введення в рельєф кольору певною мірою сприяє предметної конкретизації форми, проте грецькі майстри уникали іллюзіоністічеських ефектів. Розфарбовування не ставить своїм завданням імітувати натуру; її головна роль - посилення емоційного ефекту і декоративного звучання рельєфу. Відповідно до цього оголені частини тіл залишені без тонування, так само як і особи, - розфарбовані тільки волосся і очі; тканини одягу дані в м'яких синіх, фіолетових, пурпурних і жовтих відтінках. При всій незвичайності для нас застосування кольору в скульптурі

Результаты (украинский) 3:

Левів з кіпріотами і персів. Найбільший інтерес є зображення бій на поздовжні сторони рот.Намічаючи можливість зв'язати його оточення, але тільки разом з друзями в Парфії представлена досить повною мірою ці якості отримали їх повного вираження. Крилата не потрібні тільки обхідні шляхи для різних партій,Зображуючи грецької потім запаяли батальні сцени на. Проте, за допомогою майстра четвер саркофаг були здатні зробити внесок до своєї роботи і нових можливостей. Привертає увагу до себе над усіма іншими формування зображення,