говых путей. В это время Родос явля

говых путей. В это время Родос являлся одним из главных экономических и культурных центров эллинистического мира. По форме правления Родос был республикой, в которой реальная власть принадлежала узкой олигархической верхушке. Огромные богатства, накопленные Родосской морской державой, способствовали украшению столицы острова — города Родоса — памятниками архитектуры и скульптуры. К сожалению, памятники эти не сохранились. Согласно указаниям источников, на Родосе было 100 колоссальных статуй и среди них знаменитый «Колосс Родосский» — бронзовая статуя бога солнца Гелиоса свыше 30 м в высоту, воздвигнутая учеником Лисиппа Харесом. Статуя эта, считавшаяся одним из семи чудес света, была разрушена землетрясением в 20-х годах 2 в. до н. э.

Наряду с колоссами для родосской скульптуры чрезвычайно характерны многофигурные группы на сюжеты остродраматического характера. В отличие от пергамских скульпторов родосские мастера позднеэллинистического времени стремились не столько к раскрытию внутренней патетики героического образа, сколько к воплощению сложных повествовательных сюжетов, рассчитанных на театральные, бьющие по нервам эффекты. Характерным образцом в этом отношении является многофигурная скульптурная группа, известная под названием «Фарнезский бык», выполненная скульпторами Аполлонием и Тавриском во второй половине 2 в. до н. э. Группа дошла до нас в римской копии. Сюжет композиции взят из греческой мифологии: Антиопа, мать двух сыновей — Зефа и Амфиона, — находилась в рабстве у жестоко преследовавшей ее царицы Дирки. Сыновья были воспитаны вдали от матери и не помнили ее лица. По приказу Дирки Зеф и Амфион должны были привязать Антиопу к рогам дикого быка. Юноши, узнавшие, что им предстоит казнить родную мать, привязали к рогам быка вместо нее жестокую Дирку.

Создатели «Фарнезского быка» постарались со всеми подробностями воспроизвести сцену казни. Группа включает фигуры Зефа, Амфиона, Дирки, Антиопы, символическое изображение места действия — горы Киферон в образе мальчика-пастуха (некоторые из фигур, возможно, добавлены римскими копиистами.) Однако образы действующих лиц невыразительны, чувства их не раскрыты, движение носит чисто внешний характер; зритель, не знающий сюжета, вряд ли поймет, что, собственно, изображает эта группа. Акцент поставлен не на развернутой образной характеристике героев, а на занимательных подробностях драматической ситуации. Построение группы отличается дробностью и запутанностью; по существу, общий композиционный замысел и средства его выражения выходят за грани возможностей скульптуры.

Прославленным произведением родосской школы была группа «Лаокоон» (илл. 248), выполненная мастерами Агесандром, Полидором и Афинодором около 50 г. до н. э. Группа, дошедшая до нас в оригинале, была открыта в 16 в. и, будучи одним из немногих известных произведений греческой скульптуры, считалась величайшим достижением античного искусства. Открытие ряда памятников классического и ранне эллинистического искусства дало возможность увидеть относительную узость содержания и односторонность образного решения «Лаокоона».

Сюжет этого произведения взят из мифов о Троянской войне. Троянский жрец Лаокоон предупреждал сограждан об опасности перенесения в Трою оставленного

Результаты (украинский) 1:

способи обробки. На цей раз Родс був одним з основних економічних і культурних центрів елліністичної світу. Форма правління Родс був Республікою, в якому реальної влади належала вузькі олігархічної еліти. Величезні багатства, гуманності, напрацьованого Rhodian морської держави сприяло прикраса столиці острова є міста Родос, пам'ятники архітектури і скульптури. На жаль, ці пам'ятники не збереглися. За даними джерел, на Родос було 100 колосальні статуї, серед яких знамениті "Колос Родоський» бронзовий статуї бога сонця Helios понад 30 м у висоті, зведений учень Leucippus Haresom. Ця статуя, вважається одним з семи чудес світу, було знищено в результаті землетрусу в 20 's, 2 BC.Наряду с колоссами для родосской скульптуры чрезвычайно характерны многофигурные группы на сюжеты остродраматического характера. В отличие от пергамских скульпторов родосские мастера позднеэллинистического времени стремились не столько к раскрытию внутренней патетики героического образа, сколько к воплощению сложных повествовательных сюжетов, рассчитанных на театральные, бьющие по нервам эффекты. Характерным образцом в этом отношении является многофигурная скульптурная группа, известная под названием «Фарнезский бык», выполненная скульпторами Аполлонием и Тавриском во второй половине 2 в. до н. э. Группа дошла до нас в римской копии. Сюжет композиции взят из греческой мифологии: Антиопа, мать двух сыновей — Зефа и Амфиона, — находилась в рабстве у жестоко преследовавшей ее царицы Дирки. Сыновья были воспитаны вдали от матери и не помнили ее лица. По приказу Дирки Зеф и Амфион должны были привязать Антиопу к рогам дикого быка. Юноши, узнавшие, что им предстоит казнить родную мать, привязали к рогам быка вместо нее жестокую Дирку.Творці "Бик" Farnese Геркулес намагалися відтворити сцену з усіма подробицями, виконання. До групи входять цифри Zefa, Amfiona, бухгалтер, Antiopy, гра є відображенням сцени є гори Cithaeron пастуха хлопчик (деякі цифри можуть були додані в римські kopiistami.) Однак, образи акторів, свої почуття тупо не розкриті, рух є чисто зовнішнього характеру; глядач, не знаючи сюжету, навряд чи розуміють, що, по суті, зображує групи. Акцент робиться не на розширення зображення характеристика героїв і захоплюючий подробиці про драматичну ситуацію. Побудувати команда є drobnost′û і плутанини; Справді, в цілому композитний намір та засоби вираження, йти за межі скульптура.Знаменитий роботи Родос школи була група laocoon (штат Іллінойс. 248), створені Agesander, Polidor та Afinodorom близько 50 до нашої ери, група, яка була збережена до нас в оригіналі, було відкрито в 16 і, як один з кількох відомих робіт грецької скульптури, вважається найбільшим досягненням стародавнього мистецтва. Відкриття ряд пам'ятники класичного й елліністичної мистецтва мали можливість побачити відносну вузькість прояв односторонньої позиції і образного рішень "Творець".Сюжет цієї роботи взяті з міфів Троянської війни. Троянський священик Laocoon попередив співвітчизників про небезпеку передачі Троя відмовилися

Результаты (украинский) 2:

гових шляхів. У цей час Родос був одним з головних економічних і культурних центрів елліністичного світу. За формою правління Родос був республікою, в якій реальна влада належала вузькій олігархічної верхівки. Величезні багатства, накопичені Родоської морською державою, сприяли прикрасі столиці острова - міста Родосу - пам'ятками архітектури та скульптури. На жаль, пам'ятники ці не збереглися. Відповідно до вказівок джерел, на Родосі було 100 колосальних статуй і серед них знаменитий «Колос Родоський» - бронзова статуя бога сонця Геліоса понад 30 м у висоту, споруджена учнем Лисиппа Харесом. Статуя ця, що вважалася одним з семи чудес світу, була зруйнована землетрусом в 20-х роках 2 ст. до н. е. Поряд з велетнями для родосской скульптури надзвичайно характерні багатофігурні групи на сюжети остродраматіческіе характеру. На відміну від пергамських скульпторів родосские майстра позднеелліністіческого часу прагнули не стільки до розкриття внутрішньої патетики героїчного образу, скільки до втілення складних розповідних сюжетів, розрахованих на театральні, б'ють по нервах ефекти. Характерним зразком у цьому відношенні є багатофігурна скульптурна група, відома під назвою «Фарнезский бик», виконана скульпторами Аполлонием і Тавріск в другій половині 2 ст. до н. е. Група дійшла до нас в римській копії. Сюжет композиції узятий з грецької міфології: Антіопа, мати двох синів - Зефа і Амфиона, - перебувала в рабстві у жорстоко переслідувала її цариці Дирки. Сини були виховані далеко від матері і не пам'ятали її обличчя. За наказом Дирки Зеф і Амфіон повинні були прив'язати Антіопу до рогів дикого бика. Юнаки, які дізналися, що їм належить стратити рідну матір, прив'язали до рогів бика замість неї жорстоку Дірку. Творці «Фарнезского бика» постаралися з усіма подробицями відтворити сцену страти. Група включає фігури Зефа, Амфиона, Дирки, Антіопи, символічне зображення місця дії - гори Кіферон в образі хлопчика-пастуха (деякі з фігур, можливо, додані римськими копіїстами.) Однак образи дійових осіб невиразні, почуття їх не розкриті, рух носить чисто зовнішній характер; глядач, який не знає сюжету, навряд чи зрозуміє, що, власне, зображує ця група. Акцент поставлений не на розгорнутій образній характеристиці героїв, а на цікавих подробицях драматичної ситуації. Побудова групи відрізняється дробностью і заплутаністю; по суті, загальний композиційний задум і засоби його вираження виходять за межі можливостей скульптури. Прославленим твором родосской школи була група «Лаокоон» (илл. 248), виконана майстрами Агесандром, Полидором і Афинодором близько 50 р. до н.е. е. Група, що дійшла до нас в оригіналі, була відкрита в 16 в. і, будучи одним з небагатьох відомих творів грецької скульптури, вважалася найбільшим досягненням античного мистецтва. Відкриття ряду пам'яток класичного і ранньо елліністичного мистецтва дало можливість побачити відносну вузькість змісту і однобічність образного рішення «Лаокоона». Сюжет цього твору взято з міфів про Троянської війни. Троянський жрець Лаокоон попереджав співгромадян про небезпеку перенесення в Трою залишеного

Результаты (украинский) 3:

Ми допомагаємо вирішувати спори шляхи. На цей час, Родос був одним з основних економічних і культурних центрів еллінські світу. Про форму організації влади було республіки, RhodesВ якому реальної влади належав до вузьких олігархічних тюльпан. Величезні багатства, накопичені Родосскои морського влади,