Управление памятью• Существует так

Управление памятью
• Существует так называемая иерархия памяти: СОЗУ (КЭШ), ОЗУ, ВЗУ и желательно, чтобы пользователь рассматривал память как единый ресурс.
• В общем случае, чем больше памяти распределено программе, тем быстрее она выполняется. При этом в конкретный небольшой промежуток времени используется несколько (часто смежных) ячеек памяти, а остальные находятся в ожидании обращения к ним.
• Программы разделяются на модули (функции, подпрограммы), причем часто для использования одних модулей присутствие других в памяти не обязательно.
• В общем случае можно рассматривать непрерывное распределение памяти (программе) и разрывное распределение.
Использование памяти в программе связано с именами каких-либо структур данных. В задачи системы программирования на каком-либо языке и ОС входит связывание каждого логического имени с конкретными ячейками памяти. Такое связывание обычно выполняется в два этапа.
• На первом этапе система программирования (компилятор) производит сопоставление соответствующему логическому имени конкретного виртуального адреса (частный случай – трансляция в относительные адреса в объектных модулях).
• На втором этапе ОС (загрузчик или исполнительная система) с помощью программ управления памятью выполняет отображение виртуальных адресов в соответствующие физические.

Результаты (украинский) 1:

Керування пам'яттю• Там є так званий пам'яті ієрархії: SOZU (кеш) оперативної пам'яті, ДДТ і бажаним, щоб користувач вважається пам'яті як один ресурс. • В цілому, більше пам'яті виділяється до програми, тим швидше вона працює. Під час конкретних короткого періоду часу, за допомогою декількох (часто пов'язані з) пам'яті клітин а решта чекають на лікування до них. • Програма роздільний на модулі (функції, підпрограма), часто для використання в присутності інших модулів пам'яті не є обов'язковим. • У цілому, можна вважати неперервного розподiлу пам'яті (програма) і порушення розподілу. Використання пам'яті в програму, яка пов'язана з іменами будь-яких структур даних. Завдання програмування системи в будь-яку мову і OS включає зв'язування логічне ім'я кожного з за особливих клітин пам'яті. Такі посилання робиться зазвичай в два етапи. • На першому етапі системи програмування (компілятора) виробляє відповідну зіставлення логічне ім'я конкретного віртуального адресного (приватна справа мовить на відносну адреси в модулі об'єкта). • На другому етапі OS (або завантажувач виконавчий системи), за допомогою керування пам'яттю надає віртуальних адрес у відповідні фізичні.

Результаты (украинский) 2:

Управління пам'яттю
• Існує так звана ієрархія пам'яті: СОЗУ (КЕШ), ОЗУ, ВЗУ і бажано, щоб користувач розглядав пам'ять як єдиний ресурс.
• У загальному випадку, чим більше пам'яті розподілено програмі, тим швидше вона виконується. При цьому в конкретний невеликий проміжок часу використовується кілька (часто суміжних) осередків пам'яті, а інші знаходяться в очікуванні звернення до них.
• Програми поділяються на модулі (функції, підпрограми), причому часто для використання одних модулів присутність інших в пам'яті не обов'язково.
• у загальному випадку можна розглядати безперервне розподіл пам'яті (програмі) і розривне розподіл.
Використання пам'яті в програмі пов'язано з іменами яких-небудь структур даних. До завдань системи програмування на якій-небудь мові і ОС входить зв'язування кожного логічного імені з конкретними осередками пам'яті. Таке зв'язування зазвичай виконується в два етапи.
• На першому етапі система програмування (компілятор) виробляє зіставлення відповідного логічного імені конкретного віртуального адреси (окремий випадок - трансляція в відносні адреси в об'єктних модулях).
• На другому етапі ОС (завантажувач або виконавча система) з допомогою програм управління пам'яттю виконує відображення віртуальних адрес у відповідні фізичні.