В первой половине XIX в. в сельском

В первой половине XIX в. в сельском хозяйстве начинают развиваться капиталистические отношения. Особенно быстро процесс расслоения происходил среди государственных крестьян, которые составляли основную социальную категорию сельского населения края. На Мариуполыцине, например, накануне реформы 1861 г. почти не было помещичьих крестьян, а в Бахмутском уезде они составляли лишь 27%. В 1830 г. наделы государстенных крестьян Новоэкономической волости Бахмутского уезда превышали 10 десятин на ревизскую душу, сократившись за 40 лет почти втрое. Из среды крестьян выделяются зажиточные. Так, на Мариупольщине отдельные греческие поселенцы имели по 200-2000 десятин земель.

Ведущую роль в сельском хозяйстве занимало земледелие. Расширились посевы зерновых и технических культур: пшеницы-арнаутки, ячменя, проса, картофеля, льна, табака, бахчевых культур. Тяжелый железный плуг постепенно вытесняется облегченным усовершенствованным, появляются косилки, сеялки, способствующие росту производительности труда земледельца. Урожайность сельскохозяйственных культур была выше в хозяйствах немцев-колонистов и греков-поселян.

Более широкое распространение получило садоводство и огородничество. Кроме фруктовых деревьев, в греческих селах разводили шелковицу и тутового шелкопряда. Развивалось виноградарство.

Результаты (украинский) 1:

У першій половині 19-го століття, у сільському господарстві починають розвиватися капіталістичних відносин. Особливо швидкий процес розшарування відбулися серед державних селян, які сформували ядро соціальна Категорія сільського населення в провінції. На Mariupolycine, наприклад, напередодні реформа 1861 р. майже немає кріпаків, Bahmutskom повіту, залучили тільки 27%. У 1830 році г. представник громадського наділи селян Novojekonomicheskoj парафії замість графства перевищила 10 акрів землі на revizskuju душу, падіння протягом 40 років майже в три рази. З середи заможні селяни виділитися. Таким чином, Mariupol'shhine окремий грецькі переселенці мали 200-2000 акрів землі.Провідну роль у сільському господарству займає, сільське господарство. Розширена зернових та технічних культур: пшениці, arnautki, ячмінь, просо, картопля, льон, тютюн, дині. Важкі заліза плуг, поступово замінюються розширений Легкий з'являються косарки, Сівалки, сприяючи ріст продуктивності є послугами саван, кава. Врожайність були вище у господарствах німецькими колоністами та грецький офіцер.Більш широке поширення садівництва. На додаток до фруктових дерев у грецьких селах розводять шовковиці і шовкопряда. Виноградарство.

Результаты (украинский) 2:

У першій половині XIX ст. в сільському господарстві починають розвиватися капіталістичні відносини. Особливо швидко процес розшарування відбувався серед державних селян, які становили основну соціальну категорію сільського населення краю. На Маріуполиціне, наприклад, напередодні реформи 1861 р майже не було поміщицьких селян, а в Бахмутському повіті вони становили лише 27%. У 1830 р наділи государстенного селян Новоекономічному волості Бахмутського повіту перевищували 10 десятин на ревизскую душу, скоротившись за 40 років майже втричі. З середовища селян виділяються заможні. Так, на Маріупольщини окремі грецькі поселенці мали по 200-2000 десятин земель.

Провідну роль в сільському господарстві займало землеробство. Розширилися посіви зернових і технічних культур: пшениці-арнаутки, ячменю, проса, картоплі, льону, тютюну, баштанних культур. Важкий залізний плуг поступово витісняється полегшеним вдосконаленим, з'являються косарки, сівалки, вони сприяли підвищенню продуктивності праці хлібороба. Урожайність сільськогосподарських культур була вище в господарствах німців-колоністів і греків-поселян.

Більш широке поширення набуло садівництво і городництво. Крім фруктових дерев, в грецьких селах розводили шовковицю і тутового шовкопряда. Розвивалося виноградарство. в грецьких селах розводили шовковицю і тутового шовкопряда. Розвивалося виноградарство. в грецьких селах розводили шовковицю і тутового шовкопряда. Розвивалося виноградарство.