Детство Харабета пришлось на военно

Детство Харабета пришлось на военное лихолетье, поэтому к теме «Великая Отечественная война» у него было особенное отношение. Среди медалей этого цикла следует отметить медаль, посвященную командующему Юго-Западным фронтом генералу Н.М.Кирпоносу и солдатам этого фронта, погибшим в окружении («В честь воинов Юго-Западного фронта»), маршалу Жукову, военному корреспонденту писателю Симонову с надписью по кругу медали: «Остаюсь военным писателем», разведчику Черноморского флота мичману Е.Павлову: «Памяти мичмана Павлова», солдатам и офицерам, освобождавшим Донбасс: «Освободителям Донбасса – воинам Великой Отечественной войны 1941-1945». Ряд медалей этой серии изготовлены к юбилейным датам. К 40- летию Победы, в 1985 году, Ефим Викторович создал плакету «Минута молчания. 1941-1945» - дань памяти миллионам жертв той войны. Усиливает эмоциональное напряжение этой работы текстовое сопровождение: «1418 дней войны. 20 миллионов погибших. Минута молчания о каждом павшем».

В 1976-1982 годах художник работает над серией «Они были первыми», посвященной стахановцам первых пятилеток: Макару Мазаю, Паше Ангелиной, Петру Кривоносу, Никите Изотову, Алексею Стаханову. Несмотря на идеологическую нагрузку, присущую этой теме, Харабет сумел сделать одухотворенными пластические портреты, ему удалось воплотить на крошечной площади медали не только человека, но и его суть во времени и свое отношение к нему.

Среди произведений художника – множество работ, созданных в честь различных предприятий, строительных организаций, лечебных, научных, учебных заведений Украины, Донбасса, Мариуполя памятные и наградные медали знатным людям, строителям Всесоюзных ударных комсомольских строек 70-80-х годов.

С особым вниманием Ефим Викторович Харабет относился к истории родного города Мариуполя. Этим вызван интерес к личностям генерал-поручика А.В.Суворова (медаль «Памяти А.В.Суворова. 1730-1800») и митрополита Игнатия (медаль «Памяти митрополита Игнатия. 1740-1786»), чьи имена связаны с переселением греков-христиан из Крымского ханства в Россию и их обустройством в Приазовье. Произведения художника посвящены многим важным событиям в истории города Мариуполя, замечательным людям.

Ефим Викторович Харабет является автором символики нашего города – герба, флага, знамени, церемониального знака мэра, знаков отличия «Мариуполец года», почетный гражданин города.
Творчество художника не ограничивалась историей родного города. Он автор нового герба Донецка и гербов множества населенных пунктов Донетчины.
Интересны разработки Ефимом Харабетом государственных наград Украины – «Почесної відзнаки Президента», ордена и медали Богдана Хмельницкого, медали „Захисники Вітчизни”, учрежденной в честь освобождения Украины от немецко- фашистских захватчиков.
Большое количество медалей Е.В.Харабета объединены в серию „Требуем мира”. Но создавая и этот, казалось бы, пропагандистский цикл, Харабет остается в сфере философской тональности, что позволяет в каждом конкретом случае находить талантливые, творческие решения.

Интересны медали этой серии: „Аристотель. Единый космос – единый полис – единый человек”, „Джузеппе Гарибальди”, „Аристофан. 449 г. до н. э. – 385 г. до н.э.”, „Рабиндранат Тагор. 1861-1987”, Николай Рерих. 1871-1984.”
В структуру произведений мастер активно включает текстовой материал, что позволяет более эмоционально воспринимать сюжет. Например, на реверсе медали Донецкому областному комитету защиты мира художник поместил текст: „Наши романы, стихи, картины, спектакли, фильмы должны сложиться в великую интернациональную баррикаду на пути войны”. На реверсе медали „Т.Г.Шевченко. 1814-1861” – „Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю!”.

Обращает на себя внимание шрифтовая культура медалей. Е.В.Харабет часто пользовался соотношением рельефа и контррельефа, оригинально вписывая надписи в композицию медали в соответствии с ее сюжетом. Всю свою творческую жизнь Е..В.Харабет постоянно следил за окружающими событиями и чутко откликался на них. В 1973 году он выступил одним из инициаторов проведения в нашем городе Первой республиканской выставки пейзажа, посвященной памяти А.И.Куинджи. Для награждения участников выставки художник подготовил медаль „Лауреат мемориала А.И.Куинджи – 73” и памятную медаль, которой награждались организаторы мемориала. В последующие годы Е.В.Харабет не раз возвращался к образу нашего великого земляка.

Многие искусствоведы вершиной творчества Е.В.Харабета считают медали, посвященные деятелям литературы, искусства, науки. Особенно интересны медали, посвященные А.Ахматовой, М.Цветаевой, Б.Пастернаку, В.Высоцкому. В каждом конкретном случае художнику удалось найти талантливое композиционное решение итереснейший художественный образ. Так, на медали А.Ахматовой, изготовленной к 100-летию со дня ее рождения, все медальное поле аверса занимает прекрасный рельефный, поясной, профильный портрет поэтессы в сарафане, украшенном русским национальным орнаментом. Эта деталь

Результаты (украинский) 1:

Harabeta дитинство впав на важкі часи війни, так тема "Великої Вітчизняної війни", він мав особливі відносини. Серед медалі в цій серії, варто зазначити медаль присвячений командир Південно-Західний фронт Генеральний н. м. Kirponos і солдати цьому фронті, загинули в навколишнє середовище ("на честь воїнів і Південно-західного фронту"), медалі маршала Жукова, військовий кореспондент, письменник Симонова помічені коло: "залишаються військових письменник, до Чорноморського флоту michmanu е. Павлова:" на згадку про прапорщик Павлова, солдатів і офіцерів, звільнили визволителів Донбас: «Донбас»-солдатів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років ". Кількість медалі в цій серії зроблені ювілеї. 40-річчя Перемоги у рік 1985, Юхим в. plaketu створено "за хвилину мовчання. 1941-1945 років»-данина пам'яті мільйонам жертв війни. Підвищує емоційний штам цієї роботи фрагмент тексту: "1418 днів війни. 20 мільйонів мертвих. Хвилина мовчання для кожного впав. В 1976-1982 годах художник работает над серией «Они были первыми», посвященной стахановцам первых пятилеток: Макару Мазаю, Паше Ангелиной, Петру Кривоносу, Никите Изотову, Алексею Стаханову. Несмотря на идеологическую нагрузку, присущую этой теме, Харабет сумел сделать одухотворенными пластические портреты, ему удалось воплотить на крошечной площади медали не только человека, но и его суть во времени и свое отношение к нему. Среди произведений художника – множество работ, созданных в честь различных предприятий, строительных организаций, лечебных, научных, учебных заведений Украины, Донбасса, Мариуполя памятные и наградные медали знатным людям, строителям Всесоюзных ударных комсомольских строек 70-80-х годов. С особым вниманием Ефим Викторович Харабет относился к истории родного города Мариуполя. Этим вызван интерес к личностям генерал-поручика А.В.Суворова (медаль «Памяти А.В.Суворова. 1730-1800») и митрополита Игнатия (медаль «Памяти митрополита Игнатия. 1740-1786»), чьи имена связаны с переселением греков-христиан из Крымского ханства в Россию и их обустройством в Приазовье. Произведения художника посвящены многим важным событиям в истории города Мариуполя, замечательным людям. Ефим Викторович Харабет является автором символики нашего города – герба, флага, знамени, церемониального знака мэра, знаков отличия «Мариуполец года», почетный гражданин города. Творчество художника не ограничивалась историей родного города. Он автор нового герба Донецка и гербов множества населенных пунктов Донетчины. Интересны разработки Ефимом Харабетом государственных наград Украины – «Почесної відзнаки Президента», ордена и медали Богдана Хмельницкого, медали „Захисники Вітчизни”, учрежденной в честь освобождения Украины от немецко- фашистских захватчиков. Большое количество медалей Е.В.Харабета объединены в серию „Требуем мира”. Но создавая и этот, казалось бы, пропагандистский цикл, Харабет остается в сфере философской тональности, что позволяет в каждом конкретом случае находить талантливые, творческие решения. Интересны медали этой серии: „Аристотель. Единый космос – единый полис – единый человек”, „Джузеппе Гарибальди”, „Аристофан. 449 г. до н. э. – 385 г. до н.э.”, „Рабиндранат Тагор. 1861-1987”, Николай Рерих. 1871-1984.” В структуру произведений мастер активно включает текстовой материал, что позволяет более эмоционально воспринимать сюжет. Например, на реверсе медали Донецкому областному комитету защиты мира художник поместил текст: „Наши романы, стихи, картины, спектакли, фильмы должны сложиться в великую интернациональную баррикаду на пути войны”. На реверсе медали „Т.Г.Шевченко. 1814-1861” – „Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю!”. Обращает на себя внимание шрифтовая культура медалей. Е.В.Харабет часто пользовался соотношением рельефа и контррельефа, оригинально вписывая надписи в композицию медали в соответствии с ее сюжетом. Всю свою творческую жизнь Е..В.Харабет постоянно следил за окружающими событиями и чутко откликался на них. В 1973 году он выступил одним из инициаторов проведения в нашем городе Первой республиканской выставки пейзажа, посвященной памяти А.И.Куинджи. Для награждения участников выставки художник подготовил медаль „Лауреат мемориала А.И.Куинджи – 73” и памятную медаль, которой награждались организаторы мемориала. В последующие годы Е.В.Харабет не раз возвращался к образу нашего великого земляка.
Многие искусствоведы вершиной творчества Е.В.Харабета считают медали, посвященные деятелям литературы, искусства, науки. Особенно интересны медали, посвященные А.Ахматовой, М.Цветаевой, Б.Пастернаку, В.Высоцкому. В каждом конкретном случае художнику удалось найти талантливое композиционное решение итереснейший художественный образ. Так, на медали А.Ахматовой, изготовленной к 100-летию со дня ее рождения, все медальное поле аверса занимает прекрасный рельефный, поясной, профильный портрет поэтессы в сарафане, украшенном русским национальным орнаментом. Эта деталь

Результаты (украинский) 2:

Дитинство Харабет довелося на воєнне лихоліття, тому до теми «Велика Вітчизняна війна» у нього було особливе ставлення. Серед медалей цього циклу слід зазначити медаль, присвячену командувачу Південно-Західним фронтом генерала Н.М.Кірпоносу і солдатам цього фронту, які загинули в оточенні ( «На честь воїнів Південно-Західного фронту»), маршалу Жукову, військовому кореспондентові письменникові Симонову з написом по колу медалі: «Залишаюся військовим письменником», розвіднику Чорноморського флоту мічмана Є.Павлова: «Пам'яті мічмана Павлова», солдатам і офіцерам, які визволяли Донбас: «Визволителям Донбасу - воїнам Великої Вітчизняної війни 1941-1945». Ряд медалей цієї серії виготовлені до ювілейних дат. До 40- річчя Перемоги, в 1985 році, Юхим Вікторович створив Плакета «Хвилина мовчання. 1941-1945 »- данина пам'яті мільйонам жертв тієї війни. Підсилює емоційне напруження цієї роботи текстовий супровід: «1418 днів війни. 20 мільйонів загиблих. Хвилина мовчання про кожного полеглого ».

У 1976-1982 роках художник працює над серією «Вони були першими», присвяченій стахановцям перших п'ятирічок: Макару Мазаю, Паші Ангеліної, Петру Кривоносу, Микиті Ізотову, Олексію Стаханову. Незважаючи на ідеологічне навантаження, притаманну цій темі, Харабет зумів зробити одухотвореними пластичні портрети, йому вдалося втілити на крихітній площі медалі не тільки людини, але і його суть в часі і своє ставлення до нього.

Серед творів художника - безліч робіт, створених на честь різних підприємств, будівельних організацій, лікувальних, наукових, навчальних закладів України, Донбасу, Маріуполя пам'ятні та нагородні медалі знатним людям, будівельникам Всесоюзних ударних комсомольських будов 70-80-х років.

З особливою увагою Юхим Вікторович Харабет ставився до історії рідного міста Маріуполя. Цим викликаний інтерес до особистостей генерал-поручика О. В. Суворова (медаль «Пам'яті А. В. Суворова. 1730-1800») і митрополита Ігнатія (медаль «Пам'яті митрополита Ігнатія. 1740-1786»), чиї імена пов'язані з переселенням греків -хрістіан з Кримського ханства до Росії і їх облаштуванням в Приазов'ї. Твори художника присвячені багатьом важливим подіям в історії міста Маріуполя, чудовим людям.

Юхим Вікторович Харабет є автором символіки нашого міста - герба, прапора, прапора, церемоніального знака мера, відзнак «Маріуполець року», почесний громадянин міста.
Творчість митця не обмежувалася історією рідного міста. Він автор нового герба Донецька і гербів безлічі населених пунктів Донеччини.
Цікаві розробки Юхимом Харабет державних нагород України - «Почесної Відзнаки Президента», ордена і медалі Богдана Хмельницького, медалі "Захиснику Вітчизни", заснованої на честь визволення України від німецько-фашистських загарбників.
Велика кількість медалей Е.В.Харабета об'єднані в серію "Вимагаємо світу". Але створюючи і цей, здавалося б, пропагандистський цикл, Харабет залишається в сфері філософської тональності, що дозволяє в кожному конкретний випадку знаходити талановиті, творчі рішення.

Цікаві медалі цієї серії: "Аристотель. Єдиний космос - єдиний поліс - єдина людина "," Джузеппе Гарібальді "," Аристофан. 449 р. До н.е. е. - 385 м до н.е. "," Рабіндранат Тагор. 1861-1987 ", Микола Реріх. 1871-1984.
" У структуру творів майстер активно включає текстовий матеріал, що дозволяє більш емоційно сприймати сюжет. Наприклад, на реверсі медалі Донецькому обласному комітету захисту миру художник помістив текст: "Наші романи, вірші, картини, вистави, фільми повинні скластися в велику інтернаціональну барикаду на шляху війни". На реверсі медалі "Т.Г.Шевченко. 1814-1861 "-" Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю! ".

Звертає на себе увагу шрифтовая культура медалей. Е.В.Харабет часто користувався співвідношенням рельєфу і контррельєфи, оригінально вписуючи написи в композицію медалі відповідно до її сюжетом. Все своє творче життя Е..В.Харабет постійно стежив за оточуючими подіями і чуйно відгукувався на них. У 1973 році він виступив одним з ініціаторів проведення в нашому місті Першою республіканської виставки пейзажу, присвяченій пам'яті А. І. Куїнджі. Для нагородження учасників виставки художник підготував медаль "Лауреат меморіалу А.І.Куїнджі - 73" та пам'ятну медаль, якою нагороджувалися організатори меморіалу. У наступні роки Е.В.Харабет не раз повертався до образу нашого великого земляка.

Багато мистецтвознавці вершиною творчості Е.В.Харабета вважають медалі, присвячені діячам літератури, мистецтва, науки. Особливо цікаві медалі, присвячені А. Ахматової, М. Цвєтаєвої, Б. Пастернаку, В.Висоцькому. У кожному конкретному випадку художнику вдалося знайти талановите композиційне рішення ітереснейшій художній образ. Так, на медалі А.Ахматової, виготовленої до 100-річчя від дня її народження, все медальне поле аверсу займає прекрасний рельєфний, поясний, профільний портрет поетеси в сарафані, прикрашеному російським національним орнаментом. ця деталь