Я за короткий срок усвоил все устан

Я за короткий срок усвоил все установки и через месяц у монтажников принял электростанцию, стал механиком. Ожидал очень большой объем работы, кадров не хватало. Из колхозов собирал людей, создал бригаду монтажников, научил их сперва под столбы ямы копать, заготовить столбы, бандажировать, закрутить изоляторы и установить в готовую яму, протянуть провода. Эту сложную работу, соблюдая технику безопасности, научил делать этих ребят. Скоро они из простых колхозников стали монтажниками, электромонтерами. Сперва райцентр полностью освещали по вечерам, подключали уличное освещение. Для 1949-50 годов это было новинкой, выход из темноты, у каждого жителя впервые горели электролампочки. В эти годы, кто работал в колхозе, деньги в конце года почти не получали. Сперва эти колхозники у меня тоже работали халатно, не любили работать. В конце месяца закрывал на выполненную работу наряды и впервые начали получать на руки хорошие заработки. Они у меня стали передовыми монтажниками. Так с 1949 по 1960 годы с этой бригадой проводили электрификацию всех колхозов Тюря–Курганского р-на, в каждом доме колхозника горели электролампочки. Электроэнергию вырабатывали сами, мощность этой ГЭС 240 Кват. Тогда это было большим достижением. В 1951 году закончили все монтажные работы и сдали полностью в эксплуатацию и меня назначили механиком. Так продолжал дальнейшую работу: день и ночь безперебойная выработка электричества для освещения колхозов и райцентра. У меня был директор, когда строили межколхозную электростанцию, он организовал сбор рабочих по колхозам. По распоряжению райкома проводили каналы водоснабжения. Пока монтажники устанавливали механические отделы ГЭС, он был занят организацией работы колхозников и сам тоже был как рядовой колхозник. По механической части и электричеству никакого понятия ни имел. Вся ответственность за бесперебойную работу лежала на мне. Периодически рабочие агрегаты требовали профилактики. Проводил ее только днем, чтоб не срывать ночного освещения. А серьезные поломки частей агрегата турбины нужно было отвезти в специальную мастерскую, которая находилась в городе Намангане, на расстоянии 16 километров от Тюря–Кургана. Однажды при профилактике обнаружили такой серьезный дефект, если не устранить вовремя, может создать аварийное состояние и остановку ГЭС. Об этом сообщили директору, что нужно отвезти в город, в мастерскую. Тогда я до вечера смогу наладить и собрать турбину, запустить в работу ГЭС. Если не поеду, район останется в темноте. Почему я вспоминаю тот момент? Это в моей жизни имело особое значение. Тогда я еще находился под строгим комендантским режимом. Чтоб ехать в город, нужно написать заявление в обл. управление комендантов, через три дня получить ответ. И так сообщил директору, что без разрешения районного коменданта, ехать в город не могу. Копию заявления подал ему. А ГЭС остановил, люди только начали привыкать к электроосвещению и вдруг везде темнота. Сперва директор относился халатно, потом начали названивать, почему нет ответа. Он хотел от себя отвести ответственность, сказал что механик разобрал турбину. Обнаружил аварийный дефект. Что б наладить нужно ехать в город, в мастерскую, но ему без пропуска коменданта ехать нельзя. А звонки продолжались из прокуратуры, из милиции. И наконец из райкома первый секретарь Набиев вызвал директора и меня тоже в десятом часу вечера. В райкоме шло совещание, все руководство района было там и начальник милиции тоже. Первый вопрос: «Почему нет электроосвещения?» он и изложил всю обстановку. Тогда прокурор на директора: «Зачем держите такого механика, вы знаете кто он такой?». А директор сказал: «Знаю кто он такой, со своей работой он справляется, обнаружил аварийное состояние турбины и он способен её восстановить. А мастерская в городе, туда без разрешения ехать не может.

Результаты (украинский) 1:

Я дізнався в короткий час всіх установок і місяць пізніше в інсталяторів скористався електростанції, став механік. Очікує дуже великий обсяг роботи, що постріли не вистачало. Колгоспу був збір люди створили бригада інсталяторів, навчав свого першого під повідомлення з ями копати, зберігання поляків, bandažirovat′, гвинт на ізоляторах і встановити вже готові отвори, розтягнути дроти. Цей тяжкою працею, спостереження Техніка безпеки, навчили робити ці хлопці. Незабаром вони є зі звичайної фермери стали інсталяторів, èlektromonterami. Перший район повністю покриті вечорами, підключені вуличного освітлення. 1949-50 років, вона була в новинку, вихід з темряви, кожного жителя перша спалили. В ці роки, який працював у колгосп, гроші в кінці року, майже не отримано. Ці перші землероби, я працював дуже недбало, не любив працювати. В кінці місяця закриття на роботу наряди і першим почав отримувати руки на непоганий заробіток. Вони мені було додаткових інсталяторів. Так з 1949 до 1960 років з цього бригада здійснюється електрифікації району всі колективної Panzanella курган, кожен будинок колгоспниця спалили паперу. Електричний струм вироблявся самі ця влада ГЕС 240 Quat. Тоді це було великим досягненням. В 1951 році закінчили всіх електромонтажних робіт і він перейшов повністю операції, і я був призначений інженер. Тому продовження подальшої роботи: день і ніч bezperebojnaâ розвивати електроенергії для висвітлення колективу та району. Я директор, коли вбудований mežkolhoznuû потужність заводу, він організованого збору працівників на колгоспів. За наказом району провели водопровідних каналів. Хоча монтажники встановив механічний департаментів гідро, він був зайнятий організації роботи фермерів та себе як звичайні фермер. На механічних частин і електроенергії будь-яких знань не було ні. Всю відповідальність за безперебійної роботи лежачи на мене. Періодично робочих підрозділи необхідний. Проходити його тільки протягом дня, щоб не порушити нічне освітлення. І серйозні поломку частин турбіна одиниці має бути прийнято до спеціальний семінар, який був в Namangan міста, на відстані 16 км від Panzanella Городище. Як тільки коли профілактики знайшов є серйозним дефектом, якщо не виправити в час, можна створити небезпечних держави і припинити ГЕС. Це було повідомлено директор, які повинні їхати в місто в магазин. Тоді я зможу будувати і зібрати турбіна запустити робота ГЕС. Якщо ви не йдете, область буде залишатися в темряві. Чому я пам'ятаю той момент? Це в моєму житті мав особливе значення. Тоді я була ще під суворим комендантської години. Йти в місто, ви повинні написати заяву в регіоні. Офіс старости, три дні, щоб отримувати відповіді. І так повідомив Генеральний директор, що коменданта району без дозволу, піти в місто. Копія декларації про торги йому. І ГЕС зупинився, люди просто почали звикнути до роботи з електроосвітлення і раптом темряви всюди. Першим директором лікувати недбало, а потім почав до кільця, чому немає відповіді. Він хотів, щоб відвернути відповідальності від себе, сказав, що механік розібрати турбіни. Знайдено надзвичайних дефект. Що встановити необхідності йти в місто, в майстерні, але не проходить коменданта їздити неможливо. Але дзвінки тривали від прокуратури, від поліції. І нарешті з комуністичною перший секретар Nabiyev викликало директорів і мене теж десяту годину ввечері. У rajkome зустрічі пішли всі станичного проводу був там і поліція начальник теж. Перше питання: "Чому б не?" він освітлення і виклав всієї ситуації. Потім Генеральний прокурор, режисер фільму "Чому дотримуватися цього документа, ви знаєте, хто він?" Але директор сказав: "я знаю, хто він є, він справляється з його роботою, знайшов турбіни, стан тривоги і він здатний відновити його. Семінар у місті, там не обходяться без дозволу.

Результаты (украинский) 2:

Я за короткий термін засвоїв всі установки і через місяць у монтажників прийняв електростанцію, став механіком. Очікував дуже великий обсяг роботи, кадрів не вистачало. З колгоспів збирав людей, створив бригаду монтажників, навчив їх спершу під стовпи ями копати, заготовити стовпи, бандажірованного, закрутити ізолятори і встановити в готову яму, протягнути дроти. Цю складну роботу, дотримуючись техніки безпеки, навчив робити цих хлопців. Скоро вони з простих колгоспників стали монтажниками, електромонтерами. Спершу райцентр повністю висвітлювали вечорами, підключали вуличне освітлення. Для 1949-50 років це було новинкою, вихід з темряви, у кожного жителя вперше горіли електролампочки. У ці роки, хто працював у колгоспі, гроші в кінці року майже не отримували. Спершу ці колгоспники у мене теж працювали халатно, не любили працювати. В кінці місяця закривав на виконану роботу наряди і вперше почали отримувати на руки хороші заробітки. Вони в мене стали передовими монтажниками. Так з 1949 по 1960 роки з цією бригадою проводили електрифікацію всіх колгоспів Тетеря-Курганського р-ну, в кожному будинку колгоспника горіли електролампочки. Електроенергію виробляли самі, потужність цієї ГЕС 240 Кват. Тоді це було великим досягненням. У 1951 році закінчили всі монтажні роботи і здали повністю в експлуатацію і мене призначили механіком. Так продовжував подальшу роботу: день і ніч безперебійного вироблення електрики для освітлення колгоспів і райцентру. У мене був директор, коли будували міжколгоспну електростанцію, він організував збір робочих по колгоспах. За розпорядженням райкому проводили канали водопостачання. Поки монтажники встановлювали механічні відділи ГЕС, він був зайнятий організацією роботи колгоспників і сам теж був як рядовий колгоспник. З механічної частини і електрики ніякого поняття ні мав. Вся відповідальність за безперебійну роботу лежала на мені. Періодично робочі агрегати вимагали профілактики. Проводив її тільки вдень, щоб не зривати нічного освітлення. А серйозні поломки частин агрегату турбіни потрібно було відвезти в спеціальну майстерню, яка перебувала в місті Намангані, на відстані 16 кілометрів від Тетеря-Кургану. Одного разу при профілактиці виявили такий серйозний дефект, якщо не усунути вчасно, може створити аварійний стан і зупинку ГЕС. Про це повідомили директору, що потрібно відвезти в місто, в майстерню. Тоді я до вечора зможу налагодити і зібрати турбіну, запустити в роботу ГЕС. Якщо не поїду, район залишиться в темряві. Чому я згадую той момент? Це в моєму житті мало особливе значення. Тоді я ще перебував під суворим комендантським режимом. Щоб їхати в місто, потрібно написати заяву в обл. управління комендантів, через три дні отримати відповідь. І так повідомив директору, що без дозволу районного коменданта, їхати в місто не можу. Копію заяви подав йому. А ГЕС зупинив, люди тільки почали звикати до електроосвітлення і раптом всюди темрява. Спершу директор ставився халатно, потім почали надзвонювати, чому немає відповіді. Він хотів від себе відвести відповідальність, сказав що механік розібрав турбіну. Виявив аварійний дефект. Що б налагодити потрібно їхати в місто, в майстерню, але йому без пропуску коменданта їхати не можна. А дзвінки тривали з прокуратури, з міліції. І нарешті з райкому перший секретар Набієв викликав директора і мене теж о десятій годині вечора. У райкомі йшла нарада, все керівництво району було там і начальник міліції теж. Перше питання: «Чому немає електроосвітлення?» Він і виклав всю обстановку. Тоді прокурор на директора: «Навіщо тримайте такого механіка, ви знаєте хто він такий?». А директор сказав: «Знаю хто він такий, зі своєю роботою він справляється, виявив аварійний стан турбіни і він здатний її відновити. А майстерня в місті, туди без дозволу їхати не може.

Результаты (украинский) 3:

Я - в короткостроковій перспективі знайомі з усіма встановлення і після місяця монтажників взяв електростанції, став оператором. Чекаю дуже великий обсяг роботи, навчання не вистачає. Від колгоспів збору людей, створив бригада монтажників,Вчили своїх перших під час копання ями поляків, задово поляків, бандажировать, вкрутіть ізоляторів і встановити готову піт, маршрут дроти. Цей комплекс роботи, спостерігаючи за техніки безпеки, навчила ці хлопці.Незабаром вони з простого селекціонери стали монтажниками, электромонтерами. Перший із заповненими декількома ігровими полями повністю профінансовано на вечір, під'єднання освітлення вулиць. У 1949-50 дворіччя навколо, з темряви,Вперше на кожного жителя электролампочки будь-коли. У ті роки, ті, хто працював у Dagens Nyheter, гроші на кінець року, практично не отримували. Спочатку це inducements працювали Стернс, не любив працювати.В кінці місяця заплющує очі на роботу і замовлень, вперше почали надходити на руках хорошого заробітку. Вони мене вийшла монтажниками.Так з 1949 до 1960 року, з бригади провели електрифікації колективних господарств Тюря на Taldy-курган r, для кожного будинку колхозника электролампочки будь-коли. Енергетика глобального потепління себе, електростанції 240 Кват.Це велике досягнення. У 1951 році закінчив усі монтувальні роботи і відкладається в повному обсязі роботи і я був призначений на оператора. Тим самим продовжив подальшої роботи.День і ніч безперебоиная генерують електроенергію для освітлення колгоспів і пообіцяв. Я був директором, коли вибудувана межколхозную потужності заводу, він організував збір працюють на колхозам.На замовлення Zhambyl провели води канали. Стільки, скільки монтажників встановили механічних підрозділи ГЕС, він був зайнятий організації роботи вихованців заводчиків і також був солдатом проходить.На механічні деталі й електроенергію не поняття не мала. Вся відповідальність за безвідмовну роботу лежить на мені. Час від часу роботи підрозділів попередження. Єдиний день за днем,Ми не зірвати нічного освітлення. Серйозної шкоди турбіни частини пристрою було зроблено в спеціальний семінар, який був збудований у місті, на відстані 16 км від Тюря-курган.Відразу після попередження знайти таку серйозних дефектів, якщо не виправити, можна створити небезпеки стан і зупинити ГЕС. Повідомляється, що генеральний директор, які повинні бути прийняті до міста, у семінарі.У той же час, я зможу створити до вечора, і встановлювати турбіни, початок роботи заводу. Якщо ви не ходять, площа залишиться в темряві. Чому я пам'ятаю той момент? Це, в моєму житті було особливе значення.У той же час, я був ще під жорсткого режиму хана Younis. Я почав подорожувати в місті, ви хочете написати заяву в регіоні. Офіс-менеджерів, три дні, щоб отримати відповідь. І так повідомив директор,Що без дозволу району командир, щоб перейти до місто не може. Копію заяви подали на нього. І ГЕС зупинився, люди стали звикають до электроосвещению і раптом скрізь темряви. На першому етапі директора була з необережності,Потім почали названивать, тому немає відповіді. Він хотів би, щоб зняти з себе відповідальність, заявив, що оператор розглянуто турбіни. Виявлення надзвичайних дефект. Що маємо перейти до міста, в майстерні,Але вона проходить без командир йти не може бути. А дзвінки продовження з прокуратури, від міліції. І нарешті з першим секретарем Zhambyl Набієва був директор і я в десять годин вечора. В раикоме була зустріч,Все керівництво області був, є і головний міліціонер, теж. Перше питання: 'Чому немає такого роду?' Він і окреслив цілі атмосферу. Потім генеральної прокуратури на директора: 'Чому я повинен підтримувати таких операторові, ви знаєте, хто він? ".І режисер заявив: 'Я не знаю, кому він, його робота була проведена, виявлено аварійний стан турбіни і він не в змозі відновити її. На семінарі в місті, не без дозволу на дисків не може.