GLM-модель способна пояснить 62 % в

GLM-модель способна пояснить 62 % варьирования индекса Шеннона. Площадь биотопов не является статистически достоверным предиктором индекса Шеннона, очевидно в виду значительного варьирования характера зависимости между типами биотопов. Для лесных полос, лесных массивов, зарослей камыша и солончаков установлена позитивная зависимость между индексом Шеннона и площадью соответствующих биотопов. Для степных и озерных биотопов зависимость имеет обратный характер. Для прочих типов биотопов связь не установлена. GLM-модель способна пояснить 54 % варьирования индекса Пилоу. С увеличением площади биотопа индекс Пилоу в целом снижается. Такая закономерность в наибольшей степени проявляет себя в озерных биотопах, лесных массивах, лугах и зарослях тростника (рис. 3). Для солончаков наблюдается обратная зависимость: с увеличением площади индекс Пилоу увеличивается. Для прочих биотопов статистически достоверной зависимости между площадью и индексом Пилоу не установлено. Таким образом, в целом с увеличением площади биотопов среди видов птиц чаще всего преимущества возникают у более многочисленных видов, в следствие чего выравненность численности видов в сообществе снижается.Связь с типами биотопов позволяет установить индикаторные виды (табл. 1). Индикатором агроценозов является только один вид – Melanocorypha calandra. Индикатором обрывов (по берегам лиманов и моря) является Tadorna tadorna. Этот вид встречается в зарослях камыша, на островах, изредка – на лугах и карьерах. Однако наиболее часто и многочисленно встречается на обрывах, что позволяет его рассматривать как наиболее специфичного обитателя этого биотопа.

Результаты (украинский) 1:

GLM-модель способна пояснить 62 % варьирования индекса Шеннона. Площадь биотопов не является статистически достоверным предиктором индекса Шеннона, очевидно в виду значительного варьирования характера зависимости между типами биотопов. Для лесных полос, лесных массивов, зарослей камыша и солончаков установлена позитивная зависимость между индексом Шеннона и площадью соответствующих биотопов. Для степных и озерных биотопов зависимость имеет обратный характер. Для прочих типов биотопов связь не установлена. GLM-модель способна пояснить 54 % варьирования индекса Пилоу. С увеличением площади биотопа индекс Пилоу в целом снижается. Такая закономерность в наибольшей степени проявляет себя в озерных биотопах, лесных массивах, лугах и зарослях тростника (рис. 3). Для солончаков наблюдается обратная зависимость: с увеличением площади индекс Пилоу увеличивается. Для прочих биотопов статистически достоверной зависимости между площадью и индексом Пилоу не установлено. Таким образом, в целом с увеличением площади биотопов среди видов птиц чаще всего преимущества возникают у более многочисленных видов, в следствие чего выравненность численности видов в сообществе снижается.
Зв'язок з типами біотопів дозволяє встановити індикаторні види (табл. 1). Індикатором агроценозів є тільки один вид - Melanocorypha calandra. Індикатором обривів (по берегах лиманів та моря) є Tadorna tadorna. Цей вид зустрічається в заростях очерету, на островах, зрідка - на луках і кар'єрах. Однак найбільш часто і численне зустрічається на обривах, що дозволяє його розглядати як найбільш специфічного мешканця цього біотопу.

Результаты (украинский) 2:

Модель GLM здатна пояснити 62% варіацією індексу Шеннон. Область біопонова не є статистично надійним предиктором індексу Шеннона, очевидно, з огляду на значні варіації в характері взаємозв'язку між типами біотер. Для лісових смуг, лісів, очерету та соляних боліт існує позитивна кореляція між індексом Шеннона і областю відповідного біотер. Для степів і озерних біотопів, залежність Обернена. Немає посилання на інші види біотоп. Модель GLM здатна пояснити 54% варіацією індексу Pilow. Зі збільшенням площі біопіту, індекс Pilow в цілому зменшується. Ця картина найбільш проявляється в озері біотопів, лісових лісах, лугів і очерету, заростей (рис. 3). Для солончаків існує зворотна залежність: при збільшенні площі, індекс Pilow збільшується. Для інших біотопів немає статистично надійних відносин між областю та індексом Pilow. Таким чином, в цілому, зі збільшенням площі біоops серед видів птахів, найпоширеніші вигоди виникають у великих видах, в результаті яких зменшується зрівнювання кількості видів у громаді.
Зв'язок з типами біоопс дозволяє встановлювати індикаторні види (табл. 1). Показником агроценозу є тільки один вид-Меланоорифа каландра. Індикатором опадів (на берегах лиманів і моря) є Таорна таорна. Цей вид зустрічається в очереті, на островах, зрідка-на луках і каменолонях. Однак найбільш поширеними і численними є на скелях, що дозволяє розглядати його як найбільш специфічний житель цього біотер.