Нетерпение" у Фишера, по-видимому,

Нетерпение" у Фишера, по-видимому, имеет более близкое сходство со "вторым основанием" у Бем-Баверка, или недооценкой будущих потребностей, в то время как идея инвестиционных возможностей напоминает концепцию последнего о технических преимуществах в данный момент времени. В системе Фишера, однако, ударение сделано на предпочтении благ в настоящем, поэтому процент следует прежде всего объяснять нежеланием ждать. Это не обязательно свидетельствует о недальновидности человека, а скорее говорит о его настойчивом стремлении немедленно удовлетворять свои желания. Вопреки точке зрения австрийской школы, Фишер утверждал, что без предпочтения времени перспективы роста производства представляются безграничными, что делает стоимость в настоящее время неопределенной величиной. Следовательно, одно техническое превосходство не может объяснить разницу между стоимостью настоящих и будущих благ. Лишь предпочтение времени может объяснить процент, заявлял Фишер, потому что там, где существует безразличие в отношении настоящего по сравнению с будущим, процент не может возникнуть. Австрийцы, с другой стороны, полагали, что в техническом превосходстве, или окольных методах производства, также можно найти объяснение процента. Конечно, Фишер не игнорировал фактор производительности, поскольку он, несомненно, оказывает важное влияние на предложение товаров. Но основным элементом у него было предпочтение времени: техническое преимущество ставилось им в зависимость от нетерпения99.
Вместе с тем утверждение Фишера, что процент - это не просто вознаграждение фактора, подобно ренте или заработной плате, а основа всех доходов, фактически заимствовано у австрийской школы. Суть дела в том, говорил он, что процент основывается на дисконтировании во времени, когда оно распространяется на все производительные услуги. Процент дает способ изучения всех потоков дохода, и если капитализировать эти потоки, исходя из данной ставки, будут получены капитальные стоимости100. Это напоминает концепцию капитала у Франка Найта101. У Найта, однако, идея капитала как совокупности реальных благ играет даже меньшую роль, чем в анализе Фишера. В то время как последний по крайней мере начинал анализ с реальных благ, Найт самым решительным образом подчеркивает определение капитала как фонда. Недостаток категории фонда заключается в том, что в ней стираются лежащие в основе капитала социальные отношения, и хотя она удобна для математической обработки, социологический аспект проблемы при таком определении исчезает совершенно. Представляется, что в этом смысле Марксово определение капитала как отношения между людьми обладает большими достоинствами. Да и у Рикардо потоки доходов являются отражением существующей социальной и классовой структуры. Но в теориях Фишера и Найта, независимо от различий в деталях между ними, все это безвозвратно утеряно. Поэтому нельзя освободиться от впечатления об их апологетическом характере. Более того, Фишер отказывался отвечать на вопрос, почему существует процент. Он уходил от него, утверждая, что достаточно проанализировать, как устанавливается процент102. Однако установить размер или скорость данного потока - это еще не значит объяснить его происхождение. Представляется, что функциональная и этиологическая проблемы у Фишера безнадежно перепутаны.

Результаты (украинский) 1:

Нетерплячий "Фішер, мабуть, має ближче схожість з" другий база "Bem-Baverka, або недооцінка майбутніх потреб, а концепція нагадує останній інвестиційні можливості по суті технічних змін в даний момент часу. Фішер, система, однак, упор робився на перевагу переваги в сьогоденні, так що відсоток перш за все необхідно пояснити небажання чекати. Це не обов'язково свідчать про людський короткозорість, але досить переговори про його наполегливі бажання одразу задовольнити своїх бажань. На відміну від зору австрійської школи Фішер стверджували, що без шкоди для зростання виробництва час перспективи, схоже, безмежні, що робить вартість тепер невизначену величину. Таким чином, не можеш пояснити технічні переваги різниця між вартістю сьогодення і майбутнє вигоди. Тільки час перевагу може пояснити відсоток, Фішер сказав, тому що байдужість зв'язку з теперішнього часу в порівнянні з майбутнього, де відсоток може не виникнути. Австрійці, з іншого боку, вважає, що технічні переваги, або методів обхідні виробництва, ви також можете знайти пояснення відсотка. Звичайно, Фішер не ігнорує продуктивність фактор, оскільки він, очевидно, має великий вплив на попит на товар. Але головний елемент він вважала за краще часу: технічні переваги покласти їх на милість neterpenija99.Вместе с тем утверждение Фишера, что процент - это не просто вознаграждение фактора, подобно ренте или заработной плате, а основа всех доходов, фактически заимствовано у австрийской школы. Суть дела в том, говорил он, что процент основывается на дисконтировании во времени, когда оно распространяется на все производительные услуги. Процент дает способ изучения всех потоков дохода, и если капитализировать эти потоки, исходя из данной ставки, будут получены капитальные стоимости100. Это напоминает концепцию капитала у Франка Найта101. У Найта, однако, идея капитала как совокупности реальных благ играет даже меньшую роль, чем в анализе Фишера. В то время как последний по крайней мере начинал анализ с реальных благ, Найт самым решительным образом подчеркивает определение капитала как фонда. Недостаток категории фонда заключается в том, что в ней стираются лежащие в основе капитала социальные отношения, и хотя она удобна для математической обработки, социологический аспект проблемы при таком определении исчезает совершенно. Представляется, что в этом смысле Марксово определение капитала как отношения между людьми обладает большими достоинствами. Да и у Рикардо потоки доходов являются отражением существующей социальной и классовой структуры. Но в теориях Фишера и Найта, независимо от различий в деталях между ними, все это безвозвратно утеряно. Поэтому нельзя освободиться от впечатления об их апологетическом характере. Более того, Фишер отказывался отвечать на вопрос, почему существует процент. Он уходил от него, утверждая, что достаточно проанализировать, как устанавливается процент102. Однако установить размер или скорость данного потока - это еще не значит объяснить его происхождение. Представляется, что функциональная и этиологическая проблемы у Фишера безнадежно перепутаны.

Результаты (украинский) 2:

Нетерпіння "у Фішера, мабуть, має більш близьку подібність з" другим підставою "у Бем-Баверка, або недооцінкою майбутніх потреб, в той час як ідея інвестиційних можливостей нагадує концепцію останнього про технічні переваги в даний момент часу. У системі Фішера, однак, наголос зроблено на перевазі благ в сьогоденні, тому відсоток слід перш за все пояснювати небажанням чекати. Це не обов'язково свідчить про недалекоглядність людини, а скоріше говорить про його наполегливому прагненні негайно задовольняти свої бажання. Всупереч точці зору австрійської школи, Фішер стверджував, що без переваги часу перспективи зростання виробництва представляються безмежними, що робить вартість в даний час невизначеною величиною. Отже, одне технічну перевагу не може пояснити різницю між вартістю теперішніх і майбутніх благ. Лише перевагу часу може пояснити відсоток, заявляв Фішер, тому що там, де існує байдужість щодо справжнього порівняно з майбутнім, відсоток не може виникнути. Австрійці, з іншого боку, вважали, що в технічній перевазі, або обхідних методах виробництва, також можна знайти пояснення відсотка. Звичайно, Фішер не ігнорував фактор продуктивності, оскільки він, безсумнівно, має важливий вплив на пропозицію товарів. Але основним елементом у нього було перевагу часу: технічна перевага ставилося їм у залежність від нетерпенія99.
Разом з тим твердження Фішера, що відсоток - це не просто винагороду фактора, подібно ренті або заробітної плати, а основа всіх доходів, фактично запозичене у австрійської школи. Суть справи в тому, говорив він, що відсоток ґрунтується на дисконтуванні в часі, коли воно поширюється на всі продуктивні послуги. Відсоток дає спосіб вивчення всіх потоків доходу, і якщо капіталізувати ці потоки, виходячи з даної ставки, будуть отримані капітальні стоімості100. Це нагадує концепцію капіталу у Франка Найта101. У Найта, однак, ідея капіталу як сукупності реальних благ грає навіть меншу роль, ніж в аналізі Фішера. У той час як останній принаймні починав аналіз з реальних благ, Найт найрішучішим чином підкреслює визначення капіталу як фонду. Недолік категорії фонду полягає в тому, що в ній стираються лежать в основі капіталу соціальні відносини, і хоча вона зручна для математичної обробки, соціологічний аспект проблеми при такому визначенні зникає зовсім. Звісно ж, що в цьому сенсі Марксове визначення капіталу як відносини між людьми володіє великими перевагами. Та й у Рікардо потоки доходів є відображенням існуючої соціальної і класової структури. Але в теоріях Фішера і Найта, незалежно від відмінностей в деталях між ними, все це безповоротно втрачено. Тому не можна звільнитися від враження про їх апологетичному характер. Більш того, Фішер відмовлявся відповідати на запитання, чому існує відсоток. Він йшов від нього, стверджуючи, що досить проаналізувати, як встановлюється процент102. Однак встановлення розміру або швидкість даного потоку - це ще не означає пояснити його походження. Звісно ж, що функціональна і етіологічна проблеми у Фішера безнадійно переплутані.