Существует несколько точек зрения н

Существует несколько точек зрения на время возникновения науки. Согласно одной из них она появилась еще в эпоху каменного века, около 2 млн. лет назад, - как первый опыт по изготовлению орудий труда. Ведь для создания даже примитивных орудий требуется некоторое знание о различных природных объектах, которое практически используется, накапливается, совершенствуется и передается из поколения в поколение. Согласно другой точке зрения наука появилась только в эпоху Нового времени, когда начали широко применяться экспериментальные методы, и естествознание заговорило на языке математики; когда увидели свет работы Г.Галилея, И.Кеплера, И.Ньютона, Х.Гюйгенса и других ученых.Наиболее распространенная точка зрения на время появления науки, это то, что она зародилась приблизительно в 5 веке до н.э. в Древней Греции, когда мышление начало становиться все более критическим, т.е. стремилось в большей степени опереться на принципы и законы логики, а не на мифологические предания и традиции. Однако мы хорошо знаем, что и задолго до греков их восточные соседи (египтяне, вавилоняне, ассирийцы, персы и другие) накопили немало фактических знаний и технических решений. Разве смогли бы египтяне построить свои прославленные пирамиды, если бы не умели взвешивать, измерять, вычислять, рассчитывать и т.д., т.е. если бы не были знакомы с наукой? И все же ее родоначальниками считаются греки, потому что они первыми обратили внимание не только на окружающий мир, но и на сам процесс его познания, на мышление. В этот период и последующую за ним эпоху Средних веков она развивалась крайне медленно. В Средние века (V – ХI вв.) научное мышление в Западной Европе развивается в новой культурно-исторической обстановке, отличной от античной. Политическая и духовная власть принадлежала религии, и это накладывало отпечаток на развитие науки. Наука в основном должна была служить иллюстрацией и доказательством теологических истин.Как своеобразная форма познания - специфический тип духовного производства и социальный институт - наука возникла в Европе, в Новое время, в XVI-XVII веках. Она (сначала в форме естествознания) начинает развиваться относительно самостоятельно. Говоря о возникновении науки, надо подчеркнуть следующее. В античности и средние века в основном имело место философское познание мира.

Результаты (украинский) 1:

Існує кілька точок зору на час виникнення науки. Згідно з однією з них вона з'явилася ще в епоху кам'яного віку, близько 2 млн. Років тому, - як перший досвід з виготовлення знарядь праці. Адже для створення навіть примітивних знарядь потрібно деяке знання про різні природні об'єкти, яке практично використовується, накопичується, вдосконалюється і передається з покоління в покоління.
Відповідно до іншої точки зору наука з'явилася тільки в епоху Нового часу, коли почали широко застосовуватися експериментальні методи, і природознавство заговорило мовою математики; коли побачили світло роботи Г. Галілея, І. Кеплера, І. Ньютона, Х. Гюйгенса й інших учених.
Найбільш поширена точка зору на час появи науки, це те, що вона зародилася приблизно в 5 столітті до н.е. в Стародавній Греції, коли мислення почало ставати все більш критичним, тобто прагнуло більшою мірою спертися на принципи і закони логіки, а не на міфологічні перекази і традиції. Однак ми добре знаємо, що і задовго до греків їх східні сусіди (єгиптяни, вавилоняни, ассирійці, перси і інші) накопичили чимало фактичних знань і технічних рішень. Хіба змогли б єгиптяни побудувати свої прославлені піраміди, якби не вміли зважувати, вимірювати, обчислювати, розраховувати і т.д., тобто якби не були знайомі з наукою? І все ж її родоначальниками вважаються греки, тому що вони першими звернули увагу не тільки на навколишній світ, а й на сам процес його пізнання, на мислення. У цей період і подальшу за ним епоху Середніх віків вона розвивалася вкрай повільно. В середні віки (V - ХІ ст.) Наукове мислення в Західній Європі розвивається в новій культурно-історичній обстановці, відмінній від античної. Політична і духовна влада належала релігії, і це накладало відбиток на розвиток науки. Наука в основному повинна була служити ілюстрацією і підтвердженням теологічних істин.
Як своєрідна форма пізнання - специфічний тип духовного виробництва і соціальний інститут - наука виникла в Європі, в Новий час, в XVI-XVII століттях. Вона (спочатку у формі природознавства) починає розвиватися відносно самостійно. Говорячи про виникнення науки, треба підкреслити наступне. В античності і середньовіччя в основному мало місце філософське пізнання світу.

Результаты (украинский) 2:

Є кілька точок зору в момент виникнення науки. За однією з них вона з'явилася в кам'яний вік, близько 2 000 000. років тому-як перший досвід у виготовленні інструменту. Адже створення навіть примітивних гармат вимагає певних знань про різні природні предмети, які практично використовуються, накопичуються, поліпшуються і передавалися з покоління в покоління.
За іншою точкою зору, наука з'явилася тільки в новому віці, коли експериментальні методи почали широко використовуватися, і природничі науки говорили мовою математики; Коли роботи г. Галілея, і. Кеплера, і. Ньютон, г. Гуйжан та інші вчені побачили світло світла.
Найбільш поширеним видом на момент появи науки є те, що він виник близько 5 століття до н. е. в стародавній Греції, коли мислення почав ставати більш критичним, тобто він прагнув більше покладатися на принципи і закони логіка, а не міфологічні традиції і традиції. Однак, ми добре розуміємо, що задовго до того, греки їх Східні сусіди (єгиптяни, Вавилоняни, Ассирійці, перси та інші) накопичили багато фактичних знань і технічних рішень. Як єгиптяни могли будувати свої знамениті піраміди, якщо не в змозі зважувати, вимірювати, обчислювати, обчислювати і т. д., тобто, якщо вони не знайомі з наукою? І все ж його предки вважаються греками, тому що вони першими звертають увагу не тільки на навколишній світ, а й на процес її пізнання, думаючи. У цей період і в наступні середні віки вона розвивалася дуже повільно. У середні віки (V-XI ст.) наукове мислення в Західній Європі розвивається в новому культурному та історичному середовищі, що відрізняється від древньої. Політична і духовна влада належала релігії, і це залишила відбиток на розвиток науки. Наука була в основному повинна слугувати ілюстрацією і доказом богословських істин.
Як своєрідний вид пізнання-специфічний тип духовного виробництва і соціальної установи-наука зародилася в Європі, в новому віці, в XVI і XVII століттях. Він (перший у формі природничих наук) починає розвиватися відносно самостійно. Говорячи про виникнення науки, ми повинні підкреслити наступне. У давнину і в середні віки в основному було філософське пізнання світу.