Хотя существование языковых (речевы

Хотя существование языковых (речевых) лакун обусловлено спецификой локальных культур, можно выделить и собственно интеркультурные лакуны. К интеркультурным лакунам можно отнести случаи несовпадения цветовой символики разных народов [7,с.79]: народы Экваториальной Африки не связывают добро с белым цветом, а зло с черным, как это принято у многих индоевропейских народов. Разновидностью интеркультурных лакун можно считать несовпадение и других видов культурной символики, характерных для различных этносов: для японцев листья папоротника – знак – пожелание удачи в наступающем году; в русском узусе папоротник ассоциируется со смертью, кладбищем [25, с. 35].
К культурологическим лакунам следует отнести также большую группу кинесических лакун. Таковы, например, жесты, используемые представителями различных культур. По-разному «прочитываются» в культурах одни и те же позы, а также мимические «знаки» эмоционального состояния. Выявление такого рода лакун представляется весьма целесообразным, поскольку их существование может привести не только к непониманию того или иного фрагмента текста, но и к неадекватному поведению в межкультурном общении.
Из приведенных нами примеров интерязыковых и интеркультурных лакун следует, что лакуны можно понимать как сигналы не только специфических реалий, но и специфических процессов и состояний, противоречащих узуальному опыту носителя того или иного языка (культуры).
Естественно, что узуальный опыт носителя некоторой культуры изменяется в процессе своего развития. Следовательно, узуальный опыт носителей одной и той же локальной культуры в разные эпохи может не совпадать. Лакуны, возникающие в таких случаях, можно считать интракультурными. [ 24, с. 127].
На наличие лакун в некотором языке не только относительно другого языка, но и в отношении прошлого состояния одного и того же языка указывает и В. Муравьев [20, с. 24].
По существу, об интраязыковых лакунах пишет и Р.А. Будагов, отмечающий, что современники В.Шекспира никогда не жаловались на «темные места» в его произведениях и лишь гораздо позднее эти места стали нуждаться в лингвистических комментариях [3,с.143-144]. Нетрудно представить ситуацию, когда носитель некоторой лингвокультурной общности оказывается не в состоянии понять не только слова, реалии, но и поведенческие нормы, относящиеся к предшествовавшему этапу развития его культуры. Интракультурные лакуны могут возникать и в силу неспособности носителя того или иного языка (культуры) осознать, адекватно оценить устаревшие характеристические описания реалий и понятий своей локальной культуры.
Расхождения (несовпадения) локальных культур могут иметь различную «мощность».
Так, можно отметить существование конфронтативных (мощных, глубоких) лакун и контрастивных (слабых, неглубоких) лакун. Наиболее «мощные» конфронтативные лакуны чаще всего интеркультурные. Интракультурные лакуны обычно контрастивные, хотя встречаются и другие комбинации: интеркультурные контрастивные, интракультурные конфронтативные лакуны. Конфронтативный характер нередко носят элементы «образного арсенала» литератур разных народов; горы – в искусстве Кавказа; ветер, простор, дорога – в искусстве России [7, с. 79]. Примером контрастивных интеркультурных лакун могут служить некоторые традиционные сравнения: в русской культуре говорят «работает как вол», в татарской – «работает как лошадь», о худом человеке носитель русского языка скажет «тонкий как спичка», в татарской культуре такого человека чаще сравнивают с лучиной.
Проблему существования лакун в текстах (в интер- и интракультурном плане) можно интерпретировать с точки зрения несовпадения национально-культурных типов реципиентов текста. Лингвокультурная общность может характеризоваться определенным уровнем и направлением сциентизации, а также системой образования, художественной литературой и т.д.
Свойственный каждой локальной культуре комплекс знаний в соединении с психическими особенностями и национальным характером носителей данной культуры формирует определенный тип реципиента (читателя), на который обычно ориентируется автор художественного произведения. Тип реципиента можно рассматривать как «этнопсихолингвистический тип», понимая его как интеллектуально-эмоциональный тип личности со специфической структурой речевого (и неречевого) коммуникативного поведения, определяемой культурными особенностями той общности, к которой данная личность принадлежит. Установление лакун в инокультурном тексте, следовательно, есть выявление того, в чем не совпадают (расходятся) национально-культурные типы реципиентов, принадлежащих различным культурам.

Результаты (украинский) 1:

Хоча існування мова (speech) прогалини, через особливості місцевої культури, можна виділити і interkul′turnye прогалини. Всеукраїнський тур культурні розбіжності можуть включати випадках невідповідність колірних символіки різних народів [7, с. 79]: народів Екваторіальна Африка пов'язує добре з білими і зла з чорними, як це прийнято в багатьох індоєвропейські народи. Варіант interkul′turnyh прогалин можна вважати невідповідність та інші види культурних символи специфічних для різних етнічних груп: японський Папороть знак побажати удачі в наступному році; у російському uzuse Папороть асоціюється зі смертю, кладовище [25, с. 35].Культурні розбіжності повинні також включити велика група kinesičeskih прогалини. Вони жести, наприклад, використовується різними культурами. Різні "читати" в тому ж пози, а також імітування символів емоційний стан. Визначення такого роду прогалини, здавалося, дуже відповідний, оскільки їх існування може призвести не лише до відсутності певний фрагмент тексту, але й до неадекватної поведінки у міжкультурній комунікації.США прикладів, interâzykovyh і interkul′turnyh прогалини повинно бути, що прогалини може бути зрозуміле як сигнали не тільки конкретні реалій, але певних процесів і умови, на відміну від uzual′nomu досвід медіа-мова (культура).Природно, uzual′nyj медіа відчувати деякі культури зміни під час його розвитку. Таким чином, uzual′nyj з мультимедіа ж місцевої культури в різний час може не відповідати. Лазівки, що виникають у таких випадках можна вважати intrakul′turnymi. [24, s. 127].Наявність лакун мовою, деякі не тільки по відношенню до іншої мови, а також по відношенню до минулого визначає стан однією мовою та мурах [20, с. 24].По суті, на intraâzykovyh ОСТРОВСЬКИЙ пише і Budagov р. а., сигнали, що Шекспір сучасників ніколи не скаржилися "темних місцях" в його твори і тільки набагато пізніше ці місця почав вимагати мовні Коментарі [3, п. 143-144]. Це не важко уявити ситуацію де ЗМІ деякі мовної і культурної спільності він не може зрозуміти не тільки слова, але реальність і поведінкові норми, пов'язані з попередньому етапі розвитку своєї культури. Прогалини Intrakul′turnye можуть виникнути через неможливість носієм мови (культура) розуміють, адекватно оцінити застарілих характерних Опис реалії та концепції місцевої культури.Дивергенція (невідповідність) місцевої культури можуть мати різні "сила".Так, один можна констатувати наявність прогалини konfrontativnyh (потужний, глибокий) і kontrastivnyh (слабка, дрібного) лакун. На "найпотужніших" konfrontativnye пробілу interkul′turnye частіше. Intrakul′turnye пробілу kontrastivnye як правило, хоча є й інші комбінації: interkul′turnye kontrastivnye, intrakul′turnye konfrontativnye прогалини. Konfrontativnyj характер, часто зображувальні елементи Арсенал літератури різних народів; Гора Цукрова Голова — в мистецтві Кавказу; Вітер, просторі, дорога в мистецтво Росії [7, с. 79]. Приклад kontrastivnyh interkul′turnyh прогалини може служити деякі традиційні Порівняйте: у російської культури, кажуть "працює як бика, татар-" працює як кінь ", спертися чоловік з російської мови media сказати" тонкі як сірники, в татарської культури людини, часто в порівнянні з luchiny.Проблеми існування лакун в текстах («Інтер»- і intrakul′turnom) можуть бути витлумачені з точки зору культурного Невідповідність типів одержувачів тексту. Спільність Lingvokul′turnaâ можна охарактеризувати за певний рівень і напрямок scientizacii, а також освіти, фантастика, тощо.Своєрідний для кожного місцевої культури комплекс знань у поєднанні з психічним характеристики і національних природних засобів масової інформації що культури породжує певний тип одержувача (рідер), яка зазвичай фокусується автор художніх робіт. Тип одержувача можна розглядати як "ètnopsiholingvističeskij типу", розуміння його як інтелектуального та емоційного особистості тип з конкретної структури слова (і nerečevogo) комунікативної поведінки, визначається культурних особливостей спільноти, до паркінгом особистість. Усунення прогалин у inokul′turnom тексту, тому, щоб визначити, що не відповідає (розходяться) національно культурних типів одержувачів, які належать до різних культур.

Результаты (украинский) 2:

Хоча існування мовних (мовних) лакун обумовлено специфікою локальних культур, можна виділити і власне інтеркультурний лакуни. До інтеркультурності лакунах можна віднести випадки розбіжності колірної символіки різних народів [7, с.79]: народи Екваторіальної Африки не пов'язують добро з білим кольором, а зло з чорним, як це прийнято у багатьох індоєвропейських народів. Різновидом інтеркультурних лакун можна вважати розбіжність та інших видів культурної символіки, характерних для різних етносів: для японців листя папороті - знак - побажання удачі в наступаючому році; в російській узусі папороть асоціюється зі смертю, кладовищем [25, с. 35].
До культурологічним лакунах слід віднести також велику групу кінесичних лакун. Такі, наприклад, жести, використовувані представниками різних культур. По-різному «прочитуються» в культурах одні й ті ж пози, а також мімічні «знаки» емоційного стану. Виявлення такого роду лакун представляється дуже доцільним, оскільки їх існування може призвести не тільки до нерозуміння того чи іншого фрагмента тексту, а й до неадекватної поведінки в міжкультурному спілкуванні.
З наведених нами прикладів інтерязикових і інтеркультурних лакун випливає, що лакуни можна розуміти як сигнали не тільки специфічних реалій, а й специфічних процесів і станів, що суперечать узуальной досвіду носія тієї чи іншої мови (культури).
Природно, що узуальной досвід носія певної культури змінюється в процесі свого розвитку. Отже, узуальной досвід носіїв однієї і тієї ж локальної культури в різні епохи може не збігатися. Лакуни, що виникають у таких випадках, можна вважати інтракультурнимі. [24, с. 127].
На наявність лакун в деякій мові не тільки щодо іншої мови, але й відносно минулого стану одного і того ж мови вказує і В. Муравйов [20, с. 24].
По суті, про інтраязикових лакунах пише і Р.А. Будагов, що відзначає, що сучасники В.Шекспіра ніколи не скаржилися на «темні місця» в його творах і лише набагато пізніше ці місця стали потребувати лінгвістичних коментарі [3, с.143-144]. Неважко уявити ситуацію, коли носій певної лінгвокультурної спільності виявляється не в змозі зрозуміти не тільки слова, реалії, а й поведінкові норми, які стосуються передував етапу розвитку його культури. Інтракультурние лакуни можуть виникати і в силу нездатності носія тієї чи іншої мови (культури) усвідомити, адекватно оцінити застарілі характеристичні опису реалій і понять своєї локальної культури.
Розбіжності (неспівпадання) локальних культур можуть мати різну «потужність».
Так, можна відзначити існування конфронтативного ( потужних, глибоких) лакун і контрастивної (слабких, неглибоких) лакун. Найбільш «потужні» конфронтативного лакуни найчастіше інтеркультурний. Інтракультурние лакуни зазвичай Контрастивні, хоча зустрічаються й інші комбінації: інтеркультурний Контрастивні, інтракультурние конфронтативного лакуни. Конфронтативного характер нерідко носять елементи «образного арсеналу» літератур різних народів; гори - в мистецтві Кавказу; вітер, простір, дорога - в мистецтві Росії [7, с. 79]. Прикладом контрастивної інтеркультурних лакун можуть служити деякі традиційні порівняння: у російській культурі кажуть «працює як віл», в татарській - «працює як кінь», про худому людині носій російської мови скаже «тонкий як сірник», в татарській культурі такої людини частіше порівнюють з лучиною.
Проблему існування лакун в текстах (в інтер і інтракультурном плані) можна інтерпретувати з точки зору неспівпадання національно-культурних типів реципієнтів тексту. Лінгвокультурної спільності може характеризуватися певним рівнем і напрямом сциентизации, а також системою освіти, художньою літературою і т.д.
Властивий кожної локальної культури комплекс знань в з'єднанні з психічними особливостями і національним характером носіїв даної культури формує певний тип реципієнта (читача), на який зазвичай орієнтується автор художнього твору. Тип реципієнта можна розглядати як «етнопсіхолінгвістіческого тип», розуміючи його як інтелектуально-емоційний тип особистості зі специфічною структурою мовного (і немовних) комунікативної поведінки, обумовленої культурними особливостями тієї спільності, до якої дана особистість належить. Встановлення лакун в інокультурному тексті, отже, є виявлення того, в чому не збігаються (розходяться) національно-культурні типи реципієнтів, що належать різним культурам.

Результаты (украинский) 3:

Це відмінності в лексическом тло (або в поєднанні непонятииных семантичного акцій) квантовій теорії мовою з урахуванням слова можуть спричинити порушення зв'язку (4, c. 75).Незважаючи на існування мови (голос) розривів за рахунок місцевих культур, можна виділити і дійсно интеркультурные прогалин.На интеркультурным прогалини можуть бути класифіковані як колір символів різних народів (при розходженні між 7, c. 79): народів екваторіальних Африки не пов'язують вітаємо з білого кольору, а зло з чорними,Як це було для багатьох найбільш indo-європейських народів. Otago интеркультурных лазівки можна взяти те, що вона є невідповідність та інших видів культурного символи, характерні для різних етнічних груп.Для японської листя папороть - знак - побажати удачі в наступному році; англійською мовою папороть trilinguism або polyglossia пов'язані зі смертю, кладовище (25, з. 35) .
На культурологическим зазори слід класифікувати як велика група кинесических прогалин. Це, наприклад, жести, використані представниками різних культур. По-різному "майстра' у культур, до того ж пози,А також зафіксована 'знаки' емоційний стан. Для визначення таких прогалини може здатися дуже корисні,З часу свого існування може призвести не тільки до плутанини або розділ тексту, але й неадекватну поведінку в міжкультурного спілкування.
У прикладі ми маємо интерязыковых і интеркультурных лазівки має бути, що прогалини можуть бути зрозуміло, а сигнали не тільки конкретні реалії, але й специфічним процесів і статус,Всупереч узуальному змі досвід або мови (Мінкультури) .
Природно, що узуальныи змі досвід деяких культури змінюється в процесі свого розвитку. Як наслідок,Узуальныи змі досвід роботи в один і той же місцеву культуру в різних часів не може бути так само. Прогалини виникають у таких випадках, ви можете зробити це интракультурными. [ 24, з. 127) .
Для прогалин у деяких мова не тільки про іншу мову, але й у минулому стан один і той же мова вказує, і в. Мурахи (20, з. 24) .
По суті, пише интраязыковых selfadjoint і Р.А.Тези, Зураб Церетелі, Спасителя в.Шекспіра ніколи не скаржився на 'темному місці' у своїх працях і лише набагато пізніше за ці місця стали потрібно мовою коментарі (3, c. 143-144).Це не важко уявити, що, коли медіа деякі лингвокультурнои спільність не в змозі зрозуміти не тільки слова, реалії, але й норми поведінки,Пов'язані з попереднього етапу розвитку культури. Интракультурные прогалини можуть з'являтися і через неспроможність держави до ЗМІ або іншої мови (культура) для реалізаціїАдекватно оцінювати спадок характерні описи реалії та концепції його місцевої культури.
Розбіжності (невідповідності) місцевих культур може мати різні 'влада' .
Так,Можна відзначити наявність конфронтативных (потужний, глибокі) прогалин і контрастивных (слабкість, дрібне) прогалини. Найбільш 'потужні" конфронтативные прогалини часто интеркультурные.Интракультурные прогалини зазвичай контрастивные, хоча були інші комбінації: интеркультурные контрастивные, интракультурные конфронтативные прогалин.Конфронтативныи характер часто є елементами 'u' 'Арсенал' фізики різних народів; гори - в мистецтві Кавказу; вітер, простір, дороги - в мистецтва Росії (7, з. 79).Прикладом може служити контрастивных интеркультурных лазівки деякі з традиційних порівняння: у російської культури - "біг як птах hasteth", в Казані - "біг як кінь",Чоловік змі російської мови не буде сказати, "тонкі, як quickstep", "Татарська культури таких прав найчастіше порівняно з лучинои.
Проблему існування розриву в тексти (в інтер- і интракультурном план) можна тлумачити з точки зору невідповідність національно-культурних видів одержувачів тексту.Лингвокультурная спільність може бути властива певний рівень і напрямок сциентизации, а також освіти, літератури і мистецтва, і т.д.
На який зазвичай спрямований автор художніх робіт. Одержувач типу можна розглядати як 'этнопсихолингвистическии типу",Властиві кожному місцеву культуру комплекс знань у зв'язку з психічними характеристики та національного характеру з медіа-культури генерує певний тип одержувача (reader),З якою індивідуальний належить. 'Лазівки в инокультурном текст, тому, є визначення, ніж не збігаються (розділити) національно-культурних видів одержувачів,Що належать до різних культур.