Глава 1.Фольклорная сказка как сост

Глава 1.Фольклорная сказка как составляющая культуры.


Отличительные черты народной сказки как жанра литературы.

Фольклор - народное художественное искусство, форма общественного сознания, народная творческая деятельность, создаваемые народом и бытующие в народных массах - литература, музыка, театр, танец, архитектура, изобразительное и декоративно-прикладное искусство. В своём коллективном творчестве отражается трудовая деятельность народа, бытовой и общественный уклад, знания о жизни и природе, верования и культы. В Фольклоре, который сложилсяпутём трудовой практики, воплощены воззрения, стремления и идеалы народа, его фантазия, мир чувств, переживаний,протест против гнёта и эксплуатации, мечты о счастье и справедливости. Из-за многовековогонародного опыта, фольклор отличается глубиной художественного освоения реальности, правдивостью образов.Темы, мотивы, фольклорные формы возникают индивидуальном народном творчестве и коллективном художественном сознании. Народ собирает, оттачивает и наполняет найденные отдельными авторами решения.Устойчивые художественные традициив чьих рамкахпроявляется личное творчество) сочетаются с различными вариантами, преобразованием этих традиций в отдельных произведениях.Для всех видов фольклора характерно, что авторы произведения одновременно являются его исполнителями, в свою очередь, исполнение может быть созданием вариантов, которые обогащают традицию; также важен контакт авторов с носителями оригинального языка, выступающих творческого процесса.
Из выше сказанного определяется вывод, что народная культура владеет множеством произведений, одним из которых является сказка.
В словаре В.И. Даля сказка определяется как "вымышленный рассказ, небывалая и даже несбыточная повесть, сказание". Так же приводится примеры нескольких пословиц и поговорок, связанных с этим жанром: Либо дело делать, либо сказки сказывать. Сказка складка, а песня быль. Сказка складом, песня ладом красна. Ни в сказке сказать, ни пером описать. Не дочитав сказки, не кидай указки. Сказка от начала начинается, до конца читается, а в серёдке не перебивается. Уже из этих пословиц ясно: сказка — вымысел, произведение народной фантазии — "складное", яркое, интересное произведение, имеющее определённую целостность и особый смысл.
Т.Чернышова определяет сказку как: «особый замкнутый мир, в котором действуют законы, не применяемые в реальном мире. И законы, по которым он живет, являются особенными. Сказками называются устные общенародные произведения, где изображаются приключения

Результаты (украинский) 1:

Глава 1. народної казки як складова частина культури.Відмінними рисами діяльності народні казки як жанру літератури.Фольклору, народної творчості, форма Суспільна свідомість, народної творчості, створені людьми та переважає в маси літератури, музика, театр, танцювати, архітектура, штраф і ужиткового мистецтва. Його робота відображає колективної творчості людей і соціальних структур, знання, життя і природи, переконання і культів. У фольклорі, які složilsâputëm працювати практики, втілюють поглядів, прагнень, ідеалів нації, його світ фантазій, почуттів, емоцій, протест проти гноблення і експлуатації, мріє про щастя і справедливості. Через mnogovekovogonarodnogo досвід фольклор відрізняється Глибина артистичним дослідженням реальність, правдивості зображень, мотивів і тем фольклору форм виникають окремо народної творчості та художнього колективної свідомості. Люди збирають, діємо чесно і заливки окремих авторів знайшов сталого художній tradiciiv ramkahproâvlâetsâ розчинів. чия особиста творчість) в поєднанні з різними опціями, перетворення ці традиції в окремих робіт на всілякі фольклору те, що автори робіт – його виконавці, у свою чергу, виконання створення варіанти, які збагачують традиції; також важливим є контакт з носіями мови авторів, колонки творчого процесу.З вище тому, що популярна культура має багато робіт, однією з яких є казку.У словник Даля казка визначається як «вигадана історія, безпрецедентний і навіть впадати у відчай казка, легенда». Також наводяться приклади того, кілька прислів'їв та приказок, пов'язаних з цього жанру: або казки впливає. Фея складки хвіст і пісня була. Казки пісні склад, Лада це червоний. Ні казці сказати, ні пером описати. Якщо ні, то просто не кидати казка вказівник. Казка починається від початку до кінця читання, і на serëdke не переривається. Вже з цих висловлювань зрозуміло: казка є фікцією, продукт уяву людей, "згортання", яскраві, цікаві роботи, який має певні цілісність і сенсу.Т. Чернишова областю дії казка "закритого світу де закони не застосовуються в реальному світі. І законів, на якому він живе, є спеціальними. Казки називаються усні громадських робіт, які зображали пригоди

Результаты (украинский) 2:

Глава 1.Фольклорная казка як складова культури. Відмінні риси народної казки як жанру літератури. Фольклор - народна художня мистецтво, форма суспільної свідомості, народна творча діяльність, створені народом і існуючі в народних масах - література, музика, театр, танець, архітектура, образотворче і декоративно-прикладне мистецтво. У своєму колективній творчості відбивається трудова діяльність народу, побутової та суспільний уклад, знання про життя і природу, вірування і культи. У фольклорі, який сложілсяпутём трудової практики, втілені погляди, прагнення і ідеали народу, його фантазія, світ почуттів, переживань, протест проти гніту і експлуатації, мрії про щастя і справедливості. Через многовековогонародного досвіду, фольклор відрізняється глибиною художнього освоєння реальності, правдивістю образов.Теми, мотиви, фольклорні форми виникають індивідуальному народній творчості та колективному художній свідомості. Народ збирає, відточує і наповнює знайдені окремими авторами решенія.Устойчівие художні традиції чиїх рамкахпроявляется особиста творчість) поєднуються з різними варіантами, перетворенням цих традицій в окремих проізведеніях.Для всіх видів фольклору характерно, що автори твору одночасно є його виконавцями, в свою чергу, виконання може бути створенням варіантів, які збагачують традицію; також важливий контакт авторів з носіями оригінального мови, які виступають творчого процесу. З вище сказаного визначається висновок, що народна культура володіє безліччю творів, одним з яких є казка. У словнику В.І. Даля казка визначається як "вигаданий розповідь, небувала і навіть нездійсненна повість, сказання". Так само наводиться приклади декількох прислів'їв і приказок, пов'язаних з цим жанром: Або справу робити, або казки розповідати. Казка складка, а пісня бувальщина. Казка складом, пісня ладом красна. Ні в казці сказати, ні пером описати. Чи не дочитавши казки, що не кидай указки. Казка від початку починається, до кінця читається, а в серединці не перебивати. Уже з цих прислів'їв ясно: казка - вигадка, витвір народної фантазії - "складное", яскраве, цікаве твір, що має певну цілісність і особливий сенс. Т.Чернишова визначає казку як: «особливий замкнутий світ, в якому діють закони, не вживані в реальному світі. І закони, за якими він живе, є особливими. Казками називаються усні загальнонародні твори, де зображуються пригоди

Результаты (украинский) 3:

1.Корейської народної казки як частина культури.


Характеристики народної казки, як жанр літератури.Господь фольклор, популярні художні мистецтва, форми суспільної свідомості,Народної творчості, створений людей і ставлення до людей з маси - література, музика, театр, танці, архітектура, образотворче та декоративно-прикладне мистецтво;У його колективу творчість - це відображення роботи людей, захисту прав споживачів і суспільного життя, знання про життя і характер, вірувань і богослужіння. У фольклорі, який сложилсяпутем трудових практик,