«Если успею.» Хемингуэя травили со

«Если успею.»

Хемингуэя травили со всех сторон. Однажды он и Мэри сидели в баре, и вошел
корреспондент какого-то американского журнала, подошел к Эрнесту: "Как я рад
тебя видеть!" - и побежал к стойке купить бутылку... Но он сказал: "Ты знаешь,
я не пью. Я на диете". - "На какой диете? Когда я вошел, ты держал стакан с
выпивкой!" - "Нет, я на особой диете. Я не пью с дерьмом". Он всегда говорил
правду и не боялся этого. За это завистники ненавидели его еще больше.
Говорили, что он исписался, не платит налоги, предает своих друзей, что вся его
военная биография - а он воевал против фашистов в Испании - выдумана, и он
просто сочиняет героические небылицы...
Он ведь сильный был человек, и, казалось бы, можно было наплевать на эти
укусы... Но когда их так много и они так целенаправленны... Хемингуэй несколько
раз пытался покончить с собой. Однажды он хотел выброситься из самолета, но не
получилось - не открылась дверь. В 1961 году он застрелился. Его отец тоже
застрелился, когда ему было 40 лет. Наверное, это была какая-то психологическая
предрасположенность...
В конце жизни Эрнест сильно болел, подозревали, что у него лейкемия, рак
крови. Потом диагноз вроде не оправдался, но чувствовал он себя все равно
ужасно. На одной щеке у него были болячки, он просил меня: "Не снимайте меня с
этого бока". Он облысел. Все думали, что у него роскошная шевелюра, а это были
зачесанные сзади волосы... После нашей встречи в 1960 году Хемингуэй быстро
уехал с Кубы. Он плохо себя чувствовал, переехав в Испанию, попал в
психиатрическую больницу.
Если перечитать книги писателя, каждый герой его - это еще и физически
крепкий человек, мачо. Эрнест Хемингуэй не мог быть немощным. Он сказал мне
однажды: "Настоящий мужчина не может умереть в постели. Он должен либо
погибнуть в бою, либо пуля в лоб". Так сказал и так поступил.
Та наша совместная рыбалка была последней в жизни писателя, как рассказала
мне Мэри Хемингуэй. Несколько раз я слышал от него "если успею", "если успею".
Я придавал тогда этой присказке чисто бытовое значение. А потом, в 1961 году,
когда он покончил жизнь самоубийством, эта фраза зазвучала совсем иначе.
Я считаю, что, выбрав для реферата из всех писателей XX века именно Эрнеста
Хемингуэя, я не ошиблась. Изучив материал об этом замечательном драматурге, я
подчеркнула для себя много нового и интересного. Творчество Хемингуэя с давних
пор привлекало меня и сегодня, когда я поподробнее познакомилась с его
автобиографией, то искренне заинтересовалась в его жизни и его творениях.
Наверное, в будущем я прочту некоторые из его произведений и смогу отнести
Эрнеста Хемингуэя к одному из моих любимых авторов.

Результаты (украинский) 1:

"Якщо у вас є час". Хемінгуей був отруєний з усіх боків. Одного разу він Мері сиділи в барі і увійшовкореспондент американського журналу, підійшли до Ернест: "як я радийбачити вас! "і побіг до стійки, щоб купити пляшку... Але він сказав: "ви знаєте,Я не п'ю. Я на дієті ". -"На дієті? Коли я увійшов, ви провели келихнапій! "-" ні, я на спеціальне дієтичне. Я не п'ю з лайна ". Він завжди говоривправду і не боявся цього. На цьому заздрісні ненавидів його навіть більше.Ispisalsâ сказав, що він не платити податки, зраджує своїм друзям, всі їївійськові Біографія і він воювали проти фашистів в Іспанії, зробили і вінпросто пише героїчних казок... Він є сильна людина і здавалося б наплювати даніукуси... Але коли є так багато з них, і вони настільки показове... Хемінгуей більшеодин раз спробував покінчити життя самогубством. Одного разу він хотів, щоб викинути з літака, але неЦе не двері відчинилися. В 1961 році він застрелився. Його батько такожзастрелився, коли йому було 40 років. Ймовірно, це був свого роду психологічнийсхильність до... AT кінця життя Ернест наполегливо корінням, підозрював, що у нього лейкемії, раккров. Потім діагноз не представляється виправданим, але відчував, що він до цих піржахливо. На одній щоці, що виразки, як він запитав мене: "не видалити мене відв Бока ". Він пропустив класів. Всі думали, що він мав розкішний волоссям, і це булоzačesannye назад волосся... Після нашої зустрічі у 1960 році Хемінгуей швидкопоїхав на Кубу. Він відчував себе погано, маючи переїхав до Іспанії, булапсихіатричної лікарні. Якщо ви перечитати Книга письменника, кожен герой це фізичносильна людина, мачо. Ернест Хемінгуей не міг бути немічних людей. Він сказав меніодного разу: "ця людина не може померти в ліжку. Це повинні абозагибель в бою, або маркер в лоб." Таким чином, сказано і зроблено. Що наша спільна риболовля був останнім у житті письменника, як описаноМені, Хемінгуей Мері. Кілька разів я чув про це "Якщо", "Якщо у мене є час."Потім я дав чисто вітчизняний значення priskazke. А потім, у 1961 році вКоли він покінчив життя самогубством, ця пропозиція звучало дуже різні. Я вважаю, що, вибравши для абстрагування від всіх письменників XX століття це ЕрнестХемінгуей, я не помилився. Розглянувши матеріал про цей чудовий dramaturge, япідкреслив багато нового та цікавого. Хемінгуея мистецтва довгийзалучив мене і сьогодні, коли я отримав більшеавтобіографія, це щиро зацікавлені в його життя і його творінь. Можливо в майбутньому буде прочитав деякі з його робіт і може бутиЕрнест Хемінгуей одного з моїх улюблених авторів.

Результаты (украинский) 2:

«Якщо встигну.» Хемінгуея труїли з усіх боків. Одного разу він і Мері сиділи в барі, і увійшов кореспондент якогось американського журналу, підійшов до Ернесту: "Як я радий тебе бачити! " - І побіг до стійки купити пляшку ... Але він сказав: "Ти знаєш, я не п'ю. Я на дієті ". - "На якій дієті? Коли я увійшов, ти тримав склянку з випивкою! " - "Ні, я на особливій дієті. Я не п'ю з лайном". Він завжди говорив правду і не боявся цього. За цей заздрісники ненавиділи його ще більше. Говорили, що він списався, не платить податки, зраджує своїх друзів, що вся його військова біографія - а він воював проти фашистів в Іспанії - вигадана, і він просто вигадує героїчні небилиці ... Він адже сильний була людина, і, здавалося б, можна було наплювати на ці укуси ... Але коли їх так багато і вони так цілеспрямовані ... Хемінгуей кілька разів намагався покінчити з собою. Одного разу він хотів викинутися з літака, але не вийшло - не відчинилися двері. У 1961 році він застрелився. Його батько теж застрелився, коли йому було 40 років. Напевно, це була якась психологічна схильність ... Наприкінці життя Ернест сильно хворів, підозрювали, що у нього лейкемія, рак крові. Потім діагноз начебто не виправдався, але відчував він себе все одно жахливо. На одній щоці у нього були болячки, він просив мене: "Не знімайте мене з цього боку ". Він облисів. Всі думали, що у нього розкішна шевелюра, а це були зачесане ззаду волосся ... Після нашої зустрічі в 1960 році Хемінгуей швидко поїхав з Куби. Він погано себе почував, переїхавши до Іспанії, потрапив у психіатричну лікарню. Якщо перечитати книги письменника, кожен герой його - це ще й фізично міцний чоловік, мачо. Ернест Хемінгуей не міг бути немічним. Він сказав мені одного разу: "Справжній чоловік не може померти в ліжку. Він повинен або загинути в бою, або куля в лоб ". Так сказав і так вчинив. Та наша спільна риболовля була останньою в житті письменника, як розповіла мені Мері Хемінгуей. Кілька разів я чув від нього "якщо встигну", "якщо встигну". Я надавав тоді цій приказці чисто побутове значення. А потім, в 1961 році, коли він покінчив життя самогубством, ця фраза зазвучала зовсім інакше. Я вважаю, що, вибравши для реферату з усіх письменників XX століття саме Ернеста Хемінгуея, я не помилилася. Вивчивши матеріал про цю чудову драматурга, я підкреслила для себе багато нового і цікавого. Творчість Хемінгуея з давніх пір приваблювало мене і сьогодні, коли я детальніше познайомилася з його автобіографією, то щиро зацікавилася в його житті і його творіннях. Напевно, в майбутньому я прочитаю деякі з його творів і зможу віднести Ернеста Хемінгуея до одного з моїх улюблених авторів.

Результаты (украинский) 3:

'Якщо робота повинна вчитися. '

Хемінгуей п'ятірки з усіх боків. Він і Марія сиділи в барі, і реєструється
кореспондент американського журналу, звернулися до Ернесто: 'Як я
бачити вас!' - і він побіг до передньої панелі для підігрівання прикупила пляшку ...Але він сказав: 'Ви знаєте,
я не пити. Я на дієті". - На якій дієті? Коли я ввійшов до системи, у мене тримав у чашу
libation!' - 'Ні, я на спеціальний дієтичний раціон. Я не пити зі мною". Він завжди говорить правду і
не боїмося.Для цього потрібно вжити будь необдумані рішення вже не ненавиджу його ще більше.
Сказав, що він исписался, не платити податки, робити їх друзів, що всі її
військових біографія - і боровся проти фашистів в Іспанії - придумали, і він
Просто романси героїчних хімік ...
Він сильний людина, і у всьому світі здавалося, ви можете отримати касира эти
укусы ... Але коли їх так багато, вони настільки імперською ... Хемінгуей кілька
В черговий раз намагався покінчити з собою. Одного разу він хотів би отримати доступ до погромників з літака, але не
сталося - не відкрив двері. У 1961 році він був першою леді. Його батько також
перша леді, коли йому було 40 років. Можливо,Про це на психологическая
предрасположенность ...
В кінці життя Ернест дуже можливi втрата свiдомостi, підозри в тому, що він мав діагнозом лейкемія препарати крові, рак
крові. Потім діагноз не справдилися, але він відчував це все як і
сміття.На одному щокою до нього були poxes, він мене запитав: 'Не виймайте мене від
у "Бока Хуніорс". Він облысел. Всі думали, що він мав розкішний шевелюра, і це було
". ще волосся ... Після нашої зустрічі у 1960 році, Хемінгуей швидко
Пішов з Куби. Він був не погане самопочуття, двоногим шкідникам партизанську руху в Іспанії, потрапив в
психіатричної лікарні.
якщо прочитати книги письменника, це ще один герой і фізично
сильні народ, мачо.Ернест Хемінгуей не може бути непорядною. Він сказав мені він
ще раз: 'Ця людина не може померти в ліжку. Він повинен або
померти в бою, або куля в лоб". Він так і сказав так.
У нашої спільної рибалки в останній в житті письменником, як вона
я, Марія Хемінгуей. Декілька разів я чула від нього 'якщо робота повинна вчитися", "якщо робот повинні вивчити" .
Я під'єднано тоді це можливо в суто побутових значення. І потім,У 1961 році, коли він
покінчив життя самогубством, ця фраза звучала дуже по-різному.
я вірю в те, що, вибравши для ніж ті доступні з усіх письменники ХХ століття це Shafi
Хемінгуей, я не помилився.Розглянувши матеріали про цей чудовий драматурге, я
наголосив на багато нового і цікавого. Творчість Хемінгуей з давньою
далеко не привернула мене, і сьогодні, коли у мене з'явився її своєю
Також були допитані як свідка, щиро жваво цікавить його життя і його твори.
Можливо, в майбутньому, я збираюся деякі з його робіт і я можу віднести
Ернест Хемінгуей до одного з моїх улюблених авторів.