Процесс компиляции в .NET разделен

Процесс компиляции в .NET разделен на два этапа для предоставления разработчикам как можно большего удобства и мобильности. Перед тем, как создавать код на низкоуровневом машинном языке, компилятор должен знать, в какой операционной системе и на каком базовом оборудовании будет выполняться приложение (например, будет это 32- или 64-разрядная ОС Windows). Благодаря выполнению таких двух этапов компиляции, можно создавать скомпилированную сборку с кодом .NET и по-прежнему распространять ее среди более, чем одной, платформы.

Разумеется, этап оперативной компиляции, пожалуй, не был бы столь полезным, если бы его нужно было выполнять при каждом запросе той или иной страницы веб-сайта. К счастью, приложения ASP.NET не нуждаются в выполнении компиляции при каждом запрашивании веб-страницы. Вместо этого код на IL в них создается один раз и генерируется заново только в случае изменения исходного кода, а файлы, содержащие машинный код, кэшируются в системном каталоге, путь к которому выглядит примерно так:

C:WindowsMicrosoft.NETFramework[Номер версии]Temporary ASP.NET Files.
Конкретный момент, когда код компилируется в IL, зависит от того, каким образом создается и развертывается веб-приложение. В случае создания веб-приложения в виде веб-проекта в Visual Studio код компилируется в IL при компиляции проекта. В случае его создания в виде облегченного веб-сайта без проекта, код для каждой из его страниц компилируется при первом запросе соответствующей страницы. Но и в том, и в другом случае через второй этап компиляции (из IL в машинный код) код проходит лишь при первом его запуске.

В ASP.NET также включены инструменты для выполнения предварительной компиляции, с помощью которых можно делать так, чтобы приложение компилировалось сразу же в машинный код прямо после его развертывания на производственном веб-сервере. Это позволяет избежать накладных расходов, связанных с выполнением первого этапа компиляции при развертывании готового приложения (и исключить возможность подделки или изменения кода другими людьми).

Результаты (украинский) 1:

Веб, процес складання подiлити на двi фази надати розробникам можливих кріслу та мобільності. Перш ніж писати код до низького рівня машинної мови, компілятор повинен знати яку операційну систему і запуск застосунку того, що основними обладнання (наприклад, буде 32 - або 64-розрядної Windows). Через ці два етапи компіляції можна створити складений Асамблеї з веб-код і продовжувати поширення його серед більш ніж одній платформі.Звичайно, оперативних компіляції, мабуть, не буде так зручно, якщо потрібно виконати під час кожного різних сторінок веб-сайту. На щастя, ASP.NET додатків не повинні бути скомпільовані з кожним разом веб-сторінки. Замість цього, код на Іл в них створюється один раз і регенерується, лише якщо змінити вихідний код і файли, що містять машинний код зберігається в кеші системний шлях каталогу, який виглядає наступним чином:Temporary C:WindowsMicrosoft.NETFramework [номер версії] ASP.NET файлів.Той самий момент, коли код складений в IL, залежить від того, як ви створили та розгортання веб-додатків. Якщо ви будуєте веб-додатків, як веб-проекту в Visual Studio, код складений в IL при компіляції проекту. Якщо створена як легкий веб-сайт без коду проекту для кожного з його сторінках складаються за першим запитом на сторінку. Але в будь-якому випадку через другий етап компіляції (від IL в рідний код), код працює тільки в перший раз, це запустити.В ASP.NET також включає в себе інструменти для виконання precompilation, за допомогою яких можна робити так відразу застосування компілює рідний код безпосередньо після того, як вона розгортається на виробництві веб-сервер. Це дозволяє уникнути накладних витрат, пов'язаних з імплементації першої фази компіляції під час розгортання готової застосування (та виключити можливість підробки або код зміни іншими користувачами).

Результаты (украинский) 2:

Процес компіляції в .NET розділений на два етапи для надання розробникам якомога більшої зручності і мобільності. Перед тим, як створювати код на низкоуровневом машинній мові, компілятор повинен знати, в якій операційній системі і на якому базовому обладнанні буде виконуватися додаток (наприклад, буде це 32 чи 64-розрядна ОС Windows). Завдяки виконанню таких двох етапів компіляції, можна створювати скомпільовану збірку з кодом .NET і раніше поширювати її серед більш, ніж однієї, платформи. Зрозуміло, етап оперативної компіляції, мабуть, не був би настільки корисним, якби його потрібно було виконувати при кожному запиті тієї чи іншої сторінки веб-сайту. На щастя, додатки ASP.NET не потребують виконання компіляції при кожному запрашіванія веб-сторінки. Замість цього код на IL в них створюється один раз і генерується заново тільки в разі зміни вихідного коду, а файли, що містять машинний код, кешуються в системному каталозі, шлях до якого виглядає приблизно так: C: Windows Microsoft.NET Framework [Номер версії] Temporary ASP.NET Files. Конкретний момент, коли код компілюється в IL, залежить від того, яким чином створюється і розгортається веб-додаток. У разі створення веб-додатки у вигляді веб-проекту в Visual Studio код компілюється в IL при компіляції проекту. У разі його створення у вигляді полегшеного веб-сайту без проекту, код для кожної з його сторінок компілюється при першому запиті відповідної сторінки. Але і в тому, і в іншому випадку через другий етап компіляції (з IL в машинний код) код проходить лише при першому його запуску. В ASP.NET також включені інструменти для виконання попередньої компіляції, за допомогою яких можна робити так, щоб додаток компілювати відразу ж в машинний код прямо після його розгортання на виробничому веб-сервері. Це дозволяє уникнути накладних витрат, пов'язаних з виконанням першого етапу компіляції при розгортанні готового додатка (і виключити можливість підробки або зміни коду іншими людьми).

Результаты (украинский) 3:

%%%%%%%%N%%