на три части (посвящавшиеся трем гл

на три части (посвящавшиеся трем главнейшим этрусским божествам). Чрезвы- чайно типичны для этрусского храма богатство скульптурного и живописного убранства, а также яркая полихромия. Композиционные принципы этрусского храма нашли впоследствии свое развитие в архитектуре римских храмов.

Архитектура этрусских жилых домов выяснена еще недостаточно. В отличие от свободного расположения помещений в греческом жилом доме, здесь нужно отметить строго симметричное в плане расположение помещений, как бы нанизанных на одну ось. Подобная осевая композиция найдет широчайшее применение в римских жилых домах.

Древнейшим типом построек были, по-видимому, круглые и овальные в плане хижины, представление о которых дают глиняные погребальные урны. О более позднем сельском италийском доме можно судить по урне в виде дома из Кьюзи (илл. 250 а). Здание имело в плане прямоугольную форму, высокая крыша образовывала большие навесы, дающие тень; в крыше имелось прямоугольное отверстие (комплювиум), через которое освещался дом. Соответственно отверстию в крыше, в полу дома помещался бассейн (имплювиум), куда стекала дождевая вода. Сельские дома строились из грубого камня или из глины на деревянном каркасе. Крыши были соломенные, тростниковые или черепичные.

Центр городского дома составлял атриум (внутренний закрытый дворик). Вокруг него строго симметрично располагались другие помещения: справа и слева— помещения для мужчин и для рабов и иногда для домашнего скота, в глубине, вдали от входа, размещались комнаты хозяйки, ее дочерей и служанок. О жилищах городской бедноты дают понятие раскопанные в Марцаботто остатки больших одноэтажных домов с множеством отдельных каморок, выходивших во внутренний двор. В этих же домах находились лавки и мастерские. Они размещались в той стороне дома, которая выходила на улицу, за ними обычно находилось помещение для жилья.

Из архитектурных сооружений Этрурии лучше всего сохранились гробницы. Некоторые из них, на севере Этрурии, представляют собой тумулусы — курганы с расположенными под насыпным холмом погребальными камерами и дромосом, сложенными из каменных блоков; другие, на юге Этрурии близ Черветри (Церэ), сохраняют вид тумулуса, но сложены не из отдельных камней, а целиком высечены в туфовых скалах (гробница Реголини Галасси, 7 в. до н. э., гробница «Нарисованных львов» и др.), третьи представляют собой подобие прямоугольных домиков, в совокупности образующих своеобразный город мертвых. Внутреннее оформление погребальной камеры часто являлось воспроизведением архитектуры жилищ (гробница в Корнето, гробница близ Вей).

Большой интерес представляют росписи стен этих гробниц. От 6 — начала 5 в. до н. э. дошло несколько десятков расписных склепов — в Корнето, Кьюзи, Черветри, Вульчи, Орвьето и др. Обычно две стены в соответствии с формой перекрытия были выше других, заканчиваясь выступами в форме усеченного поля фронтона. Расположение живописи подчеркивало архитектуру склепа. На гладкий, плотный известняк краски наносились непосредственно; крупнозернистая или пористая поверхность покрывалась слоем штукатурки, которая служила грунтом. Краски

Результаты (украинский) 1:

у трьох частин, (які були присвячені три найбільш важливих етруського божеств). Надзвичайні чай характерні етруської храм багатством скульптурна і мальовничих прикраси і яскраві поліхромію. Композиційні принципи етруського храму були згодом розвинувся в архітектурі римських храмів.Архітектура етруського осель недостатньо уточнити. На відміну від безкоштовно розташуванням приміщень в будинку, можна відзначити тут є строго симетричний з точки зору місцезнаходження об'єктів, як нанизані на одній осі. Це упорядкування осьовий знайдуть найширше застосування Роман будинків.Найдавніші типів будинків були, мабуть, круглі і овал в хатинах, які дають глини Похоронні урни. Про пізніше італійської сільській будинок можна побачити в урну як основне Chiusi (рис. 250 за). Будівля була прямокутної форми, високий дах утворена великі навіси, що тінь; у даху була прямокутному отворі (komplûvium), яка була покрита видавничим домом. Отвір у даху, відповідно, на поверсі будинку був плавальний басейн (implûvium), де дощова вода текла. Сільські будинки були побудовані з дикого каменю, глини або Дерев'яний каркас. Дахи були солом'яне, очерету або кахельною.Зал був атріум (внутрішнім двориком). Навколо нього були інші номери симетрично строго: праворуч і ліворуч пробіл для чоловіків і рабів, і іноді для худоби, в глибині, далеко від входу були номер господині, її дочки і службовців. Про житло міських бідняків є концепція Marcabotto у збірнику останки великих одноповерхового будинків з великою кількістю kamorok по внутрішньому дворику. У ці ж будинки були магазини і робітників. Вони були розміщені в стороні будинку, який виходить на вулиці, вони були укриття зручності зазвичай.Від архітектурних споруд краще збереглася гробниці Etruria. Деякі з них, на північ від Etruria становлять tumulusy кургани один під пагорбом з поховання палат і dromosom, побудований з кам'яних брил; Інші, Південний Etruria поблизу Červetri (Cerè), зберегти вид tumulusa, але не окремих каменів, але повністю вирубані в скелі туфу (гробниця Regolini Galassi, могила 7 століття до нашої ери "Звернено Львів" та ін.), інші є свого роду прямокутні будинків, разом утворюють своєрідний місто мертвих. Інтер'єр похоронної камери часто був відтворення архітектура житла (гробниці в Корнет, біля гробниці Вей).Великий інтерес представляють настінним живописом з могил. Від 6-го на початку 5 століття до н. Е прийшли десятки пофарбовані сховищ в Корнет, Chiusi, Červetri, Vul′či, Орв'єто, і т. д. Зазвичай два стіни відповідно до форми перекриття були вище, ніж інші, закінчуючи вкладки у вигляді поле укорочених Гейбл. Розташування живопису підкреслив архітектури склеп. Гладка, щільні вапняку фарби застосовано напряму; грубозернистого або пориста поверхня була вкрита шаром штукатурки, яка була використана в якості грунтовки. Фарба

Результаты (украинский) 2:

на три частини (посвящавшиеся трьом найголовнішим етруським божествам). Надзви- чайно типові для етруського храму багатство скульптурного і мальовничого оздоблення, а також яскрава поліхромія. Композиційні принципи етруського храму знайшли згодом свій розвиток в архітектурі римських храмів. Архітектура етруських житлових будинків з'ясована ще недостатньо. На відміну від вільного розташування приміщень у грецькому житловому будинку, тут потрібно відзначити строго симетричне в плані розташування приміщень, як би нанизаних на одну вісь. Подібна осьова композиція знайде найширше застосування в римських житлових будинках. Найдавнішим типом будівель були, мабуть, круглі і овальні в плані хатини, уявлення про яких дають глиняні похоронні урни. Про більш пізньому сільському италийском будинку можна судити по урні у вигляді будинку з Кьюзи (илл. 250 а). Будівля мала в плані прямокутну форму, високий дах утворювала великі навіси, що дають тінь; в даху було прямокутний отвір (комплювіум), через яке висвітлювався будинок. Відповідно отвору в даху, в підлозі будинку містився басейн (імплювіум), куди стікала дощова вода. Сільські будинки будувалися з грубого каменю або з глини на дерев'яному каркасі. Дахи були солом'яні, очеретяні або черепичні. Центр міського будинку становив атріум (внутрішній закритий дворик). Навколо нього строго симетрично розташовувалися інші приміщення: справа і зліва-приміщення для чоловіків і для рабів і іноді для домашньої худоби, в глибині, далеко від входу, розміщувалися кімнати господині, її дочок і служниць. Про оселях міської бідноти дають поняття розкопані в Марцаботто залишки великих одноповерхових будинків з безліччю окремих комірок, що виходили у внутрішній двір. У цих же будинках перебували лавки і майстерні. Вони розміщувалися в тій стороні будинку, яка виходила на вулицю, за ними зазвичай знаходилося приміщення для житла. З архітектурних споруд Етрурії найкраще збереглися гробниці. Деякі з них, на півночі Етрурії, являють собою тумулуса - кургани з розташованими під насипним пагорбом похоронними камерами і дромосом, складеними з кам'яних блоків; інші, на півдні Етрурії поблизу Черветрі (Цере), зберігають вигляд тумулуса, але складені не з окремих каменів, а цілком висічені в туфових скелях (гробниця Реголіні Галассі, 7 в. до н. е., гробниця «Намальованих левів» та ін. ), треті являють собою подобу прямокутних будиночків, в сукупності утворюють своєрідний місто мертвих. Внутрішнє оформлення похоронної камери часто було відтворенням архітектури жител (гробниця в Корнето, гробниця поблизу Вей). Великий інтерес представляють розпису стін цих гробниць. Від 6 - початку 5 в. до н. е. дійшло кілька десятків розписних склепів - в Корнето, Кьюзі, Черветрі, Вульчи, Орвьето та ін. Звичайно дві стіни відповідно до форми перекриття були вище інших, закінчуючись виступами у формі усіченого поля фронтону. Розташування живопису підкреслювало архітектуру склепу. На гладкий, щільний вапняк фарби наносилися безпосередньо; грубозерниста або пориста поверхня покривалася шаром штукатурки, яка служила грунтом. Фарби

Результаты (украинский) 3:

З трьох частин (посвящавшиеся три багаторічних этрусским богів). Аварійні проекту погоджень, характерні для етруського храм багатство сформовано, а мальовничі інтер'єрів, а також яскраві статті були щедро прикрашену різнокольоровими каменями.