По мере развития событий достаточно

По мере развития событий достаточно умеренная, компромиссная позиция Линкольна по вопросу рабовладения менялась. Основная цель администрации — восстановление Союза — оказалась недостижимой без уничтожения рабства в масштабах всей страны. К осознанию этой реальности Авраам Линкольн пришел не сразу. Сугубо гражданский человек, подвергаемый давлению со всех сторон, критике за военные поражения и экономические трудности, президент в нужный момент предпринимал решительные шаги для подавления мятежа, не останавливаясь даже перед ограничениями гражданских свобод или расходованием средств, не утвержденных еще конгрессом.

Линкольн выступал за постепенное освобождение рабов на компенсационной основе, но пришло время, когда он понял, что «рабство должно умереть, чтобы нация могла жить». 22 сентября 1862 он объявил о том, что с 1 января грядущего года все рабы «отныне и навсегда будут свободными», и 30 декабря подписал «Прокламацию об освобождении». 1863 год принес армии Союза победы при Геттисберге и Виксберге. Выступая 19 ноября 1863 на открытии воинского кладбища в Геттисберге, Авраам Линкольн заявил, что покоящиеся здесь солдаты отдали жизнь, чтобы страна обрела «новое рождение свободы», и «это правительство народа, из народа, для народа никогда не исчезнет с лица земли». Эта краткая, всего из 10 фраз, речь стала подлинным манифестом американской демократии, а Линкольн упрочил свою славу блистательного оратора.

Переизбрание и убийство

На выборах 1864, несмотря на возражения ряда политиков и собственные сомнения, Авраам Линкольн победил своего соперника из Демократической партии генерала Дж. Б. Макклеллана. Линкольн считал, что освобождение рабов должно быть закреплено юридически. По его настоянию конгресс 31 января 1865 принял XIII-ю поправку к конституции, запрещавшую рабство на территории США и вступившую в силу после ратификации ее штатами в декабре того же года.



В начале 1865 скорая победа северян уже не вызывала сомнений. На повестке дня стояли проблемы Реконструкции — восстановления 11 отделившихся штатов как полноправных субъектов федерации. Авраам Линкольн еще в декабре 1863 обещал амнистию всем мятежникам, кроме их непосредственных руководителей, при условии принятия присяги на верность США и признания отмены рабства. Акты сецессии южных штатов он считал юридически недействительными и был убежден, что их отмена автоматически означает восстановление этих штатов в составе Союза.

Президент выступал за скорейшее заключение мира и лично отправился 3 февраля на встречу с лидерами Конфедерации, сорвавшуюся из-за неконструктивной позиции южан. В своей второй инаугурационной речи Линкольн призывал отказаться от мщения. «Не питая ни к кому злобы, преисполненные милосердия, твердые в истине» американцы должны «перевязать стране ее раны… сделать все возможное, чтобы завоевать и сохранить справедливый и длительный мир в своем доме и со всеми народами мира». Президенту не удалось воплотить в жизнь свои замыслы.

14 апреля 1865, в страстную пятницу на спектакле в театре Форда в Вашингтоне фанатичный сторонник южан актер Дж. У. Бут проник в президентскую ложу и выстрелил Аврааму Линкольну в голову. Утром следующего дня, не приходя в сознание, умер.

Авраам Линколь скончался 15 апреля 1865 года, в Вашингтоне.

Миллионы американцев, белых и черных, пришли отдать последний долг своему президенту во время длившегося две с половиной недели путешествия траурного поезда из Вашингтона в Спрингфилд, где Линкольн был похоронен на кладбище Оук-Ридж. Скульптура Авраама ЛинкольнаТрагическая смерть[en] Линкольна во многом способствовала созданию вокруг его имени ореола мученика, погибшего за освобождение рабов.

Память о Линкольне увековечена в мемориале, открытом в американской столице в 1922. Внутри этого беломраморного сооружения скульптор Д. Ч. Френч поместил шестиметровую статую сидящего в задумчивости президента-освободителя. На внутренних стенах мемориала под аллегорическими росписями воспроизведены тексты геттисбергской и второй инаугурационной речей Авраама Линкольна. (В. Н. Плешков)

Результаты (украинский) 1:

Як події розгортаються досить помірна, компромісу позиції з цього питання рабства, Лінкольн. Головною метою адміністрації є відновити Союзу немислимо без руйнування рабства по всій країні. Щоб зрозуміти цю реальність, Авраам Лінкольн прийшли не відразу. Чисто цивільних, тиск, з усіх боків, критикують за військової поразки і економічні труднощі, президент в потрібний момент взяло рішучі кроки, щоб придушити повстання, не зупиняючись ще до обмеження на громадянських свобод або коштів, які ще не схвалено Конгресом.Лінкольн виступав за поступове звільнення рабів на основі підлягає поверненню, але прийшов час, коли він зрозумів, що "рабства повинні померти, щоб країни могли б жити." 22 вересня 1862 він оголосив, що з 1 січня наступного року всі раби "відтепер буде безкоштовним, а 30 грудня підписав проголошення про звільнення. 1863 року приніс до союзу перемоги армії в Геттісберге і Viksberge. Виступаючи 19 листопада 1863 року на відкритті військове кладовище у Геттісберге, Авраам Лінкольн сказав, що відпочиваючи тут, солдати віддали свої життя країни стала "нове народження свободи і що уряд людей, людей, для людей, ніколи не зникне з лиця землі." Цього короткого, всі 10 фраз, він став veritable маніфест американської демократії і Лінкольн консолідованим свою славу як блискучий спікер.Переобрання і вбивстваУ виборах 1864, незважаючи на заперечення ряду політиків і власні сумніви Авраам Лінкольн переміг свого суперника від демократичної партії загальні j. Б. МакКлеллана. Лінкольн вважали, що звільнення рабів має бути встановлено юридично. В своїй наполегливості, 31 січня 1865 року Конгрес прийняв 13 поправка до Конституції рабство було на території Сполучених Штатів і набула чинності після того, як його ратифікували Сполучених Штатів в грудні того ж року. На початку 1865 році Перша перемога сіверян вже. На порядку денному стоїть проблеми реконструкції є відновлення 11 seceded держави як повноправні члени федерації. Авраам Лінкольн в грудня 1863 обіцяли амністії всі повстанців, за винятком їх негайного керівниками, за умови, що присягу на вірність Сполученим Штатам та визнання скасування рабства. Акти сецесія південних Штатах, він вважається юридично недійсними і був переконаний, що їх скасування автоматично означає, відновлення цих держав в рамках Союзу.Президент виступала початку укладення всеосяжного миру і особисто пішов до 3 лютого зустріч з лідерами Конфедерації, не вдалося через неконструктивні позиції жителі півдня. У своєму другому інавгураційній промові Лінкольн називається на відмовитися від помсти. "Не годувати нікому, злоби, повні милосердя, гірку правду" американці повинні "обгортання з його рани. зробити все можливе, щоб завоювати і підтримувати справедливого і тривалого миру в його будинку і з усіма народами світу». Президент не змогла реалізувати свої мрії.14 квітня 1865 року, у Страсну п'ятницю на спектаклях театру Форда у Вашингтоні фанатичним прихильником жителі півдня актор. W. стенд увійшли полі президентських і Авраама Лінкольна убитий пострілом в голову. На наступний ранок без відновлення свідомості, помер.Авраам Лінкольн помер 15 квітня 1865 років у Вашингтоні.Мільйони американців, білий і чорний, прийшла до останню шану до президента під час розрив в два з половиною тижні похорон готує подорожі від Вашингтона до Спрінгфілд, де Лінкольн був похований на кладовищі Оук-Рідж. Скульптура Авраам Linkol′naTragičeskaâ смерті [і] Лінкольн має значно сприяла створенню гало навколо його ім'я мученик, що загинули за визволення рабів.Пам'яті меморіал Лінкольна, увічнені у відкритому в американської столиці в 1922 році. Всередині цього білим мармуром будівель скульптор д. х. Французька помістив статуя на сидить в президент-визволителю. На внутрішніх стінках Меморіалу під алегоричні картини відтворені текстів Геттісберге і другий інавгураційній виступи Авраама Лінкольна. (Н. Pleshkov)

Результаты (украинский) 2:

У міру розвитку подій досить помірна, компромісна позиція Лінкольна з питання рабовласництва змінювалася. Основна мета адміністрації - відновлення Союзу - виявилася недосяжною без знищення рабства в масштабах всієї країни. До усвідомлення цієї реальності Авраам Лінкольн прийшов не відразу. Суто цивільний людина, що піддається тиску з усіх боків, критиці за військові поразки та економічні труднощі, президент в потрібний момент робив рішучі кроки для придушення заколоту, не зупиняючись навіть перед обмеженнями громадянських свобод або витрачанням коштів, що не затверджених ще конгресом. Лінкольн виступав за поступове звільнення рабів на компенсаційній основі, але прийшов час, коли він зрозумів, що «рабство повинно померти, щоб нація могла жити». 22 вересня 1862 він оголосив про те, що з 1 січня майбутнього року всі раби «відтепер і назавжди будуть вільними», і 30 грудня підписав «Прокламацію про звільнення». 1863 приніс армії Союзу перемоги при Геттисберге і Віксберг. Виступаючи 19 листопада 1863 на відкритті військового кладовища в Геттісберге, Авраам Лінкольн заявив, що покояться тут солдати віддали життя, щоб країна здобула «нове народження свободи», і «цей уряд народу, з народу, для народу ніколи не зникне з лиця землі». Ця коротка, всього з 10 фраз, мова стала справжнім маніфестом американської демократії, а Лінкольн зміцнив свою славу блискучого оратора. Переобрання і вбивство На виборах +1864, незважаючи на заперечення ряду політиків і власні сумніви, Авраам Лінкольн переміг свого суперника з Демократичної партії генерала Дж. Б. Макклеллана. Лінкольн вважав, що звільнення рабів має бути закріплено юридично. За його наполяганням конгрес 31 січня 1865 прийняв XIII-ту поправку до конституції, яка забороняла рабство на території США і що вступила в силу після ратифікації її штатами в грудні того ж року. На початку 1865 швидка перемога сіверян вже не викликала сумнівів. На порядку денному стояли проблеми Реконструкції - відновлення 11 відокремилися штатів як повноправних суб'єктів федерації. Авраам Лінкольн ще в грудні тисяча вісімсот шістьдесят-три обіцяв амністію всім заколотникам, крім їх безпосередніх керівників, за умови прийняття присяги на вірність США і визнання скасування рабства. Акти сецесії південних штатів він вважав юридично недійсними і був переконаний, що їх скасування автоматично означає відновлення цих штатів у складі Союзу. Президент виступав за швидке укладення миру і особисто відправився 3 лютого на зустріч з лідерами Конфедерації, що зірвалася через неконструктивну позицію жителів півдня. У своїй другій інавгураційній промові Лінкольн закликав відмовитися від помсти. «Не плекаючи ні до кого злості, сповнені милосердя, тверді в істині» американці повинні «перев'язати країні її рани ... зробити все можливе, щоб завоювати і зберегти справедливий і тривалий мир у своєму будинку і з усіма народами світу». Президенту не вдалося втілити в життя свої задуми. 14 квітня 1865, у страсну п'ятницю на виставі в театрі Форда у Вашингтоні фанатичний прихильник жителів півдня актор Дж. У. Бут проник в президентську ложу і вистрілив Аврааму Лінкольну в голову. Вранці наступного дня, не приходячи до тями, помер. Авраам Лінкола помер 15 квітня 1865, у Вашингтоні. Мільйони американців, білих і чорних, прийшли віддати останню шану своєму президенту під час тривав два з половиною тижні подорожі траурного поїзда з Вашингтона до Спрінгфілд, де Лінкольн був похований на кладовищі Оук-Рідж. Скульптура Авраама ЛінкольнаТрагіческая смерть [en] Лінкольна багато в чому сприяла створенню навколо його імені ореолу мученика, загиблого за звільнення рабів. Пам'ять про Лінкольні увічнена в меморіалі, відкритому в американській столиці в 1922. Усередині цього біломармурового споруди скульптор Д. Ч. Френч помістив шестиметрову статую котрий у задумі президента-визволителя. На внутрішніх стінах меморіалу під алегоричними розписами відтворені тексти Геттісбергської і другій інавгураційній промов Авраама Лінкольна. (В. Н. Плешков)

Результаты (украинский) 3:

Розвиток подій - помірний, узгодження по- зицій Лінкольн на рабства змінилося.Головна мета Президента - відновити союзу - виявився дуже без руйнування рабства по всій країні. Усвідомлення цієї реальності і Авраам Лінкольн не відразу. Суто цивільними,Ці коментарі до тиску з усіх боків, розкритикував військової поразки і економічні труднощі, що Президент, у потрібний момент має вжити рішучих кроків до придушення бунт,