МЕТРОЛОГИЯ ХИМИЧЕСКОГО АНАЛИЗА (от

МЕТРОЛОГИЯ ХИМИЧЕСКОГО АНАЛИЗА (от греч. metron-мера и logos-слово, учение), учение о мат. обработке результатов хим. анализа. Осн. особенность аналит. определений состоит в том, что их результат зависит от общего хим. состава и физ. свойств анализируемого объекта (т.наз. матричный эффект). Поэтому, например, методику определения Сu в стали нельзя использовать для определения Сu в руде. Кроме того, анализ, как правило, многостадийный процесс. Сначала обычно отбирают пробу, часто эту пробу разлагают (вскрывают), затем иногда следует разделение компонентов, концентрирование и др. операции. Заключит стадия анализа включает измерения аналит. сигнала-физ. величины (напр., интенсивности спектр. линий, силы электрич. тока), с которой корреляционно связано содержание определяемого компонента, и расчет - переход от значения сигнала к содержанию. Каждая из стадий характеризуется своей погрешностью, которая входит в общую погрешность анализа.

Аналит. определения редко бывают прямыми; чаще искомое значение содержания находят косвенно по его зависимости от двух или большего числа величин, найденных прямыми измерениями. Связь между аналит. сигналами и содержанием компонентов наз. градуировочной характеристикой, которая м. б. представлена в виде ф-л (градуировочная ф-ция), графиков или таблиц. Значение первой производной градуировочной ф-ции при данном содержании определяемого компонента наз. коэф. ч у в с т в и т е л ь н о с т и S, или чувствительностью.

Метрологич. характеристики анализа-погрешность (при условно принятой доверит. вероятности), воспроизводимость, правильность, ниж. граница определяемых содержаний и предел обнаружения - имеют смысл только для данной методики, в которой подробно описаны все операции и условия анализа. Область содержаний компонента, в которой применима данная методика, наз. д и а п а з о н о м о п р е д ел я е м ы х с о д е р ж а н и й.

П о г р е ш н о с т ь отдельного результата анализа: D = = С — а, где С-среднее результатов п параллельных определений, а-истинное содержание или, поскольку оно обычно неизвестно, т.наз. действительное содержание, например аттестованное значение содержания определяемого компонента, приведенное в паспорте стандартного образца. Погрешность можно выражать отношением D/a или D/С (в долях от единицы или в процентах).

Воспроизводимость характеризует случайное рассеяние результатов. Иногда в случае рассеяния результатов, полученных по данной методике в максимально близких условиях, например при параллельных определениях, когда интервал времени получения результатов соизмерим с длительностью единичного определения, используют термин "сходимость", а для характеристики близости результатов анализа, полученных в разных условиях (разл. исполнители, аппаратура, разные периоды времени и т. д.),-термин "воспроизводимость". Рассеяние результатов анализа, полученных в разных лабораториях, характеризуется межлабораторной воспроизводимостью; накопление таких данных позволяет формировать производств. нормы. Количественно воспроизводимость оценивают стандартным (средним квадратичным) отклонением или дисперсией V = s2. Здесь Сi-результаты отдельных определений, п- число этих результатов, С-среднее арифметическое п результатов. Часто пользуются относит. стандартным отклонением sr = s/C (в долях единицы); эта же величина в % наз. коэф. вариации u. Значение s и sr заметно изменяются при изменении С в широком диапазоне. В области определяемых содержаний, близких к их ниж. границе, зависимость s =f(C)удается представить линейным ур-нием s = s0 + b1С (где s0-стандартное отклонение в холостом опыте), в области больших содержаний - ур-нием lgs = = lg A + В lg С или lgsr = lg A - (1 - B)lg С, где А и В-константы. Для хорошо отработанных методик В часто приближается к 0,5, тогда дисперсия s2 = A2C. В узком диапазоне определяемых содержаний можно считать s постоянным. В техн. документации стандартное отклонение нормируют в зависимости от содержания обычно в виде таблиц, разбивая весь диапазон определяемых содержаний на небольшие интервалы.

В случае косвенных аналит. определений С = j (х, у,.... z), где х, у, ..., z- результаты прямых измерений. Если они не зависят друг от друга, за оценку действительного значения содержания принимают , где ..., -средние арифметич. значения результатов соответствующих прямых измерений. Если разложить нелинейную ф-цию j(х, у, .... z)в ряд Тейлора и ограничиться членами первого порядка, то получится оценка дисперсии результата анализа:



Это т. наз. закон накопления (распространения) погрешностей. В случае зависимых величин при расчете учитывают корреляцию между ними.

Экспериментально найденное стандартное отклонение и знание закона распределения результатов в рассматриваемой совокупности позволяют выражать результат очередного анализа в виде д о в е р и т е л ь н о г о и н т е р в а л а для условно принимаемой доверит. вероятности Р (обычно Р = 0,95), т. е. интервала, в котором с данной вероятностью находится истинное значение определяемой величины. Распределение результатов количеств. анализа обычно аппроксимируют законом нормального распределения плотности вероятности. Для того чтобы установить, что распределение результатов не противоречит нормальному закону, рекомендуют разл. статистич. критерии согласия. Дифференциальная форма нормального закона распределения в нормированном и центрированном виде: , где и = (С — m)/s, m - мат. ожидание случайной величины С.

Интегральная ф-ция распределения табулирована, что позволяет легко рассчитывать доверит. интервал для заданной доверит. вероятности.



Ког

Результаты (украинский) 1:

МЕТРОЛОГІЯ, ХІМАНАЛИЗУ (від грецького Метрон захід та логотипи слово вчення), вчення про математику. хімічної обробки результатів. аналіз. AHF. функція analyt. визначення є, що їх результат залежить від Генерального хімікат склад і фізична. властивості об'єкта, який проаналізував (матриця ефект). Так, наприклад, метод визначення МС в сталі не можна використовувати для визначення МС в руді. Крім того, аналіз є зазвичай багатоступеневий процес. Спочатку зазвичай виділіть зразок, зразок часто розкладаються (reveal), то іноді ви повинні розділити компонентів, концентрація тощо. Операція. Прибуває на аналіз стадія включає вимірювання analyte. сигнал фіз. Величина (наприклад, інтенсивність спектру. лініями сили електричного струму), з якою зміст пов'язаний визначене компонента кореляції та розрахунок вартості сигналу від змісту. Кожен етап характеризується її толерантність, яка є частиною загального аналіз помилок.Analyt. визначення є рідко прямою; часто вартість утримання знайшов побічно, за свою залежність від двох або більше значень, знайшов прямі виміри. Відносини між analyt. сигналів і вмісту компонентів. калібрування особливість цього м. б. представлено у вигляді f-l (f-graduirovočnaâ), графіки, або таблиць. Значення перша похідна функції калібрування, якщо це компонент визначено зміст. coeff. h u s t t e l t s і С або почуття.Metrologič. Аналіз характеристики помилка (якщо умовно прийнятий впевненість. ймовірності), повторюваність, точність, INAMUJER. межі визначено зміст і обмеження виявлення, є тільки зрозуміле для даної методики, які докладно описано всі угоди та умовами аналізу. Панелі компонента, який застосовується цей метод, Naz. d і p w h o m o p p e d я з'їв s e м х c d e r w n j.P o g r e w n o s т б один аналіз результат: D = s = a, де середній результати n паралельних визначень і справжній зміст, або, як це зазвичай невідомо, називається так. фактичний зміст, таких як сертифікований вмісту визначене компонента вказаного значення у стандартному паспорт. Помилка, ви можете висловити співвідношення D/або D/s (у фракціях одиницях або у відсотках).Воспроизводимость характеризует случайное рассеяние результатов. Иногда в случае рассеяния результатов, полученных по данной методике в максимально близких условиях, например при параллельных определениях, когда интервал времени получения результатов соизмерим с длительностью единичного определения, используют термин "сходимость", а для характеристики близости результатов анализа, полученных в разных условиях (разл. исполнители, аппаратура, разные периоды времени и т. д.),-термин "воспроизводимость". Рассеяние результатов анализа, полученных в разных лабораториях, характеризуется межлабораторной воспроизводимостью; накопление таких данных позволяет формировать производств. нормы. Количественно воспроизводимость оценивают стандартным (средним квадратичным) отклонением или дисперсией V = s2. Здесь Сi-результаты отдельных определений, п- число этих результатов, С-среднее арифметическое п результатов. Часто пользуются относит. стандартным отклонением sr = s/C (в долях единицы); эта же величина в % наз. коэф. вариации u. Значение s и sr заметно изменяются при изменении С в широком диапазоне. В области определяемых содержаний, близких к их ниж. границе, зависимость s =f(C)удается представить линейным ур-нием s = s0 + b1С (где s0-стандартное отклонение в холостом опыте), в области больших содержаний - ур-нием lgs = = lg A + В lg С или lgsr = lg A - (1 - B)lg С, где А и В-константы. Для хорошо отработанных методик В часто приближается к 0,5, тогда дисперсия s2 = A2C. В узком диапазоне определяемых содержаний можно считать s постоянным. В техн. документации стандартное отклонение нормируют в зависимости от содержания обычно в виде таблиц, разбивая весь диапазон определяемых содержаний на небольшие интервалы.У разі непрямого analyt. визначення = j (x, y,..., z) де x, y,..., z результати прямі виміри. Якщо вони не залежать від один одного, для оцінки фактичний зміст приймати випадках... середніх arifmetič. значення результати відповідними прямі виміри. Якщо розклалися нелінійних f-ing j (x, y,..., z) в Тейлор серії і confine членів першого порядку, ви отримаєте оцінка дисперсію аналіз результат:Це так звані. Закон накопичення (розповсюдження) помилки. У випадку незалежних змінних в обчисленні приймає до уваги кореляції між ними.Экспериментально найденное стандартное отклонение и знание закона распределения результатов в рассматриваемой совокупности позволяют выражать результат очередного анализа в виде д о в е р и т е л ь н о г о и н т е р в а л а для условно принимаемой доверит. вероятности Р (обычно Р = 0,95), т. е. интервала, в котором с данной вероятностью находится истинное значение определяемой величины. Распределение результатов количеств. анализа обычно аппроксимируют законом нормального распределения плотности вероятности. Для того чтобы установить, что распределение результатов не противоречит нормальному закону, рекомендуют разл. статистич. критерии согласия. Дифференциальная форма нормального закона распределения в нормированном и центрированном виде: , где и = (С — m)/s, m - мат. ожидание случайной величины С.Интегральная ф-ция распределения табулирована, что позволяет легко рассчитывать доверит. интервал для заданной доверит. вероятности.Ког

Результаты (украинский) 2:

МЕТРОЛОГІЯ ХІМІЧНОГО АНАЛІЗУ (від грец. Metron-міра і logos-слово, вчення), вчення про мат. обробці результатів хім. аналізу. Осн. особливість аналіт. визначень полягає в тому, що їх результат залежить від загального хім. складу і фіз. властивостей аналізованого об'єкта (т.наз. матричний ефект). Тому, наприклад, методику визначення Сu в стали не можна використовувати для визначення Сu в руді. Крім того, аналіз, як правило, багатостадійний процес. Спочатку звичайно відбирають пробу, часто цю пробу розкладають (розкривають), потім іноді слід поділ компонентів, концентрування та ін. Операції. Укладе стадія аналізу включає вимірювання аналіт. сигналу-фіз. величини (напр., інтенсивності спектр. ліній, сили електричні. струму), з якою кореляційно пов'язаний зміст визначається компонента, і розрахунок - перехід від значення сигналу до змісту. Кожна зі стадій характеризується своєю похибкою, яка входить в загальну похибка аналізу. Аналіт. визначення рідко бувають прямими; частіше шукане значення змісту знаходять побічно по його залежності від двох або більшої кількості величин, знайдених прямими вимірами. Зв'язок між аналіт. сигналами і змістом компонентів наз. градуировочной характеристикою, яка м. б. представлена ​​у вигляді ф-л (градуировочная ф-ція), графіків або таблиць. Значення першої похідної градуировочной ф-ції при даному змісті визначається компонента наз. коеф. год у в с т в і т е л ь н о с т і S, або чутливістю. Метрологіч. характеристики аналізу-похибка (при умовно прийнятої довірить. ймовірності), відтворюваність, правильність, ниж. межа визначених змістів і межа виявлення - мають сенс тільки для даної методики, в якій детально описані всі операції та умови аналізу. Область змістів компонента, в якій застосовна дана методика, наз. д і а п а із про зв про м про п р е д їв я е м и х з о д е р ж а н і й. П о г р і ш н і с т ь окремого результату аналізу: D = = С - а, де С-середнє результатів п паралельних визначень, а-істинний зміст або, оскільки воно зазвичай невідомо, т.наз. дійсний зміст, наприклад атестоване значення вмісту визначається компонента, наведене в паспорті стандартного зразка. Похибка можна виражати ставленням D / a або D / С (в частках від одиниці або у відсотках). Відтворюваність характеризує випадкове розсіювання результатів. Іноді у разі розсіювання результатів, отриманих за даною методикою в максимально близьких умовах, наприклад при паралельних визначеннях, коли інтервал часу отримання результатів порівняємо з тривалістю одиничного визначення, використовують термін "збіжність", а для характеристики близькості результатів аналізу, отриманих в різних умовах (разл . виконавці, апаратура, різні періоди часу і т. д.), - термін "відтворюваність". Розсіювання результатів аналізу, отриманих у різних лабораторіях, характеризується міжлабораторної відтворюваністю; нагромадження таких даних дозволяє формувати виробництв. норми. Кількісно відтворюваність оцінюють стандартним (середнім квадратичним) відхиленням або дисперсією V = s2. Тут Сi-результати окремих визначень, п- число цих результатів, С-середнє арифметичне п результатів. Часто користуються відносить. стандартним відхиленням sr = s / C (у частках одиниці); ця ж величина в% наз. коеф. варіації u. Значення s і sr помітно змінюються при зміні С в широкому діапазоні. В області визначених змістів, близьких до їх ниж. кордоні, залежність s = f (C) вдається уявити лінійним рівнянням s = s0 + b1С (де s0-стандартне відхилення в холостому досвіді), в області великих змістів - ур-ням lgs = = lg A + В lg С або lgsr = lg A - (1 - B) lg С, де А і В-константи. Для добре відпрацьованих методик В часто наближається до 0,5, тоді дисперсія s2 = A2C. У вузькому діапазоні визначених змістів можна вважати s постійним. У техн. документації стандартне відхилення нормують залежно від змісту зазвичай у вигляді таблиць, розбиваючи весь діапазон визначених змістів на невеликі інтервали. У разі непрямих аналіт. визначень С = j (х, у, .... z), де х, у, ..., z- результати прямих вимірювань. Якщо вони не залежать один від одного, за оцінку дійсного значення змісту приймають, де ..., -середні арифметич. значення результатів відповідних прямих вимірювань. Якщо розкласти нелінійну ф-цію j (х, у, .... z) в ряд Тейлора і обмежитися членами першого порядку, то вийде оцінка дисперсії результату аналізу: Це т. Зв. закон накопичення (розповсюдження) похибок. У разі залежних величин при розрахунку враховують кореляцію між ними. Експериментально знайдене стандартне відхилення і знання закону розподілу результатів у розглянутій сукупності дозволяють висловлювати результат чергового аналізу у вигляді д о в е р і т е л ь н о г о і н т е р в а л а для умовно прийнятої довірить. ймовірності Р (зазвичай Р = 0,95), т. е. інтервалу, в якому з даною ймовірністю знаходиться істинне значення визначається величини. Розподіл результатів кількостей. аналізу звичайно апроксимують законом нормального розподілу щільності ймовірності. Для того щоб встановити, що розподіл результатів не суперечить нормальному закону, рекомендують разл. статистич. критерії згоди. Диференціальна форма нормального закону розподілу в нормованому і центровані вигляді:, де і = (С - m) / s, m - мат. сподівання випадкової величини С. Інтегральна ф-ція розподілу табулювати, що дозволяє легко розраховувати довірить. інтервал для заданої довірить. ймовірності. Ког

Результаты (украинский) 3:

МЕТРОЛОГІЇ хімічний аналіз (metrоn-захід і сильною стороною dei Мармит - слово, вчення), навчання на килимок. обробка результатів хімічний аналіз. Головна особливість аналит. Визначення, що їх результат залежить від загальної хімії.Склад і 'пхи' втомлюються сміятися вже. властивості проаналізували об'єкта (т.DL. матриця ефект). Тому, наприклад, щоб визначити Cu сталі не може бути використано для визначення у.о. в руди. Крім того, аналіз, як правило,БІЦ. Спочатку, як правило, часто цієї вибірки розкладаються екранованими зразка (виявлення), а потім і іноді має бути розділення, взаємопов'язані та більше деталей.