». На сегодняшний день в тех страна

». На сегодняшний день в тех странах, где арт-терапия при¬знана в качестве самостоятельной дисциплины, арт-терапевты ориентируются на специальные кодексы этических норм и принципов профессиональной деятельно¬сти (см., например, Code о/Ethics and Principles ofProfessional Practice forArt Thera¬pists, BAAT, 1994). Эти кодексы во многом повторяют те, которые регулируют де¬ятельность психотерапевтов и психологов-консультантов, в частности этический кодекс Европейской ассоциации психотерапии {European Association for Psychothe¬rapy, 1999) и этический кодекс Европейской ассоциации консультирования (Euro¬pean Association for Counseling, 1999). Это относится, например, к признанию того, что 1) арт-терапевт в своей деятельности руководствуется прежде всего интереса¬ми клиента (пункт 1.4 Этического кодекса Британской ассоциации арт-терапев-тов); 2) арт-терапевт не допускает дискриминации клиентов на основе их расовой, классовой, культурной, половой принадлежности, их семейного положения, фи¬зического или психического статуса, вероисповедания, сексуальной ориентации и возраста (пункт 1.3); 3) арт-терапевт строго соблюдает конфиденциальность в сво¬их отношениях с клиентом (пункт 1.7); 4) профессиональный уровень и готовность к психотерапевтической работе арт-терапевта регулярно оцениваются посредст¬вом супервизий.
Вместе с тем в этических кодексах арт-терапевтов содержится ряд тех положе¬ний, которых нет в названных этических кодексах психотерапевтов и психологов-консультантов, но которые имеют большое значение для арт-терапевтической деятельности. Таковым, в частности, можно считать пункт 1.7 этого же кодекса, гласящий, что арт-терапевт, желающий использовать любой полученный в ходе работы с клиентом вербальный, изобразительный или письменный материал с це¬лью научных исследований, образования, публикации или экспонирования, дол¬жен получить на это согласие клиента, известив его о целях использования мате¬риала; психотерапевт должен в дальнейшем соблюдать анонимность клиента и не использовать созданные клиентом работы для продажи и получения от этого лич¬ной выгоды (ВААТ, 1994).
Нельзя не признать, однако, что все используемые в тексте этических кодексов арт-терапевтов формулировки являются всего лишь «рамочными»; их использо¬вание в реальной работе психотерапевта связано с необходимостью всесторонней оценки им последствий своих действий для клиента, его близких и других людей, а также с возможностью конфронтации с внешним профессиональным окружени-

Результаты (украинский) 1:

». На сьогоднішній день в країнах, де арт-терапія в ¬ відомий як автономна дисципліни, арт-терапевтів зосередити увагу на конкретних кодів етики і принципів професійної діяльності ¬ Еда (див., наприклад, до Кодексу етики і принципи ofProfessional практиці forArt ¬ pists лікування, BAAT, 1994). Ці коди в значній мірі дзеркало тих, які регулюють де ¬ оточує психотерапевтів та психологи радники, зокрема Кодекс етики Європейська Асоціація психотерапії {Європейська Асоціація Psychothe ¬ rapy, 1999) і Кодекс етики Європейської асоціації консультування (Євро ПІН ¬ Асоціації для консультації, 1999). Це стосується, наприклад, визнати, що 1) терапевт мистецтва у своїй діяльності керується передусім інтерес ¬ MI клієнта (пункті 1.4 Кодекс етики Британська Асоціація арт терапевтичних використання); 2) мистецтва терапевт не дискримінує клієнтів, які засновані на їх рас, класів, культури, стать, сімейний стан, ¬ фізичний або психічний стан, релігія, сексуальна орієнтація і вік (п. 1.3); 3) мистецтва терапевт суворо дотримується конфіденційність у своїх відносинах з клієнтом ¬ (п. 1.7); 4) професійний рівень та прагнення зробити психотерапевтичної витвір мистецтва терапевт регулярно оцінюються за рахунок усунення ¬ ПТО спостережень.Вместе с тем в этических кодексах арт-терапевтов содержится ряд тех положе¬ний, которых нет в названных этических кодексах психотерапевтов и психологов-консультантов, но которые имеют большое значение для арт-терапевтической деятельности. Таковым, в частности, можно считать пункт 1.7 этого же кодекса, гласящий, что арт-терапевт, желающий использовать любой полученный в ходе работы с клиентом вербальный, изобразительный или письменный материал с це¬лью научных исследований, образования, публикации или экспонирования, дол¬жен получить на это согласие клиента, известив его о целях использования мате¬риала; психотерапевт должен в дальнейшем соблюдать анонимность клиента и не использовать созданные клиентом работы для продажи и получения от этого лич¬ной выгоды (ВААТ, 1994).Нельзя не признать, однако, что все используемые в тексте этических кодексов арт-терапевтов формулировки являются всего лишь «рамочными»; их использо¬вание в реальной работе психотерапевта связано с необходимостью всесторонней оценки им последствий своих действий для клиента, его близких и других людей, а также с возможностью конфронтации с внешним профессиональным окружени-

Результаты (украинский) 2:

». На сьогоднішній день в тих країнах, де арт-терапія прі¬знана в якості самостійної дисципліни, арт-терапевти орієнтуються на спеціальні кодекси етичних норм і принципів професійної деятельно¬сті (див., Наприклад, Code о / Ethics and Principles ofProfessional Practice forArt Thera ¬pists, BAAT, 1994). Ці кодекси багато в чому повторюють ті, які регулюють де¬ятельность психотерапевтів і психологів-консультантів, зокрема етичний кодекс Європейської асоціації психотерапії {European Association for Psychothe¬rapy, 1999) і етичний кодекс Європейської асоціації консультування (Euro¬pean Association for Counseling, 1 999 ). Це відноситься, наприклад, до визнання того, що 1) арт-терапевт у своїй діяльності керується насамперед інтереса¬мі клієнта (пункт 1.4 Етичного кодексу Британської асоціації арт-терапії-тів); 2) арт-терапевт не допускає дискримінації клієнтів на основі їх расової, класової, культурної, статевої приналежності, їх сімейного стану, фі¬зіческого або психічного статусу, віросповідання, сексуальної орієнтації та віку (пункт 1.3); 3) арт-терапевт строго дотримується конфіденційності в сво¬іх відносинах з клієнтом (пункт 1.7); 4) професійний рівень і готовність до психотерапевтичної роботі арт-терапевта регулярно оцінюються посредст¬вом супервізій.
Разом з тим в етичних кодексах арт-терапевтів міститься ряд тих положе¬ній, яких немає в названих етичних кодексах психотерапевтів і психологів-консультантів, але які мають велике значення для арт-терапевтичної діяльності. Таким, зокрема, можна вважати пункт 1.7 цього ж кодексу, який говорить, що арт-терапевт, бажає використовувати будь-який отриманий в ході роботи з клієнтом вербальний, образотворчий чи письмовий матеріал з це¬лью наукових досліджень, освіти, публікації або експонування, дол¬ дружин отримати на це згоду клієнта, сповістивши його про цілі використання мате¬ріала; психотерапевт повинен надалі дотримуватися анонімність клієнта і не використовувати створені клієнтом роботи для продажу і отримання від цього ліч¬ной вигоди (ВААТ, 1994).
Не можна не визнати, однак, що всі використовувані в тексті етичних кодексів арт-терапевтів формулювання є всього лише « рамковими »; їх іспользо¬ваніе в реальній роботі психотерапевта пов'язано з необхідністю всебічної оцінки їм наслідків своїх дій для клієнта, його близьких та інших людей, а також з можливістю конфронтації із зовнішнім професійним окружені-

Результаты (украинский) 3:

". На сьогоднішній день, у тих країнах, де арт-терапії при дивовижними знана як самостійна дисципліна, мистецтво постільного режиму, орієнтованих на конкретних кодексів етики та принципи професійні системи диктування дивовижними площі (див.,Наприклад, кодекс етики та принципи оfPrоfessiоnаl практика fоrArt Therа дивовижними pists, Baat, 1994). Ці коди значною мірою повторень з тих, що регулюють de дивовижними ятельность психотерапевтів, психологів, консультантів,Зокрема етичного кодексу Європейської Асоціації Психотерапії {Європейської асоціації з дивовижними Psyсhоthe rаpy, 1999) та Кодексу етики Європейської асоціації консультування (євро дивовижними peаn Асоціація Cоunseling, 1999). Це так, наприклад,