Цельность и связность как главные с

Цельность и связность как главные свойства текста
В современной отечественной лингвистике текста внимание прежде всего
акцентируется на двух главных свойствах, составляющих существо текста, — на цельности и
связности. Эти свойства предполагают связь, объединение текстовых элементов в одно
целое, затрагивая разные стороны организации речевого произведения. Цельность
предполагает внутреннюю законченность, смысловое единство текста. Связность
заключается в сцеплении элементов текста между собой, причем не только элементов,
следующих в тексте непосредственно друг за другом, но и на некоторой дистанции друг от
друга.
Цельность и связность — это системные свойства речевых произведений, они лежат в
самой основе выделения лингвистики текста в самостоятельную научную дисциплину. Это
обстоятельство хорошо осознают отечественные лингвисты. В. Б. Касевич говорит,
очерчивая круг проблем лингвистики текста: «Что же остается и остается ли что-либо на
долю лингвистики текста? По-видимому, лингвистика текста все же имеет свой собственный
объект изучения: В пользу этого можно указать на два обстоятельства. Во-первых, коль
скоро текст объективно существует, то возможно описание и моделирование текста,
возможна типология текстов по их структуре, по распределению в их рамках тех или иных
единиц и т. п. Во-вторых, известны проблемы цельности и связности текста, которые
решаются именно лингвистикой текста. Правда, и здесь можно сказать, что средства,
обеспечивающие цельность и связность, принадлежат языковой системе, но с точки зрения
последней они чаще всего не имеют какой-либо специфики, а приобретают ее в тексте
(иногда — в тексте определенного жанра или авторства)» (Касевич 1988: 50).
Эти два признака являются настолько важными, что их не могут обойти своим
вниманием ни ученые, дающие новейшие лингвистические определения текста, ни авторы,
описывающие основные тенденции развития лингвистики текста. В гл. 5 уже говорилось об
одном из последних определений, зафиксированном в «Кратком словаре лингвистических
терминов», где под текстом понимается «осмысленная последовательность, словесных
знаков, обладающая свойствами связности и цельности...» (разрядка моя. — К. Ф.)
(Васильева, Виноградов, Шахнарович 1995: 127). Точно так же при выделении двух
направлений в современной лингвистике текста Т. М. Николаева подчеркивает, что они
объединяются «общими законами связности текста и общей установкой на цельность текста»
(Лингвистический энциклопедический словарь 1990: 267).
С самого возникновения лингвистики текста основное внимание исследователей
текста занимали проблемы связности больших речевых отрезков. Причину такого положения
дел можно усмотреть в несовершенстве методики лингвистического анализа целых речевых
произведений и недостаточности понятийного аппарата, применявшегося в языковедении
при исследовании традиционных структурных языковых единиц — фонемы, морфемы, слова
и предложения. В конце 70-х годов XX в. А. А. Леонтьев пессимистически заявлял, что
«аппарат современной лингвистики текста пригоден лишь для анализа связности» (Леонтьев
1979: 18). Этот пессимизм относился, конечно, к перспективам анализа цельности текста.
Проблемы текста как единого целого стали выходить на передний план значительно позже,
хотя взаимная обусловленность цельности и связности была очевидной для ученых с самого
начала.
В зарубежной лингвистической литературе связность и цельность также признаются
основными признаками текста. Чаще всего ученые рассматривают их отдельно друг от друга,
как, например, в концепции Р. Богранда и В. Дресслера, но иногда их объединяют под одним
названием, например, «когерентность текста». Под этим термином понимается спе-
цифическая взаимосвязь конституентов текста, наблюдаемая на различных уровнях: а)
между предложениями на грамматическом уровне («грамматическая когерентность»), б)
между пропозициями на тематическом уровне («тематическая когерентность»), в) между
речевыми действиями (иллокуциями) на прагматическом уровне («прагматическая ко-
герентность») (Brinker 1993: 2). Т. ван Дейк предпочитает говорить о двух видах связности,
характеризующих разные уровни дискурса. Локальная связность определяется отношениями
между соседними пропозициями. Глобальная связность имеет более общую природу и
характеризует весь дискурс в целом или его большие фрагменты (Дейк 1989: 41). Но в
принципе, здесь речь идет также о связности и цельности — центральных понятиях
современного лингвистического анализа текста.

Результаты (украинский) 1:

Цілісності та єдності як основний текст властивостіУ сучасних українські лінгвістики орієнтуємося в першу чергуфокусується на дві основні властивості, які складають речовина текст є на цілісність ізв'язності. Ці властивості вважати відносини, поєднуючи текстові елементи в одномув цілому, впливаючи на різних сторонах мовлення організації робіт. Цілісністьвключає в себе внутрішні повноти, тобто єдності тексту. Підключення доЦе можна з'єднувати текстові елементи між собою не тільки елементинаступний текст безпосередньо один до одного, але на деякій відстані від кожногодруг.Цілісності та зв'язності властивості системи мовлення робіт, вони лежатьв основу розміщення лінгвістика тексту в самостійної наукової дисципліни. ЦеСправа в тому, добре інформовані про рідну лінгвістів. VB сьогодні сказав,Описуючи проблематики лінгвістика тексту: "що залишається і чи що-небудь на вподілитися лінгвістика тексту? Мабуть, лінгвістика тексту має свій власнийОб'єктом дослідження: для цього, можна вказати два обставин. По-перше, якщоНезабаром текст об'єктивно існують, то можливо опис та моделювання текстуможливі Типологія текстів на їх структуру, розподіл тих чи іншихвузли й т. п. Secondly, відомо про проблеми єдності й цілісності тексту, якийє розв'язано точно лінгвістика тексту. Правда, і тут можна сказати, що коштищоб переконатися в цілісності та зв'язності, належать до мови системи, але з точки зору зОстанній вони найбільш часто не мають будь-яку специфіку і придбати його у тексті(іноді в організмі конкретний жанр або авторства) "(Kasevich 1988:50).Ці дві функції є настільки важливим, що вони не може обійти вашуУвага, ні вчені, даючи останні визначення лінгвістичні текст, ані автори,описують основні тенденції розвитку лінгвістики тексту. У ch. 5 вже переданіодним з останніх визначень, закріплених в "Коротка словник мовитерміни "де текст відноситься до" значущої послідовність, словеснісимволи, що володіють якостей єдність та цілісність.." (мій розряду. — к. ф.)(Васильєв, Віноградова, Šahnarovič 1995:127). Аналогічним чином, коли ви вказуєте двіТенденції сучасної лінгвістики т. м. Ніколаєва підкреслив, що воникомбіновані "загальних закономірностей узгодженості тексту та загальної установку на цілісність тексту"(Лінгвістичні Енциклопедичний словник 1990:267).З початку тексту лінгвістики фокус дослідникитекст згуртованості проблеми зайняли великих ділянках мовлення. Причина цієї ситуаціїСправ можна побачити в недосконалості методології лінгвістичний аналіз всю моватвори і недостатня концептуальні апарату, використовується в âzykovedeniiпри вивченні традиційні мови структурних одиниць фонеми, морфем, слівта побажання. Наприкінці 70-х років XX століття а. а. Леонтьєва песимістичний заявив, що«Апарати сучасної лінгвістики тексту підходить тільки для аналізу підключення до» (Леонтьєв1979:18). Цей песимізму, то, звичайно, щоб перспективи аналіз цілісності текст.Тексту в цілому неполадка залишити тексту значно пізніше,Хоча взаємної умов цілісності та зв'язності було очевидним вчені з наПочаток.Іноземною мовою літератури підключення і цілісності, також визналаОсновні характеристики тексту. Найчастіше вчені вважають їх окремо,як приклад концепція р. Bogranda та с. Dresslera, але іноді вони об'єднатися одномуім'я, наприклад «узгодженості тексту. Цей термін відноситься до спеціальноїcifičeskaâ відносини спостерігається складових тексту на різних рівнях: (муніципалітет))серед пропозицій на що граматично рівня ("граматичні когерентність"),)серед пропозицій на тематичної рівня ("тематичних узгодженість")) міжВиступ діє (illokuciâmi) на на прагматична рівня ("прагматичний Kogerentnost′) (1993-Брінкер: 2). Пансіонат т. воліє говорити про два типи підключенняхарактеризуючи різних рівнів дискурсу. Локальний характер зв'язків визначається відносиниміж сусідніми пропозиції. Глобальний зв'язності має більш загального характеру іхарактеризує весь дискурсу або великих уламків (Dyke 1989:41). Але в наВ основному, мова йде про зв'язність та цілісність — Центральна концепціїсучасні лінгвістичний аналіз тексту.

Результаты (украинский) 2:

Цілісність і зв'язність як головні властивості тексту
У сучасній вітчизняній лінгвістиці тексту увагу насамперед
акцентується на двох головних властивостях, складових істота тексту, - на цілісності і
зв'язності. Ці властивості припускають зв'язок, об'єднання текстових елементів в одне
ціле, зачіпаючи різні боки організації мовного твору. Цілісність
припускає внутрішню закінченість, смислову єдність тексту. Зв'язність
полягає в зчепленні елементів тексту між собою, причому не тільки елементів,
наступних в тексті безпосередньо один за одним, але й на деякій дистанції один від
одного.
Цілісність і зв'язність - це системні властивості мовних творів, вони лежать у
самій основі виділення лінгвістики тексту в самостійну наукову дисципліну. Це
обставина добре усвідомлюють вітчизняні лінгвісти. В. Б. Касевіч говорить,
окреслюючи коло проблем лінгвістики тексту: «Що ж залишається і залишається чи що-небудь на
частку лінгвістики тексту? Мабуть, лінгвістика тексту все ж має свій власний
об'єкт вивчення: На користь цього можна вказати на дві обставини. По-перше, коль
скоро текст об'єктивно існує, то можливо опис і моделювання тексту,
можлива типологія текстів з їхньої структурі, за розподілом в їх рамках тих чи інших
одиниць і т. П. По-друге, відомі проблеми цілісності і зв'язності тексту, які
вирішуються саме лінгвістикою тексту. Щоправда, і тут можна сказати, що кошти,
що забезпечують цілісність і зв'язність, належать мовній системі, але з точки зору
останньої вони найчастіше не мають будь-якої специфіки, а набувають її в тексті
(іноді - в тексті певного жанру або авторства) » (Касевіч 1988: 50).
Ці дві ознаки є настільки важливими, що їх не можуть оминути своєю
увагою ні вчені, що дають новітні лінгвістичні визначення тексту, ні автори,
описують основні тенденції розвитку лінгвістики тексту. У гл. 5 уже говорилося про
одному з останніх визначень, зафіксованому в «Короткому словнику лінгвістичних
термінів», де під текстом розуміється «осмислена послідовність, словесних
знаків, що володіє властивостями зв'язності і цілісності ...» (розрядка моя. - К. Ф.)
(Васильєва , Виноградів, Шахнарович 1995: 127). Точно так само при виділенні двох
напрямків у сучасній лінгвістиці тексту Т. М. Миколаєва підкреслює, що вони
об'єднуються «загальними законами зв'язності тексту і загальною установкою на цілісність тексту»
(Лінгвістичний енциклопедичний словник 1990: 267).
З самого виникнення лінгвістики тексту основна увага дослідників
тексту займали проблеми зв'язності великих мовних відрізків. Причину такого становища
справ можна угледіти в недосконалості методики лінгвістичного аналізу цілих мовних
творів і недостатності понятійного апарату, що застосовувався в мовознавстві
при дослідженні традиційних структурних мовних одиниць - фонеми, морфеми, слова
і пропозиції. Наприкінці 70-х років XX ст. А. А. Леонтьєв песимістично заявляв, що
«апарат сучасної лінгвістики тексту придатний лише для аналізу зв'язності» (Леонтьєв
1979: 18). Цей песимізм ставився, звичайно, до перспектив аналізу цілісності тексту.
Проблеми тексту як єдиного цілого стали виходити на передній план значно пізніше,
хоча взаємна обумовленість цілісності і зв'язності була очевидною для вчених з самого
початку.
У зарубіжній лінгвістичній літературі зв'язність і цілісність також визнаються
основними ознаками тексту. Найчастіше вчені розглядають їх окремо один від одного,
як, наприклад, в концепції Р. Богранда і В. Дресслера, але іноді їх об'єднують під одним
назвою, наприклад, «когерентність тексту». Під цим терміном розуміється спе-
цифические взаємозв'язок конституентов тексту, спостережувана на різних рівнях: а)
між пропозиціями на граматичному рівні («граматична когерентність»), б)
між пропозиціями на тематичному рівні («тематична когерентність»), в) між
мовними діями ( іллокуцій) на прагматичному рівні («прагматична ко-
герентность») (Brinker 1993: 2). Т. ван Дейк воліє говорити про два види зв'язності,
що характеризують різні рівні дискурсу. Локальна зв'язність визначається відносинами
між сусідніми пропозиціями. Глобальна зв'язність має більш загальну природу і
характеризує весь дискурс в цілому або його великі фрагменти (Дейк 1989: 41). Але в
принципі, тут йдеться також про зв'язності і цілісності - центральних поняттях
сучасного лінгвістичного аналізу тексту.

Результаты (украинский) 3:

Поетичною і під'єднання а також основного тексту властивості
у сучасному російського мовознавства текст уваги перш за все
акцент на дві основні властивості речовина тексту, seamlessness і
Під'єднання. Ці властивості включають зв'язку, об'єднати текст елементів в одному
цілим числом, що впливають на різні сторони голос робіт. Поетичною
передбачає внутрішній ревізійної служб,Приватне підприємство автор тексту. Під'єднання
є муфту елементів текст, між собою, а не лише елементами,
наступні в тексті один одного безпосередньо, а також дистанціювання від
один одного.
Поетичною і під'єднання - це голос властивості системи роботи, вони були створені на основі
виділення на основі лінгвістичних текст у самоврядування наукові дисципліни. Це
Це добре розуміють іноземної мови фахівців. В. B. подачі,
колісниці спектр проблем мовознавства текстом: 'Що ж залишається і залишається чи
частка мовознавства тексту? Здається,Лінгвістика текст, все ж має власні
об'єкт дослідження: на користь того, що ви можете вказати у дві обставини. По-друге, Коля
незабаром тексту є об'єктивна, то можливі текст опису та моделювання"
Можливі типологія текстів на їх структуру, розподіл у свою частину тих чи інших
блоки та ін. ). По-друге, це знає проблеми текст чіткої та під'єднання, що
розглядаються саме візиту?" тексту. Це правда, щоІ тут, можна сказати, що це означає,
для забезпечення безшовне з'єднання і, належать до мовних системи, а також з точки зору
останній вони найчастіше не мають жодних особливостей, а також у тексті
(Іноді, у тексті певних жанру, чи авторства)" (подачі 1988: 50) .
Цих двох симптом, так важливо, що вони нікуди не дітися від їх
увагу ні вчені, надання останніми лінгвістичне визначення текст,Ні авторів,
характеризуючи основні тенденції розвитку текст мовознавства. У розділі 5 це було сказано про
один з останніх визначень, заблокований у 'Швидкий словник мов
умови",У тих випадках, коли в тексті - це 'конструктивного послідовності, усних
ознак, що володіє властивостями системності та відповідності серед ... ' (Розвантаження. -. С.)
(Василь, Виноградов, Шахнарович 1995: 127).Так само для забезпечення два
напрямку в сучасної лінгвістики тексту тощо. М. Ніколаєва наголошує, що вони
згруповані за 'загальні закони під'єднання текст і спільні встановлення на поетичні текст"
Словник (лінгвістичного Encyclopedical 1990: 267) .
З початку тексту мовознавства фокус дослідники
текст під'єднання великих проблем голос говорити отвори. Причиною такого положення
ВИПАДКАХ можна спостерігати, як недоліки в методології лінгвістичний аналіз на весь голос
робіт та недостатні гарним фахівцем, знайомить з языковедении
Під час навчання традиційних мовних структурних підрозділів - боротьбі тлумачення, формування, слова
і пропозиції. В кінці 70-х років XX століття. А також. А також. Очевидно Empathy заявив, що
'Сучасної лінгвістики текст підходить тільки для аналізу під'єднання' (будівничий Інгульської верфі та міста
1979: 18). Це песимізм був, звичайно, перспективи для координування аналіз тексту.
Текст в цілому було виходити на передній набагато пізніше,
хоча взаємних обумовленості злагоджено і узгоджені була очевидна для науковців з
початку.
На іноземній мові та літератури бездоганні можливості під'єднання також визнав
основних ознак тексту. Більшість вчених вважають їх окремо один від одного,
як, наприклад, в концепції Богранда і Р.в.Дресслера, але іноді вони об'єднують за однієї
відомому як, наприклад, 'coherency тексту". Цей термін означає, що оголошення
цифическая відносини конституентов текст, що спостерігається на різних рівнях: (a)
Між пропозиції на граматичних рівень ( 'граматичні coherency" ), b)
між пропозициями на тематичних рівень ( 'тематичної coherency" ),) між
Голос дії (иллокуциями) на прагматичний рівень ( "прагматично-
герентность") (Brinker 1993: 2). Т.ван Дейк швидко вивів команду Рінуса Міхелса вперед віддає перевагу говорити про два види підключення,
характеризують різних рівнів непримиренними дискурсами.Місцеві можливості під'єднання визначається відносин між двома сусідніми
пропозициями. Глобальна під'єднання має більш загального характеру та
характеризує весь зорієнтовані у цілому, або його великими шматками (Дейк швидко вивів команду Рінуса Міхелса вперед 1989: 41). Але в
принцип,Тут це також питання системності та відповідності - центральних понять сучасного
лінгвістичний аналіз тексту.