Правило Фаянса — Панета — правило,

Правило Фаянса — Панета — правило, эмпирически установленное К.Фаянсом и Ф.Панетом (1913), согласно которому радиоактивный изотоп, присутствующий в растворе в микроконцентрациях в форме катиона, тем сильнее сорбируется выпадающим или заранее полученным осадком, чем меньше растворимость соединения, которое образует этот катион с анионом осадка. Правило Фаянса — Панета применимо при соосаждении в радиохимии.

Иная формулировка этого правила (также называемая правилом Фаянса — Пескова — Панета) гласит о том, что на поверхности твёрдого вещества преимущественно адсорбируются ионы, которые могут достраивать кристаллическую решётку, то есть входят в её состав, изоморфны или образуют труднорастворимое соединение с ионами, составляющими кристаллическую решётку. Эта формулировка применяется для определении знака заряда поверхности при образовании ДЭС в коллоидной химии.[1]

Результаты (украинский) 1:

Правило-фаянсова — Paneta зазвичай встановлюється емпірично к. фаянсу та ф. Panetom (1913), згідно з яким радіоактивних ізотопів, використовуються у вирішенні у вигляді mikrokoncentracijah, сильніше катіонів sorbed, що випадає або заздалегідь отримані осаду, тим менше розчинність з'єднання, яке формує катіон з аніон. Правило застосовується, коли фаянсу Paneta soosazhdenii в radiochemistry.Різні формулювання цього правила (також називається правило-фаянсова — Peskova — Paneta) говориться, що на поверхні твердого речовини в основному адсорбовані іонів, які можна побудувати кристалічної решітки, яка входить до її складу, ізоморфні або сформувати зв'язок з іонами trudnorastvorimoe формування кристалічної решітки. Це формулювання використовується для визначення поверхневого заряд знак у формуванні DESU в колоїдної хімії. [1]