Когда влачился древний человекСреди

Когда влачился древний человекСреди природы, дикой и опасной,Он поднял очи к небу, и навекЗапечатлел в душе твой облик ясный.Он ощутил таинственную связьС сияющей прародиной небесной,И первый свой божественный экстазСложил он в благодарственную песню.Ты дал ему очаг, тепло огня,Ты сбросил с неба плуг, ярмо, секиру,Законы мироздания храня,Шагнул наш пращур на просторы мира.Ты утвердил священный брак с землей,Обильною кормилицей народов,И стала нам единою семьей,Не мачехой, а матерью природа.Сварог, наш бог, космический кузнец,Ты приоткрыл нам тайны руд подгорных,Ты покорил дракона, как боец,Нас оградив от ненависти черной.Хвала тебе, сияющий Сварог,Отец славян, благой владыка неба!Мы сквозь века хранили твой зарок —Огонь любви и солнечного хлеба

Результаты (украинский) 1:

Коли тягнувся стародавня людина
Серед природи, дикої і небезпечною,
Він підняв очі до неба, і навік
Зобразив в душі твій вигляд ясний.
Він відчув таємничий зв'язок
С сяючою прабатьківщиною небесної,
І перший свій божественний екстаз
Склав він в подячну пісню.
Ти дав йому вогнище, тепло вогню,
ти скинув з неба плуг, ярмо, сокиру,
Закони світобудови зберігаючи,
Ступив наш пращур на простори світу.
Ти затвердив священний шлюб з землею,
рясно годувальницею народів,
І стала нам єдиною сім'єю,
Чи не мачухою, а матір'ю природа.
Сварог, наш бог, космічний коваль,
Ти відкрив нам таємниці руд підгірних,
Ти дав над дракона, як боєць,
Нас захистивши від ненависті чорної.
Хвала тобі, сяючий Сварог,
Батько слов'ян, благий владика неба!
Ми крізь століття зберігали твій обітницю -
Вогонь любові і сонячного хліба

Результаты (украинский) 2:

Коли древній чоловік еманated
Серед природи, дикі і небезпечні,
Він підняв очі на небо, і назавжди
Я захопив ваш ясний погляд у вашій душі.
Він відчув таємничий зв'язок
З радіанним прабатьківщину небес,
І його перший божественний екстазі
Він склав його в подяку вам пісню.
Ви дали йому вогнище, тепло вогню,
Ви кинули плуг, ярмо, секіра,
Закони Всесвіту мають підтримку,
Переступив нашого батька на простори світу.
Ви встановили священний шлюб з землею,
Рясні годувальника Націй,
І вона стала для нас сім'єю,
Це не мачуха, це природа матері.
Сварог, наш Бог, космос Коваль,
Ви показали нам секрети високогірних руд,
Ви підкорили дракона, як боєць,
Ми екрановані від чорної ненависті.
Хвала тебе, блискучий Сварог,
Батько слов'ян, добрий Лорд небес!
Крізь віки, ми зберегли обітницю.
Вогонь любові і Сонячний хліб