Способность человека поддаваться ил

Способность человека поддаваться или противостоять информационному воздействию обусловлена, в первую очередь, характером передаваемой информации. Транслируемую информацию принято классифицировать, в частности, по мере интенсивности воздействия, в зависимости от степени активности сторон коммуникации, различая в ней сообщение, убеждение и внушение. Сообщение подразумевает обычное информирование одного участника коммуникации другим, т.е. простую передачу информации. Под убеждением понимают метод воздействия на индивидуальное или массовое сознание, основанный на логической аргументации, а также самостоятельной ее оценке и согласии с ней адресата. Внушение или суггестия, напротив, представляет собой неаргументированное, эмоционально-волевое воздействие на человека или на группу, предполагающее некритическое восприятие информации реципиентом, и, соответственно, ее пассивное усвоение в «готовом виде».
Данные формы информационного воздействия выступают основой для существования такого социально-политического феномена, как пропаганда. Начиная с работ Э. Бернейса, под пропагандой понимается система техник, позволяющая управлять общественным мнением, «сознательное и умелое манипулирование упорядоченными привычками и вкусами масс» . Таким образом, пропаганда представляет собой целенаправленное воздействие на сознание и поведение человека, формирующее, посредством распространения информации, заданные взгляды и социальные представления. Надо отметить, что Э. Бернейсом пропаганда рассматривалась как феномен, свойственный прежде всего демократическому обществу с его свободой мнений и выступающий в нем инструментом «инженерии согласия». В то же время, в зависимости от цели использования им противопоставлялась так называемая «хорошая» и «недобросовестная» пропаганда .
А. Цуладзе сегодня также описывает «позитивную» и «негативную» пропаганду, различающиеся характером эмоций, которые она пробуждает. При этом позитивная пропаганда, по его мнению, не преследует манипулятивных целей, осуществляясь в интересах тех, кому она адресована, и выполняет воспитательную и разъяснительную функции в обществе, содействуя социальному согласию. Негативная пропаганда, наоборот, направлена на обострение социальных противоречий и разобщения людей посредством создания иллюзорной реальности, выгодной пропагандисту, и осуществляется с целью манипулирования массами . Таким образом, пропаганда может иметь как манипулятивный, так и неманипулятивный характер. При таком противопоставлении манипулятивная, «негативная» пропаганда может рассматриваться в качестве угрозы информационной безопасности, а «позитивная», напротив, – в качестве одного из средств ее обеспечения.
Манипулирование сознанием и поведением человека традиционно рассматривается как психологический по своему содержанию и направленности феномен. В.Е. Лепский определяет манипулятивное воздействие на индивидуальное, групповое и массовое сознание как «инструмент психологического давления с целью явного или скрытого побуждения индивидуальных и социальных субъектов к действиям в ущерб собственным интересам в интересах отдельных лиц, групп или организаций, осуществляющих эти воздействия» . По его мнению, эффективность подобных воздействий в современном российском обществе обусловлена отсутствием психологических механизмов защиты от манипуляции у подавляющего большинства населения. Очевидно, что особенно уязвимым перед манипулятивным воздействием является молодое поколение россиян, формативные годы которого пришлись на период социально-экономического кризиса, сопровождавшегося в массовом сознании кризисом ценностного и идейного самоопределения, состоянием аномии, ростом отчуждения и нигилизма.
Манипуляция сознанием предполагает скрытый характер своего осуществления, определяющий саму ее возможность и эффективность. Так, по определению Е.Л. Доценко, манипуляция – это «вид психологического воздействия, используемый для достижения одностороннего выигрыша посредством скрытого побуждения другого к совершению определенных действий» . С.Г. Кара-Мурза, понимающий под манипуляцией способ психологического воздействия на людей через программирование их поведения, также подчеркивает, что «манипуляция – это скрытое воздействие, факт которого не должен быть замечен объектом манипуляции» . А.В. Шубин, критически оценивая применимость в данном случае термина «программирование» и, тем более, используемого в публицистике слова «зомбирование», понимает манипуляцию как «более широкое и менее драматичное понятие». Им предлагается следующая дефиниция манипуляции – «скрытое интеллектуально-психологическое воздействие с целью управления социальным поведением человеком» . Механизм такого воздействия, по нашему мнению, заключается в осуществлении опосредованного контроля за социальным поведением человека посредством влияния на регулирующую его систему ценностно-нормативных представлений общества.
Таким образом, скрытое, неявное информационное воздействие потенциально способно манипулировать индивидуальным и массовым сознанием, оказывая влияние на социальное поведение человека. Понятно, что люди могут воспринимать одно и то же информационное сообщение по-разному и реагировать на него также различным образом. По данным классического исследования В.Н. Куницыной, в наибольшей степени усваивается информация, которая уже соответствует мнению человека. Лишь порядка 4% людей из тех, кто до осуществления информ

Результаты (украинский) 1:

Здатність людини, щоб протистояти або виступають проти інформації ефекти викликає, перш за все, характер переданої інформації. Передають інформацію класифікувати, зокрема, як інтенсивність впливу, залежно від ступеня активності сторін спілкування, відрізняють її повідомлення, переконання і припущення. Повідомлення має на увазі стандарт передачі один учасник розповівши іншим, тобто, простий передачі інформації. Під переконання зрозуміти метод впливу на індивідуальну або колективну свідомість на основі логічне мислення, а також його оцінки та угоду про поправки. Пропозиції або пропозицію, на відміну від цього, є на neargumentirovannoe, емоційно-вольових людського опромінення або групу, за участю некритично сприйняття інформації одержувач і, відповідно, його пасивний всмоктування в "Готово". Форму даних інформаційний вплив служити основою для існування такої соціально політичних явище, як пропаганди. Починаючи з робіт е. Bernejsa, під пропаганди означає система технік керувати громадської думки, смаки мас та "свідомих і вмілі маніпуляції впорядковане звички." Таким чином, пропаганди, цільові вплив на свідомість і людської поведінки, який генерує, через розповсюдження інформації, визначених переглядів та соціальної заяв. Варто зазначити, що e. Bernejsom пропаганди вважався явище властивий насамперед демократичного суспільства з її свободу думки, і він у це інженерних згоди ". В той же час, залежно від мети використання з них була так званих "добре" і "несумлінності" пропаганди. . Цуладзе також описує "позитивний" і "негативний" пропаганди, чіткої природи емоцій, що він викликає. У той час як позитивні пропаганди, на його думку, не була призначена для маніпулятивні цілі 1670s на користь тих, кому він адресовано і запускає освітніх інформаційно -пропагандистської функції в суспільстві, сприяючи соціальної єдності. Негативні пропаганда, навпаки, має на меті загострення соціальних суперечностей і поділу людей, створюючи ілюзію реальності, вигідно проти і маніпулювання масами. Таким чином, пропаганда може бути як маніпулятивні і nemanipulâtivnyj характер. З такі контрастні manipulâtivnaâ "негативні пропаганди" можна розглядати як загроза для інформаційної безпеки, як "позитивний", навпаки, як один із засобів безпеки.Манипулирование сознанием и поведением человека традиционно рассматривается как психологический по своему содержанию и направленности феномен. В.Е. Лепский определяет манипулятивное воздействие на индивидуальное, групповое и массовое сознание как «инструмент психологического давления с целью явного или скрытого побуждения индивидуальных и социальных субъектов к действиям в ущерб собственным интересам в интересах отдельных лиц, групп или организаций, осуществляющих эти воздействия» . По его мнению, эффективность подобных воздействий в современном российском обществе обусловлена отсутствием психологических механизмов защиты от манипуляции у подавляющего большинства населения. Очевидно, что особенно уязвимым перед манипулятивным воздействием является молодое поколение россиян, формативные годы которого пришлись на период социально-экономического кризиса, сопровождавшегося в массовом сознании кризисом ценностного и идейного самоопределения, состоянием аномии, ростом отчуждения и нигилизма. Манипуляция сознанием предполагает скрытый характер своего осуществления, определяющий саму ее возможность и эффективность. Так, по определению Е.Л. Доценко, манипуляция – это «вид психологического воздействия, используемый для достижения одностороннего выигрыша посредством скрытого побуждения другого к совершению определенных действий» . С.Г. Кара-Мурза, понимающий под манипуляцией способ психологического воздействия на людей через программирование их поведения, также подчеркивает, что «манипуляция – это скрытое воздействие, факт которого не должен быть замечен объектом манипуляции» . А.В. Шубин, критически оценивая применимость в данном случае термина «программирование» и, тем более, используемого в публицистике слова «зомбирование», понимает манипуляцию как «более широкое и менее драматичное понятие». Им предлагается следующая дефиниция манипуляции – «скрытое интеллектуально-психологическое воздействие с целью управления социальным поведением человеком» . Механизм такого воздействия, по нашему мнению, заключается в осуществлении опосредованного контроля за социальным поведением человека посредством влияния на регулирующую его систему ценностно-нормативных представлений общества.
Таким образом, скрытое, неявное информационное воздействие потенциально способно манипулировать индивидуальным и массовым сознанием, оказывая влияние на социальное поведение человека. Понятно, что люди могут воспринимать одно и то же информационное сообщение по-разному и реагировать на него также различным образом. По данным классического исследования В.Н. Куницыной, в наибольшей степени усваивается информация, которая уже соответствует мнению человека. Лишь порядка 4% людей из тех, кто до осуществления информ

Результаты (украинский) 2:

Здатність людини піддаватися або протистояти інформаційному впливу обумовлена, в першу чергу, характером переданої інформації. Трансльовану інформацію прийнято класифікувати, зокрема, у міру інтенсивності впливу, залежно від ступеня активності сторін комунікації, розрізняючи в ній повідомлення, переконання і навіювання. Повідомлення увазі звичайне інформування одного учасника комунікації іншим, тобто просту передачу інформації. Під переконанням розуміють метод впливу на індивідуальну або масову свідомість, заснований на логічній аргументації, а також самостійної її оцінкою та злагоді з нею адресата. Навіювання або сугестія, навпаки, являє собою неаргументоване, емоційно-вольове вплив на людину або на групу, що припускає некритичне сприйняття інформації реципієнтом, і, відповідно, її пасивне засвоєння в «готовому вигляді».
Дані форми інформаційного впливу виступають основою для існування такого соціально політичного феномена, як пропаганда. Починаючи з робіт Е. Бернейса, під пропагандою розуміється система технік, що дозволяє управляти громадською думкою, «свідоме і вміле маніпулювання впорядкованими звичками і смаками мас». Таким чином, пропаганда являє собою цілеспрямований вплив на свідомість і поведінку людини, яке формує, за допомогою розповсюдження інформації, задані погляди і соціальні уявлення. Треба відзначити, що Е. Бернейсом пропаганда розглядалася як феномен, властивий насамперед демократичному суспільству з його свободою думок і виступаючий в ньому інструментом «інженерії згоди». У той же час, залежно від мети використання їм протиставлялася так звана «хороша» і «недобросовісна» пропаганда.
А. Цуладзе сьогодні також описує «позитивну» і «негативну» пропаганду, що розрізняються характером емоцій, які вона пробуджує. При цьому позитивна пропаганда, за його думку, не переслідує маніпулятивних цілей, здійснюючи в інтересах тих, кому вона адресована, і виконує виховну та роз'яснювальну функції в суспільстві, сприяючи соціальному згодою. Негативна пропаганда, навпаки, спрямована на загострення соціальних суперечностей і роз'єднання людей за допомогою створення ілюзорною реальності, вигідною пропагандисту, і здійснюється з метою маніпулювання масами. Таким чином, пропаганда може мати як маніпулятивний, так і неманипулятивного характер. При такому протиставленні маніпулятивна, «негативна» пропаганда може розглядатися в якості загрози інформаційній безпеці, а «позитивна», навпаки, - в якості одного із засобів її забезпечення.
Маніпулювання свідомістю і поведінкою людини традиційно розглядається як психологічний за своїм змістом і спрямованості феномен. В.Є. Лепський визначає маніпулятивний вплив на індивідуальне, групове і масова свідомість як «інструмент психологічного тиску з метою явного або прихованого спонукання індивідуальних і соціальних суб'єктів до дій на шкоду власним інтересам в інтересах окремих осіб, груп або організацій, що здійснюють ці впливи». На його думку, ефективність подібних впливів у сучасному російському суспільстві обумовлена ​​відсутністю психологічних механізмів захисту від маніпуляції у переважної більшості населення. Очевидно, що особливо вразливим перед маніпулятивним впливом є молоде покоління росіян, формативного роки якого припали на період соціально-економічної кризи, що супроводжувався в масовій свідомості кризою ціннісного та ідейного самовизначення, станом аномії, зростанням відчуження і нігілізму.
Маніпуляція свідомістю припускає прихований характер свого здійснення, визначальний саму її можливість і ефективність. Так, за визначенням Е.Л. Доценко, маніпуляція - це «вид психологічного впливу, що використовується для досягнення одностороннього виграшу за допомогою прихованого спонукання іншого до вчинення певних дій». С.Г. Кара-Мурза, розуміючий під маніпуляцією спосіб психологічного впливу на людей через програмування їхньої поведінки, також підкреслює, що «маніпуляція - це прихований вплив, факт якого не повинен бути помічений об'єктом маніпуляції». А.В. Шубін, критично оцінюючи застосовність в даному випадку терміна «програмування» і, тим більше, використовуваного в публіцистиці слова «зомбування», розуміє маніпуляцію як «більш широке і менш драматичне поняття». Їм пропонується наступна дефініція маніпуляції - «приховане інтелектуально-психологічний вплив з метою управління соціальною поведінкою людиною». Механізм такого впливу, на нашу думку, полягає у здійсненні опосередкованого контролю за соціальною поведінкою людини за допомогою впливу на регулюючу його систему ціннісно-нормативних уявлень суспільства.
Таким чином, приховане, неявне інформаційний вплив потенційно здатне маніпулювати індивідуальною і масовою свідомістю, роблячи вплив на соціальну поведінку людини. Зрозуміло, що люди можуть сприймати одне і те ж інформаційне повідомлення по-різному і реагувати на нього також різним чином. За даними класичного дослідження В.Н. Куніцин, найбільшою мірою засвоюється інформація, яка вже відповідає думці людини. Лише близько 4% людей з тих, хто до здійснення інформ

Результаты (украинский) 3:

Здатність людини або піддатися протистояти ефектами стала можливою інформації, в першу чергу, на природу в переданої інформації. Закінчив; інформація вирішили класифікації, зокрема,Інтенсивність впливу, залежно від рівня діяльності партій зв'язку, підкреслює її повідомлення, його умовлятимуть, і egocentrism.Повідомлення передбачає звичайної інформації зв'язку до однієї партії, тобто простої передачі інформації. За переконанням зрозуміти спосіб впливу на окремі або масової свідомості,На основі логічної аргументації, а також самооцінки і гармонії з його призначення. Чи можливо суггестия, навпаки, являє собою неаргументированное,