Британцы столкнулись сразу с двумя

Британцы столкнулись сразу с двумя проблемами на огромной территории, которая таким образом была добавлена к другим английским атлантическим колониям. Во-первых, на новоприобретенной земле жили более 60000 франко-говорящих поселенцев. Во-вторых, на новых территориях было много неизведанных и опасных земель в районе Великих озер, где индейские воины значительно превосходили силы англичан.

Индейцы, которых возглавлял вождь по имени Понтиак, неожиданно восстали против своих новых хозяев и уничтожили форты на Великих озерах один за одним, безжалостно убивая всех обитателей. К середине 1763 года единственным уцелевшим английским фортом был форт Детройт к западу от озера Эри. Его единственного смогли удержать поселенцы до тех пор, пока не пришло подкрепление, и бунт индейцев был наконец подавлен.

Закон 1774 года
Королевским указом управление завоеванной провинцией Квебек было отдано губернатору и назначенному консулу. В 1774 году английский парламент принял закон о Квебеке. Он был первой важной вехой в конституционной истории Британской Канады. Согласно закону, границы провинции теперь простирались до реки Огайо. Законом принималась римско-католическая церковь, и признавалось ее право собирать церковную десятину. Также важными пунктами закона были пункты, где устанавливалось французское гражданское право на территории провинции. Британское уголовное право вводилось на все нарушения закона и проступки, возможным наказанием за которые были штраф, тюремное заключение или смерть. Эти решения английского парламента произвели благоприятное впечатление на религиозных лидеров провинции и, в частности, на самих колонистов. Однако, поселенцам было отказано в собственном выборном органе управления.

Скоро представился случай испытать лояльность жителей новой провинции. В течение года с момента принятия закона о Квебеке, восставшие тринадцать атлантических колоний послали две армии, чтобы захватить "четырнадцатую колонию". Сэр Гай Карлтон, британский губернатор Канады, с трудом избежал плена, когда одна из этих армий под началом Ричарда Монтгомери брала Монреаль. Карлтон добрался до Квебека как раз к тому, чтобы успеть организовать его небольшой гарнизон для отпора армии Бенедикта Арнольда. Арнольд начал осаду Квебека, и скоро к нему присоединился Монтгомери. В сражении посреди зимы, которое последовало за этим, Монтгомери был убит, а Арнольд ранен. С наступлением весны нападающие отступили. Все оставшееся время войны в американских колониях битв на канадской земле не было.

Лоялисты Объединенной Империи
Когда в 1783 году мир был восстановлен, многие тысячи лоялистов, которых поселенцы называли тори, покинули новообразованные Соединенные Штаты. Они начали жизнь с чистого листа под британским флагом в Новой Шотландии и неизведанных землях за порогами Св. Лаврентия и к северу от озера Онтарио.

Эта огромная война новых поселенцев, которые были известны в Канаде и Англии под именем Лоялистов Объединенной Империи, обозначили первую значительную волну англоязычной иммиграции со времен Новой Франции. Их приход послужил причиной реорганизации как Новой Шотландии, так и провинции Квебек.

Ранее необжитые леса к западу от бухты Фанди, когда-то входящей во французскую Акадию, были переданы Новой Шотландии. В 1784 году эта территория была выделена в новую колонию под названием Нью-Брансвик. Одновременно остров Мыс Бретон был отделен от Новой Шотландии (возвращен провинции в 1820 году). В целом, считается, что в первой волне иммиграции в провинции осело около 35 тысяч англичан.

Поселение на более недоступных землях к северу и западу от озера Онтарио и на северном берегу верхней части реки Св. Лаврентия происходило не так быстро. Около 5 тысяч лоялистов поселились на этой территории.

Результаты (украинский) 1:

Британські зіткнулися з двох проблем на величезній території, який був таким чином додається до інших британський Північноатлантичного колоній. По-перше, на novopriobretennoj Землі жив понад 60000 франкомовної поселенців. По-друге, на нових територіях було багато недослідженим і небезпечних земель в районі великих озер, де індійських солдатів значно менше, ніж британські війська.Індіанці, на чолі з начальником названий Pontiac, раптом повстали проти своїх нових господарів і форти на великих озер, один, one, безжалісно вбиваючи всіх жителів знищено. До середини року 1763 єдиним вцілілі Українська фортеця була Форт Детройт на захід від озера ері. Він тільки зумів зберегти поселенців, поки підкріплення прибули, і повстання було придушене нарешті.У 1774 році діятиКоролівським указом, контролюючи завойованих провінції Квебек присуджується губернатором і призначений консулом. В 1774 році британський парламент прийняв закон Квебек. Він був першим віхою в конституційна історія британського Канади. Відповідно до закону прикордонної провінції тепер розтягується до річки Огайо. Закон був прийнятий Римо-Католицької Церкви і визнав право збирати десятину. Також важливі моменти права були точок де створена Французька цивільного права по всій провінції. Британський кримінального права накладається на всі порушення закону і неправомірних дій, можливо, покарання, для яких були штрафу, ув'язнення чи смертної кари. Ці рішення англійського парламенту виробництва сприятливе враження на релігійні лідери провінції і, зокрема, колоністів, себе. Тим не менш, поселенці було відмовлено в їх власних виборчих керівний орган.Найближчим часом у мене був шанс перевірити лояльності жителів провінція нову. Протягом багатьох років після набуття чинності Квебек Північноатлантичного колоній послав тринадцять повстанців дві армії для захоплення "чотирнадцятого колонії". Сера хлопець Карлтон, британський губернатор Канади, ледве уникнув полону, коли одна з цих армії під командуванням Річарда Монтгомері взяв Монреаль. Carlton досяг Квебек тільки, щоб мати час, щоб організувати його невеликий гарнізону відбивати армії Бенедикт Арнольд. Арнольд почав облогу Квебек і незабаром приєднався Монтгомері. У битві в середині зими, які пішли цьому, Монтгомері був убитий, Арнольд був поранений. З настанням весни нападники відступили. Був відпочинок війна в американських колоній бої на канадські грунту.Прихильників об'єднаної імперіїКоли в 1783 році світ був відновлений, тисячі прихильників, які поселенців називається Торі, залишив новоствореного Сполучених Штатів Америки. Вони почали життя з чистого аркуша під британський прапор Нової Шотландії і незвідані земель пороги-го. Лоуренс річки і на північ від озера Онтаріо.Цей величезний війни нові поселенці, які були відомі в Канаді, Англії, під назвою Юнайтед імперії прихильників позначені перший значний хвиля імміграційних з англійського нової Франції. Їхні парафії викликало реорганізації, Нова Шотландія і в провінції Квебек.Раніше нежилих лісу на захід від Затока Фанді, після того, як вхідний французької Acadia були передані Нова Шотландія. В 1784 році ця область була виділено Нова колонія під Нью-Брансвік. Водночас на острові Кейп Бретон був відділений від Нова Шотландія (повернулося до провінції в 1820 році). Загалом, припускають, що в першій хвилі імміграції в провінції оселилися близько 35 тисяч англійці.Поселення на більш недоступних земель північ і захід від озера Онтаріо і північного берега верхній частині річки St. Лоуренс був не так швидко. Близько 5 тисяч прихильників оселилися в цьому районі.

Результаты (украинский) 2:

Британці зіткнулися відразу з двома проблемами на величезній території, яка таким чином була додана до інших англійським атлантичним колоніям. По-перше, на новопридбаною землі жили більш 60000 франко-говорящих поселенців. По-друге, на нових територіях було багато незвіданих і небезпечних земель в районі Великих озер, де індіанські воїни значно перевершували сили англійців. Індіанці, яких очолював вождь на ім'я Понтіак, несподівано повстали проти своїх нових господарів і знищили форти на Великих озерах один за одним , безжально вбиваючи всіх мешканців. До середини 1763 року єдиним уцілілим англійським фортом був форт Детройт на захід від озера Ері. Його єдиного змогли утримати поселенці до тих пір, поки не прийшло підкріплення, і бунт індіанців був нарешті пригнічений. Закон 1774 року Королівським указом управління завойованої провінцією Квебек було віддано губернатору і призначеного консулу. У 1774 році англійський парламент прийняв закон про Квебеку. Він був першою важливою віхою в конституційній історії Британської Канади. Відповідно до закону, межі провінції тепер тягнулися до річки Огайо. Законом приймалася римсько-католицька церква, і визнавалося її право збирати церковну десятину. Також важливими пунктами закону були пункти, де встановлювалося французьке цивільне право на території провінції. Британське кримінальне право вводилося на всі порушення закону і проступки, можливим покаранням за які були штраф, тюремне ув'язнення або смерть. Ці рішення англійського парламенту справили сприятливе враження на релігійних лідерів провінції і, зокрема, на самих колоністів. Однак, поселенцям було відмовлено у власному виборному органі управління. Скоро випала нагода випробувати лояльність жителів нової провінції. Протягом року з моменту прийняття закону про Квебеку, повсталі тринадцять атлантичних колоній послали дві армії, щоб захопити "чотирнадцяту колонію". Сер Гай Карлтон, британський губернатор Канади, насилу уникнув полону, коли одна з цих армій під початком Річарда Монтгомері брала Монреаль. Карлтон дістався до Квебека якраз до того, щоб встигнути організувати його невеликий гарнізон для відсічі армії Бенедикта Арнольда. Арнольд почав облогу Квебека, і скоро до нього приєднався Монтгомері. У битві посеред зими, яке послідувало за цим, Монтгомері був убитий, а Арнольд поранений. З настанням весни нападники відступили. Решту часу війни в американських колоніях битв на канадській землі не було. Лоялісти Об'єднаної Імперії Коли в 1783 році світ був відновлений, багато тисяч лоялістів, яких поселенці називали торі, покинули новоутворені Сполучені Штати. Вони почали життя з чистого аркуша під британським прапором в Новій Шотландії і незвіданих землях за порогами Св. Лаврентія і на північ від озера Онтаріо. Ця величезна війна нових поселенців, які були відомі в Канаді та Англії під ім'ям Лоялістів Об'єднаної Імперії, позначили першу значну хвилю англомовної імміграції з часів Нової Франції. Їх прихід спричинився до реорганізації як Нової Шотландії, так і провінції Квебек. Раніше необжиті лісу на захід від бухти Фанді, колись що входить у французьку Акадію, були передані Новій Шотландії. У 1784 році ця територія була виділена в нову колонію під назвою Нью-Брансвік. Одночасно острів Мис Бретон був відділений від Нової Шотландії (повернутий провінції в 1820 році). В цілому, вважається, що в першій хвилі імміграції в провінції осіло близько 35 тисяч англійців. Поселення на більш недоступних землях на північ і захід від озера Онтаріо і на північному березі верхньої частини річки Св. Лаврентія відбувалося не так швидко. Близько 5 тисяч лоялістів оселилися на цій території.

Результаты (украинский) 3:

%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%20%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%бути%D0%B8%D1%81%D1%85%D0%бути%D0%B4%D0%B8%D0%ВВ%D0%бути%20%D0%BD%D0%B5%20%D1%82%D0%B0%D0%БА%20%D0%B1%D1%8B%D1%81%D1%82%D1%80%D0%.%20%D0%9E%D0%БА%D0%бути%D0%ВВ%D0%бути%205%20%D1%82%D1%8B%D1%81%D1%8F%D1%87%20%D0%ВВ%D0%бути%D1%8F%D0%ВВ%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%бути%D0%B2%20%D0%BF%D0%бути%D1%81%D0%B5%D0%ВВ%D0%B8%D0%ВВ%D0%B8%D1%81%D1%8c%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8D%D1%82%D0%бути%D0%B9%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%бути%D1%80%D0%B8%D0%B8.