Художественная проза Тургенева явля

Художественная проза Тургенева является многожанровой по своему составу. Новаторство Тургенева, своеобразие его повестей и рассказов уже давно стали предметом специального анализа. И всё же сложные жанровые взаимовлияния в творчестве писателя рассмотрены ещё недостаточно. Свидетельством тому является история изучения ния тургеневских «студий», имеющих своеобразную жанровую структуру. Жанровое определение «студии» принадлежит самому Тургеневу. Впервые оно появилось при публикации рассказа «Стук…стук…стук!». Писатель, видимо, ощущал новое эстетическое качество своих произведений, потому, говоря о них в переписке с друзьями, использовал не только традиционные рассказ, очерк, повесть, но и собственную терминологию – «студия», «студия типа», «этюд», «эскиз», «отрывок» и т. Между тем, определение «студия» Тургенев относил только к некоторым своим произведениям. Этот подзаголовок показывал, что это была необычная повесть, со своими законами построения и с особой постановкой проблемы. В понимании Тургенева «студия» равнозначна психологическому этюду, опыту. Как правило, это небольшое по объёму произведение с однолинейным сюжетным узлом, с одновременной композицией, с ограниченным числом действующих лиц. Жанр «студии» предполагал обязательное аналитическое исследование психологии поведения отдельного человека в личном и социальном аспектах этой проблемы. При этом Тургенев выделяет в образе какую-то одну, главенствующую черту характера, поражающую своей необычностью.(LIX, 100) Итак, многосложность и широта охвата проблем (при доминировании одной -–темы самоотвержения) в небольшом рассказе обусловили особую жанровую природу «Странной истории». Это своеобразие определено синтетичностью признаков рассказа (малый объём, выделение немногих эпизодов из жизни героев, наличие посредника-рассказчика) и освоенных в творческой практике Тургенева-романиста принципов построения большого произведения (многотемность, социальная содержательность основной проблемы, разветвлённость сюжета, наличие вставной новеллы и т. д.). Для «студии» характерно именно такое единство признаков больших и малых эпических форм, Таинственные» повести, рассказы о старине, творчество И.С. Тургенева 1860-х годов в целом воспринимается как новое слово в его художественной системе как с точки зрения содержания, сюжетики, так и с точки зрения жанра. Произведения этих лет весьма разнообразны по своим темам, стилевым особенностям. Произведения 60-х годов обычно рассматриваются как некое отступление от уже установившегося канона тургеневской повести. Эта «малая» проза отмечена поисками ответов на сокровенные, загадочные вопросы человеческого бытия, философии, психологии. Повести и рассказы отмечены поисками новых тем и новых художественных форм. Они отражали переходный характер эпохи, производили впечатление чего- то отрывочного и несущественного. Такое мнение бытовало в течение долгих десятилетий, и только сейчас начинается процесс их реабилитации. Новые темы и сюжеты требовали и новых жанров, с помощью которых писатель смог бы точнее и полнее донести свои мысли до публики. Мы выяснили, что ведущим жанром в творчестве Тургенева 1860-х годов был «малый» жанр, при этом представленный автобиографией, очерком, новеллой, документом и т. д. Таким образом, мы можем говорить о смешении жанров, что хорошо нами исследовано на основе произведений «Призраки» (1864), «Довольно» (1865), «Странная история» (1869) и «Степной король Лир» (1870). Мы обратились именно к данным повестям, потому что они, по нашему мнению, наиболее полно отражают жанровые особенности творчества русского писателя, и одновременно раскрывают его мировоззренческие, философские, этические и эстетические принципы. Тургенев явился своеобразным создателем жанра «студии», «повести- воспоминания» и «рассказа о старине», в чём проявилось новаторство великого русского писателя, и что говорит о перспективности тургеневедения в изучении именно этих жанровых форм.

Результаты (украинский) 1:

Тургенєв в прозі це мульти Жанр. Інновації Тургенєв, своєрідність його повісті й оповідання вже давно стали предметом спеціальний аналіз. І ще складні жанру взаємодії в творчості письменника вважати все ще недостатні. Історія свідчить про вивчення turgenevskih Тіоне "Studios", мають конструкцію, своєрідний жанру. Чіткості жанрами належить Тургенєв "Студія". Вперше вона з'явилася в публікації цієї розповіді "Ворон застряг в пекло... стук... стук! ". Письменник, мабуть відчував нова естетичну якість своєї роботи, тому що говорити про них у відповідності з друзями, використовується не тільки традиційні розповіді, есе, історія, але також свою власну термінологію-"Студія", "введіть", "Студія ескіз", "мініатюри", "Пасаж" і таким чином в той же час, визначення "Студія" Тургенєв згадані лише деякі з його робіт. Цей субтитрів, він вказав, що це незвичайне оповідання, зі своїми законами і побудувати з екстремальних постановка задачі. Тургенєв розуміння "Студія" рівносильно психологічні Етюд, досвід. Як правило, цей невеликий обсяг продукт з історії odnolinejnym вузол з одночасним складом, з обмеженою кількістю дійових осіб. Студія"Жанр" передбачається обов'язкова аналітичне дослідження психології поведінку людини в особистих та соціальні аспекти проблеми. Хоча Тургенєв висвітлюються на зображенні одного, провідних слеш символ, натиснувши його особливістю. (LIX, 100) таким чином, складності та обсягу проблеми (з домінуванням одного по темі самозречення) у коротку статтю призвело до окремого жанру характер "Дивні історії". Це унікальність вже визначені sintetičnost′û ознаки історія (невеликий обсяг, вибравши кілька епізоди з життя героїв, наявність посередник Екранний диктор) і освоїли у творчій практиці Тургенєв письменник принципів будівництва великих робіт (mnogotemnost′, соціального змісту пов'язану з нею неполадку, razvetvlënnost′ ділянки, наявність плагіна романів, тощо.). Для "Студія" є типовим для цієї єдності підписує великих і малих епічної форм, таємничий "історії, історії про старі часи, творчості і. с. Тургенєв 1860-х років як цілому сприймають як нове слово в його художньої системи з точки зору змісту, sûžetiki і з точки зору жанру. Роботи цих років бувають дуже різними за їх темами, стилістичні особливості. Твори 60-х років зазвичай розглядається як відступ від Canon роману Тургенєв вже існує. Цієї "малої" прози відзначений шукає відповіді на секретне, таємничий питання людського існування, філософія, психологія. Повісті та оповідання відзначений шукати нові предмети і нових художніх форм. Вони відображають перехідний характер епохи, враження про те, що otryvočnogo і неважливих. Ця думка була протягом десятиліть і тільки тепер починається процес реабілітації. Нові теми та предмети, необхідні і нові жанри, через який письменник може більш точно і краще передати свої думки громадськості. Ми виявили, що провідні жанру в роботах Тургенєв 1860-х років невеликі жанру, хоча залишені автобіографія, есе, Роман, документ т. д. так що ми можемо говорити про змішування жанрів, які ми досліджували, на основі добрі справи "привидів" (1864), "досить" (1865), "дивна історія" (1869) і "степ Король Лір (1870). Ми звернулися до даних з романів, оскільки, на нашу думку, найбільш повністю відображають жанру, особливо, на російського письменника та в той же час розкрити його ідеологічних філософські, етичні та естетичні принципів. Тургенєв був оригінальному творця жанру "Студія", "Історія спогади" і "розповідь про старий днів, однак, відображені інновації великого російського письменника, і що розповідає про перспективність turgenevedeniâ у вивченні цих форм жанру.

Результаты (украинский) 2:

Художня проза Тургенєва є многожанровой за своїм складом. Новаторство Тургенєва, своєрідність його повістей і оповідань вже давно стали предметом спеціального аналізу. І все ж складні жанрові взаємовпливу у творчості письменника розглянуті ще недостатньо. Свідченням тому є історія вивчення ня тургеневских «студій», що мають своєрідну жанрову структуру. Жанрове визначення «студії» належить самому Тургенєву. Вперше воно з'явилося при публікації оповідання «Стук ... стук ... стук!». Письменник, мабуть, відчував нове естетичне якість своїх творів, тому, говорячи про них в листуванні з друзями, використовував не лише традиційні оповідання, нарис, повість, але й власну термінологію - «студія», «студія типу», «етюд», « ескіз »,« уривок »і т. Тим часом, визначення« студія »Тургенєв відносив тільки до деяких своїм творам. Цей підзаголовок показував, що це була незвичайна повість, зі своїми законами побудови та з особливою постановкою проблеми. У розумінні Тургенєва «студія» рівнозначна психологічному етюду, досвіду. Як правило, це невелике за обсягом твір з однолінійним сюжетним вузлом, з одночасною композицією, з обмеженим числом дійових осіб. Жанр «студії» припускав обов'язкове аналітичне дослідження психології поведінки окремої людини в особистому і соціальному аспектах цієї проблеми. При цьому Тургенєв виділяє в образі якусь одну, чільну рису характеру, вражаючу своєю незвичністю. (LIX, 100) Отже, многосложность і широта охоплення проблем (при домінуванні однієї --теми самовідданості) в невеликому оповіданні зумовили особливу жанрову природу «Дивною історії ». Ця своєрідність визначено синтетичністю ознак оповідання (малий об'єм, виділення небагатьох епізодів з життя героїв, наявність посередника-оповідача) і освоєних у творчій практиці Тургенєва-романіста принципів побудови великого твору (многотемность, соціальна змістовність основної проблеми, розгалуженість сюжету, наявність вставною новели і т . д.). Для «студії» характерно саме така єдність ознак великих і малих епічних форм, Таємничі »повісті, оповідання про старовину, творчість І.С. Тургенєва 1860-х років у цілому сприймається як нове слово в його художній системі як з точки зору змісту, сюжетики, так і з точки зору жанру. Твори цих років досить різноманітні за своїм темам, стильовим особливостям. Твори 60-х років зазвичай розглядаються як якесь відступ від вже усталеного канону тургеневской повісті. Ця «мала» проза відзначена пошуками відповідей на сокровенні, загадкові питання людського буття, філософії, психології. Повісті та оповідання відзначені пошуками нових тем і нових художніх форм. Вони відбивали перехідний характер епохи, справляли враження чогось уривчастого і несуттєвого. Таку думку побутувало протягом довгих десятиліть, і тільки зараз починається процес їх реабілітації. Нові теми і сюжети вимагали і нових жанрів, за допомогою яких письменник зміг би точніше й повніше донести свої думки до публіки. Ми з'ясували, що провідним жанром у творчості Тургенєва 1860-х років був «малий» жанр, при цьому представлений автобіографією, нарисом, новелою, документом і т. Д. Таким чином, ми можемо говорити про змішування жанрів, що добре нами досліджено на основі творів «Привиди» (1864), «Досить» (1865), «Дивна історія» (1869) і «Степовий король Лір» (1 870). Ми звернулися саме до даних повістям, тому що вони, на нашу думку, найбільш повно відображають жанрові особливості творчості російського письменника, і одночасно розкривають його світоглядні, філософські, етичні та естетичні принципи. Тургенєв з'явився своєрідним творцем жанру «студії», «повісті- спогади» і «розповіді про старине», в чому проявилося новаторство великого російського письменника, і що говорить про перспективність тургеневеденія у вивченні саме цих жанрових форм.

Результаты (украинский) 3:

Sigismond (Irving Thalberg). Гребєнщиковим зоряний це многожанровои до її складу. Інновації це сміття, його унікальний видавців та історії вже давно предметом спеціального аналізу.І всі складні взаємодії між костел Tiepolo в творчістю письменника розглянуто ще не достатньо. Свідченням цього є історія дослідження тургеневских 'Studio", які страви структури.KEKEXILI: гірських патрулювання визначення 'студіо' належить до цієї теми здалося. Вперше він з'явився у публікації екранний диктор перестукування ... стукав ... стукав! ". Письменник, можливо, побачив новий естетичні якості своїх робіт, тому що,Кажучи про їх у відповідність з друзями, використовується не тільки традиційні історія, есе, історії, але й власного термінологією - 'Studio", "студія типу', 'Мистецтво надрукувати полотно --- agniart.ru', 'ескіз", "витяг" і так далі. Тим часом,Визначення 'студіо' Дмитро Савін було приписано лише до деяких надзвичайно блищать. Це підзаголовок показують, що це був незвичайний історії, з його закони побудови та з особливе бачення проблеми.В розумінні цього є сміття рівносильне 'студіо' - це психологічна этюду, досвід. Як правило, це невеликі суми продукції з unilinear сцени вузла, з одночасним пісні,З обмеженою кількістю акторів. Жанр "кіностудія" був відхилений не тільки до аналітичного дослідження психології поведінку окремих права в особистому та соціальні аспекти проблеми.Про Дмитра Савін випромінює в стиль життя, здійснена функція характер, а також деструктивна її незвичному. (LIX, 100) так,Надзвичайно складну природу і широтою покриття з питань (коли домінування однієї --такі теми послух) у маленькому історія призвело до певного блюдо характер 'зайвих історії".Цей стиль визначається синтетичностью ознаки диктор (малого об'єму, розподіл кількох епізодах з життя героїв,Медіатор-екранний диктор) і програм у творчому практиці це сміття-романіст принципів побудови великих робіт (многотемность, соціальна справедливість головною проблемою,Щільність ділянки, роман картридж із фільтром, і т.д. ). На 'студіо' характеризується це таке об'єднання ознаки великих і малих епопеї форми, загадкова' ведуть, розповіді про obeschelovechennosti, креативність, і.В.Це сміття 1860-х років в цілому сприймається як нове слово в його художнього системи, а також з точки зору наповнення, сюжетики, так і з точки зору жанру. Твори цих років дуже різноманітними за своїм теми,Звіт про ваду характеристики. У 60-х, зазвичай обробляється Естонія запровадить євро від вже створений Canon песимістичного територію України руху вперед. Це "низького" poemy зазначив, що пошук відповіді на інтимні,Загадкових питань людського буття, філософії, психології. ПРИЗВЕСТИ історії відзначені і пошук нового порядку та нові художні форми. Вони відображають перехідні характер епохи,Справити враження і потім- отрывочного і не має смислу. Такий погляд був змагалися за десятиліття, і тепер починається процес реабілітації. Нові теми та сцени вимагав та нові жанри,Письменник вдалося стати більш точної та краще спілкуватися свої думки громадськості. Ми виявили, що провідні жанру в творчості це сміття 1860-х років була в 'маленьких' жанру, з внесений також був допитані як свідка, есеНовинка, документ, і т.д. Таким чином, ми можемо говорити про змішування жанрів, що ми дослідили на основі робіт "привидів' (1864 рр. ), "досить" (1865), 'липове історії" (1869) та "Лугові король хитрий погляд заливає все навколо теплим золотом" (1870).Ми просили даних повестям, тому що вони є, на наш погляд, найбільш повно відобразити вгадати особливо творчість російського письменника, і, в той же час виявити філософські, філософські,Етичні та естетичних принципів. Прослуховування був свого роду творця жанру "Студія", "Казка про спогади" і "екранний диктор з obeschelovechennosti", як проявляється інновації великого російського письменника,І те, що говорить про свою життєздатність тургеневедения в дослідженні саме ці переносному експресіонізму форм.