ниями отдельных фигур или групп, в

ниями отдельных фигур или групп, в антефиксами*, на которых часто изображали голову Медузы Горгоны, отвращающей зло от живущих в доме, голову силена или девушки. Эти изображения были ярко раскрашены. Фризы снаружи и внутри зданий также покрывались терракотовыми раскрашенными рельефными плитами с изображениями мифологических сцен, эпизодов состязаний и битв. Сравнительно небольшие постройки этого периода, богато украшенные расписными терракотовыми рельефами и скульптурой, производили нарядное, живописное впечатление.

Важное место в этрусском искусстве занимала скульптура, расцвет которой относится к 6 в. до н. э. Наиболее известным этрусским скульптором был работавший в Веях мастер Вулка; ему принадлежит монументальная терракотовая статуя Аполлона из Вей (илл. 253). Статуя, по-видимому, была частью помещенной над фронтоном храма скульптурной группы, изображавшей спор Аполлона с Гераклом из-за лани. При несомненной близости к греческим статуям эпохи архаики (условностью постановки фигуры и пластической моделировки, архаической улыбкой) Аполлону из Вей присущи и черты своеобразия — меньшая скованность, более энергичное, хотя и условное движение, более яркая эмоциональная окраска образа; сильнее, нежели в греческой скульптуре, в этрусской статуе выражена тяга к отвлеченной орнаментальности (например, в трактовке одежды). Прекрасным образцом этрусской скульптуры времени ее расцвета является изящная голова статуи Гермеса из Вей (илл. 252). Одной из важных находок недавнего времени были колоссальные этрусские статуи воинов, сделанные из глины; их мрачный, устрашающий облик проникнут грубой мощью (илл. 254).

Скульптура Этрурии не только служила для декорации зданий, но имела в самостоятельное значение.

Результаты (украинский) 1:

toughest окремих фігур або груп antefiksami *, який часто зображується голову медузи Горгони, otvraŝaûŝej зла з живуть в будинку, начальник сильний або дівчаток. Ці зображення були яскраво пофарбовані. Фризи зовні і всередині будівель, також охоплюється Теракотова пофарбувати плити полегшення із зображенням міфологічних сцен, епізоди події і битв. Відносно невеликі будівлі цього періоду, рясно пофарбовані Теракотова рельєфи і скульптури, вироблені елегантний, мальовничі враження.Важливе місце етруські мистецтва був процвітає, скульптура відноситься до в 6 столітті до нашої ери етруської сетах, найбільш відомий скульптор Veâh вулкана, майстер; Вона має монументально Теракотова статуя Аполлона від того, як (штат Іллінойс.. 253). Статуя, мабуть, був частиною фронтоні над храму розміщені скульптурна група, що зображає Apollo пана суперечка з Геркулес через Доу. Коли очистити близькість до грецькі статуї архаїчні мистецтва (див. встановлення форму і тонування пластику, Архаїчна усмішка) з Аполлоном як деякі особливості ідентичності є менш жорсткими, більш енергійно, хоча умовне руху, яскравіші емоційне забарвлення зображення; сильніше, ніж у грецьких скульптури, у етруського статуя висловив спрагу анотація для обов'язкового (наприклад, мовою одягу). Прекрасним зразком етруського скульптури з свого розквіту є головою статуя Гермес витончені Вей (рис. 252). Одним з найбільш важливих знаходить, були величезні етруського статуї воїнів зроблені з глини; їх похмурий, awesome вигляд пройняті грубої сили (штат Іллінойс. 254).Скульптура Etruria не тільки служив для прикраси будівель, але має незалежні значення.

Результаты (украинский) 2:

нями окремих фігур або груп, в антефиксами *, на яких часто зображували голову Медузи Горгони, відвертає зло від живуть в будинку, голову силена чи дівчини. Ці зображення були яскраво розфарбовані. Фризи зовні і всередині будівель також покривалися теракотовими розфарбованими рельєфними плитами із зображеннями міфологічних сцен, епізодів змагань і битв. Порівняно невеликі будівлі цього періоду, багато прикрашені писаними теракотовими рельєфами і скульптурою, виробляли ошатне, мальовниче враження. Важливе місце в етруську мистецтві займала скульптура, розквіт якої відноситься до 6 в. до н. е. Найбільш відомим етруським скульптором був працював у Веях майстер Вулка; йому належить монументальна теракотова статуя Аполлона з Вій (илл. 253). Статуя, очевидно, була частиною вміщеній над фронтоном храму скульптурної групи, зображувала суперечка Аполлона з Гераклом через лані. При безсумнівною близькості до грецьких статуям епохи архаїки (умовністю постановки фігури і пластичної моделювання, архаїчної посмішкою) Аполлону з Вей властиві і риси своєрідності - менша скутість, більш енергійне, хоча і умовне рух, більш яскрава емоційне забарвлення образу; сильніше, ніж у грецькій скульптурі, в етруської статуї виражена тяга до абстрактній орнаментальності (наприклад, у трактуванні одягу). Прекрасним зразком етруської скульптури часу її розквіту є витончена голова статуї Гермеса з Вій (илл. 252). Однією з важливих знахідок недавнього часу були колосальні етруські статуї воїнів, зроблені з глини; їх похмурий, страхітливий вигляд проникнуть грубою силою (илл. 254). Скульптура Етрурії не тільки служила для декорації будинків, але мала в самостійне значення.

Результаты (украинский) 3:

Промисловість окремих гравців або групи, в антефиксами * , які часто зображували голова Medusa не Медуза Горгона, отвращающеи зло від життя в будинку, голова Силена або дівчата. Ці зображення було яскраво згорнуте.Узор з ззовні і всередині будівлі також за рахунок залучених до теракотових довести кузову пластини із зображеннями міфологічні сюжети, спортивних подій та боїв. Відносно невеликих будівель того періоду,