Сразу по окончании второй мировой в

Сразу по окончании второй мировой войны перед развитыми капиталистическими странами встала проблема восстановления разрушенной в ходе войны экономики. Особо важное значение для всего послевоенного периода имело ускорение и углубление научно-технического прогресса, его проникновение в новые сферы производства, превращение науки в непосредственную производительную силу.
Более того, научно-технический прогресс стал одним из основополагающих путей интенсивного развития современного мира. Первая его волна, начавшаяся в конце 40-х - начале 50-х годов, революционизировала экономическую инфраструктуру. Возникли новые наукоемкие, трудо- и энергосберегающие отрасли экономики. Характерной приметой этого периода явилось усиленное развитие военно-промышленного комплекса. На базе научно-технических достижений стало возможным создание принципиально новых типов вооружения и средств их доставки, способных в кратчайшие сроки поражать самые удаленные цели.
Большое влияние научно-технический прогресс оказал также на человеческие факторы производства. Это выразилось в существенном повышении общеобразовательного и квалификационного уровня рабочей силы, а также роли научных работников, специалистов различных профессий, экспертов, инженерного персонала. Работники умственного труда превратились в массовый слой. Эти и другие факторы в совокупности обеспечили возможность модернизации промышленности и сельского хозяйства, ускорение темпов экономического развития. Для 50-60-х годов привычными стали такие понятия, как «германское чудо», «итальянское чудо» и т.д., под которыми подразумевалось быстрое экономическое развитие соответствующих стран.
Во второй половине 70-х годов с началом следующей волны научно-технического прогресса, получившей название информационно-телекоммуникационной революции, современный капитализм вступил в новый этап своего развития. Результатами этой революции явились широкое использование в экономике электронно-вычислительных машин, информатизация и компьютеризация экономики, электронная роботизация, применение станков с программным управлением, создание центров сбора, обработки и хранения информации, внедрение интегральных схем и т.д.
Огромное значение с экономической точки зрения приобретают разработка и размещение глобальных технологических систем - погодных, коммуникационных, навигационных и других, характерных для космической эры. Эволюция экономики в направлении информационных, энергосберегающих и наукоемких отраслей снижает ее зависимость от природных ресурсов. Полупроводниковые чипы, пластмассы, используемые в автомобилестроении, кабель из волоконного стекла и т.д. требуют значительно меньше сырья. В будущем эта тенденция усилится, что, естественно, приведет к дальнейшему изменению роли отдельных видов природных ресурсов в качестве фактора геополитики и геоэкономики.
Достижения науки и техники после второй мировой войны способствовали впечатляющим успехам в сельскохозяйственном производстве. В период с 1950 по 1984 г. в ходе так называемой «зеленой революции» объем мирового производства пищевых продуктов возрос как никогда ранее. Сбор зерновых увеличился в 2,6 раза, т.е. обогнал темпы роста численности населения земного шара. В оборот были введены новые миллионы обрабатываемых земель. Выросло производство более эффективных сельскохозяйственных машин, удобрений, были построены новые современные ирригационные системы.
Наибольших результатов достигла «зеленая революция» в Азии - за счет применения усовершенствованной механизации и высокоэффективных удобрений, а также создания новых гибридных сортов зерновых, в частности риса. В результате мировое производство риса возросло с 257 млн т в 1965 г. до 468 млн т в 1984 г.
Однако начиная с 1984 г. наблюдается замедление темпов роста мирового сельскохозяйственного производства, отчасти из-за засухи, поразившей, например, в 1988 г. США и некоторые другие страны. Так, в период с 1984 по 1989 г. он составил всего лишь 1% в год, в то время как в 1950-1984 гг. был равен 3% в год. Если такой темп роста объема зерновых не изменится, то при сохранении темпов роста численности населения в мире на уровне 1,7% негативные последствия этого скажутся в самом ближайшем будущем. По данным Института мировых наблюдений (Worldwatch Institute), для того чтобы просто поспевать за увеличением численности мирового населения, необходим ежегодный прирост объемов зерна на 28 млн т. Однако за последние годы он составлял всего лишь 15 млн т. Это означает, что систематически увеличивается число людей, не получающих достаточного количества пищи. В настоящее время их насчитывается до 500 млн человек.
Перед наукой стоит задача найти новые пути восполнения нехватки пищевых продуктов. Например, в ближайшие десятилетия может быть разработан закрытый цикл их производства, не требующий обширных земельных площадей. Технологические возможности бурно развивающейся области молекулярной биологии открывают совершенно новые подходы к созданию таких сортов зерновых, которые приспособлены к изменившимся условиям культивации и среды.
Высокие технологии становятся определяющим компонентом инфраструктуры безопасности и геополитического статуса страны или народа в рамках мирового сообщества. Ставки в этой игре - это не просто рынки как таковые, а осознанная потребность крупных технологических держав, убежденных в необходимости захвата своей доли мирового производства в передовых секторах, чтобы компенсировать неизбежный упадок других секторов. На сегодняшн

Результаты (украинский) 1:

Після Другої світової війни до розвинених капіталістичних країн, проблема відновлення зруйнованої війною економіки. Особливого значення за весь післявоєнний період був прискорення та поглиблення науково -технічного прогресу, його проникнення в нові області виробництва, перетворивши науки в безпосередній продуктивних сил.До того ж, науково -технiчна стала одним з основних способів інтенсивного розвитку сучасного світу. Перша хвиля, яка почалася в кінці 40 's і раннього 50 's, зробила революцію економічної інфраструктури. Є нові високотехнологічні, праці- та енергозбереження промисловості. Характерною особливістю цього періоду було overdevelopment військово промислового комплексу. На основі наукових і технологічних досягнень стало можливим створення принципово нових видів зброї і засобів її доставки в найкоротші терміни, які здатні вражає найвіддаленіших цілей.Великий вплив науково -технiчна надав людських факторів виробництва. Це призвело до істотного підвищення освітніх та кваліфікаційного рівня робочої сили, а також роль вченими та спеціалістами різних професій, експерти, інженерних кадрів. Працівники інтелектуалів перетворився масивні шару. Ці та інші чинники в сукупності дають можливість модернізації промисловість та сільське господарство, прискорення економічного розвитку. За 50-60-х років звичайної сталі поняття, як «Німецька диво», «Італійський диво» тощо а це означало швидкий економічний розвиток заінтересованих країн. У другій половині 70-х років з початку наступної хвилі науково -технічного прогресу, інформацію та телекомунікації революцію сучасні капіталізм увійшов новий етап свого розвитку. Результати цієї революції були широко використовувати в економіці електронні комп'ютери, інформатизація та комп'ютеризація економіки, електронні робототехніки, використання верстати з управлінням програмами, створення центрів для збору, переробки та зберігання інформації, впровадження інтегральних схем і т. д.Велике значення з економічної точки зору стати розвитку та розміщення глобальних технологічних систем, погода, зв'язку, навігації та інші специфічні до космічної ери. Еволюція економіки у напрямку інформаційних технологій, впровадження енергозберігаючих і знижує свою залежність від природних ресурсів. Напівпровідникових чіпів, пластикові, використовується в автомобільній промисловості, скло оптико-волоконний кабель, т. д. вимагають значно менше сировини. Ця тенденція буде збільшуватися в майбутньому, які, звичайно, призводять до подальшого зміною в ролі деяких видів природних ресурсів як чинник Геополітика і geoèkonomiki. Достижения науки и техники после второй мировой войны способствовали впечатляющим успехам в сельскохозяйственном производстве. В период с 1950 по 1984 г. в ходе так называемой «зеленой революции» объем мирового производства пищевых продуктов возрос как никогда ранее. Сбор зерновых увеличился в 2,6 раза, т.е. обогнал темпы роста численности населения земного шара. В оборот были введены новые миллионы обрабатываемых земель. Выросло производство более эффективных сельскохозяйственных машин, удобрений, были построены новые современные ирригационные системы. Наибольших результатов достигла «зеленая революция» в Азии - за счет применения усовершенствованной механизации и высокоэффективных удобрений, а также создания новых гибридных сортов зерновых, в частности риса. В результате мировое производство риса возросло с 257 млн т в 1965 г. до 468 млн т в 1984 г. Однако начиная с 1984 г. наблюдается замедление темпов роста мирового сельскохозяйственного производства, отчасти из-за засухи, поразившей, например, в 1988 г. США и некоторые другие страны. Так, в период с 1984 по 1989 г. он составил всего лишь 1% в год, в то время как в 1950-1984 гг. был равен 3% в год. Если такой темп роста объема зерновых не изменится, то при сохранении темпов роста численности населения в мире на уровне 1,7% негативные последствия этого скажутся в самом ближайшем будущем. По данным Института мировых наблюдений (Worldwatch Institute), для того чтобы просто поспевать за увеличением численности мирового населения, необходим ежегодный прирост объемов зерна на 28 млн т. Однако за последние годы он составлял всего лишь 15 млн т. Это означает, что систематически увеличивается число людей, не получающих достаточного количества пищи. В настоящее время их насчитывается до 500 млн человек. Перед наукой стоит задача найти новые пути восполнения нехватки пищевых продуктов. Например, в ближайшие десятилетия может быть разработан закрытый цикл их производства, не требующий обширных земельных площадей. Технологические возможности бурно развивающейся области молекулярной биологии открывают совершенно новые подходы к созданию таких сортов зерновых, которые приспособлены к изменившимся условиям культивации и среды.Высокие технологии становятся определяющим компонентом инфраструктуры безопасности и геополитического статуса страны или народа в рамках мирового сообщества. Ставки в этой игре - это не просто рынки как таковые, а осознанная потребность крупных технологических держав, убежденных в необходимости захвата своей доли мирового производства в передовых секторах, чтобы компенсировать неизбежный упадок других секторов. На сегодняшн

Результаты (украинский) 2:

Відразу по закінченні другої світової війни перед розвинутими державами постала проблема відновлення зруйнованої в ході війни економіки. Особливо важливе значення для усього післявоєнного періоду мало прискорення і поглиблення науково-технічного прогресу, його проникнення в нові сфери виробництва, перетворення науки в безпосередню продуктивну силу.
Більш того, науково-технічний прогрес став одним з основоположних шляхів інтенсивного розвитку сучасного світу. Перша його хвиля, що почалася в кінці 40-х - початку 50-х років, революционизировала економічну інфраструктуру. Виникли нові наукомісткі, трудо- та енергозберігаючі галузі економіки. Характерною прикметою цього періоду стало посилене розвиток військово-промислового комплексу. На базі науково-технічних досягнень стало можливим створення принципово нових типів озброєння і засобів їх доставки, здатних у найкоротші терміни вражати найвіддаленіші мети.
Великий вплив науково-технічний прогрес надав також на людські фактори виробництва. Це виразилося в істотному підвищенні загальноосвітнього і кваліфікаційного рівня робочої сили, а також ролі науковців, фахівців різних професій, експертів, інженерного персоналу. Працівники розумової праці перетворилися на масовий шар. Ці та інші чинники в сукупності забезпечили можливість модернізації промисловості та сільського господарства, прискорення темпів економічного розвитку. Для 50-60-х років звичними стали такі поняття, як «німецьке диво», «італійське диво» і т.д., під якими малося на увазі швидкий економічний розвиток відповідних країн.
У другій половині 70-х років з початком наступної хвилі науково технічного прогресу, що отримала назву інформаційно-телекомунікаційної революції, сучасний капіталізм вступив у новий етап свого розвитку. Результатами цієї революції з'явилися широке використання в економіці електронно-обчислювальних машин, інформатизація та комп'ютеризація економіки, електронна роботизація, застосування верстатів з програмним керуванням, створення центрів збору, обробки та зберігання інформації, впровадження інтегральних схем тощо
Величезне значення з економічної точки зору набувають розробка та розміщення глобальних технологічних систем - погодних, комунікаційних, навігаційних та інших, характерних для космічної ери. Еволюція економіки в напрямі інформаційних, енергозберігаючих та наукомістких галузей знижує її залежність від природних ресурсів. Напівпровідникові чіпи, пластмаси, використовувані в автомобілебудуванні, кабель з волоконного скла і т.д. вимагають значно менше сировини. В майбутньому ця тенденція посилиться, що, природно, призведе до подальшого зміни ролі окремих видів природних ресурсів як фактора геополітики і геоекономіки.
Досягнення науки і техніки після другої світової війни сприяли вражаючим успіхам у сільськогосподарському виробництві. У період з 1950 по 1984 р в ході так званої «зеленої революції» обсяг світового виробництва харчових продуктів зріс як ніколи раніше. Збір зернових збільшився в 2,6 рази, тобто обігнав темпи зростання чисельності населення земної кулі. В обіг були введені нові мільйони оброблюваних земель. Зросло виробництво більш ефективних сільськогосподарських машин, добрив, були побудовані нові сучасні іригаційні системи.
Найбільших результатів досягла «зелена революція» в Азії - за рахунок застосування удосконаленої механізації і високоефективних добрив, а також створення нових гібридних сортів зернових, зокрема рису. В результаті світове виробництво рису зросло з 257 млн т в 1965 р до 468 млн т в 1984 р
Однак починаючи з 1984 р спостерігається уповільнення темпів зростання світового сільськогосподарського виробництва, почасти через посуху, що вразила, наприклад, в 1988 р США та деякі інші країни. Так, в період з 1984 по 1989 р він склав всього лише 1% на рік, у той час як в 1950-1984 рр. дорівнював 3% на рік. Якщо такий темп зростання обсягу зернових не зміниться, то при збереженні темпів зростання чисельності населення у світі на рівні 1,7% негативні наслідки цього позначаться в самому найближчому майбутньому. За даними Інституту світових спостережень (Worldwatch Institute), для того щоб просто поспівати за збільшенням чисельності світового населення, необхідний щорічний приріст обсягів зерна на 28 млн т. Однак за останні роки він становив всього лише 15 млн т. Це означає, що систематично збільшується число людей, які не отримують достатньої кількості їжі. В даний час їх налічується до 500 млн осіб.
Перед наукою стоїть завдання знайти нові шляхи заповнення нестачі харчових продуктів. Наприклад, в найближчі десятиліття може бути розроблений закритий цикл їх виробництва, що не вимагає великих земельних площ. Технологічні можливості бурхливо розвивається галузі молекулярної біології відкривають абсолютно нові підходи до створення таких сортів зернових, які пристосовані до нових умов культивації та середовища.
Високі технології стають визначальним компонентом інфраструктури безпеки і геополітичного статусу країни або народу в рамках світового співтовариства. Ставки в цій грі - це не просто ринки як такі, а усвідомлена потреба великих технологічних держав, переконаних у необхідності захоплення своєї частки світового виробництва в передових секторах, щоб компенсувати неминучий занепад інших секторів. На сьогоднішній