В послевоенное время в Англии и США

В послевоенное время в Англии и США делаются попытки возродить эволюционизм (Л. Уайт) или модернизировать его в виде неоэволюционизма (Дж. Стюард, Дж. Мердок). в американской этнологии наблюдаются некоторые тенденции возврата к Моргану, но при этом его нередко противопоставляют Энгельсу, Попытки представителей всех этих направлений преодолеть ошибки и заблуждения буржуазных этнологических учений, игнорируя или извращая при этом марксизм, не дают и не могут дать положительных результатов. Откровенно реакционный, неоколониалистский характер имели неудавшиеся попытки применить к этнологии так называемую теорию конвергенции, призванную доказать, что все народы развиваются по пути, который приведет в конечном счете к капитализму. В ФРГ в послевоенное время заметна тенденция вообще отрицать необходимость теоретических разработок, ограничиваясь эмпирическими исследованиями. Впрочем, эта тенденция вообще характерна для многих современных буржуазных этнологов. По поводу большинства современных концепций в зарубежной буржуазной этнологии следует заметить, что, как правило, они недолговечны, получают временно, как мода, более или менее широкое распространение, а затем быстро исчезают, не оставляя заметного следа в науке.
Русская этнография сложилась в виде научного направления в то же время, что и на Западе, в середине 19 в. Дореволюционные ученые-этнографы проводили широкие исследования как русского населения, так и других народов, живших в царской России. При этом большое внимание уделялось изучению устного народного творчества (фольклора), общественной жизни, общины, семьи, материальной и духовной культуры. Крупнейшие ученые (Д. Н. Анучин, В, Г. Богораз, В. И. Иохельсон, Л. Я. Штернберг и др.) создавали труды, в которых исследовались отдельные народы и теоретические проблемы этнографии. Широким признанием и в наше время пользуется концепция Д. Н. Анучина о комплексном методе исследования при решении сложных историко-культурных проблем (с использованием данных этнографии, археологии и антропологии). Выдающиеся успехи были достигнуты при изучении зарубежных народов (Н. Н. Миклухо-Маклай и др.).

Результаты (украинский) 1:

У післявоєнний період в Англії і Сполучених Штатах спроба відродити еволюціонізм (л. білий) або оновити це як neojevoljucionizma (j. Стюард, j. Мердок). в етнології існують деякі тенденції повернення до Морган, але часто боротьби Енгельс, представники всі спроби подолати помилки та омани буржуазної етнологічний вчення, ігноруючи або деформація в цьому марксизм, не дати і не може дати позитивні результати. Відверто реакційні, neokolonialistskij характеру не забезпечив спроби застосувати до етнології так звані зближення теорії довести, що всі народи просуваються на шлях, який в кінцевому підсумку приведе до капіталізму. В Німеччині в післявоєнний період тенденції взагалі заперечують необхідності теоретичної, емпіричної дослідження. Однак, ця тенденція взагалі характеризує багатьох сучасних буржуазного етнологів. Про більшість сучасних концепцій буржуа етнології за кордоном, варто зазначити, що, як правило, вони є недовгим, як мода тимчасово, отримають, більш-менш поширені а потім швидко зникають, не залишаючи видимих слідів в науці.Русская этнография сложилась в виде научного направления в то же время, что и на Западе, в середине 19 в. Дореволюционные ученые-этнографы проводили широкие исследования как русского населения, так и других народов, живших в царской России. При этом большое внимание уделялось изучению устного народного творчества (фольклора), общественной жизни, общины, семьи, материальной и духовной культуры. Крупнейшие ученые (Д. Н. Анучин, В, Г. Богораз, В. И. Иохельсон, Л. Я. Штернберг и др.) создавали труды, в которых исследовались отдельные народы и теоретические проблемы этнографии. Широким признанием и в наше время пользуется концепция Д. Н. Анучина о комплексном методе исследования при решении сложных историко-культурных проблем (с использованием данных этнографии, археологии и антропологии). Выдающиеся успехи были достигнуты при изучении зарубежных народов (Н. Н. Миклухо-Маклай и др.).

Результаты (украинский) 2:

У повоєнний час в Англії і США робляться спроби відродити еволюціонізм (Л. Уайт) або модернізувати його у вигляді неоеволюціонізма (Дж. Стюард, Дж. Мердок). в американській етнології спостерігаються деякі тенденції повернення до Моргану, але при цьому його нерідко протиставляють Енгельсу, Спроби представників усіх цих напрямків подолати помилки і помилки буржуазних етнологічних вчень, ігноруючи або перекручуючи при цьому марксизм, не дають і не можуть дати позитивних результатів. Відверто реакційний, неоколоніалістський характер мали невдалі спроби застосувати до етнології так звану теорію конвергенції, покликану довести, що всі народи розвиваються по шляху, який приведе в кінцевому рахунку до капіталізму. У ФРН в післявоєнний час помітна тенденція взагалі заперечувати необхідність теоретичних розробок, обмежуючись емпіричними дослідженнями. Втім, ця тенденція взагалі характерна для багатьох сучасних буржуазних етнологів. З приводу більшості сучасних концепцій в зарубіжній буржуазної етнології слід зауважити, що, як правило, вони недовговічні, отримують тимчасово, як мода, більш-менш широке поширення, а потім швидко зникають, не залишаючи помітного сліду в науці.
Російська етнографія склалася у вигляді наукового напрямку в той же час, що і на Заході, в середині 19 ст. Дореволюційні вчені-етнографи проводили широкі дослідження як російського населення, так і інших народів, що жили в царській Росії. При цьому велика увага приділялася вивченню усної народної творчості (фольклору), суспільного життя, громади, сім'ї, матеріальної і духовної культури. Провідні вчені (Д. Н. Анучин, В, Г. Богораз, В. І. Іохельсон, Л. Я. Штернберг і ін.) Створювали праці, в яких досліджувалися окремі народи і теоретичні проблеми етнографії. Широким визнанням і в наш час користується концепція Д. Н. Анучина про комплексному методі дослідження при вирішенні складних історико-культурних проблем (з використанням даних етнографії, археології і антропології). Видатні успіхи були досягнуті при вивченні зарубіжних народів (Н. Н. Миклухо-Маклай і ін.).