В 1086 году в Праге князь Вратислав

В 1086 году в Праге князь Вратислав II был коронован как чешский король епископом Эдильбертом Трирским. Этот титул не был наследственным. Внук Вратислава II Владислав II смог в 1158 году получить королевский титул, но ему не удалось передать его своему сыну и наследнику Фридриху. В 1198 года по решению Филиппа Швабского сын Владислава II Пржемысл Оттокар I, поддержавший Филиппа в борьбе за имперскую корону, был коронован в Майнце как король Чехии, а Чехия получила ряд привилегий. Право наследования чешской короны было окончательно установлено в 1212 году так называемой Золотой сицилийской буллой.

В 1241 году объединённое войско чешского короля Вацлава I и герцогов Австрии и Каринтии успешно отразило вторжение монгольских войск в Моравию и Чехию.

При Карле I (1346—1378) (он же Карл IV, как император Германии) в Праге была учреждена архиепископская кафедра, которой были подчинены епископства ольмюцкое и новооснованное литомышльское. Карл основал в Праге знаменитый университет (1348 год), первый в средней и восточной Европе. Его заботы о безопасности и об улучшении путей сообщения, его постройки (Пражский град, величественный собор св. Вита, замок Карльштейн, мост в Праге и др.), старания распространить виноделие, правильное лесное и рыбное хозяйство, основание «нового города» в Праге, покровительство торговле и промышленности — всё это способствовало необыкновенному подъёму экономического благосостояния страны. Карл I значительно расширил владения чешской короны (приобретение земель, имений и городов в Верхнем Пфальце, Тюрингии и Саксонии, укрепление верховной власти над всей Силезией, присоединение Нижней Лузации и Бранденбургского маркграфства). Ставя главной своей целью укрепление королевской власти в Чехии, Карл издал закон о порядке престолонаследия (1348 год): трон наследует всегда старший сын короля; женщины наследуют только за отсутствием мужских представителей рода; в случае прекращения рода в мужской и женской линиях, трон завещается по избранию сейма. Избирательное право сейма было подтверждено и в знаменитой Золотой булле 1356 года.

Вацлав IV (Венцеслав) (1378—1419), ещё при жизни отца коронованный короной чешской (1363 год), а затем и императорской (1376 год), получил Чехию, Силезию, часть Лузации и мелкие владения короны чешской в Германии, а остальные земли были отданы другим членам Люксембургского рода. Первые годы царствования Вацлава (до 1393 года) были продолжением счастливого времени Карла I.

Результаты (украинский) 1:

Року 1086 в Празі князь Vratislav II був коронований Чеська короля єпископа Èdil′bertom Trirskim. Ця назва не була спадкові. Онук Vratislav II Владислава II вдалося в 1158 року отримати Royal титул, але він не зміг пройти по ній до його син і спадкоємець, Фредерік. В 1198 році за рішенням Філіп Швабії син Владислава II Ottokar я прихильник Філіп у боротьбі за імператорської корони, була увінчана в Mainz як короля Богемії і Чеська Республіка отримала низку привілеїв. Право успадковувати Чеська корони була, нарешті, створена в 1212 рік так званого Золотий бик сицилійської.У 1241 році союзних військ Чеська короля Вацлав я і герцогів Австрії та Каринтія успішно відбивається вторгнення монгольські війська в Моравії і Богемії.При Карле I (1346—1378) (он же Карл IV, как император Германии) в Праге была учреждена архиепископская кафедра, которой были подчинены епископства ольмюцкое и новооснованное литомышльское. Карл основал в Праге знаменитый университет (1348 год), первый в средней и восточной Европе. Его заботы о безопасности и об улучшении путей сообщения, его постройки (Пражский град, величественный собор св. Вита, замок Карльштейн, мост в Праге и др.), старания распространить виноделие, правильное лесное и рыбное хозяйство, основание «нового города» в Праге, покровительство торговле и промышленности — всё это способствовало необыкновенному подъёму экономического благосостояния страны. Карл I значительно расширил владения чешской короны (приобретение земель, имений и городов в Верхнем Пфальце, Тюрингии и Саксонии, укрепление верховной власти над всей Силезией, присоединение Нижней Лузации и Бранденбургского маркграфства). Ставя главной своей целью укрепление королевской власти в Чехии, Карл издал закон о порядке престолонаследия (1348 год): трон наследует всегда старший сын короля; женщины наследуют только за отсутствием мужских представителей рода; в случае прекращения рода в мужской и женской линиях, трон завещается по избранию сейма. Избирательное право сейма было подтверждено и в знаменитой Золотой булле 1356 года.Вацлав IV (Venceslav) (1378-1419), під час його батько життя коронований Чеська Корона (1363) а потім Imperial (1376), отримав Чеська Сілезія, частина Luzacii і невеликий Чеська корону в Німеччині, в той час як інші були дані іншим членам Люксембурзький Roda землі. Перші роки правління Вацлав (до року 1393) був продовження щасливий час Чарльз я.

Результаты (украинский) 2:

У 1086 році в Празі князь Вратислав II був коронований як чеський король єпископом Едільберто трірського. Цей титул ні спадковим. Онук Вратислава II Владислав II зміг в 1158 році одержати королівський титул, але йому не вдалося передати його своєму синові і спадкоємцеві Фрідріху. У 1198 року за рішенням Філіпа Швабського син Владислава II Пржемисл Оттокар I, який підтримав Філіпа в боротьбі за імперську корону, був коронований в Майнці як король Чехії, а Чехія отримала ряд привілеїв. Право успадкування чеської корони було остаточно встановлено в 1212 році так званої Золотої сицилійської буллою. У 1241 році об'єднане військо чеського короля Вацлава I і герцогів Австрії та Карінтії успішно відбило вторгнення монгольських військ в Моравію та Чехію. При Карлі I (1346-1378) (він ж Карл IV, як імператор Німеччини) в Празі була заснована архієпископська кафедра, якій були підпорядковані єпископства Ольмюцкое і новооснованном літомишльское. Карл заснував у Празі знаменитий університет (1348), перший в середній і східній Європі. Його турботи про безпеку і про поліпшення шляхів сполучення, його споруди (Празький град, величний собор св. Віта, замок Карльштейн, міст у Празі та ін.), Старання поширити виноробство, правильне лісове та рибне господарство, підстава «нового міста» в Празі , заступництво торгівлі та промисловості - все це сприяло незвичайному підйому економічного добробуту країни. Карл I значно розширив володіння чеської корони (придбання земель, маєтків і міст у Верхньому Пфальці, Тюрінгії та Саксонії, зміцнення верховної влади над усією Силезієй, приєднання Нижньої Лузаціі і Бранденбурзького маркграфства). Ставлячи головною своєю метою зміцнення королівської влади в Чехії, Карл видав закон про порядок престолонаслідування (1348): трон успадковує завжди старший син короля; жінки успадковують тільки за відсутністю чоловічих представників роду; у разі припинення роду в чоловічій і жіночій лініях, трон заповідається з обрання сейму. Виборче право сейму було підтверджено і в знаменитій Золотій буллі 1356. Вацлав IV (Венцеслав) (1378-1419), ще за життя батька коронований короною чеської (1363), а потім і імператорської (1376), отримав Чехію, Сілезію, частина Лузаціі і дрібні володіння корони чеської в Німеччині, а решта землі були віддані іншим членам Люксембурзького роду. Перші роки царювання Вацлава (до 1393 роки) були продовженням щасливого часу Карла I.

Результаты (украинский) 3:

У 1086, Прага принц Vratislav ІІ й донині чеської король єпископ Эдильбертом Трирским. Цей титул був не спадок. Крім того II онук Владислав II вдалося в 1158, щоб отримати королівський титул,Але це не зміг донести до свого сина і спадкоємця Фредерік. У 1198, син Філіп поточного початкової школи політики? Владислав II Пржемысл Оттокар я, Нижнєвартовськ Філіп у боротьбі за імперського корону,