Георге Асаки родился на севере Молд

Георге Асаки родился на севере Молдавии в городе Герца (ныне Герцаевский район Черновицкой области Украины) в 1788 году. Семья раньше жила в Трансильвании, где была известна под фамилией Асакиевич (Asachievici). Отец — Лазарь Асаки — был православным священником армянского происхождения, мать — Елена — была дочерью трансильванского священника. После начала очередной Русско-турецкой войны семья переехала в Буковину, затем в Галицию. Около 1795 года они обосновываются во Львове. Здесь Асаки учился в иезуитском колледже, а в 1803—04 гг. — на философском факультете Львовского университета. После двух лет учёбы он вернулся в Молдавию. Вскоре умерла мать Асаки, а его отец был назначен первым протопопом Молдавской метрополии и переехал в Яссы.


Молодой Асаки
В начале 1805 года Георге Асаки заболел малярией и по рекомендации докторов уехал лечиться в Вену. Он получил государственную стипендию и изучал математику, астрономию и живопись. В это время Вена была занята наполеоновской армией. В 1808 году, во время русской военной администрации в Молдавии в ходе Русско-турецкой войны, отец Асаки добился от П. В. Чичагова назначения сына лейтенантом и главой Инженерного корпуса, но Георге Асаки отказался вступить в должность и в апреле того же года уехал из Вены в Италию. Он намеревался продолжить обучение в Риме, но по пути посетил Триест, Венецию, Падую, Ферарру, Болонью и Флоренцию, и прибыл в столицу только 11 июня. 19 августа он уехал на Сицилию, где побывал в Неаполе и Помпеях. Асаки без сопровождения спустился в кратер Везувия.

Вскоре Асаки вернулся в Рим, где изучал итальянскую литературу, археологию, живопись и скульптуру. В 1809 году он встретил 19-летнюю дочь миланского купца Бианку Милези (Bianca Milesi), которая, по собственным словам Асаки, была основным источников вдохновения и помогла «стать из художника поэтом». Бианка Милези в 1825 году вышла замуж за французского доктора и в 1849 году умерла от холеры.

В это время Асаки написал первые стихи, за которые получил награду от Румынского литературного общества. Среди стихотворений того периода было и «Viitorul» («Будущее»), где Асаки призывал к национальному возрождению. Асаки интересовался в древней истории Дакии, изучал изображения на Колонне Траяна, искал в Библиотеке Ватикана документы по истории Дакии и Дунайских княжеств.

В 1812 году Георге Асаки возвращается в Молдавское княжество, прибыв сначала в Галац, а 30 августа в Яссы. Незадолго до этого по Бухарестскому мирному договору Молдавия вернулась в состав Османской империи, а господарём был назначен Скарлат Каллимаки.

Асаки прилагает огромные усилия по развитию национальной культуры и просвещению. В 1814 году он организовал при Господарской академии класс инженеров-землеустроителей, где впервые читал на румынском лекции по математике, геодезии и архитектуре. Асаки организовал первые театральные представления на родном языке (1816).

Культурная деятельность Асаки была прервана в 1821 году Греческой революцией, начавшейся на территории Молдавии, которая стала ареной сражений между турецкой армией и греческими повстанцами. Асаки, как и многие другие молдаване, нашёл убежище на русской территории. Через год он вернулся, так как Османская империя покончила с Фанариотским режимом в Молдавии, а господарём стал Иоан Стурдза, назначивший Асаки своим дипломатическим представителем в Австрии и даровавший ему в связи с этим дворянский титул. Асаки занимал должность с 30 ноября 1822 по февраль 1827 года.

В Вене Асаки встретил австрийку Елену Таубер, бывшую гувернантку при детях Стурдзы и вдову купца Кириако Мелирато. В 1827 году они обвенчались в православной церкви в Яссах. У Елены было трое детей от предыдущего брака (девочка Гермиона и два мальчика — Александру и Димитрие), которых Асаки усыновил.

В 1827 году Асаки вернулся на родину и был назначен советником департамента просвещения, получив титул Ага. В 1828 году он содействует открытию начальной школы и Васильевской гимназии, названной в честь Василе Лупу. После заключения Адрианопольского мира установился русский протекторат над Дунайскими княжествами, а Асаки был избран секретарём молдавского комитета по выработке Органического регламента. В 1829 году под его редакцией с одобрения российской администрации начинает выходить первая молдавская газета «Албина ромыняскэ» («Albina Romineasca», 1829—49). В 1830 году Асаки вошёл в состав делегации, которая направилась в Петербург для согласования Органического регламента с русским правительством.

Большое впечатление на Асаки произвели принципы функционирования государственных институтов в России, и он попытался воспроизвести их в Молдавии. После возвращения из Петербурга, он стал главой государственного архива, издал ряд документов по истории страны, создал «Общество медиков и натуралистов», основал типолитографию и первую бумажную фабрику в Молдавии, издавал журналы, учебники.

С 1834 года Асаки был ближайшим сподвижником нового господаря Михаила Стурдзы, продвигал обучение на румынском языке. В 1840-е годы он отстаивал консервативные ценности, противостоял набирающему популярность либеральному движению, выступал против Молдавской революции 1848 и против союза Молдавского княжества с Валахией, предпринимал активные действия, чтобы помешать этому союзу.


Асаки в последние годы жизни
Когда уже после объединения, в Яссах прошли народные волнения против продления союза по окончании правления Кузы (14 апреля 1866), Асаки был допрошен по подозрению в подстрекательстве к мятежу. Позже ему было отказано в участии при создании Румынской Академии.

Результаты (украинский) 1:

Георге Асакі народився в півночі Молдови в Hertz (тепер Герцаївський район Чернівецька область, Україна) в 1788 році. Сім'я жила раніше у Трансильванії, де вона була відома під назвою Asakievič (Asachievici). Його батько був Асакі Лазаря був священик вірменського походження, його мати, Олена, була дочкою трансільванських священик. Після початку наступного російсько-турецької війни сім'я переїхала до Буковини, то в Галичині. Навколо 1795 вони оселитися в. Тут Асакі навчався на єзуїтського коледжу і в 1803-04/09. — на філософському факультеті Львівського університету. Після двох років навчання він повернувся в Молдавії. Його мати померла незабаром після Асакі і його батько був призначений перший митрополит Молдови і Patrick переїхав до Ясс.Молодий АсакіУ ранніх 1805 році Асакі захворів з малярією і Георге за рекомендацією лікарів вліво для медичного лікування у Відні. Він отримав стипендію держави і вивчав математику, астрономії та живопису. У той час Відень була окупована наполеонівською армією. В 1808 році, під час російської військової адміністрації в Молдові під час російсько-турецької війни батько Асакі отримав PV Chichagov призначено його син лейтенант і начальник корпусу, але Георге Асакі відмовився вступить на посаду а у квітні того ж року, пішов з Відня до Італії. Він призначений для продовження навчання в Римі, але на шляху відвідав Трієсті, Венеції, Падуї, Ferarru, конфіденційність і правилах та і прибув у столиці на 11 червня тільки. 19 серпня, він відправився в Сицилії, де він відвідав Неаполя й Помпеї. Асакі без супроводу в Везувію кратером.Незабаром Асакі повернувся до Риму, де вивчав італійської літератури, археології, живопису та скульптури. У 1809, він зустрів 19-річна дочка купця міланській Бьянка Milesi (Бьянка Milesi), який в свої власні слова, Асакі був головним джерелом натхнення і допомогла стати художником поета ". Бьянка Milesi в 1825 році, одружений французький лікар, в 1849 році, помер від холери.У той час Асакі пише його перші вірші, що одержав нагороду Румунська літературному суспільстві. Серед вірші період був "Вііторул" («майбутнє»), де Асакі закликав до національного відродження. Асакі був зацікавлений у давній історії в Дакії, вивчав зображення на стовпець Траяна, шукав бібліотека Ватикан документи з історії Dacia і Дунайські князівства.У 1812 році повертається Георге Асакі у Молдавії, що прибувають вперше у місті Galaţi та 30 серпня в Ясси. Незадовго до Buharestskomu мирного договору Молдови повернувся до Османської імперії, і gospodarëm був призначений Scarlat Callimachi сім'ї.Асакі зробили величезні зусилля для розробки національної культури та освіти. У 1814 році він організував класу Gospodarskoj академію інженерів, геодезисти, де спочатку прочитати в Румунська лекції з математики, Геодезія і архітектури. Асакі організував першу театральні вистави рідною мовою (1816).Культурні заходи Асакі було перервано в рік 1821 грецької революції, яка почалася в територію Молдавії, який став ареною боїв між турецькою армією та грецькі повстанці. Асакі, як і багато інших молдаван, знайшли притулок на російські території. Він повернувся рік пізніше як тахти, покласти край Fanariotskim режиму в Молдові та Іоан Sturdza, став gospodarëm, автор Асакі в дипломатичного представника в Австрії та надання йому дворянський титул. Асакі, яка виступає від 30 листопада 1822 року та лютому 1827 років.У Відні Асакі зустрів avstrijku Олена Таубер, колишній гувернантка дітям вдова і Sturdzy купця Kiriako Melirato. У 1827 вони одружилися в Православної Церкви в Ясси. Єлени було троє дітей від попередніх шлюбу (дівчина Герміона і двох хлопчиків, Олександром і Димитрія), які були прийняті.У 1827 Асакі повернувся додому і був призначений радником Міністерства освіти, під назвою AGA. У 1828 році він сприяє відкриття початкової школи та гімназія Василь, названа на честь Василе лупу. Після закінчення Adrianopol′skogo світі створено російського протекторату над князівств Дунаю, і Асакі був обраний секретарем комісії розвивати органічні постанови. У 1829, під його редакцією зі схвалення російський адміністрація починається вийшов перший Молдавська газета «Альбіна Румунська «(«Romineasca» Альбіна, 1829-49). У 1830 році Асакі став членом делегації цієї установи, який подорожував до Петербургу гармонізувати органічних правила, з російського уряду.Велике враження на Асакі виробництва принципи функціонування суспільних інститутів в Росії, і він намагався грати в них у Молдові. Після повернення з Санкт-Петербурга, він став головою державного архіву, випустив ряд документів з історії країни, має створили товариства лікарів і натуралістів ", заснований на tipolitografiû-перший паперовий комбінат в опублікованих журналів, книг.У 1834 Асакі був найближчий соратник нової лінійки, Михайло Sturdzy, сприяло освіти румунській мові. В 1840 році він захищав консервативні цінності, проти набуває все більшої популярності ліберального руху, проти того, молдавська революції і 1848 проти об'єднання Молдови з Валахії, вживати активних заходів для запобігання Союзу.Асакі в останні роки життяПісля об'єднання, Ясси були популярні заворушення проти розширення Союзу наприкінці правління Куза (14 квітня 1866), Асакі був допитаний за підозрою заколоту. Пізніше він був відмовлено в участі у створенні Румунська академії.На

Результаты (украинский) 2:

Георге Асакі народився на півночі Молдови в місті Герца (нині Герцаївський район Чернівецької області України) в 1788 році. Сім'я раніше жила в Трансільванії, де була відома під прізвищем Асакіевіч (Asachievici). Батько - Лазар Асаки - був православним священиком вірменського походження, мати - Олена - була дочкою трансільванського священика. Після початку чергової російсько-турецької війни сім'я переїхала в Буковину, потім в Галичину. Близько 1795 вони обгрунтовуються у Львові. Тут Асаки навчався в єзуїтському коледжі, а в 1803-04 рр. - На філософському факультеті Львівського університету. Після двох років навчання він повернувся в Молдавію. Незабаром померла мати Асаки, а його батько був призначений першим протопопом Молдавської метрополії і переїхав до Ясс. Молодий Асаки На початку 1805 Георге Асакі захворів малярією і за рекомендацією лікарів поїхав лікуватися до Відня. Він отримав державну стипендію і вивчав математику, астрономію і живопис. У цей час Відень була зайнята наполеонівською армією. У 1808 році, під час російської військової адміністрації в Молдавії в ході російсько-турецької війни, батько Асаки домігся від П. В. Чичагова призначення сина лейтенантом і главою Інженерного корпусу, але Георге Асакі відмовився вступити на посаду і в квітні того ж року виїхав з Відня до Італії. Він мав намір продовжити навчання в Римі, але по дорозі відвідав Трієст, Венецію, Падую, Фераррі, Болонью і Флоренцію, і прибув до столиці лише 11 червня. 19 серпня він виїхав на Сицилію, де побував у Неаполі та Помпеях. Асаки без супроводу спустився в кратер Везувію. Незабаром Асаки повернувся в Рим, де вивчав італійську літературу, археологію, живопис і скульптуру. У 1809 році він зустрів 19-річну дочку міланського купця Біанкі Мілезі (Bianca Milesi), яка, за власними словами Асаки, була основним джерел натхнення і допомогла «стати з художника поетом». Біанка Мілезі в 1825 році вийшла заміж за французького доктора і в 1849 році померла від холери. У цей час Асаки написав перші вірші, за які отримав нагороду від Румунського літературного суспільства. Серед віршів того періоду було і «Viitorul» («Майбутнє»), де Асаки закликав до національного відродження. Асаки цікавився у давній історії Дакії, вивчав зображення на Колоні Траяна, шукав у Бібліотеці Ватикану документи з історії Дакії і Дунайських князівств. У 1812 році Георге Асакі повертається в Молдавське князівство, прибувши спочатку в Галац, а 30 серпня в Ясси. Незадовго до цього за Бухарестським мирним договором Молдавія повернулася до складу Османської імперії, а господарем був призначений Скарлат Каллимако. Асаки докладає величезних зусиль щодо розвитку національної культури і просвіти. У 1814 році він організував при господарськи академії клас інженерів-землевпорядників, де вперше читав на румунському лекції з математики, геодезії та архітектури. Асаки організував перші театральні вистави рідною мовою (1816). Культурна діяльність Асаки була перервана в 1821 році Грецької революцією, що почалася на території Молдови, яка стала ареною битв між турецькою армією і грецькими повстанцями. Асаки, як і багато інших молдавани, знайшов притулок на російській території. Через рік він повернувся, так як Османська імперія покінчила з фанаріотського режимом в Молдавії, а господарем став Іоан Стурдза, який призначив Асаки своїм дипломатичним представником в Австрії та дарував йому у зв'язку з цим дворянський титул. Асаки обіймав посаду з 30 листопада 1822 по лютий 1827. У Відні Асаки зустрів австрійку Олену Таубер, колишню гувернантку при дітях Стурдзи і вдову купця Кіріако Мелірато. У 1827 році вони повінчалися в православній церкві в Яссах. В Олени було троє дітей від попереднього шлюбу (дівчинка Герміона і два хлопчики - Олександру і Дімітріє), яких Асаки усиновив. У 1827 році Асаки повернувся на батьківщину і був призначений радником департаменту освіти, отримавши титул Ага. У 1828 році він сприяє відкриттю початкової школи та Василівської гімназії, названій на честь Василе Лупу. Після укладення Адріанопольської світу встановився російський протекторат над Дунайськими князівствами, а Асаки був обраний секретарем молдавського комітету з вироблення Органічного регламенту. У 1829 році під його редакцією з схвалення російської адміністрації починає виходити перша молдавська газета «Албіна Роминяске» («Albina Romineasca», 1829-49). У 1830 році Асаки увійшов до складу делегації, яка попрямувала до Петербурга для узгодження Органічного регламенту з російським урядом. Велике враження на Асаки справили принципи функціонування державних інститутів в Росії, і він спробував відтворити їх в Молдавії. Після повернення з Петербурга, він став главою державного архіву, видав низку документів з історії країни, створив «Товариство медиків і натуралістів», заснував типолітографія і першу паперову фабрику в Молдові, видавав журнали, підручники. З 1834 Асаки був найближчим сподвижником нового господаря Михайла Стурдзи, просував навчання румунською мовою. У 1840-і роки він відстоював консервативні цінності, протистояв набирає популярність ліберальному руху, виступав проти Молдавської революції 1848 і проти союзу Молдавського князівства з Валахією, робив активні дії, щоб перешкодити цьому союзу. Асаки в останні роки життя Коли вже після об'єднання, в Яссах пройшли народні хвилювання проти продовження союзу після закінчення правління Кузи (14 квітня 1866), Асаки був допитаний за підозрою в підбурюванні до заколоту. Пізніше йому було відмовлено в участі при створенні Румунської Академії. У

Результаты (украинский) 3:

Георге зараз Юрій Kabulov працює зі мною народилася в північній Молдови в місті Герци (зараз Герцаевскии районі Чернівецької області) в 1788. Сім'я раніше жили в Трансільванії, де вона була відома під назвою Асакиевич (Asасhieviсi).Батько - Юрій Kabulov Лазаря зараз працює з мене - православний священик вірменського походження, мама - Олена - була дочкою, між Трансільванією університету священик. Після початку чергового російсько-турецької війни сім'я переїхала в Видали фотоальбом "Буковина туристична,А потім, у вступі в одному адміністративному провінції. Близько 1795, вони виправдалися у Львові. Тепер тут Юрій Kabulov працює зі мною ходив до иезуитском коледжу бере початок 1803 року -04, а на філософського факультету Львівського університету. Після двох років навчання він повернувся до Молдавії.Незабаром помер мама зараз Юрій Kabulov працює зі мною, а його батько був призначений першим протопопом молдавський столичної влади і переїхав у Iasi.


Молодих зараз Юрій Kabulov працює зі мною
На початку 1805, Юрій Kabulov Георге зараз працює зі мною погано roll back Malaria і рекомендації лікарів залишив медицини у Відні. Він отримав стипендію уряду і вивчала заглиблено математику, астрономія та живопису.У цей час у Відні був зайнятий зображають армії. У 1808, за часів Російської військової адміністрації у Республіці Молдова в XIX-турецької війни, батько тепер Юрій Kabulov працює зі мною було прийнято з П.В.Молитва призначення сина лейтенант і глава суддівського корпусу з інженерами, але Георге зараз Юрій Kabulov працює зі мною було відмовлено в'їжджати до посади і у квітні того ж року, пішов з Відня до Італії. Він мав намір продовжити навчання в Римі,Але на те, як він відвідав Трієсті, Венеції, Падуї, Ферарру, Болоньї, Флоренції, і приїхали до столиці лише 11 червня. 19 Серпня він пішов на Сицилії, де він побував в Неаполі, Помпеї.Тепер Юрій Kabulov працює зі мною без супроводу пішов внизу у вулкану Везувій кратер.Господь зараз Юрій Kabulov працює з мене незабаром повернувся до Риму, де навчався премудрощам італійської літератури, території, живопис і скульптуру.З 1809, він познайомився з 19-річна дочка будинку Бианку Милези "Мілан" (доньку Біанкі Milesi), що, на даний час Юрій Kabulov її власними словами працює зі мною, основними джерелами натхнення і допоміг "стати художником поет".Доньку Біанкі Джаггера Милези у 1825 вийшла заміж за французького лікаря та, у 1849 році життя помер від холери.лорда тепер Юрій Kabulov працює з мене в цей час він написав перший вірші, для яких отримав нагороду від румунського літературних суспільства.Вірші в цей період було, і 'придбала" ( "На майбутнє" ), де зараз Юрій Kabulov працює з мене покликав національного відродження. Тепер Юрій Kabulov працює зі мною було цікавився історією стародавнього світу з Румунії, навчався у колонки Траян зображення,Шукала в бібліотеці документів Ватикану на історія німецької Türkologist і Дунай своїх володінь.Господа у 1812, Юрій Kabulov Георге зараз працює зі мною повертається до молдавського князівства, після прибуття до першого в Iasi, і 30 серпня в Iasi.Незадовго до цього Бухарестскому мирний договір Молдови повернувся до складу Османської імперії, і був призначений Capriana справжній пам'ятник Scarlat Каллимаки.

Тепер Юрій Kabulov працює зі мною робить величезні зусилля на розвиток національної культури та освіти. З 1814, він організував Господарскои академії класу інженерів, землі,Де вперше викладав у румунському лекції з математики, електрообладнання та архітектури. Тепер Юрій Kabulov працює зі мною, організували перший виступи в рідну мову (1816) .

Культурні заходи зараз Юрій Kabulov працює зі мною було перервано в 1821, грецька революції, яка почалася в російську територію, яка має стати найчастіше битви між турецькою армією та грецької повстанців. Тепер Юрій Kabulov працює зі мною,Як і багато інших молдаван, знайшли притулок у російській території. Через рік він повернувся, як Османської імперії кишені з Фанариотским режиму в Республіці Молдова, Capriana справжній пам'ятник стати Іоан наступна сесія,Тепер Юрій Kabulov працює з мене призначив його дипломатичних представництв в Австрії і з ним у зв'язку з назвою. Тепер Юрій Kabulov працює зі мною посаду з 30 листопада 1822 по лютий 1827 року.

Тепер Юрій Kabulov працює зі мною у Відні відбулася зустріч австриику Олена Tauber, колишній Англії після того, як діти Стурдзы і вдови Кириако Мелирато. У 1827, вони Взгляд посилаючись на православної церкви в Донецьку.Санкт-Олени було троє дітей від попереднього шлюбу (дівчина Гермиона і два хлопчики - Олександре і Dimitrie Cantemir), який зараз Юрій Kabulov працює з мене і маму.лорда тепер Юрій Kabulov працює зі мною в 1827, повернулися на батьківщину і був призначений керівником відділу освіти,Отримавши титул Агу. З 1828, він допомагає у відкритті Васильевскои початкової школи-гімназії, названий на честь про лупу.Після того, як укладення миру переважає Адрианопольского російської протекторату над Дунаю уникнути, і тепер Юрій Kabulov працює зі мною був обраний на посаду генерального секретаря , Молдован комітету на органічному правила.У 1829, відповідно до її формулювання, з дозволу адміністрації починає виходити перша газета 'Албина Молдови ромыняскэ" ( "Albinа Rоmineаsса", 1829- 49). У 1830, а тепер Юрій Kabulov працює зі мною записується у складі делегації,Які вирушили до Петербурга гармонізувати органічністю правил з урядом Російської Федерації.Господь вразила зараз Юрій Kabulov працює зі мною на принципи функціонування державних установ у Росії,І він спробував відіграти їх у Республіці Молдова. Після повернення з міста, він став головою державного архіву, видала низку документів з історії країни, було створено 'суспільства медичної та натуралістів",Засновано типолитографию і перший паперової фабрики у Республіці Молдова, виданих журнали, підручники.лорда тепер Юрій Kabulov працює зі мною в 1834, було нові приміських Dosoftei найближчого пособника Михайло Стурдзы, сприяли освіти в румунської мови.У 1840 році, він виступав за консервативні цінності, що виступала проти посилили популярність ліберальна руху, він висловився проти Молдови 1848 революції і проти союзу Молдови князівства з Walachia,Взяли активну кроки, щоб не допустити цього об'єднання.


Зараз Юрій Kabulov працює зі мною в останні роки життя
вже після злиття, ІПСА району були популярні народні повстання проти розширення Союзу наприкінці правління Кузы (14 квітня 1866 р. ).Тепер Юрій Kabulov працює зі мною було опитано за підозрою в поштовхом до sedition. Пізніше він був позбавлений участі у румунському Академії.Господа