Собственно эллинистическим искусств

Собственно эллинистическим искусством называется искусство материковой Греции и прилегающих к ней островов Эгейского архипелага, Малой Азии (главным образом Пергамского царства), Родоса, Сирии (западной части государства Селевкидов) и Египта, то есть тех областей и государств эллинистического мира, в искусстве которых греческие традиции, переработанные в соответствии с новыми общественными идеями, получили преобладающее значение.

При несомненных и очень существенных чертах общности искусство каждой из этих областей отмечено также чертами своеобразия. Это своеобразие определялось особенностями экономического, политического и культурного развития каждого из государств, а также значением местной художественной традиции. Так, в эллинистической Греции сохранение общественных и художественных традиций классической эпохи определило более тесную, нежели где-либо, связь искусства с классическими образцами. В значительно меньшей степени эта связь ощущается в художественных памятниках Пергама и Родоса — здесь признаки эллинистического искусства как нового этапа в истории искусства получили наиболее отчетливое выражение. В искусстве эллинистического Египта сильнее, чем в каком-либо из названных государств, заметны черты синкретизма (слияния) форм греческого искусства с местной художественной традицией.

Процесс образования отдельных местных художественных школ проходил при наличии теснейших культурных связей между ними, чему способствовали, например, частые переезды художников из одного государства в другое. Сходство социальных условий в сочетании с художественными связями было причиной того, что при всей своей сложности и многогранности культура эллинистического мира отмечена чертами целостности, поскольку она отражала специфические черты определенного периода в развитии античного рабовладельческого общества.

В целом искусство эллинизма разделяется на два основных этапа. Время от конца 4 в. до начала 2 в. до н. э. составляет ранний период эллинистического

Результаты (украинский) 1:

Елліністична мистецтва мистецтва грецької материка і прилеглі острови, острови Егейського моря, Малої Азії (переважно Pergamene Королівство), Родос, Сирії (західна частина Імперією Селевкідів) та Єгипту, тобто тих областях і Елліністичний світ, де грецькі традиції в мистецтві, оброблені відповідно до нових соціальних ідей, були першорядне значення.При несомненных и очень существенных чертах общности искусство каждой из этих областей отмечено также чертами своеобразия. Это своеобразие определялось особенностями экономического, политического и культурного развития каждого из государств, а также значением местной художественной традиции. Так, в эллинистической Греции сохранение общественных и художественных традиций классической эпохи определило более тесную, нежели где-либо, связь искусства с классическими образцами. В значительно меньшей степени эта связь ощущается в художественных памятниках Пергама и Родоса — здесь признаки эллинистического искусства как нового этапа в истории искусства получили наиболее отчетливое выражение. В искусстве эллинистического Египта сильнее, чем в каком-либо из названных государств, заметны черты синкретизма (слияния) форм греческого искусства с местной художественной традицией.Процесс образования отдельных местных художественных школ проходил при наличии теснейших культурных связей между ними, чему способствовали, например, частые переезды художников из одного государства в другое. Сходство социальных условий в сочетании с художественными связями было причиной того, что при всей своей сложности и многогранности культура эллинистического мира отмечена чертами целостности, поскольку она отражала специфические черты определенного периода в развитии античного рабовладельческого общества.В целом искусство эллинизма разделяется на два основных этапа. Время от конца 4 в. до начала 2 в. до н. э. составляет ранний период эллинистического

Результаты (украинский) 2:

Власне елліністичним мистецтвом називається мистецтво материкової Греції та прилеглих до неї островів Егейського архіпелагу, Малої Азії (головним чином Пергамського царства), Родосу, Сирії (західній частині держави Селевкідів) і Єгипту, тобто тих областей і держав елліністичного світу, в мистецтві яких грецькі традиції , перероблені у відповідності з новими суспільними ідеями, отримали переважне значення. При безсумнівних і дуже істотних рисах спільності мистецтво кожної з цих областей відзначено також рисами своєрідності. Ця своєрідність визначалося особливостями економічного, політичного і культурного розвитку кожної з держав, а також значенням місцевої художньої традиції. Так, в елліністичної Греції збереження суспільних і художніх традицій класичної епохи визначило більш тісний, ніж де-небудь, зв'язок мистецтва з класичними зразками. У значно меншій мірі цей зв'язок відчувається в художніх пам'ятниках Пергама і Родосу - тут ознаки елліністичного мистецтва як нового етапу в історії мистецтва отримали найбільш чітке вираження. У мистецтві елліністичного Єгипту сильніше, ніж в якому-небудь з названих держав, помітні риси синкретизму (злиття) форм грецького мистецтва з місцевою художньою традицією. Процес утворення окремих місцевих художніх шкіл проходив при наявності найтісніших культурних зв'язків між ними, чому сприяли, наприклад, часті переїзди художників з однієї держави в іншу. Подібність соціальних умов у поєднанні з художніми зв'язками було причиною того, що при всій своїй складності і багатогранності культура елліністичного світу відзначена рисами цілісності, оскільки вона відображала специфічні риси певного періоду в розвитку античного рабовласницького суспільства. В цілому мистецтво еллінізму поділяється на два основних етапи. Час від кінця 4 ст. до початку 2 ст. до н. е. становить ранній період елліністичного

Результаты (украинский) 3:

Насправді эллинистическим арт називають мистецтвом материк Греції та її прилеглих островів архіпелагу Егейського моря, низька-Азія (переважно збереження майстерно виконаний копії Reign), Rhodes,