Русская Правда под преступлением по

Русская Правда под преступлением понимала обиду, т.е. причинение морального или материального ущерба определенному лицу или группе лиц. Объектами преступления являлись личность и имущество. Объективная сторона преступления охватывала как покушение на преступление, так и оконченное преступление. Субъектами преступления были все лица, кроме холопов. За холопов, составлявших собственность господ, отвечали хозяйства. Закон не устанавливал возрастной ценз для субъектов преступления. Субъективная сторона преступления включала умысел или неосторожность, хотя четкого разграничения форм вины еще не существовало. Русская Правда обозначала понятие соучастия, но еще не целила ролей со-участников (подстрекатель, исполнитель, укрыватель и т.д.). Если преступление совершалось несколькими лицами, то ответственность для соучастников устанавливалась одинаковой. Закон знал понятие рецидива— повторности преступления. Система наказаний по Русской Правде выглядит следующим образом. Смертная казнь в Русской Правде не упоминается, хотя согласно летописям она имела место. Поток и разграбление являются высшей мерой наказания и заключаются в конфискации имущества и обращении преступника и членов его семьи в рабство. Эти наказания назначались в трех случаях — за убийство в разбое, поджог и конокрадство. Вира — денежное взыскание в размере 40 гривен, назначаемое за убийство. Вира могла быть одинарная (за убийство простого свободного человека) или двойная (за убийство человека с привилегиями). Вира поступала в княжескую казну. Головничество — денежное взыскание в размере виры, взимаемое в пользу семьи убитого. Урок — определенное денежное возмещение в пользу потерпевшего за причиненный ему ущерб. Все остальные преступления наказывались продажей — штрафом, размер которого определялся в зависимости от тяжести преступления. Продажа взималась в пользу князя

Результаты (украинский) 1:

Руська правда під злочинності зрозуміти злочин, тобто заподіяння моральної або матеріалу шкоди конкретної особи або групи осіб. Об'єкти злочину були особу і майно. Éléments matériels злочину включає в себе замаху і завершених злочинів. Предмети були всі особи, за винятком bondsmen. Для bondsmen, властивість майстрів, зустрітися управління. Закон не набір вікових обмежень для суб'єктів злочинів. Психічне елемент злочину включені уміслу чи необережності, хоча чіткого розподілу форм провини ще не існувало. Руська правда "концепції співучасті, але ще не celila з ролями (підбурювач, художник, тональний крем, і т. д.). Якщо кілька осіб було скоєно злочин, відповідальність за спільники був встановлений те ж саме. Закон знав, що концепція повторення, неодноразові злочину. Системі стягнень для російських обличчя, це виглядає наступним чином. Смертної кари у російських правда не згадується, хоча літописах знадобилося місце. Потік і грабежі, смертна кара і конфіскацією майна і лікування правопорушника та його сім'ї в рабство. Ці покарання були призначені в трьох випадках, за вбивство в пограбування, підпали і кінь крадіжки. Віра є штраф у розмірі 40 ГРН, призначених для вбивства. Віра може бути одного (за вбивство простий вільна людина) або двічі (вбивство з привілеями). Віра була князівської скарбниці. Golovnichestvo є штраф у розмірі вірі внесків платні на користь сім'ї жертви. Урок — за певну грошову компенсацію на користь жертва за збитки. Всі інші злочини були караним за штраф продажу, розмір яких визначається за тяжкості злочину. Продаж стягується на користь Принц

Результаты (украинский) 2:

Руська Правда під злочином розуміла образу, тобто заподіяння моральної або матеріальної шкоди певній особі або групі осіб. Об'єктами злочину були особа і майно. Об'єктивна сторона злочину охоплювала як замах на злочин, так і закінчений злочин. Суб'єктами злочину були всі особи, крім холопів. За холопів, які становлять власність панів, відповідали господарства. Закон не встановлював віковий ценз для суб'єктів злочину. Суб'єктивна сторона злочину включала намір чи необережність, хоча чіткого розмежування форм вини ще не існувало. Руська Правда позначала поняття співучасті, але ще не цілила ролей со-учасників (підбурювач, виконавець, приховувач і т.д.). Якщо злочин відбувалося кількома особами, то відповідальність для співучасників встановлювалася однаковою. Закон знав поняття рецідіва- повторності злочину. Система покарань по Руській Правді виглядає наступним чином. Смертна кара в Руській Правді не згадується, хоча згідно з літописом вона мала місце. Потік і розграбування є вищою мірою покарання і полягають в конфіскації майна та обіг злочинця і членів його сім'ї в рабство. Ці покарання призначалися в трьох випадках - за вбивство в розбої, підпал і конокрадство. Віра - грошове стягнення в розмірі 40 гривень, яка призначається за вбивство. Вірамогла бути одинарна (за вбивство простої вільної людини) або подвійна (за вбивство людини з привілеями). Віра надходила в князівську скарбницю. Головництво - грошове стягнення в розмірі вири, яке стягується на користь сім'ї вбитого. Урок - певне грошове відшкодування на користь потерпілого за завдану йому шкоду. Всі інші злочини каралися продажем - штрафом, розмір якого визначався в залежності від тяжкості злочину. Продаж стягувалася на користь князя

Результаты (украинский) 3:

%%%%%%20%D0%A1%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B0%D1%8F%20%D0%БА%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D1%8c%20%D0%B2%20%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%БА%D0%бути%D0%B9%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D1%83%D0%BF%D0%бути%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%8F,%20%D1%85%D0%бути%D1%82%D1%8F%20%D1%81%D0%бути%D0%B3%D0%ВВ%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%бути%20%D0%ВВ%D0%B5%D1%82%D0%бути%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8F%D0%BC%20%D0%бути%D0%BD%D0%B0%20%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%ВВ%D0%B0%20%D0%BC%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%.%%%%