Все, кто был в плену с 1914г., такж

Все, кто был в плену с 1914г., также были выселены в глубь России. Каждый день по радио сообщали оставленные города и поселки. Началась эвакуация госучреждений (Керченский металлургический завод – в Беговат (Узбекистан). Кто успел из правительства Крыма эвакуировались на Кавказ. Элеваторы, где хранили зерно, облили бензином и сожгли, отступающие войска взорвали склады, чтоб не оставлять врагам. Фронт в это время уже был у ворот Перекопа. Оставшиеся партработники создали истребительные батальоны, отступали в горах, партизанили в тылу врага.
Я тогда начал учиться в 7-ом классе Фотисалинской средней школы. Мужской персонал был отправлен на фронт, остались одни женщины и дети. Директор школы Эмит Валиева собрала всех детей, объявила что школа закрывается и отправила всех по домам. Это был последний урок в моей жизни. Классы в школе были заполнены ранеными солдатами. Это было 5 ноября 41 г., а 6 ноября фронт уже был у нас. Все дома и вся деревня ночью были заполнены немецкими солдатами, которые пришли по горным тропам, взяв з собой сложную технику. В Верхнем Айрыгуле установили командный штаб, с которого наблюдалась вся Бельбекская долина. В Нижнем Айрегуле установили полевой лазарет. К утру завязался бой с отступающими солдатами советской армии со стороны Биюк Озенбаша. Этот ожесточенный бой продолжался три дня. После боя осталось много погибших и раненных советских солдат, которые отступали по горным тропам в сторону Севастополя. Погибших немецкие солдаты похоронили во дворе больницы (находилась она в нынешнем селе Аромат). Через три дня бой утих, прекратилась стрельба, взрывы снарядов, на поле боя осталось много не использованных боеприпасов. С этого дня мы остались в оккупированной зоне немецкой власти.
Оставшееся колхозное имущество сельчане раздали семьям колхозников, закончилась колхозная система. Установилась немецкая временная власть. В некоторых деревнях установили коменданта (1-д. Албат, 2-д. Фотисала, 3-д. Гаври). Сами жители деревень выбирали себе старосту, который решал дальнейшую жизнь сельчан, выполнял указания немецкой
4

власти. Деревня Коккоз (Соколиное) по заданию князя Юсупова установила так называемые гестапо, в которые забирали партработников советской власти, милицейских тихушников и многих других, кто не нравился немецкой власти. Все, кто туда попадал, в живых уже не возвращался.

Результаты (украинский) 1:

Всі, хто були в полоні з 1914 року, був були виселені глибоко в Росії. Кожен день на радіо повідомили занедбаних міст і містечок. Евакуація інститутів влади (Керченський металургійний завод у Begovat (Узбекистан). уряду Криму, який був евакуйований до Кавказу. ліфти де зберігаються зерна, облиті бензину і спалили, відступаючих війська підірвали склад, залишити не ворогів. фронт в цей час було вже у воротах Перекоп. залишкові partrabotniki створений руйнівної батальйонів відійшли в гори, partizanili в тилу ворога. Потім я почав вчитися в 7 класі Fotisalinskoj середній школі. Чоловічий колектив був направлений спереду, жінки і діти були залишені поодинці. Директор школи Emic Валієва зібрав усіх дітей, заявив, що школа закрита і відправлені всім будинку. Це був останній урок в моєму житті. Заняття в школі були заповнені з поранених солдатів. Було 11, 5, 41 листопад 1941 та Листопад 6 фронт вже був з нами. Всі будинки і все село вночі були заповнені з німецьких солдатів, які прийшли уздовж гірських стежок, беручи w складною технікою. У верхньому Ajrygule встановили Штаб командування, на якому була вся Долина Бельбек. У нижньому Ajregule встановили польового госпіталю. До ранку боротьби з відступаючих воїнів Радянської армії за Біюк-Ozenbaša. Цей запеклий бій тривав три дні. Після того, як Битва залишила багато мертвих і поранені радянських солдатів, які були відступає уздовж гірських стежок в сторону Севастополя. Мертві німецьких солдатів, похований у дворі лікарні (саме в цьому селі смак). Через три дні битва помер, зупинився, зйомки, вибухи боєприпасів на полі бою, залишила багато використовуваних боєприпасів. З цього дня ми зупинилися на окупованій території Німецька влада.Оставшееся колхозное имущество сельчане раздали семьям колхозников, закончилась колхозная система. Установилась немецкая временная власть. В некоторых деревнях установили коменданта (1-д. Албат, 2-д. Фотисала, 3-д. Гаври). Сами жители деревень выбирали себе старосту, который решал дальнейшую жизнь сельчан, выполнял указания немецкой 4власти. Деревня Коккоз (Соколиное) по заданию князя Юсупова установила так называемые гестапо, в которые забирали партработников советской власти, милицейских тихушников и многих других, кто не нравился немецкой власти. Все, кто туда попадал, в живых уже не возвращался.

Результаты (украинский) 2:

Всі, хто був у полоні з 1914р., Також були виселені в глиб Росії. Кожен день по радіо повідомляли залишені міста і селища. Почалася евакуація держустанов (Керченський металургійний завод - в Беговат (Узбекистан). Хто встиг з уряду Криму евакуювалися на Кавказ. Елеватори, де зберігали зерно, облили бензином і спалили, відступаючі війська підірвали склади, щоб не залишати ворогам. Фронт в цей час вже був біля воріт Перекопу. Решта партробітники створили винищувальні батальйони, відступали в горах, партизанили в тилу ворога.
Я тоді почав вчитися в 7-му класі Фотісалінской середньої школи. Чоловік персонал був відправлений на фронт, залишилися одні жінки і діти. Директор школи Еміт Валієва зібрала всіх дітей, оголосила що школа закривається і відправила всіх по домівках. Це був останній урок в моєму житті. Класи в школі були заповнені пораненими солдатами. Це було 5 листопада 41 р, а 6 листопада фронт уже був у нас. Всі будинки і вся село вночі були заповнені німецькими солдатами, які прийшли по гірських стежках, взявши з собою складну техніку. У Верхньому Айригуле встановили командний штаб, з якого спостерігалася вся Бельбекська долина. У Нижньому Айрегуле встановили польовий лазарет. До ранку зав'язався бій з відступаючими солдатами радянської армії з боку Біюк Озенбаш. Цей запеклий бій тривав три дні. Після бою залишилося багато загиблих і поранених радянських солдатів, які відступали по гірських стежках у бік Севастополя. Загиблих німецькі солдати поховали у дворі лікарні (перебувала вона в нинішньому селі Аромат). Через три дні бій затих, припинилася стрілянина, вибухи снарядів, на полі бою залишилося багато не використаних боєприпасів. З цього дня ми залишилися в окупованій зоні німецької влади.
Залишилося колгоспне майно селяни роздали сім'ям колгоспників, закінчилася колгоспна система. Встановилася німецька тимчасова влада. У деяких селах встановили коменданта (1-д. Албат, 2-д. Фотісала, 3-д. Гавриїл). Самі жителі сіл вибирали собі старосту, який вирішував подальше життя сельчан, виконував вказівки німецької
4 влади. Село Коккоз (Соколине) за завданням князя Юсупова встановила так звані гестапо, в які забирали партпрацівників радянської влади, міліцейських тіхушніков і багатьох інших, хто не подобався німецької влади. Всі, хто туди потрапляв, в живих вже не повертався.

Результаты (украинский) 3:

Всі ті, хто був у неволі, в Москві, в 1914 г., а також були виселили постояльців, щоб в інтер'єр Росії. Кожного дня на радіо повідомив покинутих міст. Евакуація почав підкупу (Керченський металургійний комбінат - в Беговат (Узбекистан).