3 Картофельные бунты — массовые ант

3 Картофельные бунты — массовые антикрепостнические выступления удельных (1834) и государственных (1840—1844) крестьян в России (Север, Приуралье, Поволжье, свыше 499 тысяч человек). Бунты были вызваны насильственным введением посадки картофеля. Клубни картофеля имеют свойство зеленеть при хранении на свету, что является индикатором повышенного содержания соланина в них. Употребление в пищу одного позеленевшего клубня вместе с кожурой может привести к серьёзному отравлению. Вследствие невежества и отсутствия достоверной информации это приводило к гибели людей и общему протесту.
Бунты были подавлены правительственными войсками.[1][2][3]
Особенно быстро стали увеличиваться площади под картофель в России в 1840—1842 годах. 24 февраля 1841 годавышло распоряжение российского правительства «О мерах к распространению разведения картофеля». Тиражом в 30 000 экземпляров по всей России разослали бесплатные наставления по правильной посадке и выращиванию картофеля. Ежегодно всю информацию о выращивании картофеля губернаторы отсылали в Петербург. К концу XIX века в России им было занято более 1,5 млн га. В России в XIX — XX веках считался «вторым хлебом», то есть одним из основных продуктов питания
Как известно картофель в Россию привезли при Петре I сначала дамы из высшего общества использовали цветочки картофеля как украшения и только спустя некоторое время его стали применять в пищу, правда крестьяне, как люди не опытные и не грамотные, не зная, что картофель, перед тем как съесть, нужно приготовить, стали есть его сырым. Естественно, что такой картофель пришелся крестьянам не по вкусу, вот тогда то и начались бунты, которые назвали " картофельные бунты ".
Петр I приказал посадить картофель и огородить его, тогда народ поняв, что не нужные вещи охранять не будут и сам стал выращивать картофель.
Происходили " Картофельные бунты " в 1840 - 1844 годах.

Результаты (украинский) 1:

3 безлади картоплі — на масивних antikrepostničeskie мовлення одиниця (1834) і держави (1840-1844) селян в Росії (Північна, Урал, Поволжя, більше 499 тисяч). Заворушення були натхнений насильницької введення посадці картоплі. Картопля бульб, як правило, зеленіти, коли зберігання у світлі, що є показником збільшення соланін вмісту в них. Їдять один Бульба pozelenevšego разом зі шкіркою може призвести до серйозних отруєння. Через незнання і браком достовірної інформації це призвело до загибелі людей і загальні протесту.Заворушення були пригнічені уряд силами. [1] [2] [3]У 1840-1842 особливо швидко став збільшення площі під картоплі в Росії. 24 лютого 1841 godavyšlo замовлення російського уряду "про заходи щодо поширення вирощування картоплі. Тиражем 30000 примірників по всій Росії розіслав безкоштовно інструкції щодо належного посадка та вирощування картоплі. Вся інформація про щорічні картоплі губернаторів послав до Санкт-Петербурга. До кінця в 19 столітті, вони були зайняті понад 1,5 млн га. У Росії в ХІХ-ХХ століть вважався "другий хліб", що є основним продуктом харчуванняЯк ви знаєте картоплю в Росії при Педру великий приніс Співрозмовниці вищого світу використовувати квіти картопля як прикраса; лише через деякий час він став використовується в харчовій, Хоча фермери, люди, не досвідчені і не грамотні, не знаючи, що картопля, перш ніж ви їсте, потрібно приготувати, почали їдять його сировини Природно, що такі картопля впав селяни не до смаку, що, коли він почав заворушення, які були названі "безлади картоплі".Петро Великий наказали саджати картоплю і паркан, it, тоді люди зрозуміли, що не необхідні речі, щоб охороняти і сам став для вирощування картоплі.У 1840-1844 сталася "Масові заворушення картопля".

Результаты (украинский) 2:

3 Картопляні бунти - масові антикрепостнические виступу питомих (одна тисяча вісімсот тридцять чотири) і державних (1840-1844) селян в Росії (Північ, Приуралля, Поволжя, понад 499 тисяч осіб). Бунти були викликані насильницьким введенням посадки картоплі. Бульби картоплі мають властивість зеленіти при зберіганні на світлі, що є індикатором підвищеного вмісту соланіну в них. Вживання в їжу одного позеленевшего бульби разом з шкіркою може привести до серйозного отруєння. Внаслідок невігластва і відсутності достовірної інформації це призводило до загибелі людей і загального протесту.
Бунти були придушені урядовими військами. [1] [2] [3]
Особливо швидко стали збільшуватися площі під картоплю в Росії в 1840-1842 роках. 24 лютого 1841 годавишло розпорядження російського уряду «Про заходи до поширення розведення картоплі». Тиражем в 30 000 примірників по всій Росії розіслали безкоштовні настанови щодо правильної посадці і вирощуванню картоплі. Щорічно всю інформацію про вирощування картоплі губернатори відсилали в Петербург. До кінця XIX століття в Росії їм було зайнято понад 1,5 млн га. У Росії в XIX - XX століттях вважався «другим хлібом», тобто одним з основних продуктів харчування
Як відомо картопля в Росію привезли за Петра I спочатку дами з вищого світу використовували квіточки картоплі як прикраси і тільки через деякий час його стали застосовувати в їжу, правда селяни, як люди не досвідчені і не грамотні, не знаючи, що картопля, перед тим як з'їсти, треба приготувати, стали їсти його сирим. Природно, що така картопля припав селянам не до смаку, ось тоді то і почалися бунти, які назвали "картопляні бунти".
Петро I наказав посадити картоплю і обгородити його, тоді народ зрозумівши, що непотрібні речі охороняти не будуть і сам став вирощувати картоплю .
Відбувалися "Картопляні бунти" в 1840 - 1844 роках.

Результаты (украинский) 3:

3%%