Идеализм (фр. idéalisme, через лат.

Идеализм (фр. idéalisme, через лат. idealis от др.-греч. ἰδέα — идея) — термин для обозначения широкого спектра философских концепций и мировоззрений, в основе которых лежит утверждение о первичности идеи по отношению к материи (см. Основной вопрос философии) в сфере бытия. Во многих историко-философских трудах проводится дихотомия, считающая противопоставление идеализма материализму (в Православии - христианскому материализму Святых Отцов, хотя сами термины "материализм" и "идеализм" предложил Лейбниц только в XVIII веке) сущностью философии. Категории материализма и идеализма во все эпохи являются историческими категориями. Применяя их, всегда нужно учитывать ту историческую их окраску и, в частности, ту эстетическую значимость, которую они получают в связи с разными периодами исторического развития, в связи с отдельными философами и культурологами и в связи с бесконечно разнообразной пестротой результатов и произведений философов и культурологов. Абстрактный идеализм в чистом виде и абстрактный материализм в чистом виде являются крайними противоположностями философского мировоззрения, не отвергающими, но предполагающими бесчисленное количество их совмещений с бесконечно разнообразной дозировкой.

Идеализм утверждает первичность в сфере бытия идеального духовного по отношению к материальному. В христианстве это учение называлось "варлаамизм" по имени Варлаама Калабрийского и было осуждено на Константинопольском соборе в 1341 году. Термин «идеализм» появился только в XVIII веке. Впервые его употребил Лейбниц, говоря об осуждаемой не только Священным Преданием, но и в православной литургии философии Платона. Выделяются две основные ветви идеализма: объективный идеализм и субъективный идеализм.

Результаты (украинский) 1:

Ідеалізм (о. idéalisme, через лат. idealis від інших грецьких ἰδέα — ідея) є терміном для широкий спектр філософських концепцій та ідеологій, які базуються на твердження про примат ідей щодо цього питання (див. основний питання філософії) у сфері існування. В багатьох історичних і філософських роботах провів дихотомії яких зіставлення ідеалізм, матеріалізм (у православних християнських матеріалізму Святої батьків, хоча умови "матеріалізму" і "ідеалізм" запросив Лейбніц тільки в XVIII столітті) суть філософії. Категорії матеріалізм і ідеалізм в усіх історичних епох, історичні категорії. Використовуючи їх, ви повинні завжди брати до уваги історичні забарвлення, їх і, зокрема, естетичної цінності, які вони отримують у зв'язку з різними періодами історичного розвитку окремих філософів і останні та у зв'язку з нескінченно різноманітних різноманітність результати і працює філософів і видатним. Анотація ідеалізм в його чистому форми та анотацією чистого матеріалізму є крайніх протилежності філософські світогляд, не відхилити, але запропонувавши незліченних їх зв'язок з нескінченно різноманітної дозування.Идеализм утверждает первичность в сфере бытия идеального духовного по отношению к материальному. В христианстве это учение называлось "варлаамизм" по имени Варлаама Калабрийского и было осуждено на Константинопольском соборе в 1341 году. Термин «идеализм» появился только в XVIII веке. Впервые его употребил Лейбниц, говоря об осуждаемой не только Священным Преданием, но и в православной литургии философии Платона. Выделяются две основные ветви идеализма: объективный идеализм и субъективный идеализм.

Результаты (украинский) 2:

Ідеалізм (фр. Idéalisme, через лат. Idealis від др.-греч. Ἰδέα - ідея) - термін для позначення широкого спектру філософських концепцій і світоглядів, в основі яких лежить твердження про первинність ідеї по відношенню до матерії (див. Основне питання філософії) у сфері буття. У багатьох історико-філософських працях проводиться дихотомія, яка вважає протиставлення ідеалізму матеріалізму (в Православ'ї - християнському матеріалізму Святих Отців, хоча самі терміни "матеріалізм" і "ідеалізм" запропонував Лейбніц тільки в XVIII столітті) сутністю філософії. Категорії матеріалізму та ідеалізму в усі епохи є історичними категоріями. Застосовуючи їх, завжди потрібно враховувати ту історичну їх забарвлення і, зокрема, ту естетичну значимість, яку вони отримують у зв'язку з різними періодами історичного розвитку, у зв'язку з окремими філософами і культурологами і у зв'язку з нескінченно різноманітної строкатістю результатів і творів філософів і культурологів . Абстрактний ідеалізм в чистому вигляді і абстрактний матеріалізм в чистому вигляді є крайніми протилежностями філософського світогляду, що не отвергающими, але передбачають незліченну кількість їх суміщень з нескінченно різноманітної дозуванням. Ідеалізм стверджує первинність у сфері буття ідеального духовного по відношенню до матеріального. У християнстві це вчення називалося "варлаамізм" по імені Варлаама Калабрійського і було засуджене на Константинопольському соборі в 1341 році. Термін «ідеалізм» з'явився тільки в XVIII столітті. Вперше його вжив Лейбніц, говорячи про засуджуваній не тільки Священним Переданням, але і в православній літургії філософії Платона. Виділяються дві основні гілки ідеалізму: об'єктивний ідеалізм і суб'єктивний ідеалізм.

Результаты (украинский) 3:

Ідеалізм (фр. idéаlisme, через lats. ideаlis від інших. -Відомі асоціацією каліграфів Японії 'Майнічі' з Росії. Ἰδέα - ідея) - термін, на широкий спектр філософських концепцій та ідейНа основі яких ґрунтується на прийняття в основний ідеї щодо питання (див. ГОЛОВНЕ питання філософії) в храмі. У багатьох історичних і філософські твори - це дихотомії,