Франция в доисторический период был

Франция в доисторический период была местом древнейших стоянок неандертальцев и кроманьонцев. В эпоху неолита на территории Франции существовало несколько богатых памятниками доисторических культур. Доисторическая Бретань была культурно связана с соседней Британией, на её территории обнаружено большое количество мегалитов. В период позднего бронзового и раннего железного века территорию Франции населяли кельтские племена галлов, юго-запад современной Франции — иберы, племена неизвестного происхождения. В результате поэтапного завоевания, которое было завершено в I в. до н. э. в результате Галльской войны Юлия Цезаря, современная территория Франции вошла в состав Римской империи как провинция Галлия. Население было романизировано и к V веку говорило на народной латыни, ставшей основой современного французского языка.

В 486 году Галлия была завоёвана франками под предводительством Хлодвига. Тем самым было установлено Франкское государство, а Хлодвиг стал первым королём династии Меровингов. В VII веке власть короля существенно ослабла, а реальной силой в государстве обладали майордомы, одному из которых, Карлу Мартеллу, удалось в 732 году в битве при Пуатье разбить арабское войско и предотвратить завоевание арабами Западной Европы. Сын Карла Мартелла, Пипин Короткий, стал первым королём династии Каролингов, а при сыне Пипина, Карле Великом, франкское государство достигло наивысшего расцвета за всю историю и занимало большую часть территории нынешней Западной и Южной Европы. После смерти сына Карла Великого — Людовика Благочестивого — его империя была поделена на три части. В 843 году по Верденскому договору было образовано Западно-Франкское королевство во главе с Карлом Лысым. Оно занимало приблизительно территорию современной Франции; в X веке страна стала называться Францией.

Впоследствии центральная власть существенно ослабла. В IX веке Франция регулярно подвергалась набегам викингов, в 886 году последние осаждали Париж. В 911 году викинги основали герцогство Нормандия на севере Франции. К концу X века страна была практически полностью раздроблена на два десятка графств и герцогств, а королевская власть была чисто номинальной — короли не имели реальной власти за пределами своих феодальных владений (Париж и Орлеан). Династия Каролингов в 987 году сменилась династией Капетингов, по имени первого её короля Гуго Капета. Правление Капетингов примечательно крестовыми походами, религиозными войнами в самой Франции (сначала в 1170 году движение вальденсов, а в 1209—1229 — Альбигойские войны), созывом парламента — Генеральных штатов — впервые в 1302 году, а также Авиньонским пленением пап, когда папа Римский был арестован в 1303 году королём Филиппом IV Красивым, и папы вынуждены были оставаться в Авиньоне до 1378 года. В 1328 году Капетингов сменила боковая ветвь династии, известная как династия Валуа. В 1337 году началась Столетняя война с Англией, в которой сначала успех сопутствовал англичанам, сумевшим захватить существенную часть территории Франции, но в конце концов, особенно после появления Жанны д’Арк, в войне наступил перелом, и в 1453 году англичане капитулировали.

К периоду правления Людовика XI (1461—1483) относится фактическое прекращение феодальной раздробленности Франции и превращение страны в абсолютную монархию. В дальнейшем Франция постоянно стремилась играть заметную роль в Европе. Так, с 1494 по 1559 год она вела Итальянские войны с Испанией за контроль над Италией. В конце XVI века в преимущественно католической Франции получил распространение протестантизм кальвинистского толка (протестанты во Франции назывались гугенотами). Это вызвало религиозные войны между католиками и протестантами, пиком которых в 1572 году стала Варфоломеевская ночь в Париже — массовое убийство протестантов. В 1589 году династия Валуа пресеклась, и Генрих IV стал основателем новой династии Бурбонов.

Результаты (украинский) 1:

Франції в доісторичний період була заснована самим древнім сайти неандертальці і кроманьйонців. Неоліт Франції були кілька багатий пам'ятниками доісторичних культур. Передісторія Бретані культурно був пов'язаний з сусідніх Великобританії, на його території виявили велику кількість мегаліти. Протягом пізньої бронзи і раннього залізного віку Французька територія була заселена Кельтські племена галли, південно-західній частині сучасної Франції-кельтібергамі, племена невідомого походження. В результаті практики розрізнених завоювання, яка була завершена в на 1-го століття до нашої ери в результаті галльську війну Юлія Цезаря, сучасна територія Франції став частиною Римської імперії як провінція Галлії. Латинізованими населення, і V століття народної говорив латиною, що став фундаментом сучасної французької мови.У цьому році 486 Галлії був завойований франків під Кловіс. Таким чином, була створена Франкського держави та Кловіс став першим королем династії Меровінгів. У 7-му столітті владу короля ослаб, і реальну владу в державі були majordomy, одна з яких, Чарльз Martellu, вдалося у 732 році в битві при Пуатьє, розділити Арабські армії і не допустити завоювання арабів у Західній Європі. Син Шарль Мартель, Піпін Короткий, король з династії Каролінгів став першим, і коли син Піпін, Карла Великого, Франкського держава досягла його Золотий вік в історії взяв велику частину території Західної та Південної Європи. Після смерті Карла Великого сина Louis на благочестиві — це його імперія була розділена на три частини. У цьому році Verdenskomu договір був сформований 843 захід Франкського Королівства на чолі з Чарльз лисий. Це зайняло близько території сучасної Франції; в 10 столітті країна стала називатися Франції.Впоследствии центральная власть существенно ослабла. В IX веке Франция регулярно подвергалась набегам викингов, в 886 году последние осаждали Париж. В 911 году викинги основали герцогство Нормандия на севере Франции. К концу X века страна была практически полностью раздроблена на два десятка графств и герцогств, а королевская власть была чисто номинальной — короли не имели реальной власти за пределами своих феодальных владений (Париж и Орлеан). Династия Каролингов в 987 году сменилась династией Капетингов, по имени первого её короля Гуго Капета. Правление Капетингов примечательно крестовыми походами, религиозными войнами в самой Франции (сначала в 1170 году движение вальденсов, а в 1209—1229 — Альбигойские войны), созывом парламента — Генеральных штатов — впервые в 1302 году, а также Авиньонским пленением пап, когда папа Римский был арестован в 1303 году королём Филиппом IV Красивым, и папы вынуждены были оставаться в Авиньоне до 1378 года. В 1328 году Капетингов сменила боковая ветвь династии, известная как династия Валуа. В 1337 году началась Столетняя война с Англией, в которой сначала успех сопутствовал англичанам, сумевшим захватить существенную часть территории Франции, но в конце концов, особенно после появления Жанны д’Арк, в войне наступил перелом, и в 1453 году англичане капитулировали.З періодом царювання Louis XI (1461-1483) був де-факто припинення феодальної Франції та поворот країни на абсолютну монархію. У майбутньому Франції постійно прагне відігравати помітну роль у Європі. Так, в 1559 1494 році вона була італійською війни з Іспанією для контролю над Італії. AT кінця XVI століття переважно католицької Франції поширення протестантизму кальвіністський крила (протестанти називалися Франції у Франції). Це викликало релігійні війни між католики і протестанти, який свого піку в цьому році 1572 Варфоломіївська в Парижі — різанини протестантів. У 1589 році вимерли Валуа, і Генріх IV став фундатором нової династії Бурбон.

Результаты (украинский) 2:

Франція в доісторичний період була місцем найдавніших стоянок неандертальців і кроманьйонців. В епоху неоліту на території Франції існувало кілька багатих пам'ятниками доісторичних культур. Доісторична Бретань була культурно пов'язана з сусідньою Британією, на її території виявлено велику кількість мегалітів. У період пізнього бронзового та раннього залізного віку територію Франції населяли кельтські племена галлів, південний захід сучасної Франції - ібери, племена невідомого походження. У результаті поетапного завоювання, яке було завершено в I ст. до н. е. в результаті галльську війни Юлія Цезаря, сучасна територія Франції увійшла до складу Римської імперії як провінція Галлія. Населення було Романізовані і до V століття говорило на народної латини, що стала основою сучасної французької мови. У 486 році Галлія була завойована франками під проводом Хлодвіга. Тим самим було встановлено Франкська держава, а Хлодвіг став першим королем династії Меровінгів. У VII столітті влада короля істотно ослабла, а реальною силою в державі володіли майордоми, одному з яких, Карла Мартелла, вдалося в 732 році в битві при Пуатьє розбити арабське військо і запобігти завоювання арабами Західної Європи. Син Карла Мартелла, Піпін Короткий, став першим королем династії Каролінгів, а при синові Піпіна, Карлі Великому, франкское держава досягла найвищого розквіту за всю історію і займало більшу частину території нинішньої Західної та Південної Європи. Після смерті сина Карла Великого - Людовика Благочестивого - його імперія була поділена на три частини. У 843 році за Верденської договору було утворено Західно-Франкське королівство на чолі з Карлом Лисим. Воно займало приблизно територію сучасної Франції; в X столітті країна стала називатися Францією. Згодом центральна влада істотно ослабла. У IX столітті Франція регулярно піддавалася набігам вікінгів, в 886 році останні облягали Париж. У 911 році вікінги заснували герцогство Нормандія на півночі Франції. До кінця X століття країна була практично повністю роздроблена на два десятки графств і герцогств, а королівська влада була суто номінальною - королі не мали реальної влади за межами своїх феодальних володінь (Париж і Орлеан). Династія Каролінгів в 987 році змінилася династією Капетингів, по імені першого її короля Гуго Капета. Правління Капетингів примітно хрестовими походами, релігійними війнами в самій Франції (спочатку 1170 року рух вальденсів, а в 1209-1229 - Альбігойські війни), скликанням парламенту - Генеральних штатів - вперше в 1302 році, а також авіньйонський полон пап, коли папа Римський був арештований в 1303 році королем Філіпом IV Красивим, і тата змушені були залишатися в Авіньйоні до 1378. У 1328 Капетингів змінила бічна гілка династії, відома як династія Валуа. У 1337 році почалася Столітня війна з Англією, в якій спочатку успіх супроводив англійцям, що зуміли захопити істотну частину території Франції, але врешті-решт, особливо після появи Жанни д'Арк, у війні настав перелом, і в 1453 році англійці капітулювали. До періоду правління Людовика XI (1461-1483) відноситься фактичне припинення феодальної роздробленості Франції і перетворення країни на абсолютну монархію. Надалі Франція постійно прагнула відігравати помітну роль в Європі. Так, з 1494 по 1559 вона вела Італійські війни з Іспанією за контроль над Італією. В кінці XVI століття в переважно католицькій Франції набув поширення протестантизм кальвіністського спрямування (протестанти у Франції називалися гугенотами). Це викликало релігійні війни між католиками і протестантами, піком яких в 1572 році стала Варфоломіївська ніч в Парижі - масове вбивство протестантів. 1589 року династія Валуа обірвалася, і Генріх IV став засновником нової династії Бурбонів.

Результаты (украинский) 3:

Франції на доісторичний період був місцем проведення стародавніх неандертальці і кроманьонцев паркінг. В епоху неоліту період на території Франції було декілька багатих пам'яток доісторичних культур.Про роман колонізації Bretagne був культурно пов'язана з сусідніх Великобританії, на її території виявлено велику кількість Marmashen монастиря.У період до пізньої бронзи і раннього залізного віку території Франції заселені "Селтик" племен галли, південно-західній Франції - иберы , племена невідомого походження.В результаті крок-за-кроком завоювання, який завершився в я б стародавні Марі. У результаті війни типу готель Юлія Цезаря, на території сучасного французького було включено в Римській імперії в провінції галій указаній апаратурі арсенід.