Википедия: Игорь Викторович Блаубер

Википедия: Игорь Викторович Блауберг (16 декабря 1929, Винница - 23 мая 1990, Москва) - видный советский философ и методолог науки, один из создателей и лидеров системного движения в СССР, крупный специалист по философии и методологии системных исследований.
Опираясь на сочинения Аристотеля, Шеллинга, Гегеля и других классиков философии, И.В. Блауберг сформулировал следующие главные антиномии целостности:
1) Положение: целое есть сумма частей. Противоположение: целое больше суммы частей.
2) Части предшествуют целому. Целое предшествует частям.
3) Целое причинно обусловлено частями. Целостный подход противоположен причинному и исключает его.
4) Целое познается через знание частей. Части, как продукт расчленения целого, могут познаваться лишь на основе знания о целом.
Заслуга И.В. Блауберга состоит не только в том, что он четко сформулировал эти антиномии и в ряде своих работ провел их детальный анализ - он аргументированно показал, как возможно преодолеть эти антиномии.
Основные положения системного подхода И.В. Блауберга, уточняются через данные им конкретные определения понятий целого, целостности, системы и установление взаимоотношений между ними.
Целое (whole, das Ganze, le tout) - конкретный объект, обладающий интегративными («эмерджентными») свойствами. С гносеологической точки зрения интегративность выступает как результирующая обобщающей функции понятия целостности, связанной с уже познанными особенностями сложноорганизованных объектов.
Целостность (wholeness, die Ganzeit, la integrite) - представления о полноте хвата явления и вместе с тем о сущности интеграции, процессах новообразования, структурных уровнях, иерархической организации процессов и явления и т.п., существующие в каждый данный момент в философском и научном познании. Это - фон, на котором развертывается познание целостных объектов, ориентир познавательной деятельности. Эту функцию понятие целостности выполняет в силу того, что оно имеет своеобразную двуслойную структуру, включая в себя не только актуальное, но и потенциальное знание.
Система (system, das System, systeme) - понятие, которое служит для воспроизведения в знании целостного объекта с помощью специфических принципов, определенных понятийных и формальных средств; как правило, это воспроизведение осуществляется с определенной практической направленностью (например, в связи с задачами управления). Следует иметь в виду, что изображение целостного объекта (целого) в виде системы не является единственно возможной формой его отображения в знании, поскольку могут существовать, скажем, структурное, функциональное, структурно-функциональное, поэлементное и другие его изображения.
Используя эти определения, утверждает И.В. Блауберг, легко установить взаимоотношения целого к целостности и системы к целостности. Целое - это конкретный объект (класс объектов), в котором на основе применения соответствующих исследовательских процедур обнаружено наличие интегративных свойств. Таким образом, понятие целого формулируется как результат применения понятия целостности и связано с осуществлением познавательной деятельности, а не является изначальной характеристикой объекта самого по себе. Поэтому столь важным этапом в развитии любой науки становится выработка в ней адекватных представлений об изучаемом объекте как целом.
Что же касается взаимоотношения системы и целостности, то, по мнению И.В. Блауберга, понятие системы всегда описывает целое и неразрывно с ним связано и тем самым связано и с понятием целостности. Целостность же не исчерпывается системным описанием в силу неформализуемости этого понятия.
Важно положение о том, что понятия целого, целостности и системы в реальном процессе научного познания не стоят рядом друг с другом, а образуют определенную иерархию, включающую в себя, помимо названных, и ряд других связанных с ними понятий. Эта целостная, иерархически организованная понятийная система представляет собой подсистему научного знания в целом, взятого в определенном срезе - под углом зрения интеграции, синтеза знаний. При этом понятие целостности выступает как интегральная характеристика синтетических тенденций научного познания.
Приведенные определения понятий целого, целостности и системы по праву были признаны классическими в системной литературе, и они лежат в основе многих последующих разработок этой проблематики.

Результаты (украинский) 1:

Вікіпедія: Igor Viktorovich Blaubergs (16 грудня 1929 р., м. Вінниця-23 травня 1990 року, Москва) радянської філософ, експерт з наукою, один із засновників і лідерів руху системи в СРСР, спеціаліст з філософії та методології дослідження системи.На основі працях Аристотель, Шеллінга, Гегель та інші класики філософії, Blaubergs і. в. сформульовано наступні основні Antinomies цілісності:1) положення: ціле це сума частин. Антитеза: вся в більше, ніж сума частин.2) частина передує муніципалітет. Ціле передували частин.3) абсолютно викликати і ефект обумовлений частин. Холістичний підхід є навпаки pričinnomu і виключає його.4) одиницею є знання частин. Частина як продукт можна навчитися, розчленування тільки на основі знань про все.І. в. Blauberga «за заслуги» є не тільки, що це чітко артикулює ці Antinomies і в кількох його творів було їх детальний аналіз, він послідовно показав, як можливо подолати ці Antinomies.На системний підхід і. в. Blauberga, кваліфіковані через специфічні визначення всієї системи, цілісності та налагодження відносин між ними.Ціле число (весь, das повинні le tout)-певний об'єкт із властивостями integrativnymi ("èmerdžentnymi"). З gnosseological умовами integrativnost′ виступає в якості результаті синтезу функцію цілісності, пов'язаних з вже відомих функцій složnoorganizovannyh об'єктів.Цілісність (цілісності, die Ganzeit, Ла-integrite)-презентація повноти "явище, але на суть інтеграційних процесів, новоутворення, структурні рівні, ієрархічна організаційна процесів і явищ, т. д., які існують в будь-який даний момент часу в філософсько-наукового пізнання. Це колір тла, проти яких знання це цілісна, Орієнтир об'єктів навчання. Цю функцію виконує цілісності концепції, тому, що вона має два види структури, що включає не тільки фактичне, а також потенційних знань.Системі (системою, das системи, systeme)-поняття, що використовується грати в об'єкті знань за допомогою конкретних цілісний принципи, певні концептуальні та формальних означає; Як правило, робиться це з певних відтворення практичні орієнтації (наприклад, у зв'язку з завдання керування). Слід мати на увазі, що зображення об'єкта (муніципалітет) інтегровані в системі не є єдиною можливою вигляді квадратними знань, які можуть бути, скажімо, структурної, функціональної, структурно-функціональної елемент за елементом а його інші зображення.За допомогою цих визначень, претензій і. в. Blaubergs, легко встановити відносини цілісність і цілісність системи. Вся є певний об'єкт (клас), який через застосування процедур дослідження виявлено присутність інтегративної властивості. Таким чином, поняття сформульовані в результаті застосування концепції цілісність і пов'язана з виконанням пізнавальної активності, не оригінальні функція сам об'єкт. Таким чином, як важливий етап у розвитку будь-якої наукової робить його адекватного розуміння цільовий об'єкт в цілому.Що стосується відносини між системою та цілісність і. в. Blauberga концепція систем завжди описує весь і нерозривно пов'язані з ним і тим самим пов'язано і з поняттям цілісності. Цілісність системи не стосується лише Опис neformalizuemosti термін.Важливо, що концепція весь цілісності та система в процесі реальних наукових знань не поруч один з одним і утворюють ієрархію, яка включає в себе, на додаток до них і ряд інших пов'язаних понять. Цей цілісний, ієрархічно організованих концептуальні системи це підсистема наукових знань, в цілому, прийнятих на окремих врізання умов інтеграції, Синтез знань. Концепція цілісності є невід'ємним атрибутом синтетичних тенденції наукових знань.Визначення за системою цілісність і по праву визнаний Класик в літературі, і вони є основою для багатьох подальших подій це питання.

Результаты (украинский) 2:

Вікіпедія: Ігор Вікторович Блауберг (16 грудня 1929 році, Вінниця - 23 травня 1990, Москва) - видатний радянський філософ і методолог науки, один із творців і лідерів системного руху в СРСР, великий фахівець з філософії та методології системних досліджень.
Спираючись на твори Аристотеля, Шеллінга, Гегеля та інших класиків філософії, І.В. Блауберг сформулював наступні головні антиномії цілісності:
1) Положення: ціле є сума частин. Противоположение: ціле більше суми частин.
2) Частини передують цілому. Ціле передує частинам.
3) Ціле причинно обумовлено частинами. Цілісний підхід протилежний причинному і виключає його.
4) Ціле пізнається через знання частин. Частини, як продукт розчленування цілого, можуть пізнаватися лише на основі знання про ціле.
Заслуга І.В. Блауберг полягає не тільки в тому, що він чітко сформулював ці антиномії і у своїх робіт провів їх детальний аналіз - він аргументовано показав, як можливо подолати ці антиномії.
Основні положення системного підходу І.В. Блауберг, уточнюються через дані їм конкретні визначення понять цілого, цілісності, системи та встановлення взаємовідносин між ними.
Ціле (whole, das Ganze, le tout) - конкретний об'єкт, що володіє інтегративними («емерджентними») властивостями. З гносеологічної точки зору интегративность виступає як результуюча узагальнюючої функції поняття цілісності, пов'язаної з вже пізнаних особливостями сложноорганізованних об'єктів.
Цілісність (wholeness, die Ganzeit, la integrite) - уявлення про повноті хвата явища і водночас про сутність інтеграції, процесах новоутворення, структурних рівнях , ієрархічної організації процесів і явища і т.п., існуючі в кожен даний момент в філософському і науковому пізнанні. Це - фон, на якому розгортається пізнання цілісних об'єктів, орієнтир пізнавальної діяльності. Цю функцію поняття цілісності виконує в силу того, що воно має своєрідну двуслойную структуру, включаючи в себе не тільки актуальне, але й потенційне знання.
Система (system, das System, systeme) - поняття, яке служить для відтворення в знанні цілісного об'єкта за допомогою специфічних принципів, визначених понятійних і формальних засобів; як правило, це відтворення здійснюється з певною практичною спрямованістю (наприклад, у зв'язку з завданнями управління). Слід мати на увазі, що зображення цілісного об'єкта (цілого) у вигляді системи не є єдино можливою формою його відображення в знанні, оскільки можуть існувати, скажімо, структурне, функціональне, структурно-функціональний, поелементне та інші його зображення.
Використовуючи ці визначення, стверджує І.В. Блауберг, легко встановити взаємовідносини цілого до цілісності та системи до цілісності. Ціле - це конкретний об'єкт (клас об'єктів), в якому на основі застосування відповідних дослідницьких процедур виявлено наявність інтегративних властивостей. Таким чином, поняття цілого формулюється як результат застосування поняття цілісності і пов'язано із здійсненням пізнавальної діяльності, а не є споконвічною характеристикою об'єкта самого по собі. Тому настільки важливим етапом у розвитку будь-якої науки стає вироблення в ній адекватних уявлень про досліджуваному об'єкті як цілому.
Що ж стосується взаємини системи і цілісності, то, на думку І.В. Блауберг, поняття системи завжди описує ціле і нерозривно з ним пов'язано і тим самим пов'язано і з поняттям цілісності. Цілісність же не вичерпується системним описом в силу неформалізуємим цього поняття.
Важливо положення про те, що поняття цілого, цілісності та системи в реальному процесі наукового пізнання не стоять поруч один з одним, а утворюють певну ієрархію, що включає в себе, крім названих, і ряд інших пов'язаних з ними понять. Ця цілісна, ієрархічно організована понятійна система являє собою підсистему наукового знання в цілому, взятого в певному зрізі - під кутом зору інтеграції, синтезу знань. При цьому поняття цілісності виступає як інтегральна характеристика синтетичних тенденцій наукового пізнання.
Наведені визначення понять цілого, цілісності та системи по праву були визнані класичними в системної літературі, і вони лежать в основі багатьох наступних розробок цієї проблематики.

Результаты (украинский) 3:

Wikipedia: Igor Ivanovich Блауберг (16 грудня 1929, Севастополь - на 23 травні 1990, Москва, Росія) - видатний радянський філософ та наступний "величний" показ-балет наука дії, однієї з засновників та лідерів системи у СРСР,Головний спеціаліст у філософії та методології для системи досліджує.
Базований на почерку Aristotle, Schelling ототожнена, Hegel та інша публікуюча філософія, та..Блауберг сформулювала наступне головне протиріччя цілісність:

1) Позиція: integer являє собою суму частин. Противоположение: integer більший ніж сума розділяє.

2) передував частиною. integer передується частинами.
(
3) integer причина завдяки частинам. holistic підхід є супротивний причинний та виключають це.

4) integer моменти через знання розділяє. Частина, як продукт dismemberment,Може познаваться тільки базований на знанні всьому.
Кредит та.. Блауберга полягає не тільки у тому факті, що це ясно формулюється це протиріччя та у декілька його роботи влаштувало їхній докладний аналіз - він стійко показав,