Процесс борьбы науки с религией при

Процесс борьбы науки с религией привел к становлению научной картины мира. Научная картина мира и связанные с нею конкретные знания различных дисциплин постепенно превратились в основу системы массового образования. Наука стала реальным фактором формирования мировоззрения людей. С поднятием значения науки в государственной жизни, неизбежны и другие изменения в конструкции государства - усиление его демократической основы. То есть наука по сути дела глубоко демократична. В процессе жизни человеческого общества неуклонно развивается свобода личности, идет широчайшая демократизация общества, культурный мир охватывает весь земной шар. В унисон с этими элементами идет научная деятельность, развивается наука и в связи с ней развивается научное мировоззрение. Наука - это еще и то, чему можно научить, или научиться, т.е. передать знания и умения или же добыть это знание и умение самому. Образовательный процесс - это процесс передачи и получения знания и умения. Наука непрерывно требует развития и развивается, а для этого нужна передача знаний из поколения в поколение, нужно образование, обучение.Удовлетворяя и развивая потребности познания, человек делает возможным свое комплексное, целостное развитие. Наука создает идеальный мир, систему идеальных представлений о мире. На каждом из этапов развития науки научное познание усложняло свою организацию. Совершались новые открытия, создавались новые научные направления и новые научные дисциплины. Формируется дисциплинарная организация науки, возникает система научных дисциплин со сложными связями между ними.На начальных этапах своего существования наука не оказывала какого-либо заметного влияния на развитие общества. Однако с течением времени положение изменилось. Примерно с XIX века наука начинает играть заметную роль, опережая развитие материального производства, которое в свою очередь начинает изменяться в соответствии с логикой развития науки. Наука становится особым видом духовного производства, продукция которого предопределяет появление новых отраслей материального производства (химии, радиотехники, ракетостроения, электроники, атомной промышленности и т. д.).

Результаты (украинский) 1:

Процес боротьби науки з релігією привів до становлення наукової картини світу. Наукова картина світу і пов'язані з нею конкретні знання різних дисциплін поступово перетворилися в основу системи масової освіти. Наука стала реальним фактором формування світогляду людей.
З підняттям значення науки у державному житті, неминучі і інші зміни в конструкції держави - посилення його демократичної основи. Тобто наука по суті справи глибоко демократична. В процесі життя людського суспільства неухильно розвивається свобода особистості, йде широка демократизація суспільства, культурний світ охоплює всю земну кулю. В унісон з цими елементами йде наукова діяльність, розвивається наука і в зв'язку з нею розвивається науковий світогляд. Наука - це ще й те, чому можна навчити, або навчитися, тобто передати знання і вміння або ж добути це знання і вміння самому. Освітній процес - це процес передачі і отримання знання і вміння. Наука безперервно вимагає розвитку і розвивається, а для цього потрібна передача знань з покоління в покоління, потрібна освіта, навчання.
Задовольняючи і розвиваючи потреби пізнання, людина робить можливим своє комплексне, цілісне розвиток. Наука створює ідеальний світ, систему ідеальних уявлень про світ.
На кожному з етапів розвитку науки наукове пізнання ускладнювало свою організацію. Докладали нові відкриття, створювалися нові наукові напрямки і нові наукові дисципліни. Формується дисциплінарна організація науки, виникає система наукових дисциплін зі складними зв'язками між ними.
На початкових етапах свого існування наука не надавала якогось помітного впливу на розвиток суспільства. Однак з плином часу становище змінилося. Приблизно з XIX століття наука починає відігравати помітну роль, випереджаючи розвиток матеріального виробництва, яке в свою чергу починає змінюватися відповідно до логіки розвитку науки. Наука стає особливим видом духовного виробництва, продукція якого зумовлює появу нових галузей матеріального виробництва (хімії, радіотехніки, ракетобудування, електроніки, атомної промисловості і т. Д.).

Результаты (украинский) 2:

Процес боротьби науки з релігією привів до формування наукової картини світу. Наукова картина світу і специфічні знання різних дисциплін, які він придбав, поступово стали основою системи масового навчання. Наука стала справжнім фактором у формуванні світогляду людей.
З підвищенням важливості науки в суспільному житті, інші зміни в структурі держави є неминучими-зміцненням її демократичного фундаменту. Тобто наука насправді є глибоко демократичною. В ході людського суспільства, свобода особистості неухильно розвивається, найширша Демократизація суспільства знаходиться під таким чином, культурний світ охоплює всю Земну кулю. В унісон з цими елементами відбувається Наукова діяльність, розвивається наука і в зв'язку з чим розвиває науковий світогляд. Наука також те, що можна вчити або дізналися, тобто, щоб передати знання і навички, або отримати ці знання і навички себе. Навчальний процес – це процес передачі та здобуття знань та вмінь. Наука постійно вимагає розвитку і розвитку, і вимагає передачі знань з покоління в покоління, навчання і навчання.
Задовольняючи і розвиваючи потреби пізнання, людина робить можливим його складний, цілісний розвиток. Наука створює ідеальний світ, систему ідеальних ідей про світ.
На кожному етапі розвитку науки, наукове пізнання ускладнили свою організацію. Були зроблені нові відкриття, створено нові Наукові напрями та нові наукові дисципліни. Формується дисциплінарна організація науки, формується система наукових дисциплін зі складними зв'язками між ними.
На ранніх стадіях свого існування наука не мала жодного помітного впливу на розвиток суспільства. З плином часу, однак, ситуація змінилася. Так як близько 19 століття, наука відіграє важливу роль, випереджають розвиток матеріального виробництва, що, в свою чергу, починає змінюватися відповідно до логіки розвитку науки. Наука стає особливим видом духовного виробництва, виробництво яких зумовлює появу нових галузей матеріального виробництва (хімії, радіотехніки, ракетобудування, електроніки, ядерної промисловості тощо).