Видными пейзажистами являются Б. Кр

Видными пейзажистами являются Б. Кречмар (р. 1889), О. Нимейер-Хольштейн (р. 1896) — представители поздней изшрессионистической школы живописи, В. Шмид (р. 1910), художник станковой картины и индустриального пейзажа, К. Кнебель (р. 1932) — .мастер городского пейзажа.
Современная графика ГДР, наследующая замечательные традиции немецких мастеров от Гольбейна и Дюрера до К. Кольвиц, представляет особую страницу в истории нового немецкого искусства. Это прежде всего мастера старших поколений: Макс Швиммер (1895 — 1960), Йозеф Хегенбарт (1884 — 1962) — блестящие иллюстраторы Шекспира, Гёте. Гейне, Сервантеса, Гоголя; Ганс Тео Рихтер (р. 1902), тонкий рисовальщик, автор психологических, островыразительных, насыщенных философским содержанием человеческих образов; Джон Хартфильд (р. 1891) — создатель антимилитаристского, острополитического фотомонтажного плаката.
Графиком, посвятившим свою жизнь и творчество антифашистской борьбе и известным далеко за пределами родины, является Леа Грундиг (р. 1906). Таковы графические циклы «Борьба против атомной смерти» (1958), «Глобке» (1963), «Уголь и сталь для мира» (1951) и др. Под влиянием новой действительности Л. Грундиг отходит от традиций экспрессионизма; ее работы, посвященные современности, отличаются ясностью композиционных построений, строгостью рисунка, лаконизмом выражения.
Талантливым художником, автором гравюр, литографий, а также монументальных росписей является Арно Мор (р. 1910). Он создает портреты представителей интеллигенции и рабочих, замечательные правдивой обрисовкой характеров (портрет Г. Манна, 1950; «Рабочий с гвоздикой», 1957), жанровые сценки из повседневной жизни людей, полные добродушного юмора и острой наблюдательности. Известной монументальной росписью Мора является «Земельная реформа» (1956 — 1958) в Высшей школе изобразительного и прикладного искусства в Вейсензе (Берлин).

Результаты (украинский) 1:

Видатний pejzazhistami є b. Kretzschmar (нар. 1889), а. Німейер-Hol'shtejn (р. 1896) — представники пізно izshressionisticheskoj школа живопису, Шмід (нар. 1910), художника станкового живопису і промислових ландшафту до knebel (нар. 1932), майстер міського ландшафту.Сучасна графіка НДР, успадковує чудові традиції німецьких майстрів Гольбейн та Дюрер до к. Kollwitz, представляє спеціальна сторінка в історії нового німецького мистецтва. Це в першу чергу майстер старшого покоління: Макс Швіммер (1895-1960), Йозеф Hegenbarth (1884 — 1962) був блискучим ілюстраторів Шекспіра, Гете. Гейне Сервантеса, Гоголя; Ганс Тео Ріхтер (нар. 1902), тонкі кресляра, автор психологічних, ostrovyrazitel'nyh, насичене філософський зміст людського зображень; Джон Hartfil проявлений вами (1891)-творець antimilitaristskogo, ostropoliticheskogo fotomontazhnogo плакат.Розклад, присвячений його життя і творчість анти-фашистську боротися і відомий далеко за межами Батьківщини Леа Grundig (нар. 1906) Це графічний циклів "боротьби з ядерним смерті" (1958), "Globke (1963)," вугілля та сталі для світу "(1951), і т. д. Під впливом нова реальність л. Grundig відходить від традиції Експресіонізм; її роботи на сучасність, ясно композиційної строгість будує малюнок, лаконічність вираз.Талановитий художник, автор гравюри, літографії, а також монументальної плафонів фрескою є Арно Христіан Мор (нар. 1910). Він створює портрети інтелектуалів та працівників, чудовий правду трасування символів (портрет г. Манн, 1950; "Робота з гвоздика, 1957), жанрові сцени повсякденного життя, повне добродушний гумору та гострих спостережень. Знаменитий монументального пофарбовані Мора знаходиться «земельної реформи» (1956-1958) у вищій школі штрафу і прикладних мистецтв у Vejsenze (Берлін).

Результаты (украинский) 2:

Видатними пейзажистами є Б. Кречмар (р. 1889), О. Німейєр-Хольштейн (р. 1896) - представники пізньої ізшрессіоністіческой школи живопису, В. Шмід (р. 1910), художник станкової картини і індустріального пейзажу, К. Кнебель (р . 1932) - .мастер міського пейзажу.
Сучасна графіка НДР, що посяде чудові традиції німецьких майстрів від Гольбейна і Дюрера до К. Кольвиц, представляє особливу сторінку в історії нового німецького мистецтва. Це перш за все майстри старших поколінь: Макс Швіммер (1895 - 1960), Йозеф Хегенбарт (1884 - 1962) - блискучі ілюстратори Шекспіра, Гете. Гейне, Сервантеса, Гоголя; Ганс Тео Ріхтер (р. 1902), тонкий рисувальник, автор психологічних, островиразітельних, насичених філософським змістом людських образів; Джон Хартфільд (р. 1891) - творець антимілітаристського, острополітіческого фотомонтажного плаката.
Графіком, які присвятили своє життя і творчість антифашистської боротьби й відомим далеко за межами батьківщини, є Леа Грундиг (р. 1906). Такі графічні цикли «Боротьба проти атомної смерті» (1958), «Глобке» (1963), «Вугілля і сталь для світу» (1951) та ін. Під впливом нової дійсності Л. Грундиг відходить від традицій експресіонізму; її роботи, присвячені сучасності, відрізняються ясністю композиційних побудов, строгістю малюнка, лаконізмом виразу.
Талановитим художником, автором гравюр, літографій, а також монументальних розписів є Арно Мор (р. 1910). Він створює портрети представників інтелігенції і робітників, чудові правдивої окресленням характерів (портрет Г. Манна, 1950; «Робочий з гвоздикою», 1957), жанрові сценки з повсякденного життя людей, повні добродушного гумору і гострої спостережливості. Відомої монументальним розписом Мора є «Земельна реформа» (1956 - 1958) у Вищій школі образотворчого і прикладного мистецтва в Вейсензе (Берлін).