Загрязнение атмосферы — привнесение

Загрязнение атмосферы — привнесение в атмосферный воздух новых нехарактерных для него физических, химических и биологических веществ или изменение естественной средне многолетней концентрации этих веществ в нём. Основные загрязнители атмосферного воздуха: Оксид углерода, Оксиды азота, Диоксид серы, Углеводороды, Альдегиды, Тяжёлые металлы (Pb, Cu, Zn, Cd, Cr), Аммиак, Атмосферная пыль.

Окись углерода (СО) – бесцветный газ, не имеющий запаха, известен также под названием «угарный газ». При вдыхании угарный газ за счёт имеющейся в его молекуле тройной связи образует прочные комплексные соединения с гемоглобином крови человека и тем самым блокирует поступление кислорода в кровь.

Оксид углерода(II) в атмосфере Земли
Содержание CO в атмосфере Земли по данным MOPITT
Различают природные и антропогенные источники поступления в атмосферу Земли. В естественных условиях, на поверхности Земли, CO образуется при неполном анаэробном разложении органических соединений и при сгорании биомассы, в основном в ходе лесных и степных пожаров. Оксид углерода(II) образуется в почве как биологическим путём (выделение живыми организмами), так и небиологическим. Экспериментально доказано выделение оксида углерода(II) за счёт обычных в почвах фенольных соединений, содержащих группы OCH3 или OH в орто- или пара-положениях по отношению к первой гидроксильной группе.

Общий баланс продуцирования небиологического CO и его окисления микроорганизмами зависит от конкретных экологических условий, в первую очередь от влажности и значения pH. Например, из аридных почв оксид углерода(II) выделяется непосредственно в атмосферу, создавая таким образом локальные максимумы концентрации этого газа.

В атмосфере СО является продуктом цепочек реакций с участием метана и других углеводородов (в первую очередь, изопрена).

Основным антропогенным источником CO в настоящее время служат выхлопные газы двигателей внутреннего сгорания. Оксид углерода образуется при сгорании углеводородного топлива в двигателях внутреннего сгорания при недостаточных температурах или плохой настройке системы подачи воздуха (подается недостаточное количество кислорода для окисления CO в CO2). В прошлом значительную долю антропогенного поступления CO в атмосферу обеспечивал светильный газ, использовавшийся для освещения помещений в XIX веке. По составу он примерно соответствовал водяному газу, то есть содержал до 45 % оксида углерода(II). В коммунальной сфере не применяется в виду наличия значительно более дешёвого и энергоэффективного аналога — природного газа.

Поступление CO от природных и антропогенных источников примерно одинаково.

Оксид углерода(II) в атмосфере находится в быстром круговороте: среднее время его пребывания составляет около 0,1 года. Основной канал потери CO — окисление гидроксилом до диоксида углерода.
Основными типами химических реакций, в которых участвует оксид углерода(II), являются реакции присоединения и окислительно-восстановительные реакции, в которых он проявляет восстановительные свойства.

При комнатных температурах CO малоактивен, его химическая активность значительно повышается при нагревании и в растворах. Так, в растворах он восстанавливает соли Au, Pt, Pd и других до металлов уже при комнатной температуре. При нагревании восстанавливает и другие металлы, например CO + CuO → Cu + CO2↑. Это широко используется в пирометаллургии. На реакции CO в растворе с хлоридом палладия основан способ качественного обнаружения CO, см. ниже.
Двуокись углерода (СО2) – или углекислый газ, — бесцветный газ с кисловатым запахом и вкусом, продукт полного окисления углерода. Является одним из парниковых газов.
К естественным источникам диоксида углерода в атмосфере относятся вулканические извержения, сгорание органических веществ в воздухе и дыхание представителей животного мира (аэробные организмы). Также углекислый газ производится некоторыми микроорганизмами в результате процесса брожения, клеточного дыхания и в процессе перегнивания органических останков в воздухе. К антропогенным источникам эмиссии CO2 в атмосферу относятся: сжигание ископаемых и неископаемых энергоносителей для получения тепла, производства электроэнергии, транспортировки людей и грузов. К значительному выделению CO2 приводят некоторые виды промышленной активности, такие, например, как производство цемента и утилизация газов путём их сжигания в факелах.

По химическим свойствам диоксид углерода относится к кислотным оксидам. При растворении в воде образует угольную кислоту. Реагирует с щёлочами с образованием карбонатов и гидрокарбонатов. Вступает в реакции электрофильного замещения (например, с фенолом) и нуклеофильного присоединения (например, с магнийорганическими соединениями).

Концентрация углекислого газа в атмосфере Земли в сентябре 2016 года необратимо превысила значение в 400 ppm[1]. Роль углекислого газа (CO2, диоксид или диоксид углерода) в жизнедеятельности биосферы состоит прежде всего в поддержании процесса фотосинтеза, который осуществляется расте

Результаты (украинский) 1:

Забруднення повітря, впровадження нових програм air для його фізико-хімічних та біологічних речовин або змінені природні середнього концентрації цих речовин у багаторічного фінансування. Повітряної забруднювачі: монооксиду вуглецю оксидів азоту діоксиду сірки, вуглеводнів, альдегідів, важкі метали (Pb, Cu, Zn, Cd, Cr), аміак, атмосферних пилу.Монооксид вуглецю (co) це безбарвний, odourless газ, також відомий як "оксидів азоту". При вдиханні, монооксиду вуглецю через інформацію в його молекула потрійний підключення форми сильний складних сполук з гемоглобіну в крові людини і тим самим блокує потік кисню в крові.(II) монооксиду вуглецю в атмосфері земліCO вмісту в атмосфері землі відповідно до MOPITTРозрізняти джерела природного і техногенного атмосфери Землі. In vivo, на поверхні землі, CO сформована під час неповні анаеробних розкладання органічних сполук та біомаси спалювання, в основному в ході лісостепового пожеж. Монооксид вуглецю (II) є сформовані в грунті як біологічні шлях (живі організми) і абіотичні. Експериментально доведено, виділення окису вуглецю (II) за рахунок простих грунту фенольних сполук, що містять групу або Ой OCH3 у Ortho- або пункт позиції по відношенню до першого гідроксильна група.Загальний баланс продукція nonbiological і його окислення мікроорганізмами залежить від конкретних умов навколишнього середовища, в першу чергу від вологи і рН значень. Наприклад, від посушливих грунтового вуглецю (II) оксид виділяється безпосередньо в атмосферу, доповнюють місцеві Максима концентрації газу.В атмосферу є продуктом ланцюгових реакцій за участю метану та багато інших вуглеводнів, (в першу чергу ізопрену).Основним джерелом антропогенних CO обслуговують вихлопних газів двигунів внутрішнього згоряння. Монооксид вуглецю формується під час згорання вуглеводневого палива в двигунах внутрішнього згоряння з недостатнім температури або настроювання системи постачання погане повітря (брак кисню окисляє CO CO 2). У минулому, є значною частиною антропогенних CO дохід атмосферу надаються Вугілля кам'яне газове застосовували для освітлення в 19 столітті. У складі приблизно відповідає водяний газ тобто містити до 45% окису вуглецю (II). Загальна зона є не застосовується на увазі наявність набагато більш недорогі та ефективним використанням енергії колегою — природного газу.Потік Ко з природного і техногенного джерел є про те ж саме.Монооксид вуглецю (II) в атмосфері – у швидкий цикл: середній час його перебування на посаді становить близько 0,1 років. Головна передача втрати спільного окислення гідроксильна група до двоокису вуглецю.Основні види хімічних реакцій за участю окису вуглецю (II) є реакції і окислювально-відновних реакцій, в якому він має Регенеративні властивості.При кімнатній температурі CO maloakteven хімічні діяльності значно збільшує при нагріванні та рішення. Таким чином, вона відновлює сольові розчини, Au, Пт, Pd і інші метали вже при кімнатній температурі. При нагріванні і інші метали, наприклад CO + CuO → Cu + CO2 ↑. Він широко використовується в Піро металургії. Завдяки реакції Ко методом Паладій хлориду розчин, підставі якість виявлення CO див. нижче. Двоокис вуглецю (СО2) або двоокису вуглецю це безбарвна газ з злегка кислуватий запах і смак, товар, повний окислення вуглецю. Є одним з парникових газів. Природні джерела двоокису вуглецю включають виверження вулканів, спалювання органічних речовин у повітрі і дихання представників тваринного світу (аеробні організми). Деякі організми в результаті процес бродіння також проводиться двоокису вуглецю, клітинного дихання і розкладання процесу органічні залишки в повітрі. Щоб антропогенних джерел викидів СО2 в атмосферу є: спалювання копалин і-викопних енергоресурсів для тепло, електрику, транспортування товарів і людей. Значні виділення CO2 викликати деякі види виробничої діяльності, таких як цемент виробництва та використання газів шляхом спалювання в спалахів.Хімічні властивості двоокису вуглецю відноситься до кислому оксиди. Коли розчиняють у воді, вона утворює вуглекислоти. Вступає в реакцію з shhjolochami з утворенням карбонатів та бікарбонатів. Електрофільного Підстановка реакції (наприклад, фенолу) і Nucleophilic вкласти (наприклад, з magnijorganicheskimi з'єднань).Концентрація двоокису вуглецю в атмосфері землі у вересні 2016 року постійно перевищувала значення в 400 ppm [1]. Роль двоокису вуглецю (CO2, Діоксид або вуглекислого газу) в житті біосферні є перш за все у підтримці процесу фотосинтезу, яку розводять з

Результаты (украинский) 2:

Забруднення атмосфери - привнесення в атмосферне повітря нових нехарактерних для нього фізичних, хімічних і біологічних речовин або зміна природної середньо багаторічної концентрації цих речовин в ньому. Основні забруднювачі атмосферного повітря: Оксид вуглецю, Оксиди азоту, Діоксид сірки, Вуглеводні, Альдегіди, Важкі метали (Pb, Cu, Zn, Cd, Cr), Аміак, Атмосферний пил.

Окис вуглецю (СО) - безбарвний газ, який не має запаху, відомий також під назвою «чадний газ». При вдиханні чадний газ за рахунок наявної в його молекулі потрійний зв'язку утворює міцні комплексні сполуки з гемоглобіном крові людини і тим самим блокує надходження кисню в кров.

Оксид вуглецю (II) в атмосфері Землі
Зміст CO в атмосфері Землі за даними MOPITT
Розрізняють природні і антропогенні джерела надходження в атмосферу Землі. У природних умовах, на поверхні Землі, CO утворюється при неповному анаеробному розкладанні органічних сполук і при згорянні біомаси, в основному в ході лісових і степових пожеж. Оксид вуглецю (II) утворюється в грунті як біологічним шляхом (виділення живими організмами), так і синтетичним. Експериментально доведено виділення оксиду вуглецю (II) за рахунок звичайних в грунтах фенольних сполук, що містять групи OCH3 або OH в орто- або пара-положеннях по відношенню до першої гідроксильної групі.

Загальний баланс продукування небіологічного CO і його окислення мікроорганізмами залежить від конкретних екологічних умов, в першу чергу від вологості і значення pH. Наприклад, з аридних грунтів оксид вуглецю (II) виділяється безпосередньо в атмосферу, створюючи таким чином локальні максимуми концентрації цього газу.

В атмосфері СО є продуктом ланцюжків реакцій за участю метану та інших вуглеводнів (в першу чергу, ізопрену).

Основним антропогенним джерелом CO в даний час служать вихлопні гази двигунів внутрішнього згоряння. Оксид вуглецю утворюється при згорянні вуглеводневого палива в двигунах внутрішнього згоряння при недостатніх температурах або поганий налаштування системи подачі повітря (подається недостатня кількість кисню для окислення CO в CO2). У минулому значну частку антропогенного надходження CO в атмосферу забезпечував світильний газ, що використовувався для освітлення приміщень в XIX столітті. За складом він приблизно відповідав водяному газу, тобто містив до 45% оксиду вуглецю (II). У комунальній сфері не застосовується в зв'язку з наявністю значно більш дешевого та енергоефективного аналога - природного газу.

Надходження CO від природних і антропогенних джерел приблизно однаково.

Оксид вуглецю (II) в атмосфері знаходиться в швидкому кругообігу: середній час його перебування становить близько 0,1 року. Основний канал втрати CO - окислення гідроксилом до діоксиду вуглецю.
Основними типами хімічних реакцій, в яких бере участь оксид вуглецю (II), є реакції приєднання і окислювально-відновні реакції, в яких він проявляє відновні властивості.

При кімнатних температурах CO малоактивний, його хімічна активність значно підвищується при нагріванні і в розчинах. Так, в розчинах він відновлює солі Au, Pt, Pd та інших до металів вже при кімнатній температурі. При нагріванні відновлює і інші метали, наприклад CO + CuO → Cu + CO2 ↑. Це широко використовується в пирометаллургии. На реакції CO в розчині з хлоридом паладію заснований спосіб якісного виявлення CO, див. Нижче.
Двоокис вуглецю (СО2) - або вуглекислий газ, - безбарвний газ з кислуватим запахом і смаком, продукт повного окислення вуглецю. Є одним з парникових газів.
До природних джерел діоксиду вуглецю в атмосфері відносяться вулканічні виверження, згоряння органічних речовин в повітрі і дихання представників тваринного світу (аеробні організми). Також вуглекислий газ проводиться деякими мікроорганізмами в результаті процесу бродіння, клітинного дихання і в процесі перегнивання органічних останків в повітрі. До антропогенним джерелам емісії CO2 в атмосферу відносяться: спалювання викопних і невикопних енергоносіїв для отримання тепла, виробництва електроенергії, транспортування людей і вантажів. До значного виділення CO2 призводять деякі види промислової активності, такі, наприклад, як виробництво цементу і утилізація газів шляхом їх спалювання в факелах.

За хімічними властивостями діоксид вуглецю відноситься до кислотних оксидів. При розчиненні у воді утворює вугільну кислоту. Реагує з лугами з утворенням карбонатів і гідрокарбонатів. Вступає в реакції електрофільного заміщення (наприклад, з фенолом) і нуклеофільного приєднання (наприклад, з магнійорганіческіх сполуками).

Концентрація вуглекислого газу в атмосфері Землі в вересні 2016 року необоротно перевищила значення в 400 ppm [1]. Роль вуглекислого газу (CO2, діоксид або діоксид вуглецю) в життєдіяльності біосфери полягає насамперед у підтримці процесу фотосинтезу, який здійснюється расті

Результаты (украинский) 3:

%%%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%8E%D1%89%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%85%D0%B0,%20%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BD%20%D1%82%D0%B0%D0%ба%D0%B6%D0%B5%20%D0%BF%D0%бути%D0%B4%20%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5%D0%BC%20%C2%AB%D1%83%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%8B%D0%B9%20%D0%B3%D0%B0%D0%B7%C2%ВВ.%%%%%%%%%%%D0%B4%D0%ВВ%D1%8F%20%D0%бути%D0%ба%D0%B8%D1%81%D0%ВВ%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F%20CO%20%D0%B2%20CO2).%%%%%%%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B8%20%D0%B2%D0%бути%D1%81%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%ВВ%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%B5%D1%82%20%D0%B8%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B5%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%ВВ%D0%ВВ%D1%8B,%20%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%80%20CO%20%%%%%%%%%