Во второй половине 1990-х годов в с

Во второй половине 1990-х годов в связи с бурным развитием глобальных компьютерных сетей появляется новый тип персонального компьютера — сетевой компьютер, который предназначен только для работы в компьютерной сети. Сетевому компьютеру не нужны собственная дисковая память, дисководы. Операционную систему, программы и информацию он будет черпать в сети. Предполагается, что сетевые компьютеры будут значительно дешевле настольных персональных компьютеров и постепенно заменят их в фирмах, работающих со специализированными приложениями (телефонная связь, бронирование билетов), и в образовательных учреждениях.
Отдельным видом микрокомпьютера считаются карманные компьютеры (электронные органайзеры, или палмтопы), небольшие устройства весом до 500 граммов и умещающиеся на кисти одной руки. Большинство палмтопов не являлись IBM PC-совместимыми микрокомпьютерами. Лишь в конце 1990-х годов появились карманные компьютеры с операционными системами, позволяющими вести обмен информацией с другими типами компьютеров, подключать палмтопы к глобальным компьютерным сетям. В карманных компьютерах нет ни жесткого диска, ни дисководов. Некоторые из них имеют миниатюрную клавиатуру, но есть модели и без клавиатуры — управление их работой осуществляется нажатиями или рисованием специальным пером прямо по экрану. Наиболее распространены карманные компьютеры фирм Эпл (Apple), Хьюлетт-Паккард(Hewlett-Packard), Сони (Sony), Псион (Psion).
Рабочие станции развились из младших моделей миникомпьютеров как переходный вид между микрокомпьютером и миникомпьютером. Внешне они не отличались от стационарных микрокомпьютеров и с течением времени разница между ними нивелировалась. В 1980-е годы к рабочим станциям подсоединялись терминалы — отдельные рабочие места с клавиатурами и мониторами. Терминалы позволяли использовать рабочие станции нескольким людям.

Результаты (украинский) 1:

У другій половині 1990 's, стрімке освоєння глобальних комп'ютерних мереж новий тип персонального комп'ютера є комп'ютер у мережі, який призначений тільки для роботи в комп'ютерній мережі. Мережа комп'ютер не потребує власного диск пам'яті, диски. Операційної системи, програм та інформацію, вона буде залучити в мережі. Очікується, що комп'ютери мережі буде набагато дешевше, настільних комп'ютерів і поступово замінити їх у компаній, що працюють з спеціалізованих додатків (телефон, бронювання квитків) та навчальними закладами.Є окремим різновидом мікрокомп'ютер вважається КПК (електронна організатори або технології), невеликий пристрій вагою менше 500 грамів і вміститися на кисть. Більшість з кишеньковим аксесуари не були IBM PC-сумісними мікрокомп'ютерів. Тільки в кінці 1990-х років з'явилася кишенькових комп'ютерах з операційними системами, які дозволяють обмінюватися інформацією з іншими типами комп'ютерів, з'єднання технології глобальних комп'ютерних мереж. На кишенькових комп'ютерах має не жорсткого диска, немає дискети. Деякі з них мають мініатюрні клавіатури, але є моделей і без клавіатури — керувати їх робота проводиться за кліки або малювання спеціального пера безпосередньо на екрані. Найбільш поширені КПК фірми Apple (Apple), Hewlett Packard (HP), Sony (Sony), Psion (Psion).Робочі станції розроблений з Напівлюкс моделі minicomputers як тип переходу між мікрокомп'ютером і (UMPC). Вони не відрізнялися від стаціонарного мікрокомп'ютерів і протягом довгого часу, різниця між ними вирівнялося. У 1980-х років до робочої станції прикріплені через термінали — окремі робочі місця з клавіатури і монітори. Термінали дозволяють робочим станціям кільком користувачам.

Результаты (украинский) 2:

У другій половині 1990-х років у зв'язку з бурхливим розвитком глобальних комп'ютерних мереж з'являється новий тип персонального комп'ютера - мережевий комп'ютер, який призначений тільки для роботи в комп'ютерній мережі. Мережевого комп'ютера не потрібні власна дискова пам'ять, дисководи. Операційну систему, програми та інформацію він буде черпати в мережі. Передбачається, що мережеві комп'ютери будуть значно дешевше настільних персональних комп'ютерів і поступово замінять їх в фірмах, які працюють зі спеціалізованими додатками (телефонний зв'язок, бронювання квитків), і в освітніх установах.
Окремим видом мікрокомп'ютера вважаються кишенькові комп'ютери (електронні органайзери, або палмтопи), невеликі пристрою вагою до 500 грамів і уміщаються на кисті однієї руки. Більшість палмтопи не були IBM PC-сумісними микрокомпьютерами. Лише в кінці 1990-х років з'явилися кишенькові комп'ютери з операційними системами, що дозволяють вести обмін інформацією з іншими типами комп'ютерів, підключати палмтопи до глобальних комп'ютерних мереж. У кишенькових комп'ютерах немає ні жорсткого диска, ні дисководів. Деякі з них мають мініатюрну клавіатуру, але є моделі і без клавіатури - управління їх роботою здійснюється натисканням або малюванням спеціальним пером прямо по екрану. Найбільш поширені кишенькові комп'ютери фірм Епл (Apple), Хьюлетт-Пакард (Hewlett-Packard), Соні (Sony), псионной (Psion).
Робочі станції розвинулися з молодших моделей миникомпьютеров як перехідний вид між мікрокомп'ютером і мінікомп'ютером. Зовні вони не відрізнялися від стаціонарних мікрокомп'ютерів і з плином часу різниця між ними нівелювалася. У 1980-ті роки до робочих станцій приєднувалися термінали - окремі робочі місця з клавіатурами і моніторами. Термінали дозволяли використовувати робочі станції кільком людям.