ИсторияВ 174 году от З.Э. король Эй

История

В 174 году от З.Э. король Эйгон IV Таргариен попытался использовать дикий огонь для завоевания Дорна, тогда суверенного и непокорного государства. По приказу короля были выстроены «драконы из дерева и железа» — семь огромных передвижных огнеметов, извергающих струи дикого огня. Эти грозные машины, возможно, пригодились бы при осадах замков, но один из «драконов» загорелся на дороге через Королевский лес, задолго до дорнийской границы. В пожаре погибли все семь машин, сотни сопровождавших их людей и добрая четверть Королевского леса.

Во время Великого весеннего поветрия в 209 году от З.Э. Бринден Риверс велел пиромантам сжечь диким огнем тысячи трупов, сваленных в Драконье Логово. По словам Сефтона, зеленое зарево дикого огня было видно со всех концов города, и он даже годы спустя не мог видеть зеленый цвет без неприятных воспоминаний.

Известно, что Эйрион Таргариен умер донельзя глупой смертью, спьяну выпив сосуд дикого огня. Он был убежден, что этот поступок превратит его в дракона, но скончался в муках. Дикий огонь сыграл неясную роль в пожаре Летнего замка, во всяком случае, слова «дикий огонь» есть в отрывочных записях мейстера Гильдейна об этом событии.

Красный жрец Торос из Мира, будучи умелым фехтовальщиком и большим любителем турниров, смазывал диким огнем свой меч и ходил в поединки с горящим в буквальном смысле мечом, пугая противников и их боевых коней. Это было эффектно, но не слишком-то экономно — после каждого турнира меч приходилось выбрасывать как пришедший в негодность.

Мелисандра, возможно, также пользовалась диким огнем — чудесный огненный меч Светозарный, вынутый Станнисом из горящей статуи Матери, вспыхнул ярким зеленым «как яшма» пламенем, которое через несколько минут выгорело. Обожженный почерневший меч, потерявший всякую красоту, унесли; Станнис впоследствии носил необычный светящийся меч, но неизвестно, был ли он тем самым, что король вынул из огня.

Дикий огонь известен и на Востоке: в Кварте Дейнерис Таргариен видела пироманта-фокусника, который, по словам Куэйты, устраивал фокусы с порохом и диким огнем.

Результаты (украинский) 1:

ИсторияВ 174 году от З.Э. король Эйгон IV Таргариен попытался использовать дикий огонь для завоевания Дорна, тогда суверенного и непокорного государства. По приказу короля были выстроены «драконы из дерева и железа» — семь огромных передвижных огнеметов, извергающих струи дикого огня. Эти грозные машины, возможно, пригодились бы при осадах замков, но один из «драконов» загорелся на дороге через Королевский лес, задолго до дорнийской границы. В пожаре погибли все семь машин, сотни сопровождавших их людей и добрая четверть Королевского леса.Во время Великого весеннего поветрия в 209 году от З.Э. Бринден Риверс велел пиромантам сжечь диким огнем тысячи трупов, сваленных в Драконье Логово. По словам Сефтона, зеленое зарево дикого огня было видно со всех концов города, и он даже годы спустя не мог видеть зеленый цвет без неприятных воспоминаний.Відомо, що Èjrion Targarien помер абсолютно нерозумно смерті, п'яний, пити Дикий вогонь судна. Він був переконаний, що цей закон буде перетворити його в дракон, але помер в агонії. Дикий вогонь виконувала неоднозначне вогню літніх замку, в усякому разі, "Дикий вогонь" в фрагментарні записи Meister Gil′dejna про цю подію.Червоний священик Thoros миру, будучи кваліфікованих фехтувальник і великий любитель турніри, smazyval Дикий вогонь свій меч і увійшов до бійок з палаючої меч, буквально лякаючи опонентів і їхні коні, битва. Це було вражаючим, але не занадто економно — після кожного турніру меч довелося утилізувати як стати непридатним для використання.Мелисандра, возможно, также пользовалась диким огнем — чудесный огненный меч Светозарный, вынутый Станнисом из горящей статуи Матери, вспыхнул ярким зеленым «как яшма» пламенем, которое через несколько минут выгорело. Обожженный почерневший меч, потерявший всякую красоту, унесли; Станнис впоследствии носил необычный светящийся меч, но неизвестно, был ли он тем самым, что король вынул из огня.Дикий огонь известен и на Востоке: в Кварте Дейнерис Таргариен видела пироманта-фокусника, который, по словам Куэйты, устраивал фокусы с порохом и диким огнем.

Результаты (украинский) 2:

Історія

У 174 році від З.Е. король Ейгон IV Таргаріен спробував використовувати дикий вогонь для завоювання Дорна, тоді суверенного і непокірного держави. За наказом короля були збудовані «дракони з дерева і заліза» - сім величезних пересувних вогнеметів, вивергають струмені дикого вогню. Ці грізні машини, можливо, стали б у нагоді при облог замків, але один з «драконів» загорівся на дорозі через Королівський ліс, задовго до дорнійской кордону. У пожежі загинули всі сім машин, сотні супроводжували їх людей і добра чверть Королівського лісу.

Під час Великого весняного пошесті в 209 році від З.Е. Бринда Ріверс велів піромантія спалити диким вогнем тисячі трупів, звалених в Драконівське Лігво. За словами Сефтон, зелена заграва дикого вогню було видно з усіх кінців міста, і він навіть роки по тому не міг бачити зелений колір без неприємних спогадів.

Відомо, що Ейріон Таргаріен помер донезмоги дурною смертю, сп'яну випивши посудину дикого вогню. Він був переконаний, що цей вчинок перетворить його в дракона, але помер в муках. Дикий вогонь зіграв неясну роль в пожежі Літнього замку, у всякому разі, слова «дикий вогонь» є в уривчастих записах Мейстера Гільдейна про цю подію.

Червоний жрець Торос з Миру, будучи вмілим фехтувальником і великим любителем турнірів, змащував диким вогнем свій меч і ходив в поєдинки з палаючим в буквальному сенсі мечем, лякаючи супротивників і їх бойових коней. Це було ефектно, але не дуже-то ощадливо - після кожного турніру меч доводилося викидати як непридатний.

Мелісандра, можливо, також користувалася диким вогнем - чудовий вогненний меч светозарную, вийнятий Станнісом з палаючої статуї Матері, спалахнув яскравим зеленим «як яшма» полум'ям, яке через кілька хвилин вигоріло. Обпалений почорнілий меч, що втратив будь-яку красу, забрали; Станніс згодом носив незвичайний світиться меч, але невідомо, чи був він тим самим, що король вийняв з вогню.

Дикий вогонь відомий і на Сході: в кварти Дейнеріс Таргаріен бачила піромантія-фокусника, який, за словами Куейти, влаштовував фокуси з порохом і диким вогнем.