ихая революция была направлена как

ихая революция была направлена как против засилья представителей англоканадского меньшинства провинции в ее экономике, так и против идеологического и политического влияния католической церкви. Возглавившая Тихую революцию квебекская Либеральная партия выдвинула лозунг: выживание через развитие. Имелось в виду, что выживание франкоканадского этноса в Квебеке можно обеспечить лишь посредством его максимального вовлечения в модернизационные процессы, разворачивавшиеся в экономике провинции. Действительно, в рассматриваемое десятилетие имели место два взаимосвязанных процесса: динамичный рост экономики провинции, которая быстро преодолевала свое отставание от «остальной Канады», и заметное повышение социального статуса франкоканадцев внутри Квебека, начавших теснить с былых позиций англоканадскую элиту и образовавших мощный средний слой.

В то же время, в национальной политике накапливались противоречия. В национальном вопросе программа квебекских либералов сводилась (и продолжает сводиться) к требованию предоставления Квебеку особого статуса т.е. широкой автономии. Однако, возглавлявшая тогда Канаду федеральная Либеральная партия во главе с П. Трюдо была ориентирована на максимальную централизацию страны. Соответственно, политические векторы Оттавы и Квебека в сфере федерально-провинциальных отношений оказались разнонаправленными. Стремясь ослабить недовольство франкоканадцев, П.Трюдо в 1969 г. проводит закон о равенстве двух официальных языков страны. За франкоканадцами были признаны формально равные языковые права на индивидуальной основе, но, при этом, никак не оговаривался привилегированный статус французского в Квебеке, что было основным требованием франкоканадцев провинции.

Результаты (украинский) 1:

ihaâ революція була спрямована проти панування anglokanadskogo провінція представників національних меншин у свою економіку і ідеологічних та політичний вплив католицької церкви. Лідер Тиха революція, Квебек Ліберальної партії відклала гаслом: виживання через розвиток. Було зрозуміло, що виживання на frankokanadskogo етнічною групою в Квебек може бути забезпечена тільки через його максимальне залучення процесів модернізації, панував у провінційних економіки. Дійсно, в десятиліття були два взаємопов'язаних процесів: динамічне зростання економіки провінції, яка швидко подолав їх відставання від "відпочинок Канада" а також помітне поліпшення соціального статусу французької мови у Квебеку, почав спазми з останніх позицій anglokanadskuû еліти та формування потужних середній шар.Водночас, накопичені протиріччя в національній політиці. Національні питання програма Квебек ліберали був (і продовжує бути) вимагати надання спеціального статусу Квебек, тобто широкі автономії. After то Канаді федерального Ліберальної партії на чолі з п. Трюдо бракувало орієнтовані на максимальну централізації країни. Відповідно, політична вектори в районі Оттави Квебек і Федеральний Провінційний відносин були за у шириною. У рамках зусиль по скороченню невдоволення французьких п. Трюдо в 1969 р. проводить Акту про рівність між двома офіційними мовами країни. Frankokanadcami визнали формально однаковими лінгвістичні правами на індивідуальній основі, але не передбачають привілейованого статусу французької мови у Квебеку, яке було основною вимогою французької провінції.

Результаты (украинский) 2:

іхая революція була спрямована як проти засилля представників англоканадскую меншини провінції в її економіці, так і проти ідеологічного і політичного впливу католицької церкви. Очолила Тиху революцію квебекська Ліберальна партія висунула гасло: виживання через розвиток. Малося на увазі, що виживання франкоканадского етносу в Квебеку можна забезпечити лише за допомогою його максимального залучення в модернізаційні процеси, що розгорталися в економіці провінції. Дійсно, в аналізованих десятиліття мали місце два взаємопов'язані процеси: динамічне зростання економіки провінції, яка швидко долала своє відставання від «решти Канади», і помітне підвищення соціального статусу франкоканадцев всередині Квебека, почали тіснити з колишніх позицій англоканадскую еліту і утворили потужний середній шар. У Водночас, в національній політиці накопичувалися протиріччя. У національному питанні програма квебекских лібералів зводилася (і продовжує зводитися) до вимоги надання Квебеку особливого статусу тобто широкої автономії. Однак, очолювала тоді Канаду федеральна Ліберальна партія на чолі з П. Трюдо була орієнтована на максимальну централізацію країни. Відповідно, політичні вектори Оттави і Квебека в сфері федерально-провінційних відносин виявилися різноспрямованими. Прагнучи послабити невдоволення франкоканадцев, П.Трюдо в 1969 р проводить закон про рівність двох офіційних мов країни. За Франкоканадці були визнані формально рівні мовні права на індивідуальній основі, але, при цьому, не обговорювалося привілейований статус французького в Квебеку, що було основною вимогою франкоканадцев провінції.