ВВЕДЕНИЕСо времен существования орг

ВВЕДЕНИЕ
Со времен существования организованного общества многие пытались давать те или иные определения обществу, власти, виду управления и подчинения и основным процессам, протекающим в жизни государства. Многие века человечество изменялось: менялась жизнь, общество, представления об этике и морали, доступности и ограниченности свободы и действий, о власти немногих и большинства, о том, кто должен править, а кто подчиняться. Эволюция политической мысли принимала различные формы и виды. Строились новые теории и исчезали старые, не отвечающие существующим нормам политического права; защищались или отрицались мнения и утверждения мыслителей и претворялись в жизнь, либо навсегда оставались в безвестности, идеи политических деятелей. Механизмы политической власти за долгое время существования цивилизаций прошли многоуровневую систему проб и ошибок, на практике показав все свои плохие и хорошие стороны, полезные и абсолютно ненужные качества.
У истоков общества стояли выработанные скорее природой, а не планомерной человеческой мыслью, правила подчинения физической силе, организации вертикали власти с позиции примитивного, но действенного вождизма. Социальная дифференциация, расслоение общества, выделение знати, как основы единоличной власти или управленческого аппарата – всё это способствовало постепенному и закономерному формированию, укреплению и перерастанию в традицию (впрочем, не всегда себя оправдывавшую) монархической власти. Лидер, вождь, деспот, тиран, царь или король, обладая практически безграничными возможностями в своем государстве, мог вести любую политику и вершить дела по личному усмотрению, не опираясь при этом ни на многочисленных советников, которых всегда хватало при дворе обличенных властью; ни на народ, пребывавший в постоянном страхе перед наказанием, неминуемым за неподчинение. По повелению Его Величества начинались и заканчивались войны, строились и разрушались города, рождались и умирали люди. Из века в век наука управлять передавалась потомкам великих, храня традиции и добавляя что-то новое.

Результаты (украинский) 1:

ВВЕДЕННЯЗ моменту існування організованого товариства багато хто намагався дати деякі визначення, щоб суспільство, уряд, контролю над розумом і підпорядкування і основних процесів, що відбуваються в житті держави. Протягом багатьох століть, людство змінено: змінив життя, суспільство, думки про етики і моралі і обмежена доступність свободи і дії, про силу тих небагатьох і найбільш, про які мають керувати, і хто слухають. Еволюція політичної думки взяв різних форм і типів. Були побудовані нові теорій і старих зникнути, не відповідають існуючі стандарти політичних прав; захищений або відмовлено думки та затвердження мислителів і переведені на життя або назавжди залишиться в безвісті, ідея політиків. Механізмів політичної влади протягом тривалого часу існування цивілізацій пройшли багаторівневу систему проб і помилок, на практиці, показані всі його погані і хороші сторони, корисних і абсолютно непотрібним якість. У истоков общества стояли выработанные скорее природой, а не планомерной человеческой мыслью, правила подчинения физической силе, организации вертикали власти с позиции примитивного, но действенного вождизма. Социальная дифференциация, расслоение общества, выделение знати, как основы единоличной власти или управленческого аппарата – всё это способствовало постепенному и закономерному формированию, укреплению и перерастанию в традицию (впрочем, не всегда себя оправдывавшую) монархической власти. Лидер, вождь, деспот, тиран, царь или король, обладая практически безграничными возможностями в своем государстве, мог вести любую политику и вершить дела по личному усмотрению, не опираясь при этом ни на многочисленных советников, которых всегда хватало при дворе обличенных властью; ни на народ, пребывавший в постоянном страхе перед наказанием, неминуемым за неподчинение. По повелению Его Величества начинались и заканчивались войны, строились и разрушались города, рождались и умирали люди. Из века в век наука управлять передавалась потомкам великих, храня традиции и добавляя что-то новое.

Результаты (украинский) 2:

ВСТУП
З часів існування організованого суспільства багато намагалися давати ті чи інші визначення суспільству, владі, виду управління і підпорядкування і основним процесам, що протікають в житті держави. Багато століть людство змінювалося: змінювалася життя, суспільство, уявлення про етику і мораль, доступності і обмеженості свободи та дій, про владу небагатьох і більшості, про те, хто повинен правити, а хто підкорятися. Еволюція політичної думки приймала різні форми і види. Будувалися нові теорії і зникали старі, що не відповідають існуючим нормам політичного права; захищалися або заперечувалися думки і твердження мислителів і втілювалися в життя, або назавжди залишалися в безвісності, ідеї політичних діячів. Механізми політичної влади за довгий час існування цивілізацій пройшли багаторівневу систему проб і помилок, на практиці показавши всі свої погані і хороші сторони, корисні і абсолютно непотрібні якості.
Біля витоків товариства стояли вироблені швидше природою, а не планомірної людською думкою, правила підпорядкування фізичній силі, організації вертикалі влади з позиції примітивного, але дієвого вождизму. Соціальна диференціація, розшарування суспільства, виділення знаті, як одноосібної влади або управлінського апарату - все це сприяло поступовому і закономірного формування, зміцнення законності і переростанню в традицію (втім, не завжди себе виправдовує) монархічної влади. Лідер, вождь, деспот, тиран, цар або король, володіючи практично безмежними можливостями в своїй державі, міг вести будь-яку політику і вершити справи на власний розсуд, не спираючись при цьому ні на численних радників, яких ніколи не бракувало при дворі наділених владою; ні на народ, перебував у постійному страху перед покаранням, неминучим за непокору. За велінням Його Величності починалися і закінчувалися війни, будувалися і руйнувалися міста, народжувалися і вмирали люди. Зі століття в століття наука управляти передавалася нащадкам великих, зберігаючи традиції і додаючи щось нове.