Индексы видового разнообразия сообщ

Индексы видового разнообразия сообществ птиц зависят от площади биотопов и типов биотопов (таблица 1). Также следует отметить, что зависимость видового разнообразия от площади является специфичной для каждого типа биотопа, что может быть охарактеризовано с помощью членов модели, которые отражают взаимодействие площади и типов биотопов. GLM-модель с площадью биотопов и типами биотопов в качестве предикторов способна пояснить 67 % варьирования числа видов в сообществе. Число видов закономерно увеличивается с площадью биотопов, о чем свидетельствует статистически достоверный регрессионный коэффициент. Следует отметить, что характер зависимости числа видов от площади различный для конкретных типов биотопа. Эта зависимость может быть показана как с помощью регрессионных коэффициентов. Можно выделить биотопы с высоким уровнем зависимости числа видов от площади. К их числу отнесятся лесные полосы, лесные массивы, заросли камыша. К числу биотопов в пределах которых связь число видов-площадь не значительна, можно отнести луга и солончаки, населенные специализированными видами. К группе с отсутствием статистически достоверной связи между числом видов и площадью биотопов, либо с отрицательной связью, можно отнести антропогенно трансформированные либо динамичные естественные биотопы (песчаные намывные острова и косы лиманов, сельскохозяйственные и селитебные территории, обрывы). Это сельскохозяйственные и селитебные территории, обрывы. В эту группу также входят степи, озера и острова. Можно предположить, что видовое богатство этих биотопов формируется за счет представителей других биотопов в следствие фактора ландшафтного разнообразия. Увеличение площади моноценоза – степного, озерного или островного – относительная роль соседствующих биотопов уменьшается, в следствие чего их видовое богатство снижается вместе с увеличением площади биотопов.

Результаты (украинский) 1:

Індекси видового різноманіття угруповань птахів залежать від площі біотопів і типів біотопів (таблиця 1). Також слід зазначити, що залежність видового різноманіття від площі є специфічною для кожного типу біотопу, що може бути охарактеризоване за допомогою членів моделі, які відображають взаємодію площі і типів біотопів. GLM-модель з площею біотопів і типами біотопів в якості предикторів здатна пояснити 67% варіювання числа видів в співтоваристві. Число видів закономірно збільшується з площею біотопів, про що свідчить статистично достовірний регресійний коефіцієнт. Слід зазначити, що характер залежності числа видів від площі різний для конкретних типів біотопу. Ця залежність може бути показана як за допомогою регресійних коефіцієнтів. Можна виділити біотопи з високим рівнем залежності числа видів від площі. До їх числа віднесені лісові смуги, лісові масиви, зарості очерету. До числа біотопів в межах яких зв'язок число видів-площа не значна, можна віднести луки і солончаки, населені спеціалізованими видами. До групи з відсутністю статистично достовірної зв'язку між числом видів і площею біотопів, або з негативною зв'язком, можна віднести антропогенно трансформовані або динамічні природні біотопи (піщані намивні острови і коси лиманів, сільськогосподарські сельбищні території, обриви). Це сільськогосподарські сельбищні території, обриви. У цю групу також входять степи, озера і острова. Можна запропонувати, що видове багатство цих біотопів формується за рахунок представників інших біотопів в наслідок фактора ландшафтного різноманіття. Збільшення площі моноценоза - степового, озерного або острівної - відносна роль сусідніх біотопів зменшується, в наслідок чого їх видове багатство знижується разом зі збільшенням площі біотопів.

Результаты (украинский) 2:

Показники різноманітності видів птахів залежать від площі біоопта та типу біооп (табл. 1). Слід також зазначити, що залежність видів різноманітності на ділянці специфічна для кожного виду біотопів, які можуть характеризувати члени моделі, які відображають взаємодію області та види біотопів. Модель GLM з типами біоопс і біоops як предикторів здатна пояснити 67% варіації в кількості видів спільноти. Кількість видів природно збільшується з областю біоops, про що свідчать статистично достовірний фактор регресії. Слід зазначити, що характер залежності кількості видів на ділянці відрізняється від конкретних видів біоопп. Ця залежність може бути показана як використання регресійних співвідношень. Можна виділити біоops з високим рівнем залежності кількості видів з області. Вони будуть включати лісові смужки, ліси, очерет. Серед біотипів, в межах яких зв'язок між кількістю видів-площа не значний, можна віднести Луки і солончаки, заселені спеціалізованими видами. Група без статистично надійного зв'язку між кількістю видів і областю біотопів, або з негативними відносинами, може бути віднесена до антроподинамічного або динамічних природних біотопів (острівці піску та гирла, сільськогосподарські та житлові райони, скелі). Це сільськогосподарські та житлові райони, скелі. До цієї групи також входять степи, озера і острови. Можна припустити, що вид багатства цих біокооперативів формується за рахунок представників інших біокооперативів в результаті фактора ландшафтного розмаїття. Збільшення площі моноденозу-степу, озера або острівця-відносної ролі сусідніх біоops зменшується, внаслідок чого зменшується їхнє багатство, а також збільшення площі біоops.