2. Понятие и сущность экологическог

2. Понятие и сущность экологического сознания, его связь с экологической культурой
2.1 Экологическое сознание
Что же такое экологическое сознание? Где оно пересекается с понятием экологической культуры?
Гирусов под экологическим сознанием понимает совокупность взглядов, теорий и эмоций, отражающих проблемы соотношения общества и природы в плане оптимального их решения соответственно конкретным социальным и природным возможностям. Для формирования экологического сознания необходима «такая перестройка взглядов и представлений человека, когда усвоенные им экологические нормы станут одновременно нормами его поведения по отношению к природе. Экологическое сознание формируется на основе познания людьми законов целостности природной среды и других законов, которые должны учитываться в ходе человеческой деятельности, чтобы сохранять жизнепригодное состояние природы[13].
Относительно возникновения экологического сознания в историческом процессе Гирусов пишет следующее: «Почему экологическое сознание, столь важное для самого существования людей не сформировалось у них раньше, с тем, чтобы не допустить возникновения экологической ситуации в той опасной стадии, которая отмечается в последнее время? И вообще, могло ли экологическое сознание возникнуть само собой, стихийно или оно должно формироваться сознательно и целенаправленно соответствующей системой мер по образованию людей? Пока целостность природной среды и способность её к саморегуляции жизнепригодного состояния обеспечивалась независимо от людей естественными механизмами биосферы, не было и настоятельной потребности в познании законов экологического равновесия природной среды. Отношение человека к природе долгое время складывалось соответственно профилю утилитарных задач. Если более комплексное понимание природы порой и пробивало себе дорогу, то, как правило, в натурфилософской или художественной форме. Однако по мере того, как люди начинали оказывать всё более заметное воздействие на природную среду, нарастала необходимость познания законов природного равновесия, с тем, чтобы по возможности учитывать их в практической деятельности. Не случайно, что экология как наука начала формироваться с середины прошлого столетия. Именно тогда стали особенно явно обнаруживаться экологические издержки бурного развития производства, начавшегося с эпохи промышленной революции». Гирусов говорит об особенностях экологического сознания, которые обусловливают специфику его функционирования в общей структуре сознания отдельно взятой личности и общества в целом. Это комплексный характер экологического сознания, при нём человек, рассматривая отдельный объект природы, способен проследить, в какой взаимосвязанности он находится с другими явлениями более широкой системы, кроме этого, экологическое сознание предполагает умение охватить объект познания во всей его разнокачественности, а также экологически верное отражение объекта предполагает способность видеть не только ближайшие следствия производимых в природе изменений, но и следствия гораздо более отдалённые[15].
Интересна точка зрения Н.С. Дежниковой, которая рассматривает экологическое сознание с позиции культурного подхода: «Экологическая культура базируется на стремлении жить в созвучии с окружающим миром. Экологическая культура не что иное, как материализованное в поступках, словах и делах людей экологическое сознание.»[16].
Более детально подходят к проблем экологического сознания Г. Шагун, В.И. Павлов, П.Е. Рыженков, они понимают под экологическим сознанием аспекты психики, связанные со знаниями и представлениями об определённых ценностях, соответствующими поведенческими и эмоциональными установками по отношению к сохранению окружающей среды; это: эмоциональная установка по отношению к разрушению окружающей среды, выраженная качественно различными эмоциями; готовность к действиям для защиты окружающей среды; этическая и эстетическая установки по отношению к природе.

Результаты (украинский) 1:

2. концепція і суть екологічної свідомості і його ставлення до екологічної культури2.1 екологічної обізнаностіЩо таке екологічної свідомості? Де це перетинається з концепцією екологічної культури?Girusov під екологічної свідомості розуміє сукупності переглядів, теорій і емоції, що відображають гендерна суспільство і характер, щоб повністю вирішити їх відповідно до окремих соціальних і природних властивостей. Для формування екологічної свідомості вимагає на реструктуризацію ставлення і сприйняття людини, коли вони дізналися, щоб стати екологічних стандартів в той же час його норми поведінки до природи. Екологічна свідомість формується на основі знань цілісність природних законів людей середу та інших законів, які повинні бути прийняті до уваги в ході діяльності людини зберегти стан zhizneprigodnoe природи [13].Екологічної свідомості в процесі історичного Girusov пише наступне: "Чому екологічної свідомості, так важливо, щоб саме існування людей вийшли з їх раніше, для того, щоб запобігти екологічної ситуації в небезпечний етап, який позначає в останнім часом? І взагалі, чи екологічної свідомості виникають сам по собі, спонтанно, або вона повинна бути навмисно відповідні системи заходи на освіту? Як цілісність природного та її здатність середу до саморегуляції zhizneprigodnogo стану пропонується незалежно від біосферний природні механізми, не було ніяких нагальна необхідність пізнання закони природні екологічної рівноваги середу. Ставлення людини до природи надовго пішов відповідно до профілю утилітарні завдань. Якщо більш всеосяжного розуміння природи, а іноді і розвивалися їхньому шляху, як правило, у вигляді філософа чи митця. Але як тільки люди почали чинити більш помітний вплив на природного середовища, росте потреба в знаннях законів природний баланс для того, щоб враховувати їх на практиці. Це не випадково, що екології як наука почав з середини минулого століття. Саме тоді що стало особливо чітко визначено екологічних витрат на швидкий розвиток виробництва, починаючи з епохи промислової революції. Girusov сказав про особливості екологічної свідомості, які визначають специфіку його функціонування у загальній структурі свідомості окремі особи та суспільства в цілому. Це комплексність екологічної свідомості, коли йому людиною, враховуючи окремим об'єктом природи, можливість трасування, в яких взаємопов'язаності з інших явищ це ширше системи, крім того, екологічної свідомості має на увазі можливість досягти об'єкт пізнання в інформації, а також екологічно правильність відображення об'єкта передбачає здатність бачити не тільки найближчі розслідування виробляються в природі і здійснення змін, але набагато більш віддалених [15].Цікава точка зору н. с. Dezhnikovoj, яка займається екологічної обізнаності з позиції культурного підходу: "екологічна культура на основі бажання жити в гармонії з навколишнім світом. Екологічна культура нема але materialized в грамоти, слова і вчинки екологічної свідомості людей." [16].Більш детальну підхід до проблем екологічної свідомості г. Shagun, в. Павлов, ПЕ Ryzhenkov, вони розуміють екологічної свідомості афективні аспекти, пов'язані з знань і поглядів на певні цінності, відповідні емоційна і поведінкова ставлення до збереження навколишнього середовища; Це: емоційні налаштування по відношенню до руйнування навколишнього середовища середу виражається якісно різні емоції; готовності до захисту навколишнього середовища; етичні та естетичні ставлення до природи.

Результаты (украинский) 2:

2. Поняття і сутність екологічної свідомості, його зв'язок з екологічною культурою
2.1 Екологічна свідомість
Що ж таке екологічну свідомість? Де воно перетинається з поняттям екологічної культури?
Гирусов під екологічною свідомістю розуміє сукупність поглядів, теорій та емоцій, що відображають проблеми співвідношення суспільства і природи в плані оптимального їх вирішення відповідно до конкретних соціальних і природними можливостями. Для формування екологічної свідомості необхідна «така перебудова поглядів і уявлень людини, коли засвоєні їм екологічні норми стануть одночасно нормами його поведінки по відношенню до природи. Екологічна свідомість формується на основі пізнання людьми законів цілісності природного середовища та інших законів, які повинні враховуватися в ході людської діяльності, щоб зберігати життєпридатним природи [13].
Щодо виникнення екологічної свідомості в історичному процесі Гирусов пише наступне: «Чому екологічна свідомість, настільки важливе для самого існування людей не сформувалося у них раніше, з тим, щоб не допустити виникнення екологічної ситуації в тій небезпечній стадії, яка відзначається в останній час? І взагалі, чи могло екологічну свідомість виникнути саме собою, стихійно або воно повинно формуватися свідомо і цілеспрямовано відповідною системою заходів щодо утворення людей? Поки цілісність природного середовища і здатність її до саморегуляції життєпридатним забезпечувалася незалежно від людей природними механізмами біосфери, не було і нагальну потребу в пізнанні законів екологічної рівноваги природного середовища. Ставлення людини до природи довгий час складалося відповідно до профілю утилітарних завдань. Якщо більш комплексне розуміння природи часом і пробивало собі дорогу, то, як правило, в натурфілософською або художній формі. Однак у міру того, як люди починали робити усе більш помітний вплив на природне середовище, наростала необхідність пізнання законів природної рівноваги, з тим, щоб по можливості враховувати їх у практичній діяльності. Не випадково, що екологія як наука почала формуватися з середини минулого століття. Саме тоді стали особливо явно виявлятися екологічні витрати бурхливого розвитку виробництва, що почався з епохи промислової революції ». Гирусов говорить про особливості екологічної свідомості, які обумовлюють специфіку його функціонування в загальній структурі свідомості окремо взятої особистості і суспільства в цілому. Це комплексний характер екологічної свідомості, при ньому людина, розглядаючи окремий об'єкт природи, здатний простежити, в який взаємозв'язку він знаходиться з іншими явищами більш широкої системи, крім цього, екологічна свідомість передбачає вміння охопити об'єкт пізнання у всій його різноякісності, а також екологічно правильне свій відбиток об'єкта передбачає здатність бачити не тільки найближчі наслідки вироблених в природі змін, але і слідства набагато більш віддалені [15].
Цікава точка зору Н.С. Дежніковой, яка розглядає екологічну свідомість з позиції культурного підходу: «Екологічна культура базується на прагненні жити в співзвуччі з навколишнім світом. Екологічна культура не що інше, як матеріалізоване у вчинках, словах і справах людей екологічну свідомість. »[16].
Більш детально підходять до проблем екологічної свідомості Г. Шагун, В.І. Павлов, П.Є. Риженков, вони розуміють під екологічною свідомістю аспекти психіки, пов'язані зі знаннями і уявленнями про певні цінності, відповідними поведінковими і емоційними установками по відношенню до збереження навколишнього середовища; це: емоційна установка по відношенню до руйнування навколишнього середовища, виражена якісно різними емоціями; готовність до дій для захисту навколишнього середовища; етична та естетична установки по відношенню до природи.

Результаты (украинский) 3:

2%D0%93%D0%B8%D1%80%D1%83%D1%81%D0%бути%D0%B2%20%D0%BF%D0%бути%D0%B4%20%D1%8D%D0%БА%D0%бути%D0%ВВ%D0%бути%D0%B3%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%БА%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D0%бути%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5%D0%BC%20%D0%BF%D0%бути%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B5%D1%82%20%D1%81%D0%бути%D0%B2%D0%бути%D0%БА%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%бути%D1%81%D1%82%D1%8c%20%D0%B2%D0%B7%D0%B3%D0%ВВ%D1%8F%D0%B4%D0%бути%D0%B2,%20%D1%82%D0%B5%D0%бути%D1%80%D0%B8%D0%B9%20%D0%B8%20%D1%8D%D0%BC%D0%бути%D1%86%D0%B8%D0%B9,%%%%%%%%%