К середине XIX в. немало крепостных

К середине XIX в. немало крепостных крестьян, мещан становятся собственниками предприятий по переработке сельскохозяйственной продукции: винокурен, мукомолен, маслобоек и др. К этому времени в Мариуполе работали четыре водяных и три ветряных мельницы. В 1830 г. в городе была основана макаронная фабрика, которая использовала муку местного производства, ее изделия предназначались также и на экспорт.

Важнейшей для города отраслью являлось рыболовство. В 1814 г. на берегу Азовского моря (в окрестностях Мариуполя и на косах) действовали 36 рыболовных заводов. Рыбу здесь солили, вялили, готовили икру и балыки, вытапливали рыбий жир, делали рыбную муку.

В начале XIX в. с возникновением кирпично-черепичного завода в Мариуполе началось производство строительных материалов. В 1827 г. работало уже 3 завода, к середине XIX в. их стало 7 (один из них известковый). Местные глины были хорошим сырьем для изготовления высококачественной продукции.

Результаты (украинский) 1:

До середини 19-го століття багато кріпаків, міщан стають власниками підприємств по переробці сільськогосподарської продукції: лікеро-горілчаних заводи, млини, млин, і т. д. До цього часу чотири працював в Маріуполі води і три вітер Міллс. У 1830 році місто було засноване макаронна фабрика, яка використовується місцевого виробництва борошно, продукцію також призначена для експорту.Найголовніше для міста промисловості рибальство. В 1814 році на березі Азовського моря (Маріупольський і плюється) експлуатується 36 риболовля рослин. Риба тут був солене, сушать, підготовлені Ікра і balyki, різьбленням птахів бачили в риб'ячий жир, рибна мука.На початку 19-го століття з появою Цегла плитка заводу в Маріуполі почалося виробництво будівельних матеріалів. У 1827 р. завод 3 працював до середини 19-го століття були 7 (один вапно). Місцеві глина була гарною сировиною для виробництва високоякісних виробів.

Результаты (украинский) 2:

До середини XIX в. чимало кріпаків, міщан стають власниками підприємств по переробці сільськогосподарської продукції: винокурень, борошномелів, маслоробок і ін. До цього часу в Маріуполі працювали чотири водяних і три вітряних млини. У 1830 р в місті була заснована макаронна фабрика, яка використовувала борошно місцевого виробництва, її вироби призначалися також і на експорт.

Найважливішою для міста галуззю було рибальство. У 1814 р на березі Азовського моря (в околицях Маріуполя і на косах) діяли 36 рибальських заводів. Рибу тут солили, в'ялили, готували ікру та балики, витоплювали риб'ячий жир, робили рибну муку.

На початку XIX ст. з виникненням цегельно-черепичної заводу в Маріуполі почалося виробництво будівельних матеріалів. У 1827 р працювало вже 3 заводи, до середини XIX ст. їх стало 7 (один з них вапняний). Місцеві глини були хорошим сировиною для виготовлення високоякісної продукції.