И. Мазепа вошел в политическую жизн

И. Мазепа вошел в политическую жизнь Украины в тяжелую для нее час. Ярким свидетельством этого является заключение им с Россией "Коломакский статей" (1687 г.) . Они значительно ограничивали и даже кое в чем ликвидировали самостоятельную экономическую, социальную и внешнюю политику Гетманщины. Так, запрещалось вести торговлю с Крымом и торговать в Московском государстве. Требовалось наказывать смертью за отказ принимать деньги без золотого обеспечения, выплачивались царским гарнизонам в Украине. Абсолютно запрещались международные отношения Украины. Письма и документы, поступавшие из-за рубежа, предписывалось нераспечатанными посылать в Москву. Также предписывалось "народ Малороссийский всякими меры и способы с великороссийских соединять и нерозрывное и крепкое согласие приводит". Для достижения этой цели рекомендовалось заботиться, чтобы было больше смешанных Украина-российских браков. И, наконец, статьи отмечали формулу, которая уже без всяких оговорок определяла Украины частью Московского государства: "Никто бы голосов таких не испущал, что малороссийский край - гетманский Регименту, а отзывались бы везде единогласно - их царского Пресветлого Величества самодержавной державы".
И все же в этих неблагоприятных условиях Мазепе удалось вывести Украину из состояния "Руины", политического беспорядка, гражданской войны. Он сумел поднять престиж девальвирован значение гетманской власти, став непоколебимым обладателем Украине (целых 22 года, с 1687 по 1709 гг.) , Сплотить вокруг себя старшину. И. Мазепа мечтал о создании сословной государства западноевропейского образца. Пытаясь создать для реализации своих планов надежную опору, гетман способствовал формированию из казацкой старшины аристократической верхушки так называемых "бунчуковых товарищей", щедро одаривая их землей (гетман раздал старшине более тысячи дарственных грамот на землю) . Прославился И. Мазепа и своим меценатством, попечительством литературы, науки, искусства и особенно церкви. Вместе с тем гетман способствовал развитию экономики, промыслов, мануфактур и т. д.
Однако нет необходимости превращать И. Мазепу на икону (такая опасная тенденция в современной историографии существует) . Величие и заслуги И. Мазепы никак не уменьшаются, если рассматривать его деятельность всесторонне, объективно, без прикрас. Большую часть своего гетманства действовал как политик промосковской ориентации. Только за первые 12 лет своего гетманства Мазепа отбыл 11 летних и 12 зимних военных походов. А это материальные затраты, резкое увеличение налогов, которые ложились тяжким бременем на плечи украинского народа. Аристократическая направленность социальной политики И. Мазепы не воспринималась народом (он владел около 20 тыс. имений. В 1701 г. И. Мазепа издал указ о двухдневной барщину для крестьян Нежинского полка) . В борьбе за власть он прибегал к незаурядной хитрости и не совсем праведных средств (это касается прежде всего борьбы с Петром Иваненко (Петриком) , который поднял восстание казаков против Москвы, а также фастовского полковника Семена Палия, установивший на Правобережье порядки, близкие к строя Запорожской Сечи) .
Итак, несмотря на всю сложность и противоречивость фигуры И. Мазепы, однозначно можно сделать вывод, что он не был предателем украинского народа (как это почти 200 лет утверждала великодержавная историография) . Его попытки вывести Украину из сложной ситуации, восстановить государственный суверенитет сделало имя Мазепы лозунгом и программой борцов за независимость Украины в течение последующих столетий. "Мазепа был прежде патриотом, перед которым стояла идея одноцильнои Украине, ..он шел к ней ...всю свою жизнь

Результаты (украинский) 1:

Мазепа Ivan вступили в політичному житті України у важкі для її годину. Яскравим прикладом цього є думкою їх з Росією, "kolomaksky статей" (бл. 1687). Вони сильно обмежений і навіть деякі усунуті незалежної економічних, соціальних та зовнішньої політики на Гетьманщини. Так, було заборонено торгівлі з Криму і торгівлі в Москві. Покарати зі смертю для відмовляється приймати гроші без підтримки золото, були оплачені загони в Україні. Категорично забороняється в міжнародних відносин України. Листи і документи, які приходять з-за кордону neraspečatannymi посилати до Москви. Також спрямована на "люди зробили всі види заходів і прийомів з velikorossijskih і зв'язування nerozryvnoe і сильний визнання результатів". Для досягнення цієї мети повинні подбати, щоб бути більш змішані шлюби України та Росії. І, нарешті, у статті вказали, формула, яка вже беззастережно визначив Україну частиною Московського державного: "ніхто не голосував би не ispuŝal такими що маленькі краю гетьмана Regimentu і похвалив скрізь одноголосно, їх Величностей Presvetlogo Королівського самодержавної повноваження." І ще, в несприятливих умовах на Мазепа керовані вивести Україну із "Руїни", політичного хаосу, громадянської війни. Він зумів піднесення престижу членів девальвацію гетьманської влади, стаючи фірми власник України (весь 22 років, від 1687-1709 рр.), згуртуватися навколо Бригадир. Ivan Мазепа, хто мріяв про створення класу держави Західної європейського зразка. Намагаючись створити міцну основу для здійснення своїх планів, гетьманом Козацька сприяли аристократичного еліти на так званих "друзі bunčukovyh", щедро дає своєї землі (гетьмана дав тисячі пожертвувань від офіцерів на місцях). Ivan Мазепа і був славиться патронаж, меценатство літератури, науки, мистецтва і особливо церкви. Однак гетьман був використаний при розробці господарства, промисловості, заводи, і т. д. Однако нет необходимости превращать И. Мазепу на икону (такая опасная тенденция в современной историографии существует) . Величие и заслуги И. Мазепы никак не уменьшаются, если рассматривать его деятельность всесторонне, объективно, без прикрас. Большую часть своего гетманства действовал как политик промосковской ориентации. Только за первые 12 лет своего гетманства Мазепа отбыл 11 летних и 12 зимних военных походов. А это материальные затраты, резкое увеличение налогов, которые ложились тяжким бременем на плечи украинского народа. Аристократическая направленность социальной политики И. Мазепы не воспринималась народом (он владел около 20 тыс. имений. В 1701 г. И. Мазепа издал указ о двухдневной барщину для крестьян Нежинского полка) . В борьбе за власть он прибегал к незаурядной хитрости и не совсем праведных средств (это касается прежде всего борьбы с Петром Иваненко (Петриком) , который поднял восстание казаков против Москвы, а также фастовского полковника Семена Палия, установивший на Правобережье порядки, близкие к строя Запорожской Сечи) . Итак, несмотря на всю сложность и противоречивость фигуры И. Мазепы, однозначно можно сделать вывод, что он не был предателем украинского народа (как это почти 200 лет утверждала великодержавная историография) . Его попытки вывести Украину из сложной ситуации, восстановить государственный суверенитет сделало имя Мазепы лозунгом и программой борцов за независимость Украины в течение последующих столетий. "Мазепа был прежде патриотом, перед которым стояла идея одноцильнои Украине, ..он шел к ней ...всю свою жизнь

Результаты (украинский) 2:

І. Мазепа увійшов у політичне життя України в тяжку для неї годину. Яскравим свідченням цього є укладення ним з Росією "Коломацький статей" (1687 р). Вони значно обмежували і навіть де в чому ліквідували самостійну економічну, соціальну та зовнішню політику Гетьманщини. Так, заборонялося вести торгівлю з Кримом і торгувати в Московській державі. Вимагалося карати смертю за відмову приймати гроші без золотого забезпечення, виплачувалися царським гарнізонах в Україні. Абсолютно заборонялися міжнародні відносини України. Листи і документи, які надходили з-за кордону, пропонувалося нерозпечатаними посилати в Москву. Також пропонувалося "народ Малоросійський всякими заходи та способи з великоросійських з'єднувати і нерозривное і міцне згоду наводить". Для досягнення цієї мети рекомендувалося дбати, щоб було більше змішаних Україна-російських шлюбів. І, нарешті, статті відзначали формулу, яка вже без всяких застережень визначала Україну частиною Московської держави: "Ніхто б голосів таких НЕ испущающим, що малоросійський край - гетьманський региментов, а відгукувалися б всюди одноголосно - їх царського пресвітлої величності самодержавної держави".
І все ж в цих несприятливих умовах Мазепі вдалося вивести Україну зі стану "Руїни", політичного безладу, громадянської війни. Він зумів підняти престиж девальвований значення гетьманської влади, ставши непохитним володарем України (цілих 22 роки, з 1687 по 1709 рр.), Згуртувати навколо себе старшину. І. Мазепа мріяв про створення станової держави західноєвропейського зразка. Намагаючись створити для реалізації своїх планів надійну опору, гетьман сприяв формуванню з козацької старшини аристократичної верхівки так званих "бунчукових товаришів", щедро обдаровуючи їх землею (гетьман роздав старшині понад тисячу дарчих грамот на землю). Прославився І. Мазепа і своїм меценатством, піклуванням літератури, науки, мистецтва і особливо церкви. Разом з тим гетьман сприяв розвитку економіки, промислової, мануфактур і т. Д.
Однак немає необхідності перетворювати І. Мазепу на ікону (така небезпечна тенденція в сучасній історіографії існує). Велич і заслуги І. Мазепи ніяк не меншають, якщо розглядати його діяльність всебічно, об'єктивно, без прикрас. Більшу частину свого гетьманування діяв як політик промосковської орієнтації. Тільки за перші 12 років свого гетьманування Мазепа відбув 11 літніх і 12 зимових військових походів. А це матеріальні витрати, різке збільшення податків, які лягали важким тягарем на плечі українського народу. Аристократична спрямованість соціальної політики І. Мазепи не сприймалася народом (він володів близько 20 тис. Маєтків. У 1701 р І. Мазепа видав указ про дводенну панщину для селян Ніжинського полку). У боротьбі за владу він вдавався до непересічної хитрості і не зовсім праведних засобів (це стосується насамперед боротьби з Петром Іваненко (Петриком), який підняв повстання козаків проти Москви, а також фастівського полковника Семена Палія, який встановив на Правобережжі порядки, близькі до ладу Запорозької Січі).
Отже, незважаючи на всю складність і суперечливість постаті І. Мазепи, однозначно можна зробити висновок, що він не був зрадником українського народу (як це майже 200 років стверджувала великодержавна історіографія). Його спроби вивести Україну зі складної ситуації, відновити державний суверенітет зробило ім'я Мазепи гаслом і програмою борців за незалежність України протягом наступних століть. "Мазепа був перш патріотом, перед яким стояла ідея одноцільноі України, ..він йшов до неї ... все своє життя

Результаты (украинский) 3:

І. Чарівниця співу реєструється в політичному житті України у важкий для нього на годину. Яскравим прикладом цього є висновок до них з Росією 'Коломакскии статті' (1687 г. ).Вони мають істотно обмеженим і навіть деякі з них усунуто незалежних економічних, соціальних та зовнішньої політики Гетманщины. Наприклад, було заборонено торгувати з день напружений і торгівлі в Московському державному.Обов'язково покарати смерть за відмову брати гроші без золота, сплачених гарнизонам Воскресіння Христового в Україні. Це категорично заборонено міжнародних відносин України. Листи і документівВидова з-за кордону, було направлено ще були надруковані для того, щоб відправити до Москви.