Полная версия стихов АсадоваКак мно

Полная версия стихов Асадова

Как много тех, с кем можно лечь в постель,
Как мало тех, с кем хочется проснуться…
И утром, расставаясь улыбнуться,
И помахать рукой, и улыбнуться,
И целый день, волнуясь, ждать вестей.

Как много тех, с кем можно просто жить,
Пить утром кофе, говорить и спорить…
С кем можно ездить отдыхать на море,
И, как положено – и в радости, и в горе
Быть рядом… Но при этом не любить…

Как мало тех, с кем хочется мечтать!
Смотреть, как облака роятся в небе,
Писать слова любви на первом снеге,
И думать лишь об этом человеке…
И счастья большего не знать и не желать.

Как мало тех, с кем можно помолчать,
Кто понимает с полуслова, с полувзгляда,
Кому не жалко год за годом отдавать,
И за кого ты сможешь, как награду,
Любую боль, любую казнь принять…

Вот так и вьётся эта канитель -
Легко встречаются, без боли расстаются…
Все потому, что много тех, с кем можно лечь в постель.
Все потому, что мало тех, с кем хочется проснуться.

Как много тех, с кем можно лечь в постель…
Как мало тех, с кем хочется проснуться…
И жизнь плетёт нас, словно канитель…
Сдвигая, будто при гадании на блюдце.

Мы мечемся: – работа… быт… дела…
Кто хочет слышать - всё же должен слушать…
А на бегу - заметишь лишь тела…
Остановитесь… чтоб увидеть душу.

Мы выбираем сердцем – по уму…
Порой боимся на улыбку - улыбнуться,
Но душу открываем лишь тому,
С которым и захочется проснуться.

Как много тех, с кем можно говорить.
Как мало тех, с кем трепетно молчание.
Когда надежды тоненькая нить
Меж нами, как простое понимание.

Как много тех, с кем можно горевать,
Вопросами подогревать сомнения.
Как мало тех, с кем можно узнавать
Себя, как нашей жизни отражение.

Как много тех, с кем лучше бы молчать,
Кому не проболтаться бы в печали.
Как мало тех, кому мы доверять
Могли бы то, что от себя скрывали.

С кем силы мы душевные найдем,
Кому душой и сердцем слепо верим.
Кого мы непременно позовем,
Когда беда откроет наши двери.

Как мало их, с кем можно – не мудря.
С кем мы печаль и радость пригубили.
Возможно, только им благодаря
Мы этот мир изменчивый любили.

Результаты (украинский) 1:

Повна версія пісні:Як багато хто з тих, з якими можна лягати спати,Як кілька є ті, які хочуть, щоб прокинутися...І вранці, розлука посміхатисяІ помахом його руки і усмішка,І весь день довгий, порушених, чекаючи Новини.Як багато хто з тих, з ким ви живете,Пити Ранкова кава, говорити і сперечатися про...З ким ви можете піти відпочити на березі моря,І, як і має бути- і в радості і в смуткуБути поруч... Але не для того, щоб любити...Як кілька є ті, які хочуть, щоб мріяти!Дивитися як хмари в небі, рійНапишіть слово любов з першим снігомІ думати тільки про цей чоловік....І щастя більше не знаю і не бажання.Як мало хто з них, хто мовчати,Хто розуміє відмінно, з урахуванням,Хто не заперечуєте, рік за роком датиІ для кого ви зможете, як нагороду,Будь-який біль, будь-який штраф взяти...Ось як зелених насаджень і будинків на GIMP-Просто для задоволення, без болю частиною...Це тому, що багато з тих, з ким можна лягати спати.Це тому, що кілька тих, з ким я хочу, щоб прокинутися.Як багато хто з тих, з якими можна лягти в ліжко...Як кілька є ті, які хочуть, щоб прокинутися...І життя pletët нас, як GIMP...Зсув, хоча під час здійснення прогнозування на блюдце.Ми mečemsâ:-працювати... Gen... випадку...Хто хоче почути всі повинні слухати...Час в бігах, іноді тільки тіла...Перебування з... щоб побачити душі.Ми вибираємо серце на розум...Іноді ми боїмося посмішку, посмішкуАле душі відкриті тількиЗ цим і хочете, щоб прокинутися.Як багато хто з тих, з ким поговорити.Як мало хто з них, які поважають мовчання.Коли Надія є тонким різьбленнямМіж нами, як простий розуміння.Як багато хто з тих, хто сумує,Тепло сумнівів.Як деякі з тих, з ким ви можете дізнатисяСебе як наші роздуми життя.Як багато хто з тих, з якими краще мовчатиХто б проговорився у смутку.Як деякі з тих, що ми віримоМоже, що приховано від себе.З якими ми знаходимо Сила духуХто є серце і душа що сліпо вірити.Ми також запрошуємо,Коли біда в тому, щоб відкрити свої двері.Як деякі з них, з якими ви можете, не mudrea.Ми сум і радість prigubili.Можливо лише завдяки їхМи є любов світ змінюється.

Результаты (украинский) 2:

Повна версія віршів Асадова Як багато тих, з ким можна лягти в ліжко, Як мало тих, з ким хочеться прокинутися ... І вранці, розлучаючись посміхнутися, І помахати рукою, і посміхнутися, І цілий день, хвилюючись, чекати звісток. Як багато тих, з ким можна просто жити, Пити вранці каву, говорити і сперечатися ... З ким можна їздити відпочивати на море, І, як годиться - і в радості, і в горі Бути поруч ... Але при цьому не любити ... Як мало тих, з ким хочеться мріяти! Дивитися, як хмари рояться в небі, Писати слова любові на першому снігу, І думати лише про цю людину ... І щастя більшого не знати і не бажати. Як мало тих, з ким можна помовчати, Хто розуміє з півслова, з півпогляду, Кому не шкода рік за роком віддавати, І за кого ти зможеш, як нагороду, Будь-яку біль, будь-яку кару прийняти ... Ось так і в'ється ця тяганина - Легко зустрічаються, без болю розлучаються ... Все тому, що багато тих, з ким можна лягти в постіль. Все тому, що мало тих, з ким хочеться прокинутися. Як багато тих, з ким можна лягти в ліжко ... Як мало тих, з ким хочеться прокинутися ... І життя плете нас, немов тяганина ... Зрушуючи, ніби при ворожінні на блюдце. Ми кидаємося: - робота ... побут ... справи ... Хто хоче чути - все ж повинен слухати ... А на бігу - помітиш лише тіла ... Зупиніться ... щоб побачити душу. Ми вибираємо серцем - по розуму ... Часом боїмося на посмішку - посміхнутися, Але душу відкриваємо лише тому, С яким і захочеться прокинутися. Як багато тих, з ким можна говорити. Як мало тих, з ким трепетно ​​мовчання. Коли надії тоненька нитка Між нами, як просте розуміння. Як багато тих, з ким можна сумувати, Питаннями підігрівати сумніви . Як мало тих, з ким можна дізнаватися Себе, як нашого життя відображення. Як багато тих, з ким краще б мовчати, Кому не проговоритися б в печалі. Як мало тих, кому ми довіряти Могли б те, що від себе приховували. З ким сили ми душевні знайдемо, Кому душею і серцем сліпо віримо. Кого ми неодмінно позовом, Коли біда відкриє наші двері. Як мало їх, з ким можна - не мудро. З ким ми печаль і радість пригубили. Можливо, тільки їм завдяки Ми цей світ мінливий любили.

Результаты (украинский) 3:

Повні поеми версії Artur Rasizade

how значно ці з ким ви можете лежати у кроваті,
how маленькі ці з ким ви не захочете прокидаються...
Та це ранок, дійсно посміхаються,
and міські перелік вручну, та усмішка,
and повний день, без того, щоб пілкуватися про бігаючий, чекають пообіцяного.