бедного населения. Классика — это в

бедного населения. Классика — это время высокого расцвета философии, важных естественнонаучных открытий, блестящего развития поэзии и в особенности драмы, высочайшего подъема в архитектуре и полной победы реализма в изобразительных искусствах. В конце этого периода (4 в. до н. э.) наступает первый кризис рабовладельческого общества, развитие полиса приходит к упадку, что во второй половине 4 в. вызывает кризис искусства классики.

4. Эллинистический период (конец 4—1 в. до н. э.) — период кратковременного выхода из кризиса рабовладельческого общества путем образования больших империй, консолидации класса рабовладельцев под эгидой эллинистических монархий. Очень скоро, однако, наступило неизбежное обострение всех неразрешимых противоречий рабовладения, разорение и бесправие основной массы свободного населения, чудовищное богатство крупных рабовладельцев и утеря гражданских свобод. Искусство постепенно теряет тот дух гражданственности и народности и ту. высокую реалистическую типизацию, которые ему раньше были свойственны. В дальнейшем эллинистические государства были завоеваны Римом и включены в состав его державы, а их искусство частично растворилось в римском искусстве.

Наиболее своеобразным и характерным периодом в развитии древнегреческого искусства является период классики, период наивысшего расцвета античного искусства и культуры, когда раскрылись во всей полноте наиболее прогрессивные черты рабовладельческой демократии. Не случайно Маркс, сравнивая эпоху Перикла, вождя афинской демократии 5 в., и эпоху Александра Македонского, говорил о первой, как об эпохе наибольшего внутреннего расцвета, а о второй, как об эпохе наибольшего внешнего расцвета

Результаты (украинский) 1:

бідні. Класичний-час високий процвітання філософії, важливі наукові відкриття, геніальні поезії і зокрема розвиток драма, найвищий підйом в архітектурі та беззаперечна перемога реалізму в образотворчому мистецтві. Наприкінці цього періоду (4 століття до нашої ери) перша криза рабовласницького суспільства, розвитку політики приходить спад у другій половина 4 причини кризи мистецтва класики.4. елліністичного періоду (кінець 4-1 століття до нашої ери) був короткий вихід з кризового періоду, рабовласницького суспільства через формування великих імперій, консолідація рабовласники під егідою елліністичної монархії. Дуже скоро, однак, прийшов неминучим погіршення всіх протиріч, рабство, руйнування і беззаконня базову безкоштовно населення, жахливі багатство великого рабовласників і втрати громадянських свобод. Мистецтво поступово втрачає дух національності та громадянства і в. дуже реалістичним, набравши, що він щось спільне. У пізніше елліністичних держав завоювали Римі і включені як частина його повноважень, а їхнє мистецтво частково розчиняють в Римське мистецтво.Своєрідний і характерною період у розвитку Давньогрецьке мистецтво є класичного періоду, періоду процвітання стародавнього мистецтва і культури в повноті більшості розширених функцій у підпорядкований Холдинг демократії. Чи не випадково, брати Маркс, порівнюючи Вік Перікла, лідер Афінська демократія, 5 дюйма і часів Олександра Великого, мав на увазі перший, як найбільших вітчизняних процвітання а на другому, як ера найбільшим зовнішній висота

Результаты (украинский) 2:

бідного населення. Класика - це час високого розквіту філософії, важливих природничо-наукових відкриттів, блискучого розвитку поезії і в особливості драми, найвищого підйому в архітектурі та повної перемоги реалізму в образотворчих мистецтвах. В кінці цього періоду (4 в. До н. Е.) Настає перша криза рабовласницького суспільства, розвиток поліса приходить до занепаду, що в другій половині 4 ст. викликає кризу мистецтва класики. 4. Елліністичний період (кінець 4-1 ст. До н. Е.) - Період короткочасного виходу з кризи рабовласницького суспільства шляхом утворення великих імперій, консолідації класу рабовласників під егідою елліністичних монархій. Дуже скоро, однак, настало неминуче загострення всіх нерозв'язних суперечностей рабовласництва, розорення і безправ'я основної маси вільного населення, жахливе багатство великих рабовласників і втрата громадянських свобод. Мистецтво поступово втрачає той дух громадянськості і народності й ту. високу реалістичну типізацію, які йому раніше були властиві. Надалі елліністичні держави були завойовані Римом і включені до складу його держави, а їх мистецтво частково розчинилося в римському мистецтві. Найбільш своєрідним і характерним періодом у розвитку давньогрецького мистецтва є період класики, період найвищого розквіту античного мистецтва і культури, коли розкрилися у всій повноті найбільш прогресивні риси рабовласницької демократії. Не випадково Маркс, порівнюючи епоху Перікла, вождя афінської демократії 5 ст., І епоху Олександра Македонського, говорив про першу, як про епоху найбільшого внутрішнього розквіту, а про другий, як про епоху найбільшого зовнішнього розквіту

Результаты (украинский) 3:

Бідних людей. Класика - це час високого цвітіння філософії, важливо наук про життя відкрити, блискучого розвитку поезії та, зокрема, драма