х существ, чтобы растерзать их -- и

х существ, чтобы растерзать их -- и жить, жить!
Волкам пришлось пересечь не один водораздел и обрыскать не один ручей в
низинах, прежде чем поиски их увенчались успехом. Они встретили лосей.
Первой их добычей был крупный лось-самец. Это была жизнь. Это было мясо, и
его не защищали ни таинственный костер, ни летающие головни. С раздвоенными
копытами и ветвистыми рогами волкам приходилось встречаться не впервые, и
они отбросили свое обычное терпение и осторожность. Битва была короткой и
жаркой. Лося окружили со всех сторон. Меткими ударами тяжелых копыт он
распарывал волкам животы, пробивал черепа, громадными рогами ломал им кости.
Лось подминал их под себя, катаясь по снегу, но он был обречен на гибель, и
в конце концов ноги у него подломились. Волчица с остервенением впилась ему
в горло, а зубы остальных волков рвали его на части -- живьем, не дожидаясь,
пока он затихнет и перестанет отбиваться.

Результаты (украинский) 1:

x істот, щоб убити їх- і жити, жити! Вовки повинні були перетнути один вододіл та obryskat′ не один потік внизовин до пошуку для їхнього успіху. Вони зустрілися лосі.Спочатку їх видобуток був великий Лось чоловіки. Саме життя. Це було м'яса, іВона не захищає ні таємничі вогні, не летить тверда сажка. З clovenратиці і роги вовки довелося зустрітися в перший раз і неВони штовхнули звичайним терпіння і обережності. Бій був коротким іГаряча. Лось оточенні з усіх боків. Влучних удари важких hoofs йогоВидобування музики відкриті вовки животи прокололи черепа, величезні роги ламав їх кістки.Лось придушити їх, водіння в снігу, але він був приречений на смерть, іВрешті-решт він podlomilis′ ноги. Вона-вовк з люті викопав їїв горлі і зуби залишаються вовки розірвав його apart живий, не чекаючипоки вона zatihnet і буде більше не дати відсіч.

Результаты (украинский) 2:

х істот, щоб розтерзати їх - і жити, жити!
Вовкам довелося перетнути не один вододіл і обрискать не один струмок в
низинах, перш ніж пошуки їх увінчалися успіхом. Вони зустріли лосів.
Першою їхньою здобиччю був великий лось-самець. Це було життя. Це було м'ясо, і
його не захищали ні таємничий багаття, ні літаючі головешки. З роздвоєними
копитами і гіллястими рогами вовкам доводилося зустрічатися не вперше, і
вони відкинули своє звичайне терпіння і обережність. Битва була короткою і
спекотною. Лося оточили з усіх боків. Влучними ударами важких копит він
розпорював вовкам животи, пробивав черепа, величезними рогами ламав їм кістки.
Лось підминав їх під себе, катаючись по снігу, але він був приречений на загибель, і
в кінці кінців ноги у нього підломилися. Вовчиця з люттю вчепилася йому
в горло, а зуби інших вовків рвали його на частини - живцем, не чекаючи,
поки він затихне і перестане відбиватися.