Он снова посмотрел на почерк. Он ка

Он снова посмотрел на почерк. Он казался верхом заурядности – чья-то рука – столь обычным, насколько возможно, чтобы быть обманчивым/замаскированным. Теперь он предполагал, что он видел в этом подобия его собственный. Он только собирался передавать открытку в огне{пожаре}, когда внезапно он решил не к. Я покажу это кому - то, он думал.
Его друг сказал, " Мой дорогой товарищ, это весь весьма простое. Женщина сумасшедший. Я уверен, что это - женщина. Она вероятно влюбилась в вас и хочет делать, вы интересовали ею. Я должен не уделить внимания что. Люди, названия{имена} которых упомянуты в бумагах{газетах}, всегда получают письма от сумасшедших. Если они волнуют вас, уничтожьте их, не читая их. Тот вид человека - часто маленький экстрасенс, и если она почувствует, что шутка удалась, она продолжит. "
На мгновение Уолтер Стритер чувствовал себя заверенным. Женщина, маленькое мышеподобное существо, которое так или иначе увлеклось им! Что должно было там чувствовать себя неловко о в этом? Это было действительно довольно сладко и касание, и он начал думать о ней и удивлении, что она напоминала. Что имело значение, если она была немного безумна? 75 Тогда его подсознательных мнений, ища кое-что, чтобы мучить его с, и принимая власть{полномочие} логики, сказали: предположим, те открытки - сумасшедший, и вы пишете им вам непосредственно, разве это не следует за этим, вы должны быть сумасшедшим также?
Он пробовал убрать мысль от него; он пробовал уничтожить открытку, поскольку он имел другие. Но кое-что в нем хотело сохранить это. Это стало частью его, он чувствовал. Уступая непреодолимому принуждению, которого он боялся, он поместил это позади часов на каминной полке. Он не мог видеть это, но он знал, что это было там.
Он теперь должен был признаться в себе, что бизнес открытки стал ведущим фактором в его жизни. Это создало новые кругозоры и чувства, и они были наиболее бесполезны. Его существо было натянуто в ожидании следующей открытки.
Все же, когда она пришла, она застала его, как и все другие, совершенно врасплох. Он не мог себя заставить смотреть на картину. "Я надеюсь, что у вас всё хорошо и хотели бы (получить) открытку из Ковентри, " он читал. "Вас когда-либо посылали Ковентри? 5 я имею - фактически вы послали мне туда. Это - не приятный опыт, я могу сказать вам. Я становлюсь ближе. Возможно мы прибудем во власти{захваты} в конце концов. Я сообщал{советовал} вам прибывать во власти{захваты} с вашими характерами, не так ли? Я дал вам любые новые идеи? Если я имею вас, должен благодарить меня, поскольку они - то, что романисты хотят, я понимаю. Я перечитал ваши романы, живя в них, я мог бы сказать. Другое твердое{трудное} рукопожатие. Как всегда,W.S."
Волна паники прилила в Уолтере Стритере. Как было это, что он никогда не замечал, все это время, самый существенный факт об открытках - что каждый прибыл от места географически ближе к нему чем последний? "Я прибываю ближе. " Имел его мнение, подсознательно самозащитные, изношенные защитные очки? Если это имело, ему было жаль, что он не может бы отложить их. Он взял атлас и праздно прослеживал маршрут .'s В.са. Интервал восьмидесяти миль или столь казалось, отделял места остановки. Уолтер жил в большом Западном Провинциальном городе приблизительно девяносто миль из Ковентри.
Он должен показать открытки психиатру? Но что психиатр мог сказать ему? Он не знал бы, что Уолтер хотел знать, имел ли он что - нибудь, чтобы бояться от В.са.
Лучше идите к полиции. Полиция использовалась к тому, чтобы иметь дело с анонимщиками. Если они смеялись над ним, тем лучше. Они не смеялись, однако. Они сказали, что они думали, что открытки были обманом и который W.S. никогда не будет разоблачать в плоти. Тогда они спросили, был ли любой, кто имел недовольство против него. 76 "Никто, что я знаю о, " Уолтер сказал. Они, также, взяли представление{вид}, что автор был вероятно женщиной. Они сказали ему не волновать, но позволять им знать, прибыли ли дальнейшие открытки.

Результаты (украинский) 1:

Він знову подивився на сценарій. Він, здавалося, їзда звичайністю-кому-то руки є так звичайні, наскільки це можливо в оману/обман. Тепер припускається, що він бачив за образом і подобою від себе. Він тільки збирається послати листівку в теплі {вогонь}, коли раптом він вирішив, що не до. я покажу це комусь, він думав, що.Його друг сказав: "Мій дорогий друже, це все дуже просто. Жінка з розуму. Я впевнений, що це жінка. Це, ймовірно, впав в любові з вами і хоче робити, ви були зацікавлені в ньому. Я не маж врахувати що. Імена людей {імена}, які наводяться у документи {газет} завжди отримати листи від crazy людей. Якщо вони піклуються про вас, знищити їх, не читаючи їх. Такі особи, часто мало психічний, і якщо вона відчуває, що жарт не вдалося, він буде як і раніше. "На мить Вальтер Стрітер відчував сертифіковані. Жінка, мало myshepodobnoe істота, що якимось чином вона має! Що повинно було відчувати, збентежений про це? Вона була дійсно дуже солодкі і зворушливо, і він почав думати про неї і цікаво, що це було схоже на. Це не мало значення, якщо вона була трохи божевільні? 75, то його підсвідомого погляди, шукати щось танталових йому з і взявши влади {влади} логіка сказав: Припустимо, що ті листівки з розуму і їх написання себе, не випливає, що це, ви повинні бути занадто божевільним?Він намагався видалити ідея з ним; Він намагався зруйнувати карту, тому що він мав іншого. Але те, що в нього хотів, щоб тримати його. Вона стала частиною про нього, він відчував. Косу озброєний примусу, який він боявся, що, він помістив його позаду на годиннику камін. Він не міг побачити його, але він знав, що це там.Тепер він зізнатися самому собі що візитки став провідним фактором у його житті. Це створює нові горизонти і почуття, і вони були найбільш марно. Його істота була непереконливою в очікуванні наступного карт.Тим не менше, коли вона приїхала, вона знайшла його, як і всі інші, повністю зненацька. Він не міг собі дивитися на картину сили. "Я сподіваюся, що ви добре і хотіли потрапити () листівку з Ковентрі," він читав." Ви коли-небудь послав Ковентрі? 5 я мати в те, що ви мені надіслали там. Це не дуже приємний досвід, я вам скажу. Я отримую ближче. Може бути, ми вийдемо на милість {битвах} врешті-решт. Я повинен повідомили ви приїхати до {повідомлений про} влади {битвах} з персонажами, чи не так? Я дав вам будь-які нові ідеї? Мене, якщо ви повинні подякувати мене тому, що вони є те, що романістів хочете, я розумію. Я читав ваші романів живучи в них, я можу сказати. Інші міцне рукостискання {жорсткий}. Як завжди, с"Хвиля із паніку в prilila Uoltere Stritere. Як же це, що він ніколи не помічали, весь цей час, найбільш значним факт про листівки що кожен прийшли від місця географічно ближче до нього ніж останній? "Я приїжджаю ближче." його думку, підсвідомо Розімкнуті дуги, носити захисні окуляри? Якщо він був, йому було шкода, що він не може бути відкладено. Він взяв Атлас і склавши руки proslezhival маршрут. ' s у... Інтервал 80 миль або так здавалося, як тільки точки зупинки. Вальтер жив у великих західних провінційного міста приблизно за 90 км від Ковентрі.Вона повинна показати листівки психіатр? Але що психіатр йому міг розповісти? Він не знали б, що Вальтер хотів би знати, чи він не мав нічого боятися від SA.Це краще, щоб звернутися в поліцію. Поліція використовується для боротьби з anonimshhikami. Якщо вони сміялися над ним, тим краще. Вони не сміявся, хоча. Вони сказали, що вони думали, що листівках були обманом і що с ніколи не бути піддано плоті. Потім вони запитали чи будь-хто, хто мав зуб проти нього. 76 "ніхто, я не знаю," Уолтер сказав. Вони взяли подання {подання}, що автор ймовірно була жінка. Вони сказали йому, не хвилюйтеся, але нехай вони знають чи прибутку подальшого карт.

Результаты (украинский) 2:

Він знову подивився на почерк. Він здавався верхом пересічності - чиясь рука - настільки звичайним, наскільки можливо, щоб бути оманливим / замаскованим. Тепер він припускав, що він бачив у цьому подібності його власний. Він тільки збирався передавати листівку у вогні {пожежі}, коли раптово він вирішив не к. Я покажу це кому - то, він думав.
Його друг сказав, "Мій дорогий товаришу, це весь вельми просте. Жінка божевільний. Я впевнений, що це - жінка. Вона ймовірно закохалася в вас і хоче робити, ви цікавили нею. Я повинен не приділити уваги що. Люди, назви {імена} яких згадані в паперах {газетах}, завжди отримують листи від божевільних. Якщо вони хвилюють вас, знищіть їх , не читаючи їх. Той вид людини - часто маленький екстрасенс, і якщо вона відчує, що жарт вдалася, вона продовжить. "
На мить Уолтер Стрітер відчував себе завіреним. Жінка, маленьке мишеподібна істота, яке так чи інакше захопився ним! Що повинно було там почувати себе ніяково про цього? Це було дійсно досить солодко і дотик, і він почав думати про неї і здивуванні, що вона нагадувала. Що мало значення, якщо вона була трохи божевільна? 75 Тоді його підсвідомих думок, шукаючи щось, щоб мучити його з, і приймаючи владу {повноваження} логіки, сказали: припустимо, ті листівки - божевільний, і ви пишете їм вам безпосередньо, хіба це не слід за цим, ви повинні бути божевільним також?
Він пробував прибрати думка від нього; він пробував знищити листівку, оскільки він мав інші. Але дещо в ньому хотіло зберегти це. Це стало частиною його, він відчував. Поступаючись непереборному примусу, якого він боявся, він помістив це позаду годин на камінній полиці. Він не міг бачити це, але він знав, що це було там.
Він тепер мав зізнатися в собі, що бізнес листівки став провідним фактором у його житті. Це створило нові горизонти і почуття, і вони були найбільш марні. Його істота була вимушено в очікуванні наступної листівки.
Тим не менш, коли вона прийшла, вона застала його, як і всі інші, зовсім зненацька. Він не міг себе змусити дивитися на картину. "Я сподіваюся, що у вас все добре і хотіли б (отримати) листівку з Ковентрі," він читав. "Вас коли-небудь посилали Ковентрі? 5 я маю - фактично ви послали мені туди. Це - не приємний досвід, я можу сказати вам. Я стаю ближче. Можливо ми прибудемо у владі {захоплення} в кінці кінців. Я повідомляв {радив} вам прибуватиме до влади {захоплення} з вашими характерами, чи не так? я дав вам будь-які нові ідеї? Якщо я маю вас, повинен дякувати мене, оскільки вони - то, що романісти хочуть, я розумію. я перечитав ваші романи, живучи в них, я міг би сказати. Інша тверде {важке} рукостискання. Як завжди, WS "
Хвиля паніки прилила в Уолтере Стрітер. Як було це, що він ніколи не помічав, весь цей час, найістотніший факт про листівках - що кожен прибув від місця географічно ближче до нього ніж останній? "Я прибуваю ближче." Мав його думку, підсвідомо самозахисні, зношені захисні окуляри? Якщо це мало, йому було шкода, що він не може б відкласти їх. Він взяв атлас і бездіяльно простежував маршрут.'s В.са. Інтервал вісімдесяти миль або настільки здавалося, відділяв місця зупинки. Уолтер жив у великому Західному Провінційному місті приблизно дев'яносто миль з Ковентрі.
Він повинен показати листівки психіатра? Але що психіатр міг сказати йому? Він не знав би, що Уолтер хотів знати, чи мав він що - небудь, щоб боятися від В.са.
Краще йдіть до поліції. Поліція використовувалася до того, щоб мати справу з анонімника. Якщо вони сміялися над ним, тим краще. Вони не сміялися, однако. Вони сказали, що вони думали, що листівки були обманом і який WS ніколи не буде викривати в плоті. Тоді вони запитали, чи був будь-який, хто мав невдоволення проти нього. 76 "Ніхто, що я знаю про," Уолтер сказав. Вони, також, взяли уявлення {вид}, що автор був ймовірно жінкою. Вони сказали йому не хвилювати, але дозволяти їм знати, чи прибули подальші листівки.